Справа № 162/1120/25
Провадження № 2/162/442/2025
про зупинення провадження
03 грудня 2025 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області у складі
головуючого судді Цибень О.В.,
за участю секретаря судового засідання Будько І.М.,
розглядаючи в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини та зміну способу їх стягнення
Від позивача ОСОБА_1 11.11.2025 до суду надійшов вказаний позов.
Ухвалою суду від 13.11.2025 позов прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням сторін.
До суду 25.11.2025 від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі у зв'язку з перебуванням його на військовій службі в ЗСУ.
Дослідивши подану заяву та матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Із доданих до заяви довідок т.в.о. начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_1 від 18.11.2025 №5065/А та т.в.о. начальника відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 від 19.11.2025 №15505А головний сержант ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 та по теперішній час бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.253 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Тож норма пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов'язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об'єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси. Тобто ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони, яка в даному випадку висловлена у заяві ОСОБА_2 від 25.11.2025 та за таких умов розсуд суду є обмеженим у тому, щоб не застосовувати таке обов'язкове зупинення провадження у судовій справі.
Дотримання судом процесуальних норм під час зупинення провадження у справі сприяє дотриманню принципу юридичної визначеності, оскільки сторони мають право очікувати, що ці норми будуть застосовані. Зупинення провадження у справі за вказаних умов, не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом в інтересах виконання завдань судочинства. Вказане корелюється із висновками ВП ВС викладеними у постанові від 12.11.2025 у справі № 754/947/22
Крім того, Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
З огляду на вищевикладене, дотримуючись принципу юридичної визначеності, з метою забезпечення відповідачу права на захист та справедливий суд, вважаю, що заяву слід задовольнити та зупинити провадження у справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто, припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, відповідач зобов'язаний повідомити про це суд.
Керуючись ст. 251, 253, 258- 261, 353, 354 ЦПК України, суд
Зупинити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини та зміну способу їх стягнення до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Зобов'язати ОСОБА_2 повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто, припинення його перебування у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана учасниками справи до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ