Справа № 161/18488/25
Провадження № 2/161/6020/25
(заочне)
01 грудня 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Пахолюка А.М.
при секретарі - Корнійчук А.А.,
розглянувши в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Товариство з обмеженою відповідальністю(далі - ТзОВ) «Споживчий центр» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 10.11.2024 року між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 10.11.2024-100000055, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 6000,00 грн. терміном на 140 календарних днів, з фіксованою процентною ставкою - 1 % від суми кредиту за день та комісією, пов'язаною з наданням кредиту в розмірі 20 % від суми кредиту в розмірі 1200 грн. Згідно з умовами даного договору, позичальник зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом.
Однак, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за договором.
Станом на 08.09.2025 року заборгованість за кредитним договором становить -18600 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту - 6000 грн., заборгованості по процентах - 8400 грн., комісії - 1200 грн., неустойки - 3000 грн.
На підставі наведеного, просить суд, стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість в розмірі - 18600 грн. та понесені судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 29.09.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, у прохальній частині заяви просив слухати справу у його відсутності. Не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи. Відзиву та будь-яких заяв, клопотань про розгляд справи без його участі на адресу суду не надходило.
Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності сторін по наявним матеріалам справи.
За погодженням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст.ст. 526, 527, 530, 651, 1048, 1050, 1054 ЦК України.
Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення.
Відповідно ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно ч.1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що 10.11.2024 року між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 10.11.2024-100000055, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 6000,00 грн. терміном на 140 календарних днів, з фіксованою процентною ставкою - 1 % від суми кредиту за день та комісією, пов'язаною з наданням кредиту в розмірі 20 % від суми кредиту в розмірі 1200 грн. (а.с. 16-22).
Кредитний договір № 10.11.2024-100000055 від 10.11.2024 року підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Е963», який був власноручно введений відповідачем для електронного підпису. Зазначений підпис підтверджує, що відповідач ознайомився та погодився з усіма умовами договору. Отже, сторони погодили усі істотні умови та уклали в належній формі кредитний договір.
Згідно п. 3.1. Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), за цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (а.с. зворот 16).
Відповідно до п. 7 Заявки Кредитного договору, комісія пов'язана з наданням кредиту - 20 % від суми кредиту та дорівнює 1200 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту (а.с. зворот 19).
Відповідно до п. 15 Кредитного договору, в договорі передбачена неустойка: 60 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежного зобов'язання (а.с. 20).
ТзОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит на умовах та у розмірі, встановленому договором, що підтверджується довідкою про виплату коштів № 27-409 від 04.09.2025 за допомогою платіжної системи ТОВ «Універсальні платіжні рішення» в сумі 6000 грн. (а.с.23).
Судом встановлено, що у порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.
Станом на 08.09.2025 року заборгованість за кредитним договором № 10.11.2024-100000055 становить - 18600 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту - 6000 грн., заборгованості по процентах - 8400 грн., комісії - 1200 грн., неустойки - 3000 грн. (а.с. 15).
Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТзОВ «Споживчий центр» щодо нарахування суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6000 грн., по процентам в розмірі 8400 грн. та комісії в розмірі 1200 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується нарахування позивачем неустойки в розмірі 3000 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Згідно з розрахунком позивача, останнім визначено неустойку за порушення відповідачем грошового зобов'язання за кредитним договором (офертою) № 10.11.2024-100000055 від 10.11.2024 року в розмірі 3000 грн.
З огляду на зазначене, суд, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, про часткове задоволення позову, а саме, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за Кредитним договором № 10.11.2024-100000055 від 10.11.2024 року, у розмірі 15600 грн., яка складається іззаборгованості по тілу кредиту - 6000 грн., заборгованості по процентах - 8400 грн., комісії - 1200 грн.
Отже, ОСОБА_1 істотно порушив умови кредитного договору, ст. 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, не повернув суму простроченого кредиту, в зв'язку з чим утворилась заборгованість.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути в користь позивача кредитну заборгованість в сумі 15600 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, згідно зі ч. 2 ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача в рахунок часткового відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору 2031 грн. 66 коп. пропорційно частині задоволених вимог (83,87 %).
Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 280-284, 288, 354 ЦПК України, ст.ст.526, 527, 533, 626, 629, 631, 651, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 Цивільного кодексу України суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»заборгованість в розмірі - 15600 (п'ятнадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп., згідно кредитного договору № 10.11.2024-100000055 від 10.11.2024 року, яка складається іззаборгованості по тілу кредиту - 6000 грн., заборгованості по процентах - 8600 грн., комісії - 1200 грн.
В решті вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» понесені витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі - 2031 (дві тисячі тридцять один) грн. 66 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А;
Відповідач - ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст заочного судового рішення складено 01 грудня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області Пахолюк А.М.