Справа № 161/17412/25
Провадження № 2-др/161/111/25
про відмову в прийнятті додаткового рішення
01 грудня 2025 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Пахолюка А.М.,
при секретарі - Корнійчук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат в цивільній справі за позовом ТОВ «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором.
У заяві посилається на те, що Луцьким міськрайонним судом Волинської області від 10.11.2025 року ухвалено заочне рішення, яким було відмовлено у стягненні витрат на професійну правову допомогу в розмірі 5000 грн., однак, вказує, що у позові представником позивача було зазначено (орієнтований) розрахунок суми судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, зокрема стороною було долучено попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
На підставі наведеного, просить суд, вирішити питання розподілу судових витрат, а саме витрат на професійну правову допомогу в розмірі 5000 грн.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що слід відмовити в ухваленні додаткового рішення, з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи або з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 270 ЦПК України додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що позивачем було заявлено позовну вимогу стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та вимогу про вирішення питання розподілу судових витрат по справі.
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.11.2025 року позовні вимоги ТОВ «Брайт Інвестмент» у відповідності до приписів ЦПК України були розглянуті в повному обсязі, позов задоволено повністю, а в частині стягнення витрат на правничу допомогу судом було відмовлено, у зв'язку відсутністю в матеріалах справи документального підтвердження про понесені позивачем витрати на правову допомогу, оскільки згідно п. 4 акту №2026382332 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 20.08.2025 року, оплата професійної правничої допомоги адвокатського бюро здійснюється клієнтом у повному обсязі при підписанні відповідного акту. Проте позивачем не надано належних доказів, що підтверджують сплату гонорару адвокату (а.с.62-63).
З матеріалів цивільної справи вбачається, що при постановленні судового рішення питання про судові витрати, повідомлені суду сторонами, судом було вирішено.
Будь-яких інших доказів щодо понесення позивачем судових витрат, крім сплати судового збору, до виходу суду до нарадчої кімнати представлено не було, клопотань про їх наступне подання у передбачений законом строк не було заявлено.
Отже, враховуючи ту обставину, що додаткове рішення може бути ухвалено лише щодо обставин, які існували на час судового розгляду, однак з певних причин не були вирішені, і не може бути постановлено щодо обставин, які виникли після його ухвалення поза встановленого законом строку, тому в задоволенні заяви ТОВ «Брайт Інвестмент» про ухвалення додаткового рішення у задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 судових витрат на правничу допомогу, слід відмовити.
Таким чином, суд, не знаходить підстав для ухвалення додаткового рішення в порядку ст. 270 ЦПК України, а тому заява не підлягає задоволенню.
Враховуючи, що питання судових витрат позивача вирішено заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.11.2025 року, суд приходить до висновку, що підстав для повторного вирішення зазначеного питання немає, а тому, в силу вимог ст. 141 ЦПК України, слід відмовити позивачу в ухваленні додаткового рішення по даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 270, 353, 354 ЦПК України, суд,-
Відмовити в прийнятті додаткового рішення за заявою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк