Справа № 159/4322/25
Провадження № 2/159/1507/25
03 грудня 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Губара В.Є.,
з участю секретаря судового засідання Щесюк Н.Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі ТОВ «Діджи Фінанс») через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 7543621 від 02.02.2024 у розмірі 71260 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 02.02.2024 між ТОВ «Авентус Україна» і ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 7543621, відповідно до якого товариство надало відповідачу фінансовий кредит в сумі 25000 грн із зобов'язанням повернути його разом із відсотками згідно умов Договору, ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання за Договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором, однак ОСОБА_1 не повернув своєчасно товариству грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за Договором. 27.11.2024 на підставі Договору факторингу № 27.11/24-Ф, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Діджи Фінанс» останній набув право вимоги за вказаним кредитним договором. Враховуючи порушення зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 71260 грн, що становить заборгованість за тілом кредиту - 23550 грн, заборгованість за нарахованими відсотками - 47710 грн, просить стягнути вказану суму в користь товариства та понесені судові витрати, в тому числі на правову допомогу.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 30.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, яку ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у поданій позовній заяві просить справу розглядати у його відсутності, позов підтримує повністю, з підстав, викладених у позовній заяві та просить його задовольнити. Не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
У судове засідання відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоч завчасно і наежним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Відзиву на позов не надав.
Суд ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У судовому засіданні 01.12.2025 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення і у зв'язку зі складністю справи його ухвалення та проголошення відкладено, проголошення судового рішення призначено на 09 год. 15 хв. 03.12.2025.
Дослідивши письмові докази по справі суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 02.02.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 7543621, згідно з умовами якого товариство надало відповідачу кредит у розмірі 25000 грн на строк 360 днів, процентна ставка 2,2%, який він зобов'язувався повернути разом із відсотками відповідно до умов кредитного договору, орієнтовна вартість кредиту 223000 грн.
Згідно Договору факторингу № 27.11/24-Ф від 27.11.2024, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Діджи Фінанс», останній набув право вимоги заборгованості за вказаним кредитним договором.
Згідно розрахунку заборгованості загальна сума заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 7543621 від 02.02.2024, становить 71260 грн, яка складається з наступного: 23550 грн - заборгованість по кредиту, 47710 грн заборгованість за відсотками, що так само вбачається із Витягу з додатку до Договору факторингу №27.11/24-Ф від 27.11.2024, на час відчуження права вимоги.
Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони (ст.207 ЦК України).
В силу статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Договір укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію» ( далі Закону).
Відповідно до статті 3 Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Судом встановлено, що кредитний договір, про який йдеться у справі, за формою відповідає вимогам законодавства, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного підпису.
ОСОБА_1 в електронному вигляді в особистому кабінеті, ознайомився з усіма його умовами та Правилами, що розміщені на сайті Товариства та є невід'ємною частиною цього договору, який підписав електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладенні кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна осіб у зобов'язанні пов'язана з тим, що попередні учасники зобов'язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов'язки переходять до суб'єктів, які їх замінюють.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За частиною першою статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги фінансова компанія, як заінтересована особа, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належні оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр боржників, докази оплати за договором.
Наявними в матеріалах справи договорами факторингу, витягами з реєстрів боржників і прав вимог, які належно засвідчені печатками та підписами сторін, підтверджується перехід права вимоги за договором споживчого кредиту № 7543621 від 02.02.2024 до позивача.
Окрім тіла кредиту в розмірі 23550 грн позивачем до стягнення заявлені проценти в розмірі 47710 грн.
В силу частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина перша четверта статті 1056-1 ЦК України).
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог частин першої, п'ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частині першій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає сплаті судовий збір в розмірі 2422,40 грн, сплачений за ставкою 0,8 за подання позову за допомогою підсистеми «Електронний суд».
До судових витрат також відносяться витрати на правничу допомогу (ст.133 ЦПК України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч.5 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок довести неспівмірність заявлених витрат покладається на відповідача.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані суду: договір про надання правової допомоги №42649746 від 01.01.2025, детальний опис робіт, виконаних адвокатом на суму 6000 грн, акт підтвердження надання правової допомоги від 31.03.2025 на таку суму, свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю.
Відповідач не скористався своїм правом подати заперечення щодо зазначеного розміру судових витрат, відтак суд не вбачає підстав для їх зменшення.
Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 264, 265, 273, 274, 279, 280-282, 354 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 7543621 від 02.02.2024 в загальній сумі 71260 (сімдесят одну тисячу двісті шістдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 (шість тисяч) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне заочне рішення складено 03.12.2025.
Головуючий:В. Є. ГУБАР