Справа № 159/7238/25
Провадження № 1-кс/159/2264/25
про арешт майна
02 грудня 2025 року м. Ковель
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12025030550001196 від 01.10.2025 за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
До Ковельського міськрайонного суду Волинської області надійшло клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12025030550001196 від 01.10.2025 за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Прокурор та слідчий в судове засідання не з'явилися, просять клопотання розглядати у їх відсутності. Крім того, сторона обвинувачення просила розглянути клопотання та без повідомлення власника майна, його представників.
За частиною 2 статті 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Відомості про дане кримінальне правопорушення, відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 401, ч. 1, 4, 5 ст. 214 КПК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.10.2025 за № 12025030550001196і розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
28.11.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 452484733 від 18.11.2025, ОСОБА_5 на праві приватної власності належить квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений пунктом 7 частини 2 статті 131 КПК України.
Пункт 3 частини 2 статті 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно з частиною 11 статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, враховуючи високий ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, його специфіку і тяжкість, наявність обґрунтованої підозри у його вчиненні особи, яка є власником такого майна, а також необхідність забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов'язані із накладенням арешту обмеження є виправданими, співмірними із завданнями кримінального провадження та пропорційними меті, з якою такі обмеження застосовуються.
Також слідчий суддя відзначає, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації правомочностей щодо таких прав, такий захід є тимчасовим.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що обмеження, яких зазнає підозрюваний, на даному етапі виправдовують такий ступінь втручання у його право власності.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність необхідних і достатніх підстав для задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно.
Керуючись статтями 131,132,167,170-173, 175 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме на квартиру загальною площею 35 кв м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ,яка на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Заборонити відчужувати, розпоряджатися арештованим майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1