Справа № 159/8000/25
Провадження № 3/159/3378/25
01 грудня 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі судді Чалого А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Ковельського РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працевлаштованого, без постійного місця проживання,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП,
Із змісту протоколу серії ВБА № 207501 від 27.10.2025 вбачається, що ОСОБА_1 , 26.10.2025 о 16 год. 30 хв. за адресою АДРЕСА_1 , вигулював велику кількість собак без повідків та намордників, чим порушив Правила утримання домашніх тварин у населеному пункті, повторно протягом року.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 154 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився про причини неявки суд не повідомив.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, на підставі всебічного, повного і об'єктивного аналізу всіх доказів по справі в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Правилами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Суд, під час розгляду справи дослідив наявні в матеріалах справи докази, а саме: протокол серії ВБА № 207501 від 27.10.2025; заяву та письмове пояснення ОСОБА_2 від 25.10.2025; постанова адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ковельської міської ради від 12.08.2025; рапорти працівників поліції.
Згідно диспозиції ст.154 ч.1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).
Диспозицією ст.154 ч.2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою повторно протягом року .
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 року, особа, яка утримує домашню тварину, зобов'язана забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.
Відповідно до абз. 4 ч. 7ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21.02.2006 № 3447-IVдозволяється утримувати: домашніх тварин - у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив'язі або без неї.
Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21.02.2006 № 3447-IVфізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов'язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, зазначених у статті 2 цього Закону, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №207501 складеному 27.10.2025, відсутні посилання на нормативно-правові акти, які встановлюють вимоги до вигулювання собак без повідків та намордників, які були порушені особою, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, у протоколі не розкрито об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.154 КУпАП. При цьому, працівником поліції, який склав протокол не зазначено і до протоколу не додано доказів на підтвердження належності собак , із врахуванням того, що у протоколі ставиться у провину ОСОБА_1 те, що він вигулював велику кількість собак без повідків та намордників, чим порушив Правила утримання домашніх тварин у населеному пункті, повторно протягом року .
Відсутність в протоколі про адміністративне правопорушення посилання на порушення положень конкретного нормативно-правового акту та доказів належності собаки та її утримання, фактично унеможливлює притягнення особи до відповідальності.
Так, у матеріалах справи наявний рапорт працівника поліції ОСОБА_3 , в якому він зазначає, що собаки за яким доглядає ОСОБА_1 є породи дворняга, середнього зросту віком близько 5 років, різного забарвлення.
Проте, вигулювання собак ОСОБА_1 не підтверджує того, що собаки йому належать, чи перебувають на його утриманні, а тому не породжує для нього правових наслідків щодо порушення правил утримання собаки, та не покладає на нього обов'язку відповідальності за це.
Крім рапорта працівника поліції будь-які докази, в тому числі пояснення свідків чи будь-які інші докази, які б підтвердили, що дійсно ОСОБА_1 є власником собак, матеріали справи не містять.
Сам по собі рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а протокол про адміністративне правопорушення, без підтвердження іншими доказами, не може бути поставлений в основу розгляду справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 154 КУпАП не доводиться наявними у справі доказами, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, тому всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.154 КУпАП необхідно закрити за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст.247, 260,262,268,277, 283,284 КУпАП, суд,
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 154 КУпАП - закрити відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя А. В. Чалий