Справа № 405/8758/24
провадження № 1-кс/405/2968/25
26.11.2025 м. Кропивницький
Слідчий суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 26.11.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024121010002995 про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кіровограда, Кіровоградської області, громадянки України, яка до затримання проживала за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
встановив:
до Подільського районного суду м. Кропивницького від старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 надійшло клопотання про продовження строку застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання про продовження застосування запобіжного заходу слідчим мотивовано тим, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України; продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
Також слідчим стверджується про необхідність проведення під час досудового розслідування слідчих, процесуальних дій, а саме:
- встановити та допитати осіб, яким відомі обставини вчинених кримінальних правопорушень;
- отримати висновки вже призначених судових товарознавчих експертиз, які призначено до Кропивницького відділення КНДІСЕ;
- отримати висновки вже призначеної лінгвістичної експертизи мовлення, яку призначено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, на проведення яких необхідно понад 90 календарних днів;
- отримати ухвали на проведення тимчасових доступів;
- провести тимчасові доступи та вилучити інформацію, про рух коштів, юридичні адреси проведення яких розташовано за межами Кіровоградської області;
- провести тимчасові доступи та вилучити інформацію, яка перебуває у володінні операторів мобільного зв'язку, юридичні адреси проведення яких розташовано за межами Кіровоградської області;
- за результатами проведених тимчасових доступів до речей та документів надати доручення до відповідних органів на оброблення отриманої інформації;
- вирішити питання про зняття грифу секретності з матеріалів проведених негласних слідчих(розшукових) дій;
- вирішити питання про приєднання до матеріалів кримінального провадження кримінальних проваджень зареєстрованих іншими органами досудового розслідування за фактами таємного викрадення майна та вимагання неіснуючого боргу, тобто кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 4 ст. 189 КК України;
- за результатами проведених слідчих дій скласти остаточні повідомлення про підозру;
- повідомити ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 остаточні підозри;
- допитати за участю захисників в якості підозрюваних ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ;
- долучити до матеріалів кримінального провадження в повному обсязі характеризуючі дані на підозрюваних;
- по новим напередодні внесених відомостям до Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушеннях, провести ряд слідчих (розшукових дій);
- при необхідності провести інші слідчі (розшукові) дій;
- виконати вимоги ст. 290 КПК України.
В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання слідчого про продовження строку застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за викладених у клопотання підстав.
Захисник заперечила щодо задоволення клопотання слідчого про продовження її підзахисній запобіжного заходу у виді тримання під вартою оскільки ОСОБА_4 має постійне місце проживання, дитину ОСОБА_16 2016 року народження, з якою потрібно спілкуватись; просить змінити застосований до його підзахисної ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на інший запобіжний захід, а саме домашній арешт із покладенням обов'язку цілодобового не залишати житло.
Підозрювана підтримала позицію захисника та додала, що розлучена, має доньку ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за усною домовленістю з її батьком.
Вивчивши клопотання слідчого про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, дослідивши матеріали, якими стороною обвинувачення обґрунтовано клопотання, заслухавши доводи прокурора, думку підозрюваної та його захисника, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 26.11.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024121010002995 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
05.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького від 05.08.2025 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання пі вартою, який продовжено ухвалою Подільського районного суду м. Кропивницького від 02.10.2025, якими встановлено обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри за ч. 4 ст. 185 КК України, існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Відомостей оскарження названих ухвал в апеляційному порядку слідчому судді не надано.
Ухвалою Подільського районного суду м. Кропивницького від 01.10.2025 продовжено строк досудового розслідування до 05.02.2026.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При вирішення клопотання про продовження ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею враховується, що відомостей, які б спростовували обґрунтованість підозри, про яку повідомлено 05.08.2025 ОСОБА_4 , слідчому судді не надано.
Вирішуючи питання про встановлення ризиків, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення, слідчим суддею наголошується, що при встановлення наявності/відсутності таких ризиків, слідчий суддя має виходити виключно з конкретної оцінки фактів, сукупність яких може доводити або спростовувати вірогідність вчинення підозрюваним протиправних дій. При цьому, оцінка до вчинення підозрюваним таких дій виходить із: суворості можливого покарання, особи підозрюваного, характеризуючих даних, та інших обставин, які в кожному випадку є індивідуальними та давали слідчому судді прийти до обґрунтованого переконання, що такі дії підозрюваним можуть бути вчиненні, і без застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як запобіжний захід, його неможливо уникнути, і така поведінка підозрюваної є потенційно можливою та прогнозованою.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено про продовження існування раніше встановлених ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обставин за яких вони були встановлені не змінились і стороною захисту не спростовано цього, що підтверджується наступним:
- щодо ризику передбаченого п. 1 - кримінальне правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким кримінальним правопорушенням, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волік строком від п'яти до восьми років. Означене покарання в разі визнання ОСОБА_4 винуватою може бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст.ст. 69, 75 КК України (пільгових інститутів призначення покарання), що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для підозрюваної переховуватися від суду.
Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі «Ilijkov v. Bulgaria» (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваної у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження;
-щодо ризику передбаченого п. 3 - протокол допиту потерпілого, разом з його анкетними даними та місцем його проживання, який дає викривальні свідчення відносно підозрюваної відкриті стороні захисту, оскільки додані до клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що створює передумови для можливої спроби поза процесуального впливу на потерпілого Отже, загроза того, що підозрювана може здійснити дії, спрямовані на вплив у поза процесуальний спосіб на потерпілого у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання суду достовірних показань щодо обставин можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення для уникнення нею кримінальної відповідальності.
Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Ризик впливу на потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового провадження до моменту його допиту судом.
Водночас, продовження існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчим та прокурором не доведено, оскільки не наведено доказів цього.
Отже, наведені вище обставини свідчать, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів, які б свідчили про наявність підстав та необхідність продовження відносно ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вирішуючи клопотання захисника про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту слідчим суддею встановлено, що стороною захисту не надано доказів наявності у підозрюваної міцних соціальних зв'язків та житла де б вона могла перебувати під домашнім арештом та згоди власника такого житла. Також слідчим суддею враховується, що наявність у підозрюваної малолітньої доньки не мало стримуючого фактору для ОСОБА_4 щоб не вчиняти кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вирішуючи питання щодо розміру застави, слідчий суддя зазначає, що гарантії, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 7 КПК України, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, належну процесуальну поведінку підозрюваного. Таким чином, сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його належну поведінку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку переховування від органів досудового розслідування тощо, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання кримінальному провадженню. При цьому має бути врахований майновий стан підозрюваного.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Водночас розмір такої застави не має бути надмірним.
Враховуючи серйозність повідомленої ОСОБА_4 підозри, її особи та матеріального стану, та те, що зі спливом часу проведення досудового розслідування та часу її перебування під вартою, слідчим суддею встановлено про зменшення вірогідності протиправної поведінки підозрюваної у формі ризиків передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та вважає за можливе зменшити раніше визначений розмір застави у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб до 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 181680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) грн.
Отже, наведені вище обставини свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри, продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає про обґрунтованість клопотання слідчого та наявність підстав для його часткового задоволення.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 199, 309, 369-372 КПК України, -
постановив:
клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Продовжити підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 26.11.2025 до 24.01.2026 включно, в межах строку досудового розслідування.
На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 181680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач ТУ ДСА України в Кіровоградській області, МФО 820172, ЄДРПОУ 26241445, рахунок UA768201720355219001015002505, призначення платежу - забезпечення виконання ухвали суду від 26.11.2025 по справі №12024121010002995 від 26.11.2024.
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
В разі внесення застави ОСОБА_4 , або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрювану ОСОБА_4 , на строк до 24.01.2026 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_17 , іншими підозрюваними ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , як особисто так і через третіх осіб за виключенням їх спільної участі в слідчих, процесуальних діях та в суді;
4) здати на зберігання до територіального органу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання покладених обов'язків. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_4 будучи належним чином повідомлена, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, у розмірі, визначеному в даній ухвалі, підозрювана ОСОБА_4 та заставодавець повинні виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з під-варти у зв'язку із внесенням застави, ОСОБА_4 вважається такою, що до неї застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, під вартою в якому вона буде знаходитись.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваній, захиснику негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_18