Справа № 404/12093/25
Номер провадження 1-кс/404/4137/25
14 листопада 2025 року м. Кропивницький
Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі:
слідчої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника-адвоката - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_6 , погодженого прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №62025150030000396 від 26.03.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-
1.Суть клопотання.
Старший слідчий Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят діб.
В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України. Прокурор зауважив під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, а саме, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків свідка, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
ІІ. Позиції сторін.
Прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити посилаючись на обставини, викладені в ньому. Вказав, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може здійснити вищезазначені дії.
Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечив, просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Щодо себе вказав, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , розлучений, має на утриманні малолітню доньку 10-ти років, хвороб та заощаджень немає, наразі не працює, раніше притягався до кримінальної відповідальності у 2005 році. Щодо обставин вказав, що був мобілізований на напрвлений на навчання в м. Житомир, після закінчення отримаі сертифікат. Після закінчення ніяких документів, в тому числі рекомендаційних листів, йому не видавали, сказали шукати частину для проходження військової служби, контракту не підписував. Він приїхав в Київ та вирішив продовжувати шукати роботу в місті Києві. Працював в Києві офіційно, сплачував податки, не мав ніяких зобов'язань, місця проживання не змінював.
Захисник заперечив проти задоволення клопотання та просив відмовити в задоволенні клопотання. Вказав, що підтримує думку підзахисного, стосовно того, що його підзахисний не ухилявся від військових обов'язків.
ІІІ. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62025150030000396, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 березня 2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Встановлено, що ОСОБА_5 05.03.2025, будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації на посаді командира взводу радіоперехоплення та пеленгування військової частини НОМЕР_1 , умисно діючи в порушення вимог ст.ст. 2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, не з'явився вчасно на службу до розташування військової частини НОМЕР_1 , що дислокувалась на території Аджамської сільської ради, Кропивницького району Кіровоградської області, без поважних причин, в умовах воєнного стану та ухилявся від проходження військової служби до моменту затримання працівниками правоохоронних органів біля приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , а саме до 12:00 год. 11.11.2025 перебуваючи в різних місцях, використовуючи виниклий у зв'язку з цим вільний час на власний розсуд, що не було пов'язано з виконанням його обов'язків з військової служби.
13.11.2025 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та того ж дня останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років, тобто даний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.
13.11.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в матеріалах клопотання, а саме: матеріалами службового розслідування, протоколами допиту свідків, актом службового розслідування та іншими матеріалами кримінального провадження., слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Слідчий суддя зазначає, що повідомлена підозра станом на час розгляду даного клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Аналіз представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і неможливо стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення обвинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Слідчий суддя ураховує, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
При цьому, не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів, тому з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді є підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Доводи сторони захисту, що ОСОБА_5 не ухилявся від проходження служби, спростовуються матеріалами, долученим до клопотання, зокрема, рапортом командира взводу радіотехнічних перешкод лейтенанта ОСОБА_8 , протоколами допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , витягом з наказу начальника генерального штабу № 209 від 03.03.2025 .
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий, за погодженням з прокурором, посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України,- можливість переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину (ст. 12 КК України), передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, санкція якої передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Згідно з вимогами ст.ст. 178, 183 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби в умовах воєнного стану. ОСОБА_5 має вік 43 років, розлучений, на утриманні має малолітню доньку, офіційно не працевлаштований, має постійне місце реєстрації та проживання, отже міцні соціальні зв'язки відсутні.
Тому, з урахуванням встановленого, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризику, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування (п.1 ч.1 ст. 177 КПК України).
Щодо наявності ризику впливу на свідків, то враховуючи обставини інкримінованого злочину, отримав матеріали клопотання, тому обізнаний про анкетні дані свідків в даному кримінальному провадженні, тому слідча суддя вважає даний ризик наявним.
Крім того, слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Тобто, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, визначеного п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Крім того, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, з огляду на те, що ОСОБА_5 інкримінується вчинення кримінального правопорушення за фактом неодноразового самовільного залишення військової служби в період дії воєнного стану, що об'єктивно вказує на можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень, зокрема, продовжувати не з'являтися на військову службу, а тому такий ризик є актуальним на даний час.
В той же час, слідчий суддя вважає, що ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зазначений в клопотанні, є неконкретизованим, будь-які обґрунтування існування вказаних обставин відсутні, що на думку слідчого судді носить лише формальний характер.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.
За наведених обставин в сукупності слідчий суддя вважає, що застосування відносно ОСОБА_5 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є неможливим, оскільки не зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків та запобігти встановленим ризикам на цій стадії досудового розслідування.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов'язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені. При цьому міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Визначаючи вид запобіжного заходу слідчий суддя враховує, вимоги ч.8 ст.176 КПК України, відповідно до якої під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою. Отже, більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не може бути застосовано до ОСОБА_5 ..
Слідчий суддя зазначає, що сама по собі тяжкість вчиненого злочину не є підставою для задоволення клопотання, проте у сукупності з іншими обставинами є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою.
Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Враховуючи обставини провадження, слідчий суддя вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити з 09 год 00 хв. 13.11.2025 до 09 год 00 хв. 11.01.2026.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого ЗУ від 24.02.2022 року «2102-ІХ», воєнний стан запроваджується із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Таке рішення ухвалено у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану», який відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №2119-IX (реєстр. №7168) продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб; в подальшому, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією РФ, Указами Президента України військовий стан продовжувався, який діє і на даний час.
Відповідно до абз.3 ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України, проте це є право, а не обов'язок слідчого судді.
Вирішуючи питання щодо визначення чи не визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя, окрім врахування обставин та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, також враховує особу підозрюваного, його вік, стан здоров'я, міцні соціальні зв'язки підозрюваного. Відтак, відповідно до положення ч. 5 ст. 182, ч. ч. 3-4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне в рамках даного кримінального провадження визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 242 240 гривень, що відповідає 80 прожитковим мінімумам для працездатних осіб та узгоджується зі змістом ст. 182 КПК України.
При визначенні суми застави, слідчим суддею враховується, що застава для особи не має бути надмірним тягарем і призвести до скрутного матеріального становища для нього - це не покарання. Застава лише має забезпечити виконання особою (підозрюваним) процесуальних обов'язків на час досудового розслідування чи судового розгляду.
Керуючись ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 182. 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання про застосування запобіжного заходу - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити з 09 год 00 хв. 13.11.2025 до 09 год 00 хв. 11.01.2026 включно.
Визначити розмір застави в сумі 242 240 гривень, яка може бути внесена: рахунок отримувача №UA768201720355219001015002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_5 .
З моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти у разі внесення застави останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення суми застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 , до 11.01.2026 виконувати наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному проваджені або будь-якою особою визначеною слідчим, за винятком їх участі в процесуальних діях;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького ОСОБА_1