Справа № 738/18/24
№ провадження 1-кс/738/425/2025
28 листопада 2025 року місто Мена
Менський районний суд Чернігівської області у складі:
судді - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву обвинуваченого ОСОБА_2 про відвід судді Менського районного суду Чернігівської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другої статті 121 КК України
з участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
учасників судового розгляду:
обвинуваченого - ОСОБА_2 ,
захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
Суть питання, що вирішується ухвалою.
13 листопада 2025 року до суду надійшла заява від обвинуваченого ОСОБА_2 про відвід судді Менського районного суду Чернігівської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 липня 2023 року за № 12023270340002670, про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 121 КК України (справа №738/18/24, провадження 1-кп/738/14/2025).
У судовому засіданні 20 листопада 2025 року ОСОБА_2 подав доповнення до заяви про відвід судді.
Заява мотивована тим, що в провадженні судді Менського районного суду Чернігівської області ОСОБА_3 перебуває кримінальне провадження про його обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, головуючий суддя порушила його право на справедливий суд, оскільки не задовольнила майже жодного його та його захисників клопотання, таким чином стала на сторону обвинувачення, що свідчить про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, порушення принципу рівності сторін, також проявляється у підтримці позиції прокурора та задоволення всіх його клопотань, також порушено його право на свободу, оскільки він більше двох років утримується під вартою. Такі дії судді, на думку обвинуваченого, унеможливлюють її участь у розгляді справи, та викликають сумніви у її неупередженості.
Виклад позиції учасників судового провадження.
Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав свою заяву та просив її задовольнити, посилаючись на обставини викладені у його заяві про відвід судді та доповненнях до заяви.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав подану до суду обвинуваченим ОСОБА_2 заяву про відвід судді, просив її задовольнити.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав подану до суду обвинуваченим ОСОБА_2 заяву про відвід судді, просив її задовольнити, посилаючись на те, що головуючий суддя ОСОБА_3 навмисно не задовольнила його клопотання та клопотання іншого захисника про відкладення судового засідання, у яке він не зміг прибути з поважних причин.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд заяви ОСОБА_2 про відвід судді без його участі,просив задовольнити заяву ОСОБА_2 про відвід судді.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з'явився.
Представник потерпілої ОСОБА_9 , потерпідла ОСОБА_10 в судове засідання не з'явилися, представник потерпілої ОСОБА_9 подав до суду заяву про проведення судового засідання без його участі.
Прокурор та суддя ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з'явилися.
Кримінальний процесуальний кодекс України не висуває вимог для обов'язкової участі учасників судового провадження при розгляді заяви про відвід, отже, неявка інших осіб в судове засідання не є перешкодою для розгляду питання про відвід судді.
Встановлені судом обставини.
Судом встановлено, що в провадженні судді Менського районного суду Чернігівської області ОСОБА_11 перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 липня 2023 року за № 12023270340002670, про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 121 КК України (справа №738/18/24, провадження 1-кп/738/14/2025).
Ухвалою Менського районного суду від 04 січня 2024 року призначено судовий розгляд вказаного кримінального провадження на 11 січня 2024 року.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 перебуває на стадії судового розгляду.
13 листопада 2025 року обвинуваченим ОСОБА_2 подано до суду заяву про відвід судді ОСОБА_3 від розгляду вказаного кримінального провадження на підставі п.4 ч.1 ст.75 КПК України.
Мотиви, з яких суд виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керується.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
З метою дотримання загальновизнаних інституційних гарантій правосуддя, таких як незалежність і безсторонність суду, усунення судді відбувається через самовідвід (самоусунення) або на підставі заяви про відвід, поданої особою, що бере участь у кримінальному провадженні.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу, визначений ст. 75 КПК України. Так, серед іншого, п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України передбачає, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно із ч. 3, 4, 5 ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава длдя відводу стала відома після початку судового розгляду.
Заява про відвід судді ОСОБА_3 подана обвинуваченим ОСОБА_12 під час судового розгляду справи.
Як вбачається з журналу судового засідання від 12 листопада 2025 року, після ухвалення головуючим суддею рішення про відмову у задоволенні клопотань захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_8 про відкладення розгляду справи та продовження судового розгляду без їх участі, обвинувачений ОСОБА_2 висловив свою недовіру головуючому судді, після чого подав письмову заяву про відвід судді ОСОБА_3 ..
Відповідно до вимог ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. Тобто відвід має містити посилання на конкретні обставини, що об'єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами. При цьому, суд має визначити, чи є наведені обвинуваченим факти такими, які можуть викликати обґрунтовані сумніви щодо неупередженості судді ОСОБА_3 ..
Один із доводів заяви обвинуваченого ОСОБА_2 зводиться до того, що головуючим суддею порушено його право на справедливий суд.
Право на справедливий суд - це право особи, закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, що гарантує право на справедливий й публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Так, наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 46).
Щодо суб'єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з'ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об'єктивно виправдані.
На думку суду, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення та/або голослівні висловлювання про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
За окремою підставою відводу визначеною саме як наявність «інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді», особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Суд не погоджується з доводами обвинуваченого, оскільки кримінальне процесуальне законодавство висуває загальні вимоги до вмотивованості відводу, проте доводи обвинуваченого щодо існування будь-яких переконливих обставин, що викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості судді ОСОБА_3 відсутні.
?Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявникам потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, висловлення суддею у публічному просторі упереджених думок щодо справи чи учасників процесу, ще до винесення рішення; використання суддею свого становища для тиску на сторони, свідків або інших учасників процесу; занадто часті або необґрунтовані зауваження чи критика на адресу однієї зі сторін, неналежне забезпечення суддею дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
?З матеріалів провадження не вбачається недотримання суддею зазначених вище суб'єктивних та/або об?єктивних елементів стандарту неупередженості.
Cумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно зміну його складу.
В даному випадку підставою для відводу судді, на думку обвинуваченого, є сумнів у неупередженості судді, яка полягає в тому, що під час судового провадження під головуванням судді ОСОБА_3 судом приймались рішення з порушенням приписів процесуальних норм, а саме безпідставно відмовлялось в задоволенні більшості клопотань сторони захисту, та на противагу цьому були задоволені всі клопотання сторони обвинувачення, а також тривале перебування обвинуваченого під вартою.
Ураховуючи наведені у заяві обставини, заявлений відвід не містить належних даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді ОСОБА_3 , передбачених КПК України та зводиться до незгоди із прийнятими судом процесуальними рішеннями, зокрема про відмову у задоволенні клопотань сторони захисту. Проте, така обставина жодним чином не свідчить про наявність сумніву в об'єктивності, неупередженості чи безсторонності судді ОСОБА_3 , яка є головуючим у справі.
Так, відповідно до ст. 321 КПК України головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
Суд звертає увагу, що процесуальні рішення суду, їх зміст та форма, не можуть бути підставою для відводу судді. Незгода з рішеннями судді має здійснюватись у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження будь-яких процесуальних рішень судді окремо або разом з кінцевим процесуальним рішенням по кримінальному провадженню з наведенням мотивів такої незгоди, а заперечення на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню, можна включити до апеляційної скарги на рішення суду за наслідками розгляду справи.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом в ухвалі від 06 березня 2024 року (cправа № 907/860/17). В ухвалі від 18 грудня 2018 року у справі №910/2968/18 Верховний Суд визнав відвід завідомо безпідставним, оскільки вказаний відвід по суті «є висловленням незгоди з процесуальним рішенням Верховного Суду після того, як суд мотивував таке рішення».
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з прийнятими судом процесуальними рішеннями не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення. Тобто оцінка щодо наявності чи відсутності процесуальних порушень при розгляді кримінального провадження надається судами вищих інстанцій при перегляді судових рішень, а тому суддя при вирішенні питання відводу не вправі оцінювати мотиви, з яких виходив суд при вчиненні процесуальних дій чи прийнятті процесуальних рішень.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час його судового розгляду судом неодноразово продовжувався строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , у задоволенні клопотань про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 було відмовлено.
Відповідно до положень статті 392 КПК України ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Обвинувачений ОСОБА_2 на власний розсуд скористався своїм процесуальним правом на оскарження ухвал про продовження строку тримання під вартою, ним були оскаржені лише ухвали від 14 лютого 2024 року, від 06 травня 2024 року та від 25 жовтня 2025 року, які за наслідками апеляційного розгляду залишені без зміни.
Слід зазначити, що інститут відводу у кримінальному процесі є механізмом, який забезпечує реалізацію права особи на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом. Цей інститут не є інструментом перегляду судового рішення чи додаткового роз'яснення мотивів його ухвалення.
Так, учасник кримінального провадження вправі не погоджуватись із прийнятими процесуальними рішеннями суду, проте така позиція не може бути визначальною в оцінці об'єктивності та неупередженості суду під час судового розгляду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про відвід не містить даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді ОСОБА_3 , передбачених п. 4 ч 1 ст. 75 КПК України, тому підстави для її задоволення відсутні.
Керуючись статтями 75-76, 80-81 КПК України, суд,-
У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_2 - про відвід судді Менського районного суду Чернігівської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другої статті 121 КК України - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений 02 грудня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1