Дата документу 20.11.2025 Справа № 314/2201/24
Єдиний унікальний № 314/2201/24 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/807/972/25 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія: ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України
20 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Судова колегія з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Вільнянського районного суду Запорізької області від 1 вересня 2025 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Небіт Даг Красноводської області Туркменістан, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України та йому призначено покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, пов'язаних з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 15 років, з конфіскацією усього належного йому на праві приватної власності майна.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено у вигляді тримання під вартою.
Строк відбування покарання постановлено рахувати з моменту фактичного затримання.
Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 100 КПК України, -
Вироком суду ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України, за наступних обставин.
Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Незалежність України визнано значною кількістю держав світу, у тому числі 05.12.1991 російською федерацією (далі за текстом рф).
За загальновідомим фактом, в порушення норм міжнародного права, приблизно о 05 годині 00 хвилин 24 лютого 2022 року підрозділи збройних сил та інших збройних формувань рф на виконання наказів вищого військового та політичного керівництва рф щодо розв'язання агресивної війни та воєнного конфлікту проти України, із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, вторглись на територію суверенної України через державні кордони в Харківській, Херсонській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частин території суверенної України, у тому числі село Софіївка Софіївської СТГ Бердянського району Запорізької області.
З метою відсічі військовій агресії РФ 24.02.2022 Указами Президента України у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затверджених Верховною радою України, яким строк дії воєнного стану в Україні продовжено та наразі діє.
Тимчасово окупованою територією, відповідно до п.7 ч.1 ст.1-1 Закону №1207-VІІ,є частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 9в редакції від 07.05.2022), тимчасово окуповані російською федерацією території України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів. Згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Тимчасова окупація російською федерацією території України, визначених ч. 1 ст. 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.
Тимчасово окупованою територією, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону №1207-VІІ, є частини території України, в межах яких збройні сили російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №254 від 22.09.2023 «Про затвердження змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих територій російською федерацією», ким було затверджено зміни до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309 с. Софіївка Софіївського СТГ Бердянського район Запорізької області належить до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій з 26.02.2022 року.
Згідно з мовою оригіналу - «Федеральным конституционным законом от 04.10.2022 №7-ФКЗ «О принятии в российскую федерацию Запорожской области и образовании в составе российской федерации нового субъекта - Запорожской области», Запорізька область була незаконно приєднана до складу держави - агресор арф.
Пунктом 5 статті 10-1 Федерального конституційного закону російської федерації №1-ФКЗ від 30.01.2002, совою оригіналу - «О военном положении» передбачена можливість проведення виборів в період дії воєнного стану, а саме, мовою оригіналу - «При введении военного положения в соответствии с Федеральным конституционным законом от 30 января 2002 года № 1-ФКЗ «О военном положении» высшее должностное лицо субъекта РФ, на территории которого действует военное положение, вправе не ранее чем за 130 дней и не позднее чем за 90 дней до дня голосования направить в Центральную избирательную комиссию Российской Федерации предложение о проведении выборов, референдума на территории соответствующего субъекта российской федерации».
Відповідно мовою оригіналу - «Решения № 11/83-1 от 21.06.2023 Избирательной комиссии Запорожской области «О проведении голосования на выборах депутатов Запорожского Собрания Запорожской области первого созыва, а также на выборах депутатов представительных органов муниципальных образований в Запорожской области первого созыва, назначенных на 10 сентября2023года. В течении нескольких дней подряд» незаконні вибори на тимчасово окупованій території Запорізької області призначені окупаційною владою на 10.09.2023.
В той же час, положеннями, мовою оригіналу - «Федерального закона от 12.06.2002 №67-ФЗ (ред. от 31.07.2023) «Об основных гарантиях избирательных прав и права на участие в референдуме граждан российской федерации», визначено порядок та час проведення кандидатом на виборах агітаційних заходів, а саме, мовою оригиналу - «ст. 49 Агитационный период: Агитационный период для избирательного объедения начитается со дня принятия им решения о выдвижении кандидатов, списка кандидатов. Агитационный период для кандидата. Выдвинутого в составе списка кандидатов, начинается со дня представления в соответствующую избирательную комиссию списка кандидатов. Агитационный период для кандидата выдвинутого непосредственно, начинается со дня представления кандидатом в избирательную комиссию заявления о согласии баллотироваться, а в случае предусмотренном пунктом 14.3. статьи 35 настоящего федерального закона, - со дня представления в избирательную комиссию документов, предусмотренных в указанном пункте. Агитационный период прекращается в ноль часов по местному времени дня, предшествующего дню голосования, а в случае принятия, предусмотренного пунктом 1 или 2 статьи 63.1 настоящего федерального закона решения о голосовании в течение нескольких дней подряд - в ноль часов по местному времени первого дня голосования».
Встановлено, що у період часу, не пізніше 27.04.2023 по 01.09.2023, громадянин України ОСОБА_7 , перебуваючи на території окупованою збройними силами рф село Софіївка Бердянського району Запорізької області, діючи умисно. Із власних корисливих та ідеологічних мотивів, з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуванням рф, маючи проросійські погляди та критичне ставлення до діючої законної влади в Україні, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, всупереч вимог діючого законодавства України, прийняв пропозицію невстановлених досудовим розслідуванням осіб, із числа представників окупаційної влади у вказаному населеному пункті, та добровільно зайняв посаду члена комісії т.зв. «участковой избирательной комиссии №205 Приморского муниципального округа», яка розташовувалась за адресою:Запорізька область, Бердянський район, с. Софіївка, вул. Центральна, буд. 37, добровільно проводив агітацію серед місцевого населення села, з метою схилення односельчан до участі у проведенні незаконних виборів, а також проводив пропаганду щодо покращення життя, та умов в цілому, за результатами проведення незаконних виборів під прапором країни агресора - російської федерації.
В апеляційній захисник захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 вважає вироку суду незаконним у зв'язку з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що вирок постановлено за відсутності належних та допустимих доказів вини ОСОБА_7 , а тягар доказування, покладений на сторону обвинувачення відповідно до ст. 17, 91, 92 КПК України, фактично не виконано.
Вважає, що в суді першої інстанції не було доведено факту добровільного зайняття обвинуваченим посади члена так званої «участковой избирательной комисии» на окупованій території та наявності в нього умислу на сприяння окупаційному режиму.
Наголосив, що суд обмежився формальним відтворенням фабули обвинувачення та оцінив докази однобічно й вибірково, всупереч принципу презумпції невинуватості, закріпленому у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 17 КПК України, а також практиці ЄСПЛ щодо стандарту доведення «поза розумним сумнівом».
Звертає увагу, що показання допитаних у суді свідків не можна визнати надійними та переконливими, оскільки жоден з них не володіє повними відомостями про реальний стан здоров'я, матеріальне становище та сімейні обставини обвинуваченого, не знає, чи чинився на нього психологічний або інший примус з боку окупаційної адміністрації, та не може достеменно підтвердити відсутність такого тиску.
Свідки не працювали разом з ОСОБА_7 у виборчій комісії, не входили до кола його близького спілкування, а їхні показання ґрунтуються переважно на чутках та припущеннях.
У матеріалах кримінального провадження відсутні оригінали будь-яких документів, які б достовірно підтверджували факт офіційного працевлаштування ОСОБА_7 в незаконно створеному органі окупаційної влади, не надано наказів, розпоряджень, заяв, контрактів чи інших письмових доказів, які б беззаперечно свідчили про його вступ на відповідну посаду, обсяг повноважень та характер виконуваних дій.
Не деталізовано конкретні епізоди й спосіб вчинення інкримінованих дій, не наведено посади, прізвища та повноваження представників окупаційної влади, з якими нібито взаємодіяв обвинувачений.
Звертає увагу, що, виходячи з положень IV Женевської конвенції від 12.08.1949 року, цивільні особи, які перебувають на окупованій території, користуються особливим міжнародно-правовим захистом і не можуть автоматично розглядатися як злочинці лише в силу самого факту перебування під владою окупаційної адміністрації. В умовах воєнної окупації, тотального контролю з боку збройних формувань рф, загрози життю та здоров'ю, відсутності можливості вільно залишити територію та тяжкої економічної ситуації, будь-які дії цивільної особи мають оцінюватися крізь призму можливого фізичного або психологічного примусу та обмеженого простору реальних альтернатив.
Відповідно до ст. 40 КК України, дія, вчинена під безпосереднім впливом фізичного чи психологічного примусу, за якого особа не могла керувати своїми вчинками, не є злочином, а згідно зі ст. 23 КК України обов'язковою ознакою вини є наявність умислу.
Таким чином, у цій справі ані об'єктивна сторона (конкретні протиправні дії, спосіб, наслідки), ані суб'єктивна сторона (умисел, мотив, мета сприяння державі-агресору) належним чином не доведені, що виключає наявність у діях ОСОБА_7 складу злочину.
Окремо зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам сторони захисту щодо недопустимості частини доказів.
Посилаючись на доктрину «плодів отруйного дерева», сформовану в практиці ЄСПЛ (справи «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Балицький проти України», «Шабельник проти України»), вказує, що докази, отримані з істотним порушенням прав людини, а також усі похідні від них докази є недопустимими і їх використання призводить до несправедливості провадження в цілому, незалежно від формальної доказової сили таких відомостей.
За відсутності законного, безперервного й внутрішньо узгодженого ланцюга належних та допустимих доказів обвинувачення, суд не мав права покладати на їх основу обвинувальний вирок.
Також наголошує на порушенні ст.ст. 14-16 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та ст. 6 Конвенції, оскільки обвинуваченому не було забезпечено реальної можливості повноцінно реалізувати право на захист, а суд першої інстанції фактично проігнорував вимоги щодо змагальності та рівності сторін, не усунув сумніви, які виникали під час розгляду справи, на користь обвинуваченого, як того вимагає презумпція невинуватості. За таких обставин, коли наявні докази не дають можливості дійти єдиного, позбавленого розумних сумнівів висновку про вину особи, а об'єктивний і суб'єктивний боки інкримінованого складу злочину не доведені, вирок, на думку захисту, не може вважатися законним і справедливим.
Просить вирок скасувати та закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 111-1 КК України у зв'язку з невстановленням достатніх доказів для доведення його винуватості в суді й вичерпанням можливостей їх отримання.
Заслухавши доповідь судді по справі, захисника обвинуваченого, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 розглядалось у суді першої інстанції у порядку, передбаченому главою 24-1 Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень КПК України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), якщо стосовно нього уповноваженим органом прийнято рішення про передачу його для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся.
За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.
Процедури «in absentia» припускають деякий відступ від загальних правил кримінального процесу. Особливе значення при цьому надається питанню про забезпечення прав відсутнього в залі судового засідання підсудного. У прецедентній практиці Європейського Суду з прав людини були вироблені критерії, яким має відповідати таке провадження.
При цьому Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності забезпечення процесуальних прав і гарантій осіб, що беруть участь у кримінальному процесі.
До таких прав, що підлягають безумовному дотриманню, насамперед, відносяться: право бути присутнім під час розгляду справи, право на захисника, право бути вислуханим, право оскаржити заочний вирок.
Так, у рішенні «Медєніца проти Швейцарії» Європейський Суд з прав людини зазначив, що існування процедури заочного кримінального провадження не викликає заперечень лише за умови, що при цьому дотримуються гарантії, що забезпечують права людини, закріплені Конвенцією.
Ключове значення в цьому випадку відіграє повідомлення особи про порушене проти неї кримінальне провадження, яке мало бути здійснено відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою (справа «Сейдовіч проти Італії»).
Відповідно до вимог статті 297-5 КПК України, повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов'язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
У цьому провадженні вказаних вимог було дотримано як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду, а також апеляційного провадження, що стороною захисту не заперечується та не спростовано.
Зокрема, повістка про виклик обвинуваченого ОСОБА_7 у судове засідання суду апеляційної інстанції була опублікована у ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження «Урядовий кур'єр» випуск № 230 (8155) від 11 листопада 2025 року, сторінка 28; повідомлення про дату, час та місце розгляду провадження також розміщено на офіційному веб-сайті Судової влади.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст. 370, 374 КПК України та відповідно до ст. 337 КПК України в межах пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення, встановивши фактичні обставини кримінального провадження, обґрунтовано прийшов до висновку щодо обсягу та доведеності його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України, виклавши їх у вироку.
В оскаржуваному вироку суд першої інстанції навів всі встановлені обставини, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, а також виклав оцінку та аналіз досліджених в судовому засіданні доказів, зазначив підстави, з яких приймає одні докази та відкидає інші.
Вина ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України, підтверджується доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, а саме показаннями свідків та дослідженими в судовому засіданні документами.
Так, у суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 не допитувався у зв'язку з проведенням судового розгляду в порядку спеціального судового провадження на підставі ч. 3 ст. 323 КПК України.
Разом з тим, свідок ОСОБА_9 у суді першої інстанції показав, що він добре знає ОСОБА_7 так як вони мешкали в одному селі. У лютому 2022 року, коли озброєні військові рф зайшли в їх село, він разом із сім'єю знаходились вдома. З окупованої території він з родиною виїхав 18 листопада 2023 року, в момент проведення незаконного референдуму він ще перебував на окупованій території. ОСОБА_7 разом з жінкою та ОСОБА_10 приймали активну участь у організації та проведення самого референдуму, ходили з урною по будинкам. З першого дня, коли зайшли військові рф, ОСОБА_7 пішов на співпрацю зі злочинною адміністрацією, мав проросійські настрої. Також зі слів інших мешканців йому відомо, що саме родина ОСОБА_11 розраховувалась з тими людьми, що приймали участь у організації та проведенні незаконного референдуму в їх селі.
Свідок ОСОБА_12 у суді першої інстанції показала, що на момент незаконного вторгнення військових рф, вона проживала за місцем своєї реєстрації. З окупованої території виїхала разом з родиною 18 листопада 2023 року. Під час окупації незаконна влада почала підготовку до референдуму на території Приморського району Запорізької області. Деякі мешканці їх села брали участь в підготовці і проведені референдуму. Активну участь в організації та проведенні референдуму брав ОСОБА_7 і його дружина. Вони ще хвалились, що їм за це «рюкзак грошів» росіяни заплатили, на які вони зробили ремонт в будинку та придбали автомобіль.
Підстав не довіряти показанням свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , які були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та приведені до присяги, у суду не було, а в апеляційній скарзі не вказані ймовірні причини обмови обвинуваченого з боку свідків.
Показання вищезазначених осіб у суді першої інстанції є логічними та послідовними, оскільки вони переконливо повідомили про відомі їм обставини вчиненого кримінального правопорушення, їх пояснення повністю узгоджуються між собою та дослідженими судом першої інстанції документами.
Так, з копії заяви форми Ф-1 вбачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 13 лютого 2004 року (т. 2, а.с. 100).
Цей документ підтверджує належність ОСОБА_7 до громадянства України, що має принципове значення для встановлення обов'язку вірності державі відповідно до ст. 1 Закону України «Про громадянство України» та ст. 65 Конституції України.
З протоколу огляду від 5 лютого 2024 року вбачається, що об'єктом огляду є відкрита для вільного доступу інформація у мережі Інтернет, а саме: інформація та фото, розміщені на веб-сторінці за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 де описано факт проведення псевдовиборів на тимчасово окупованій території Запорізької області.
На скріншотах № 1-4 зображено статтю із заголовком під назвою «В Запорожской области началось досрочное голосование на выборах депутатов заксобрания» та наступний текст, де повідомляється про факт проведення псевдовиборів:
«В близких к линии боевого соприкосновения населенных пунктах Запорожской области началось досрочное голосование на выборах народных депутатов муниципальных образований и законодательного собрания региона.
Члены избирательных комиссий приходят к избирателям домой. Досрочное голосование будет проходить в 375 населенных пунктах. Данным видом голосования будет охвачено 214 127 избирателей», - сообщает Избирательная комиссия Запорожской области. В региональном Избиркоме отметили, что предприняты все меры безопасности для всех участников избирательного процесса.
Председатель Избирательной комиссии Запорожской области ОСОБА_13 сообщила, что избиратели получат два бюллетеня. Для голосования на выборах депутатов законодательного собрания Запорожской области напечатан бюллетень розового цвета, а на выборах депутатов органов муниципального образования - фиолетовый.
Напомним, что жители Запорожской области могут проголосовать досрочно с 31 августа по 7 сентября и на избирательных участках 8, 9 и 10 сентября. В регионе будут избраны 280 депутатов органов местного самоуправления и 40 депутатов законодательного собрания.
Политические партии «Единая россия», КПРФ, «Справедливая россия» ЛДПР выставили кандидатов в региональный парламент. Также в территориальную избирательную комиссию Энергодара подала списки кандидатов в местный представительный орган партии « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Ход голосования освещают 44 представителя СМИ».
На скріншоті № 1 зображено фото, ймовірно, з дня проведення голосування. Де зображено двох чоловіків. В одного з них в руках контейнер, а в другого - листок А4 згорнутий вдвоє, візуально схожий на бюлетень, який він кидає в даний бокс.
На скріншоті № 4 присутній допис з месенджера «Telegram», групи «Избирательная комиссия Запорожской области, де зображено фото людей. Ймовірно, з бюлетенями та контейнерами (т. 1, а.с.128-136).
З протоколу огляду від 5 лютого 2024 року вбачається, що об'єктом огляду є інформація та фотоматеріали, розміщені в групі месенджера «Телеграм» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_4 », де описано факт проведення псевдовиборів на тимчасово окупованій території Запорізької області (т. 1, а.с. 137-148).
З протоколу за результатами негласної слідчої дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 26 грудня 2023 року вбачається, що було знято інформацію з програмного забезпечення «Telegram» за ідентифікатором - номером мобільного телефону НОМЕР_2 , яким особисто користується громадянин України ОСОБА_7 , в результаті якого було виявлено листування між ОСОБА_7 та іншими абонентами де ОСОБА_7 є учасником групи «УИК 205 КОЛАРОВКА», де поширюється інформація стосовно організації та проведення незаконних виборів на території села Софіївка Бердянського району Запорізької області.
Під час огляду вищезазначеної групи виявлено фото, які поширювала абонент « ОСОБА_14 », де наявні особи, які ймовірно здійснюють організацію щодо виборчого процесу, що відображено на скріншотах.
Також у ході огляду вищевказаного чату із користувачем « ОСОБА_14 » виявлено таблицю формату Excel з наступним змістом: «Cведения о фактическом отработанном времени участковой избирательной комиссии избирательного участка № 205 с правом решающего голоса. Работающих в комиссии не на постоянной (штабной) основе на выборах депутатов законодательного собрания Запорожской области первого созыва и выборов в органы местного самоуправления за август-сентябрь 2023года».
Було виявлено наступні прізвища, серед яких зазначений ОСОБА_7 - член комісії. Також в наявних скріншотах наявна грамота від т.зв. відділу мвд росії «Бердянського» гу мвд росії по Запорізькій області, підполковника ОСОБА_15 - ОСОБА_16 (т. 1, а.с. 155-166).
З протоколу огляду від 25 березня 2024 року вбачається, що об'єктом огляду є оптичний носій інформації ДВД-Р диск, на якому міститься папка із назвою «СОФІЇВКА». Відкривши файл з назвою «export_results» встановлено, що в якій міститься інформація стосовно акаунта абонента НОМЕР_2 додатку Телеграм. При переході в чат групи «УИК 205 КОЛАРОВКА» виявлено інформацію стосовно організації та проведення незаконних виборів на території села Софіївка, Бердянського району, Запорізької області. Зокрема, у вкладеннях виявлено сканкопії документів: «Персональный состав членов избирательной комиссии № 205 с правом решающего голоса», «Решение ТВК №6 о назначении председателем участковой избирательной комиссии №205 срока полномочий 2023-2028 г.г.», «Решение ТВК №6 о формировании участковой избирательной комиссии №205 срока полномочий 2023-2028гг», де зазначено прізвище ОСОБА_7 (т. 1, а.с. 167-185).
З протоколу за результатами негласної слідчої дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 29 вересня 2023 року вбачається, що електронною поштовою скринькою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » користується громадянка України ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Також проведено огляд папки з назвою «Сообщений», в якій виявлено наявність 179 вхідних листів, частина з яких була оглянута в судовому засіданні суду першої інстанції (т. 1, а.с. 196-250, т. 2, а.с. 1-54).
З протоколу огляду від 3 лютого 2024 року вбачається, що об'єктом огляду є оптичний носій інформації ДВД-Р диск, на якому виявлено файл під назвою «cvkr_izkzo». Відкривши вказаний файл, було виявлено папку із назвою «20230912», в якій міститься інформація стосовно акаунту електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_7 ». В ході подальшого огляду виявлено папку з назвою «ТИК 06 Приморський рн_20230912-1523», в якій наявне листування з користувачем « ОСОБА_18 » з електронною поштою « ІНФОРМАЦІЯ_8 Під час огляду файлів також було виявлено файл під назвою «БЮ (4)» де виявлено інформацію щодо членів т.зв. «участковых избирательных комиссий», зокрема членів комісії виборчого округу № 205 с. Коларівка, з детальним зазначенням їх персональних даних: а саме під № 238 зазначена особа: ОСОБА_19 » (т. 2, а.с. 57-83).
З протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 1 лютого 2024 року вбачається, що свідок ОСОБА_12 впізнала на фото під №1 ОСОБА_7 , який приймав участь в організації та проведенні незаконних виборів на тимчасово окупованій території с. Софіївка Бердянського району Запорізької області (т. 1, а.с 118-122).
З протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 1 лютого 2024 року вбачається, що свідок ОСОБА_9 впізнав на фото під № 1 ОСОБА_7 , який приймав участь в організації та проведенні незаконних виборів на тимчасово окупованій території с. Софіївка Бердянського району Запорізької області (т. 1, а.с. 123-127).
Суд першої інстанції, вивчивши і дослідивши кожний доказ окремо з точки зору належності та допустимості, і в сукупності, з точки зору всебічності, достатності та взаємозв'язку, на переконання апеляційного суду прийшов до правильного висновку, що обвинувачений ОСОБА_7 добровільно брав участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, за попередньою змовою групою осіб.
Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що вищенаведеними дослідженими судом доказами та обставинами, що ними підтверджуються, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України, за фактичних обставин, встановлених судом у вироку, є об'єктивно доведеною поза розумним сумнівом.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , які за своєю суттю зводяться до того, що матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що ОСОБА_7 добровільно приймав участь в організації та проведенні незаконних виборів на тимчасово окупованій території, здійснював агітацію щодо участі в них, проводив пропаганду щодо покращення умов життя за результатами проведення незаконних зборів під прапором країни агресора.
Так, зі змісту дослідженого судом протоколу за результатами негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 26 грудня 2023 року вбачається, що ОСОБА_7 був учасником групи в месенджері «Telegram», де спілкувався з іншими учасниками групи щодо організації та проведення незаконних виборів на території с. Софіївка Бердянського району Запорізької області. Також в ході огляду було виявлено таблицю формату «Excel», де серед списку працівників виборчої комісії зазначений ОСОБА_7 як член цієї комісії.
З протоколу огляду від 25 березня 2024 року вбачається, що в месенджері «Telegram» за номером акаунта абонента НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 , зокрема в часті групи «УИК 205 КОЛАРОВКА» виявлено сканкопії документів: «Персональный состав членов избирательной комиссии № 205 с правом решающего голоса», «Решение ТВК №6 о назначении председателем участковой избирательной комиссии №205 срока полномочий 2023-2028 г.г.», «Решение ТВК №6 о формировании участковой избирательной комиссии №205 срока полномочий 2023-2028гг», де зазначено прізвище ОСОБА_7 .
Протоколом огляду від 3 лютого 2024 року зафіксовано, що на електронній пошті « ІНФОРМАЦІЯ_7 » виявлено папку з назвою «ТИК 06 Приморський рн_20230912-1523», в якій наявне листування. Під час огляду файлів було виявлено файл з інформацією щодо членів т.зв. «участковых избирательных комиссий», зокрема членів комісії виборчого округу № 205 с. Коларівка, з детальним зазначенням їх персональних даних: а саме під № 238 зазначена особа: ОСОБА_19 ».
Той факт, що ОСОБА_7 брав участь у проведенні незаконних виборів добровільно, також повністю підтверджується змістом протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 1 лютого 2024 року, відповідно до яких свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_12 впевнено впізнали ОСОБА_7 та підтвердили, що він приймав участь в організації та проведенні незаконних виборів на тимчасово окупованій території с. Софіївка Бердянського району Запорізької області.
У судовому засіданні під час допиту в суді першої інстанції вказані свідки також підтвердили, що ОСОБА_7 приймав активну участь в організації та проведенні референдуму, ходив з урною по будинкам, з першого дня окупації пішов на співпрацю зі злочинною адміністрацією, мав проросійські настрої, за участь в проведенні незаконних виборів отримував грошову винагороду.
Вищевказані докази є прямим підтвердженням того, що ОСОБА_7 добровільно, без будь-якого фізичного та/або психологічного примусу приймав участь у проведенні виборів на тимчасово окупованій території, його роль у цих незаконних діях є зрозумілою та не може тлумачитись якось неоднозначно, і добровільність його участі в проведення незаконних виборів у колегії суддів не викликає сумнівів.
Свої висновки суд першої інстанції належним чином умотивував в оскаржуваному вироку та з цими висновками повністю погоджується колегія суддів.
Всі доводи сторони захисту, які є аналогічними тим, що викладені в апеляційній скарзі захисника, були перевірені судом першої інстанції та на ці доводи надана аргументована та змістовна відповідь у вироку.
Зокрема, колегія суддів вказує, що доводи захисника ОСОБА_8 про незаконність та необґрунтованість вироку суду, істотні порушення норм матеріального та процесуального права, які начебто мали місце при ухваленні вироку, є безпідставними та не знайшли свого підтвердження під час перегляду в апеляційному порядку вказаного кримінального провадження.
Згідно з матеріалами кримінального провадження та текстом вироку, суд першої інстанції діяв відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, Конституції України, а розгляд кримінального провадження за відсутності обвинуваченого здійснювався з дотриманням усіх вимог спеціального судового провадження «in absentia».
Доводи захисника про те, що обвинувачений був позбавлений права на захист та обрання захисника за власним вибором, спростовуються матеріалами кримінального провадження та вироком суду.
ОСОБА_7 був належно повідомлений про повідомлення йому про підозру через офіційні джерела - публікацію в газеті «Урядовий кур'єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора, що відповідає вимогам ст.ст. 135, 136, 278 КПК України.
У зв'язку із ухиленням обвинуваченого від явки до органів досудового розслідування і до суду, для захисту його прав та інтересів було призначено захисника - адвоката ОСОБА_8 згідно з дорученням Регіонального центру безоплатної вторинної правової допомоги.
Адвокат брав активну участь у розгляді справи, заявляв клопотання, здійснював допит свідків, виступав у судових дебатах, що свідчить про належну реалізацію права обвинуваченого на захист.
Фактичне небажання ОСОБА_7 брати участь у процесі не може розцінюватися як порушення його прав.
Щодо доводів захисника про те, що суд мав критично поставитися до доказів обвинувачення, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції у вироку ретельно проаналізував кожен доказ відповідно до вимог ст. 94 КПК України.
Були безпосередньо досліджені письмові матеріали справи, результати негласних слідчих (розшукових) дій, допитані свідки, зокрема ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , які вказали на добровільну участь ОСОБА_7 у підготовці та проведенні незаконних виборів.
Також безпідставними є твердження апеляційної скарги про те, що докази з соціальних мереж є неналежними та недопустимими.
Вирок суду ґрунтується не виключно на даних соціальних мереж, а ґрунтується на сукупності доказів, в тому числі відомостях, отриманих при проведенні НСРД на підставі ухвал слідчого судді Запорізького апеляційного суду відповідно до вимог КПК України.
Докази отримані у передбаченому законом порядку і є допустимими.
Не заслуговують на увагу і доводи про те, що обставини майнового становища обвинуваченого, чи складу його сім'ї свідчать про психологічний тиск.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_7 діяв добровільно, проявляв ініціативу в організації та проведенні незаконних виборів, агітував односельчан до участі в їх проведенні, проводив пропаганду щодо покращення життя під прапором країни агресора.
Ніяких доказів, що підтверджують факт безпосереднього тиску або погроз з боку окупаційної адміністрації, стороною захисту не надано.
Сам факт наявності війни, окупації або складної економічної ситуації не звільняє громадянина України від обов'язку діяти відповідно до Конституції України та не сприяти державі-агресору.
Конституційний обов'язок захищати незалежність і територіальну цілісність України не допускає компромісів.
Щодо доводів про відсутність доказів працевлаштування ОСОБА_7 у новостворених органах, колегія суддів зазначає, що участь обвинуваченого в проведенні незаконних виборів встановлена не формальним працевлаштуванням, а сукупністю об'єктивних фактичних даних.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Вирок суду є законним, обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 є безпідставною, такою, що спрямована на заперечення фактичних обставин кримінального провадження, які були належним чином перевірені і оцінені судом першої інстанції у відповідності до принципу змагальності сторін і безсторонності судового розгляду.
З урахуванням вищезазначеного, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, обґрунтовано вважав зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності - достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Що стосується призначеного ОСОБА_7 покарання, то суд першої інстанції виконав вимоги ст.ст. 50, 65 КК України, в повній мірі встановив та належним чином оцінив і врахував всі обставини, які за законом повинні бути врахованими при призначенні особі покарання, та прийшов до обґрунтованого висновку, що виправлення та перевиховання, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченим можливо лише з призначенням йому покарання у виді 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, пов'язаних з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 15 років, з конфіскацією усього належного йому майна, і підстави для призначення йому більш м'якого покарання відсутні.
Істотних порушень органами досудового слідства чи судом норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для скасування вироку, колегією суддів не встановлено.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 414, 418, 419, КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Вирок Вільнянського районного суду Запорізької області від 1 вересня 2025 року у відношенні ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України, залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту оголошення.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана протягом трьох місяців з дня її оголошення безпосередньо до Верховного Суду.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4