Справа № 944/5801/25
Провадження №2-а/944/118/25
02.12.2025 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді Карпин І.М.
з участю секретаря судового засідання Мельник Є.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Яворові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
Стислий виклад позиції позивача та відповідача
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування якого зазначає, що 18.10.2025, приблизно о 20 год 20 хв він керував автомобілем марки «Volkswagen T-ROС», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул.Шевченка з центру м.Львова в напрямку м.Новояворівськ Яворівського району Львівської області до місця проживання, з дотриманням Правил дорожнього руху. Під час руху він побачив на вулиці знайомого ОСОБА_2 , включив правий вказівник повороту та зупинився, щоб підібрати в якості пасажира знайомого, при цьому увімкнув на автомобілі аварійну світлову сигналізацію. В цей час на попутному автомобілі увімкнулися проблискові маячки синього та червоного кольору, який зупинився і до його автомобіля підійшов поліцейський, який представився і на його вимогу він надав поліцейському посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, який належить його матері ОСОБА_3 . Також поліцейський ОСОБА_4 попросив пред'явити поліс страхування на автомобіль. Достовірно знаючи, що автомобіль застрахований, він не зміг знайти паперового полісу автоцивілки, про що повідомив поліцейського і попросив його перевірити наявність полісу на автомобіль по електронному реєстру, тим більше, що перевірка наявності полісу проводиться під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди, чого в даному випадку не було. В подальшому поліцейський Ткачук М.Д. став звинувачувати його в порушенні вимог дорожнього знаку про заборону зупинки, відсутності в нього необхідних документів та повідомив, що буде накладати штраф за допущені порушення. Після роздруківки постанови про накладення штрафу, він розписався за отримання її копії та продовжив рух на виїзд з м.Львова в напрямку м. Новояворівська. Вдома він ознайомився з винесеною постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5966805 від 18.10.2025 та виявив, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, яких він не вчиняв. 18 жовтня 2025 року під час зупинки поліцейським на вимогу останнього він надав своє посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію автомобіля, а також повідомив про наявність в Єдиній централізованій базі даних наявність чинного полісу страхування на автомобіль «Volkswagen T-ROC», реєстраційний номер НОМЕР_1 . При цьому, за змістом оскаржуваної постанови його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп. Тому притягнення його до адміністративної відповідальності, за порушення якого він не вчиняв, є неправомірним.
12.11.2025 відповідач Управління патрульної поліції у Львівській області подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовної заяви, у зв'язку із безпідставністю вимог. В обгрунування заперечень зазначає, що з матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що 18.10.2025 року, приблизно о 20 год. 20 хв. позивач, керуючи автомобілем марки «Volkswagen T-ROC», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Шевченка в м. Львові, здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 "Зупинка заборонена". Згідно з поясненнями позивача, він зупинився для того, щоб підібрати знайомого ОСОБА_2 в якості пасажира, однак відповідно до відеозаписів з портативного відеореєстратора інспектора в транспортному засобі, яким керував позивач, на час спілкування відсутні будь-які пасажири. Представниками відповідача виявлені і інші розбіжності між поясненнями позивача (у позовній заяві) та відеозаписами, до прикладу прохання позивача, яке він висловив інспектору про "перевірку наявності полісу на автомобіль по електронному реєстру". До автомобіля позивача підійшов поліцейський, який представився, і на вимогу якого позивач пред'явив посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Інспектор виявив адміністративні порушення, зокрема: порушення вимог дорожнього знаку 3.34 "Зупинка заборонено" (що сам водій пояснив тим, що не бачив знаку), а також позивач не зміг пред'явити чинний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Після встановлення обставин справи та роз'яснення прав позивачу, інспектор виніс оскаржувану постанову. Управління патрульної поліції вважає, що дії інспектора були абсолютно законними та правомірними, а постанова є обґрунтованою та винесена відповідно до чинного законодавства. Позивач, як водій, відповідно до п.2.1 ПДР України, зобов'язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та чинний поліс про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. На вимогу працівника поліції, водій повинен пред'явити ці документи для перевірки. Згідно з наданими позивачем даними та описом відеозапису, під час спілкування з інспектором було встановлено, що позивач вчинив порушення, пов'язане із зупинкою, яке сам водій визнав, пояснивши, що не бачив дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонено»; не зміг пред'явити чинний поліс обов'язкового страхування. Після тривалих пошуків під час яких водій знайшов лише поліси, що втратили чинність, та телефонував власнику ТЗ (своїй матері), він повідомив інспектора: «значить в мене його з собою немає». Згідно з ч. 1 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки... поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тягне за собою накладення штрафу. Враховуючи докази у справі, надані позивачем, наявність чинного договору страхування не звільняє водія від безумовного обов'язку пред'явити поліс працівнику поліції для перевірки на його вимогу. Поліція має право зупиняти транспортні засоби, якщо водій порушив Правила дорожнього руху (п. 1 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію»). У даному випадку порушення вимог дорожнього знаку (Знак 3.34 «Зупинка заборонено») та непред'явлення документів дало поліцейському законні підстави для зупинки транспортного засобу та притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Крім того, постанова про накладення адміністративного правопорушення була винесена та видана водієві для ознайомлення, а інспектор пояснив порядок оскарження та оплату. Таким чином інспектор мав всі законні підстави для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, а процедура та порядок складення адміністративних матеріалів були дотримані.
Заяви, клопотання учасників справи.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, однак його представник адвокат Варениця В.С., подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності його довірителя, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
04.11.2025 представник відповідача подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, зазначаючи, що не ознайомлений з позовною заявою та додатками до неї, а тому відзив на позовну заяву не подано з незалежних обставин від відповідача.
12.11.2025 відповідач Управління патрульної поліції у Львівській області подав відзив на позовну заяву з долученням відеозапису. Представник відповідача просив розгляд справи проводити у його відсутності.
Відповідно до ч.1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно із частиною третьою ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
З огляду на викладене, оскільки позивач та відповідач подали заяви про розгляд справи без їх участі, суд вважає за можливе проводити судовий розгляд справи за відсутністю сторін, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 28.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду з викликом сторін на 06.11.2025. Відмовлено в залученні до участі в справі в якості третьої особи інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції Ткачука Д.М.
Ухвалою суду від 06.11.2025 розгляд справи відкладено, продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позов на десять днів з дня вручення копії ухвали та копії позовної заяви з копіями доданих документів.
Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 4 і 5 ст. 250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Відповідно до постанови в справі про адміністративне правопорушення ЕНА № 5966805 від 18.10.2025 ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Згідно з вказаною постановою ОСОБА_1 18.10.2025 о 20 год. 23 хв. в м.Львові по вул.Шевченка, 20 керуючи транспортним засобом не виконав вимогу д.з. 3.34 «Зупинка заборонена» та на вимогу працівника поліції не пред'явив поліс ОСЦПВВНТЗ, чим порушив п.2.4 а ПДР - керування т.з. особою, не пред'явила посвідчення, реєстраційного документу на т.з., а також поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП.
Позивач ОСОБА_1 оспорює постанову в справі про адміністративне правопорушення, оскільки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, не вчиняв, жодних доказів на підтвердження вчинення правопорушення йому не було надано і такі відсутні в матеріалах справи та надав поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР.226128463 строк дії якого з 31.12.2024 до 30.12.2025.
В якості доказів вчинення правопорушення ОСОБА_1 , відповідач надав суду відеозапис, на якому зафіксовано факт визнання відповідачем вчинення правопорушень, а саме зупинки автомобіля у забороненому місці, та не пред'явлення поліцейському на його вимогу поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, факт представлення поліцейським, повідомлення позивача про ведення відеофіксації та факт роз'яснення суті вчиненого позивачем правопорушення, факт проведення процедури розгляду справи, в тому числі ознайомлення позивача з вимогами ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, факт ознайомлення позивача із винесеною постановою, факт підписання позивачем такої та факт отримання копії цієї постанови.
На відеозаписі зафіксовано: 00:04 - інспектор привітався, представився та пояснив причину звернення; 00:09 водій пояснив, що здійснив порушення вимог дорожнього знаку 3.34 "Зупинка заборонено" через те що він його не бачив; 00:30 інспектор просить пред'явити водійське посвідчення та свідоцтво про реєстрацію на транспортний засіб, згодом попросив пред'явити страховий поліс на автомобіль; 01:00 водій розпочав пошуки полісу, спочатку знаходить каско, згодом поліси обов'язкового страхування які вже втратили чинність; 03:45 - оскільки пошуки полісу обов'язкового страхування були невадалими, водій телефонує до власника транспортного засобу (до своєї матері), з метою отримання інформації щодо місця знаходження запитуваного полісу. Після чого продовжив пошуки....06:50 водій повідомляє інспектора, далі дослівно "значить в мене його з собою немає"; 07:35 інспектор пояснює водієві адміністративні порушення, які він виявив. Після чого зачитує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. зокрема 63 КУ та 268 КУпАП; 07:52 інспектор запитує чи /водій має наміри чимось скористатись; 07:56 - водій відповідає, спочатку нерозбірливо, згодом "напевно ні, я розумію що то треба знайти страховку і возити з собою, бути уважнішим"; 08:39 - інспектор виносить оскаржувану постанову; 09:20 оскаржувана постанова надана водієві для ознайомлення, інспектор пояснює порядок оскарження та оплати.
Мотиви та оцінка суду
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. У відповідності до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання регулюються Законом України "Про дорожній рух".
Відповідно до ст.1 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-ХІІ (далі - Закон) цей закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.
Стаття 14 Закону зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Диспозиція ч. 1 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Відповідно до ПДР України дорожній знак 3.34 «Зупинку заборонено» передбачає заборону зупинки і стоянки транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Згідно з п.2.4а ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в п.2.1.
Відповідно до п.2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортними засобами відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон); в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах - дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції, крім випадків встановлення проблискових маячків оранжевого кольору на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м, на механічних транспортних засобах дорожньо-експлуатаційної служби, на транспортних засобах спеціального, спеціалізованого призначення та на транспортних засобах із розпізнавальним знаком; г) чинний страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат "Зелена картка" (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка".
Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17, зазначив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку та підтверджує факт скоєння правопорушення. Для підтвердження порушення Правил дорожнього руху України, відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, відеозапис події, тощо.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З відеозапису, наданого Управлінням патрульної поліції у Львівської області, вбачається, що працівники поліції виявивши порушення водієм автомобіля марки «Volkswagen T-ROС», реєстраційний номер НОМЕР_1 ПДР, а саме здійснення ним зупинки транспортного засобу в межах дії дорожнього знаку 3.345 «Зупинка заборонена». Під час розмови з поліцейським позивач ОСОБА_1 не заперечує факту порушення ним вимог зупинки транспортного засобу. Крім того на відео зафіксовано, що поліцейський попросив ОСОБА_1 надати поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, однак такого він не знайшов та не пред'явив його електронний варіант.
Наявність чинного договору страхування - незвільнняє водія від безумовного обов'язку пред'явити поліс працівнику поліції для перевірки на його вимогу.
Також слід зазначити, що процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція №1395.
За приписами пункту 5 розділу IV Інструкції №1395, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу XIII цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Відповідно до ч. 2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Поліцейським під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 вчинив два правопорушення, а саме здійснив зупинку транспортного засобу в забороненому місці, а також не надав поліцейському поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності транспортних засобів, відповідно поліцейський, в межах наданих йому законом повноважень, притягнув ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Отже, вищезазначеними обставинами та наявними в матеріалах справи доказами доведено обставини викладені в оскаржуваній постанові.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанова в справі про адміністративне правопорушення ЕНА № 5966805 від 18.10.2025 є правомірною та підстави для її скасування відсутні.
Згідно з частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 був обґрунтовано та на законних підставах притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП. Підстави для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відсутні, оскільки доказів, які б спростувати факт наявності адміністративного правопорушення, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи надано не було. Тому в задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З врахуванням положень статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат - відсутні.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 73 - 77, 242-246, 286, 293, 295 КАС України, суд ,
Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 02.12.2025.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Управління патрульної поліції у Львівській області, ЄДРПОУ 40108833 юридична адреса: м. Львів, вул. Перфецького, 19.
Суддя І.М. Карпин