Справа № 308/15265/25
03 грудня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - Світлик О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Заяць А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Козар Михайло Володимирович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Козар М.В., звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
На обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що його довірителька - ОСОБА_1 07.09.2018 уклала шлюб із ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Вказує, що у подружжя народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Представник позивача зазначає, що за поясненнями позивача після народження доньки відповідач припинив надавати їй фінансову допомогу на утримання доньки, уникає розмов про це та зазначає, що дружина повинна самостійно утримувати себе та дитину.
Самоусунення чоловіка від фінансового забезпечення дитини та дружини змушує позивача звернутися до суду, враховуючи перебування матері у декретній відпустці, а також офіційне працевлаштування чоловіка в м. Перечин, наявність у останнього регулярного доходу, відмінного стану здоров'я відповідача.
Як стверджує представник позивача, посилаючись на норми ст. 180 - 182, 184 СК України, остання вважає, що розмір аліментів на доньку мають складати 25% від його доходу щомісячно. Саме такий розмір аліментів забезпечить нормальний розвиток доньки, трохи мінімізує її витрати на утримання, дозволить забезпечувати здоровим харчуванням, необхідним одягом та речами, гігієнічними засобами, іграшками, участь у заходах, спрямованих на духовний інтелектуальний та фізичний розвиток тощо.
Крім того, за твердженням представника позивача, на її утримання до досягнення дитиною трьох років відповідач має сплачувати 25% від свого доходу, як це регламентовано ст. 84 СК України
Представник зауважує, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, зареєстрована як ВПО у місті Ужгороді разом із своєю дитиною, що підтверджується довідками ВПО. Донька знаходиться на її утриманні і тому позов подається до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за місцем проживання матері.
На підставі на наведеного, представник позивача просить суд:
стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення нею повноліття;
стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти на її утримання аліменти в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення їх донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.10.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач у судове засідання не з'явилася, при цьому її представником у позовній заяві заявлено клопотання про розгляд справи без їх участі та подано аналогічне клопотання від 03.12.2025, за змістом якого позов просить задовольнити, врахувавши заяву відповідача про визнання позову.
Відповідач у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву від 01.12.2025, в якій зазначив, що з позовними вимогами згоден, не заперечує, просить розглянути справу без його присутності.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
За приписами ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладено шлюб, який зареєстровано 07.09.2018 Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про що складено відповідний актовий запис за №1107, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , виданим 07.09.2018.
Від даного шлюбу сторони мають спільну дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 03.09.2025.
Позивач та донька сторін взятті на облік як внутрішньо переміщені особи та проживають за адресою: АДРЕСА_1 (довідки від 20.03.2025 №2106-7002213844 та від 19.09.2025 №2106-7002311455).
За змістом ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 №789-XІІ) держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.
Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини та ч. 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Згідно з ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до положень ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Положенням ч. 1 ст. 182 СК України передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів.
За правилами ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі регламентовано ст. 184 СК України.
Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану (ст. 80 СК України).
Судом встановлено, спільна дитина сторін проживає разом з матір'ю, перебуває на її утриманні та потребує матеріального забезпечення, що не оспорюється відповідачем.
При визначенні розміру аліментів суд враховує майновий стан позивача, яка веде догляд за малолітньою донькою, вік дитини, матеріальне становище платника аліментів (відповідача), який є особою працездатного віку, відсутність у матеріалах справи даних про наявність у відповідача аліментних зобов'язань та інших утриманців, щодо позовних вимог не заперечує, а також вимоги норми ч. 2 ст. 182 СК України, згідно з якою розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж п'ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року установлено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить 2563 грн.
Враховуючи викладене, а також беручи до уваги рівність обов'язку батьків щодо утримання дитини, з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом, суд приходить до висновку, що в силу вимог ст. 180 СК України з відповідача слід стягнути на користь позивача аліменти на їх спільну дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення нею повноліття.
Розмір аліментів, визначений судом, відповідатиме принципам розумності та справедливості, відповідатиме матеріальній можливості відповідача надавати належну матеріальну допомогу на утримання дитини, що ним не оспорюється.
При цьому суд зазначає, що сторони не позбавлені права в подальшому, відповідно до положень ст. 192 СК України, ставити питання про зміну розміру аліментів.
Дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу (ч. 1, 2, 4 ст. 84 СК України).
Приписами ч. 6 ст. 84 СК України визначено, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
У зв'язку з тим, що малолітня дитина проживає з матір'ю (позивачем), дитина не досягла трьох років, тому позивач має право на утримання від чоловіка - батька дитини коштів до досягнення дитиною трьох років.
Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.
Оскільки відповідач не оспорює факт того, що спільна дитина сторін проживає із позивачем та перебуває на її утриманні, щодо позовних вимог не заперечує, суд вважає, що сума аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу відповідача буде достатньою для того, щоб позивач у результаті їх сплати перестала бути такою, що потребує матеріальної допомоги.
Зазначена сума аліментів, на думку суду, є достатньою для забезпечення належних умов для життя, що буде об'єктивним, необхідним, достатнім та справедливим розміром стягнення аліментів.
Таким чином, з огляду на вищенаведені обставини, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення повністю.
Оскільки позовні про стягнення аліментів пред'явлено 17.10.2025, то в силу вимог ч. 1 ст. 191 СК України аліменти слід стягувати із цієї дати, а на підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 7, 80, 84, 141, 180-184, 191 СК України, ст. 4, 13, 49, 76, 80, 81, 89, 141, 206, 223, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355, 430 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Козар Михайло Володимирович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 17.10.2025 і до досягнення нею повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи стягнення з 17.10.2025 і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , адреса проживання ВПО: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 ; адреса проживання ВПО: АДРЕСА_4 .
Дата складення повного судового рішення - 03 грудня 2025 року.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області О.М. Світлик