Справа № 304/2342/25 Провадження № 3/304/1210/2025
02 грудня 2025 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Гевці В.М.,
за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,
розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого,
за ст. 122-4, ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
08 жовтня 2025 року о 12 годині 40 хвилин у с. Вільшинки по вул. Центральній ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21074», номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер», при цьому під час підйому вгору не стежив за дорожньою обстановкою, не був уважним та виїхав смугу зустрічного руху, у зв'язку з чим здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «PEGEOT», номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив вимоги п. 2.9. «а», п. 2.10 «а»,п. 2.3. «б» та п. 11.3 Правил дорожнього руху України.
У судові засідання, призначені суддею Перечинського районного суду Закарпатської області на 27 жовтня і 02 грудня 2025 року, ОСОБА_1 не з'явився, не зважаючи на те, що суд належним чином повідомляв останнього про дату, час і місце судових засідань. При цьому, ОСОБА_1 про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення судових засідань не подавав. Також на офіційному сайті Перечинського районного суду Закарпатської області (https://pr.zk.court.gov.ua/sud0708/gromadyanam/csz/), у розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення цих справ до розгляду було зазначено дату, час та місце їх розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з вимогами ст. 268 КУпАП України участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справ за ст. 122-4, ст. 124 та ч. 1ст. 130 КупАП України не є обов'язковою.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Розгляд справи у розумні строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого - своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП України). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Відтак, суддя відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП України вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст. 245 КУпАП.
Суддя встановила, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень стверджується дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 477254, № 477255 і № 477275 від 08 жовтня 2025 року, направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапортом інспектора чергового відділення поліції № 1 Кохана І.І. від 08 жовтня 2025 року, результатом тестування на алкоголь, за результатами якого у ОСОБА_1 виявлено 1,92 ‰, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 08 жовтня 2025 року, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 08 жовтня 2025 року, фотокопіями з місця дорожньо-транспортного засобу, а також відеоматеріалами відносно ОСОБА_1 , які не викликають у судді сумніви та узгоджуються між собою.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Відповідно до п. 2.3 «б» Постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року «Про Правила дорожнього руху» для забезпечення безпеки руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно з п. 2.9 «а» вказаної Постанови водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.10 «а» цієї ж Постанови у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Згідно з п. 11.3 зазначеної вище Постанови на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Стаття 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ст. 122-4 КУпАП як залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, за ст. 124 КУпАП як порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, та за ч. 1 ст. 130 КУпАП як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративних правопорушень в діях особи, щодо якої складено протоколи, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 1 ст. 130КУпАП, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суддя дійшла такого висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Оскільки санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає більш серйозний вид адміністративного стягнення, ніж санкції ст. 122-4 та ст. 124 цього Кодексу, тому суддя вважає, що стягнення обиратиметься в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що буде достатнім для досягнення мети, передбаченої ст. ст. 1, 23 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Крім того суддя враховує, що відповідно до практики Європейського суду рішення у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», від 29.06.2007 року, зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.
Таким чином, врахувавши тяжкість та обставини вчинення правопорушень, особу правопорушника, суддя вважає за доцільне накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП сплаті підлягає також судовий збір у розмірі встановленому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011
Тому, керуючись статтями 36, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Призначити йому адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в дохід держави (отримувач: ГУК у Закарпатській області/Закарпатська область/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA538999980313030149000007001, призначення платежу: «адміністративний штраф у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», код 21081300)в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі несплати штрафу у зазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби у порядку, передбаченому ст. 308 КУпАП. У порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA908999980313111256000026001, призначення платежу: «Судовий збір на користь держави», код 22030106) 605 (шістсот п'ять)гривень 60 копійок судового збору.
Постанова в справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя:Гевці В. М.