Справа № 302/1573/25
Провадження № 2-о/302/98/25
03 грудня 2025 року селище Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Готри В. Ю., з участю секретаря судового засідання Царь О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Кривка Павло Павлович, заінтересована особа Хустський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту, що має юридичне значення,
У листопаді 2025 року заявниця ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Кривка П. П., заінтересована особа Хустський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, звернулася до суду з заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заяву обґрунтувала тим, що її рідний батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Слонім Гродненської області Білоруської РСР, унаслідок тяжкого захворювання помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Слонім Гродненської області Білорусь, де і був похований на місцевому цвинтарі. Померлий ОСОБА_2 був громадянином України, що стверджуються копією його паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Міжгірським РВ УМВС України в Закарпатській області 26.05.1995.
Зазначала, що її батько ОСОБА_2 тривалий час проживав в Україні у селищі Міжгір'я Закарпатської області, де на даний час проживає і вона, однак після розірвання шлюбу з її матір'ю у 2010 році, батько не проживав разом із сім'єю, а останні роки перед смертю, вже будучи важко хворим, повернувся проживати у м. Слонім Гродненської області республіки Білорусь до своєї матері, де і помер у жовтні 2025 року.
Про смерть батька її повідомила рідна баба (матір померлого ОСОБА_2 ) - ОСОБА_3 , яка проживала з ним на момент його смерті. Вона ж у телефонному режимі і надіслала їй фотокопію свідоцтва про смерть батька білоруського зразку серії НОМЕР_2 , виданого 20.10.2025 на білоруській і російській мові відділом ЗАГС Слонімського району Гродненської області Білорусь. Також її баба надіслала їй фотокопію довідки медичної установи про смерть батька (посмертний епікриз) від 17.10.2025 та кілька світлин із місця поховання батька.
Покликалася і на те, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України і відсутністю прямого міждержавного сполучення, виїхати до Білорусії на похорон батька та отримати оригінал свідоцтва про його смерть, вона не має можливості. Також баба повідомила її, що через дуже похилий свій вік (88 роки), стан здоров'я і віддаленість її місця проживання від м. Мінськ, легалізувати свідоцтво про смерть батька через українську консульську установу вона не має можливості. Окрім того, на даний час відсутнє поштове сполучення між Україною та Білоруссю, яким можливо було б надіслати належним чином завірену копію свідоцтва про смерть батька.
Стверджувала, що родинні стосунки між нею і померлим батьком стверджується свідоцтвом про її народження, свідоцтвом про шлюб, після укладення якого вона змінила прізвище. Станом на момент смерті батька, зареєстрованим постійним місцем проживання її батька було за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується відомістю про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, наданою Міжгірською селищною радою від 29.10.2025, громадянство України ОСОБА_2 не змінювалось.
У жовтні 2025 року вона звернулася до Міжгірської державної нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини відносно майна померлого її батька ОСОБА_4 , проте листом Міжгірської державної нотаріальної контори за № 188/01-16 від 29.10.2025 її було повідомлено про те, що для відкриття спадкової справи та оформлення спадкових прав за майном померлого ОСОБА_2 їй необхідно надати належним чином оформлений оригінал свідоцтва про смерть, виданого компетентними органами іноземної держави, або вжити необхідних заходів щодо внесення відомостей про смерть до Державного реєстру актів цивільного стану, або ж звернутися до суду для вирішення зазначеного питання з заявою про встановлення факту смерті спадкодавця.
Отже, встановити факт смерті її батька іншим порядком, окрім як через звернення до суду з цією заявою, вона не має можливості, а встановлення факту смерті батька для неї має важливе значення з метою реалізації своїх спадкових прав та проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_2 на території України як громадянина України, отримання свідоцтва про його смерть установленого зразка для вчинення інших юридично значимих дій.
Посилаючись на наведені вище обставини просила суд установити факт, що має юридичне значення, а саме встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слонім Гродненської області Білоруської РСР, зареєстрованим місцем постійного проживання якого було за адресою: АДРЕСА_1 /, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті - м. Слонім Слонімського району Гродненської області, Республіка Білорусь.
Ухвалою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 11 листопада 2025 року відкрито провадження у цій справі за заявою ОСОБА_1 у порядку окремого провадження.
У судове засідання заявниця ОСОБА_1 та її представник-адвокат Кривка П. П. не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, проте ними було подано до суду заяву від 03.12.2025, в якій вони просили розгляд цієї справи провести без їх участі (а.с.41).
Представник заінтересованої особи Хустського відділу ДРАЦС у Хустському районі Закарпатської області також не з'явився в судове засідання, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (а.с.38). Клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
За вказаних обставин суд доходить висновку про можливість проведення судового засідання за відсутністю учасників судового розгляду, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного й обґрунтованого судового рішення.
Положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України визначено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини у даній справі та об'єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, установлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ установлені цим розділом (ч. 3 ст. 294 ЦПК України).
Відповідно до пункту 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків. Тлумачення частини третьої статті 11 ЦК України свідчить, що правові норми самі по собі не можуть створювати суб'єктивних прав та обов'язків, оскільки необхідна наявність саме юридичного факту (постанова Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 /провадження № 61-51сво18/, постанова Верховного Суду від 12 січня 2024 року у справі № 335/6717/23 /провадження № 61-15734ск23/).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян».
Отже, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20 (провадження № 61-5204св21).
Судом установлені такі обставини.
Як убачається зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 11.06.2020, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (заявниця) зареєстрували між собою шлюб, унаслідок чого ОСОБА_4 змінила своє дошлюбне прізвище на « ОСОБА_6 » (а.с.20).
Зі свідоцтва про народження заявниці серії НОМЕР_4 від 07.06.1995 видно, що її батьками є ОСОБА_2 (національність білорус) та ОСОБА_7 (а.с.19).
Відповідно до рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 08.10.2010 у справі № 2-2142/2010, шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , укладеного в Міжгірському РАЦС за актовим записом № 80 від 11.08.1990, розірвано (а.с.24).
З копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 видно, що його 26.05.1995 видано Міжгірським РВ УМВС України в Закарпатській області на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та місцем реєстрації його місця проживання з 29.10.2020 є АДРЕСА_1 (а.с.14,15,17).
З пенсійного посвідчення серії НОМЕР_5 слідує, що його 17.08.2021 видано органами пенсійного фонду України на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.18).
Як видно з листа Міжгірської селищної ради Закарпатської області від 17.11.2025 за № 16-06/1618, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з реєстром територіальної громади Міжгірської селищної ради обліковується за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.40).
Із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого відділом ЗАГСу Слонимського міськвиконкому Гродненської області Білорусії, видно, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Слонім Гроднецької області Білорусія (а.с.10).
Листом державного нотаріуса Міжгірської державної нотаріальної контори Дунаєвої О. І. від 29.10.2025 за № 188/01-16 заявницю ОСОБА_1 повідомлено про те, що для відкриття спадщини та оформлення спадкових прав за майном померлого ОСОБА_2 , їй необхідно надати належним чином оформлений оригінал свідоцтва про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, або вжити необхідних заходів щодо внесення відомостей про смерть до Державного реєстру актів цивільного стану, або звернутися до суду для вирішення цього питання (а.с.8,9).
Суд бере до уваги положення Закону України від 01 грудня 2022 року № 2783-IX «Про вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року», з врахуванням яких та фактичних обставин справи заявниця не має можливості встановити зазначений факт в інший спосіб, окрім судового.
Отже, в інший спосіб окрім як зі зверненням до суду з заявою про встановлення зазначеного факту, що має юридичне значення, заявниця має перешкоди в реалізації своїх спадкових прав.
Відповідно до частин 1-4 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ч. 1 ст. 13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Виходячи із висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 (п. 45), «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)».
Положеннями ч. 1 ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням наведеного вище суд доходить висновку, що заявлені вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та доведеними відповідними доказами у справі, спору про право під час розгляду справи не встановлено, а відтак її заява підлягає до задоволення.
За загальним правилом ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження понесені учасниками справи судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись статтями 13, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Кривка Павло Павлович, про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.
Установити факт, що має юридичне значення, а саме факт смерті громадянина України ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слонім Гродненської області Білоруської РСР, зареєстрованим місцем постійного проживання якого було за адресою: АДРЕСА_1 /, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті - м. Слонім Слонімського району Гродненської області Білорусія.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 273 ЦПК України.
Повне судове рішення складено тапідписано 03.12.2025.
Учасники справи:
Заявниця ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 ;
Заінтересована особа Хустський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місце знаходження: Майдан Незалежності, 2 м. Хуст Хустського району Закарпатської області, код в ЄДРПО 25999045.
Суддя В. Ю. Готра