03 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 492/184/23
провадження № 61-14261ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу підприємства з іноземними інвестиціями «Тойота-Україна» на постанову Одеського апеляційного суду від 08 липня 2025 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Автоцентр-Сервіс» до ОСОБА_1 , командитного товариства «Кростелл Парнерс ЛП», підприємства з іноземними інвестиціями «Тойота-Україна», товариства з обмеженою відповідальністю «Соллі-Плюс. Чернігів» про зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Арцизького районного суду Одеської області знаходилась цивільна справа за позовною заявою ТОВ «ІК «Автоцентр-Сервіс» до ОСОБА_1 , КТ «Кростелл Партнерс ЛП», ПзІІ «Тойота-Україна», ТОВ «Соллі-Плюс. Чернігів» про зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 23 червня 2023 року позову заяву ТОВ «ІК «Автоцентр-Сервіс» залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що вимога позивача про зобов'язання ОСОБА_1 , КТ «Кростел Парнерс ЛП» виконати умови пункту 4.1.3 Понятійної угоди 212602 та вимоги про зобов'язання ПзІІ «Тойота-Україна» визнати позивача переможцем конкурсу з відбору уповноваженого дилера «Тойота-Україна» і укласти з ним договір призначення уповноваженого дилера є самостійними вимогами, які не пов'язані ні підставами виникнення, ні поданими доказами та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення першої позовної вимоги не залежить задоволення інших двох. Оскільки ЦПК України не визначено порушення правил об'єднання позовних вимог як підставу для залишення позовної заяви без руху та встановлення позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви, суд першої інстанції дійшов висновку про залишення позову без розгляду, відповідно до пункту 8 частини першої статті 257 ЦПК України.
Постановою Одеського апеляційного суду від 08 липня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «ІК «Автоцентр-Сервіс» задоволено. Ухвалу Арцизького районного суду Одеської області від 23 червня 2023 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
12 листопада 2025року ПзІІ «Тойота-Україна» засобами поштового зв'язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 08 липня 2025 року і залишити в силі ухвалу Арцизького районного суду Одеської області від 23 червня 2023 року, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права,що призвело до ухвалення незаконного судового рішення про скасування ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2025року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків - подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Заявником вимоги ухвали суду касаційної інстанції виконано.
ПзІІ «Тойота-Україна» порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що у судовому засіданні 08 липня 2025 року було проголошено лише вступну та резолютивну частину оскаржуваної постанови Одеського апеляційного суду. Повний текс постанови Одеського апеляційного суду від 08 липня 2025 рокуотримано в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» лише 14 жовтня 2025 року, на підтвердження зазначеного надано відомості про надходження документу (постанови) до електронного кабінету.
Врахувавши наведені ПзІІ «Тойота-Україна»обставини, взявши до уваги, що оскаржувана постанова надіслана судом до Єдиного державного реєстру судових рішень 13 жовтня 2025 року, а 15 жовтня 2025 року забезпечено надання загального доступу до повного тексту постанови Одеського апеляційного суду від 08 липня 2025 року, колегія суддів дійшла висновку, що причини пропуску процесуального строку слід визнати поважними. Клопотання ПзІІ «Тойота-Україна» підлягає задоволенню, а строк на касаційне оскарження - поновленню на підставі частини другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 591/5242/18 (провадження № 14-168цс20) вказано, що критеріями розмежування судової юрисдикції, зокрема господарської та цивільної юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов'язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ та/або спорів.
Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтями 15, 16 ЦК України передбачено право на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до пунктів 3, 4 та 13 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 188 ЦПК України).
Пунктом 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України передбачено, що заява повертається у випадку, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Згідно зі статтею 50 ЦПК України позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Відповідно до частин першої-п'ятої статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача. Об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «ІК «Автоцентр-Сервіс» у позові просило зобов'язати фізичну особу ОСОБА_1 , КТ «Кростел Парнерс ЛП» виконати умови пункту 4.1.3 Понятійної угоди 212602, що укладена 26 лютого 2021 року між ТОВ «ІК «Автоцентр-Сервіс» та ОСОБА_1 , ПзІІ «Тойота-Україна», визнати ТОВ «Інвестиційна компанія «Автоцентр-Сервіс» переможцем конкурсу з відбору уповноваженого дилера «Тойота-Україна» в м. Чернігів та укласти ТОВ «ІК «Автоцентр-Сервіс» договір з призначення уповноваженого дилера «Тойота-Україна» в м. Чернігів.
Позивачем наведені обставини оголошення ПзІІ «Тойота-Україна» конкурсу з відбору уповноваженого дилера «Тойота-Україна», зокрема, м. Чернігів та укладення у зв'язку із цим ТОВ «ІК «Автоцентр-Сервіс» 26 лютого 2021 року з ОСОБА_1 та КТ «Кростел Парнерс ЛП» Понятійної угоди 212602, належне виконання якої, на переконання ТОВ «ІК «Автоцентр-Сервіс», мало призвести до визнання його переможцем вказаного вище конкурсу та укладення з ним договору з призначенням уповноваженим дилером «Тойота-Україна» в м. Чернігів.
Судом апеляційної інстанції враховано, що позивач не зазначив окремих підстав та не виокремив вимог до ПзІІ «Тойота-Україна», а підставою позову до всіх відповідачів визначив саме неналежне виконання укладеної 26 лютого 2021 року між ним, ОСОБА_1 та КТ «Кростел Парнерс ЛП» Понятійної угоди 212602. Позовні вимоги про зобов'язання виконати умов Понятійної угоди, визнати позивача переможцем конкурсу та укласти договору з призначенням уповноваженим дилером пов'язаними між собою.
Суд апеляційної інстанції звернув увагу, що заперечення ПзІІ «Тойота-Україна» фактично стосуються суті спору, отже цим запереченням суд має надати оцінку під час ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Встановивши, що відсутні підстави для залишення позову без розгляду, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи, яка розглядається з 2023 року, для продовження розгляду.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції. Правильність застосування судом апеляційної інстанції положень ЦПК Українине викликає розумних сумнівів.
Водночас, постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17, від 23 березня 2021 року у справі № 367/4695/20, постанова Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 910/3569/18, на які заявник посилається у касаційній скарзі, містять загальні висновки щодо визначення предметної та/або суб'єктної юрисдикції справ, і висновки суду апеляційної інстанції за обставин цієї справи не суперечать висновкам, викладеним у зазначених постановах.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Таким чином, за результатами оцінки доводів касаційної скарги ПзІІ «Тойота-Україна» та змісту постанови суду апеляційної інстанції, якою розгляд справи не завершено, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга на постановуОдеського апеляційного суду від 08 липня 2025 року, якою скасовано ухвалуАрцизького районного суду Одеської області від 23 червня 2023 року про залишення позову без розгляду та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, є необґрунтованою.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалах від 14 липня 2025 року у справі № 531/2286/24, від 03 травня 2024 року у справі № 760/16137/23, від 07 вересня 2023 року у справі № 953/725/22.
Керуючись частиною другою статті 390, частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання підприємства з іноземними інвестиціями «Тойота-Україна» про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.
Поновити підприємству з іноземними інвестиціями «Тойота-Україна» строк на касаційне оскарженняпостанови Одеського апеляційного суду від 08 липня 2025 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою підприємства з іноземними інвестиціями «Тойота-Україна» на постанову Одеського апеляційного суду від 08 липня 2025 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Автоцентр-Сервіс» до ОСОБА_1 , командитного товариства «Кростелл Парнерс ЛП», підприємства з іноземними інвестиціями «Тойота-Україна», товариства з обмеженою відповідальністю «Соллі-Плюс. Чернігів» про зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги документи надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович