Іменем України
25 листопада 2025 року м. Чернігівсправа № 927/881/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Кузьменко Т.О., за участю секретаря судового засідання Авраменко А.О. розглянувши у порядку загального позовного провадження з викликом сторін, справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Чернігівський механічний завод" (код ЄДРПОУ 03576858), вул. Володимира Дрозда, 15, м. Чернігів, 14007
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "АТП 2550" (код ЄДРПОУ 05520371), проспект Миру, 235-А, м. Чернігів, 14029
про стягнення 9 000 000,00 грн
за участю представників учасників справи:
від позивача: Матвійчук А.С., адвоката;
від відповідача: Федорової Т.М., адвоката
Суть спору. Позиції учасників справи, їх заяви і клопотання та процесуальні дії суду щодо розгляду справи.
До Господарського суду Чернігівської області через підсистему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «Чернігівський механічний завод» надійшла позовна заява до Приватного акціонерного товариства «АТП 2550» про стягнення 9000000,00 грн заборгованості.
Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору про надавання поворотної фінансової допомоги № 03 від 30.12.2021 в частині повернення фінансової допомоги.
Ухвалою суду від 05.09.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.10.2025, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.
Ухвала суду доставлена до Електронних кабінетів сторін 05.09.2025, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Отже, в розумінні ст. 242 ГПК України сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в суді та обізнані про встановлені судом строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень.
23.09.2025 до суду надійшов відзив на позов відповідача, відповідно до якого останній повністю визнав позовні вимоги в сумі 9000000,00 грн та просив здійснити розподіл судового збору відповідно до ст. 130 ГПК України.
Відзив прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи. Справа розглядається з урахуванням поданого відзиву на позов.
23.09.2025 від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Суд прийняв клопотання до розгляду та долучив до матеріалів справи.
У зв'язку із перебуванням судді Кузьменко Т.О. в період з 06.10.2025 по 10.10.2025 у відпустці відповідно до наказу голови суду № 132 від 01.10.2025, судове засідання, призначене на 07 жовтня 2025 року на 10 год. 00 хв., не відбулось.
Ухвалою суду від 03.10.2025 сторони повідомлені про те, що підготовче засідання у справі відбудеться 22.10.2025.
У засіданні 22.10.2025 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 06.11.2025.
У підготовчому засіданні 06.11.2025 суд постановив протокольну ухвалу про продовження підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 25.11.2025.
Відповідно до статті 189 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
З огляду на те, що відповідачем у відзиві на позов визнано позовні вимоги у повному обсязі, судом у підготовчому засіданні 25.11.2025 оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення на підставі статей 233, 240 ГПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
30.12.2021 між Приватним акціонерним товариством «Чернігівський механічний завод» (далі - Сторона 1) та Приватним акціонерним товариством «АТП 2550» (далі - Сторона 2) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги № 03 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору:
п. 1.1. Сторона 1 не пізніше 31.12.2021 надає Стороні 2 поворотну фінансову допомогу на строк до 30.06.2022 включно в сумі 10000000 грн шляхом перерахування коштів на рахунок Сторони 2 IBAN НОМЕР_1 в Полікомбанку, м. Чернігів, код банку 353100.
п. 1.2. Сторона 2 не пізніше 30.06.2022 року зобов'язується повернути Стороні 1 отриману фінансову допомогу в розмірі 1000000 грн шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Сторони 1 IBAN НОМЕР_2 в Полікомбанку, м. Чернігів, код банку 353100.
п. 2.3. Сторона 2 зобов'язується повернути отриману фінансову допомогу в строки, передбачені Договором або в строки, зазначені у вимозі сторони 1 в разі дострокового повернення коштів.
п. 4.1. Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Платіжною інструкцією № 1871 від 30.12.2021 позивач перерахував відповідачу 10000000 грн; призначення платежу: «надання поворотної фінансової допомоги згідно договору № 03 від 30.12.2021».
01.06.2022 між Приватним акціонерним товариством «Чернігівський механічний завод» (далі - Первісний кредитор) та Приватним акціонерним товариством «Еліта» (далі - Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого Первісний кредитор відступив, а Новий кредитор прийняв на себе право вимоги, належне Первісному кредитору за надання поворотної фінансової допомоги від 30.12.2021 № 03 (надалі іменується «Основний договір»), укладений між ПрАТ «Чернігівський механічний завод» та ПрАТ «АТП 2550» (надалі іменується «Боржник»), і стає Новим кредитором в Основному договорі на суму 1000000 грн (п. 1.1. Договору про відступлення права вимоги від 01.06.2022).
Відповідно до п. 1.2. Договору про відступлення права вимоги від 01.06.2022 з моменту підписання Договору до Нового кредитора переходять права Первісного кредитора по Основному договору на часткове повернення суми фінансової допомоги в розмірі 1000000 грн, виданої Боржнику в межах Основного договору.
Пунктом 3.1. Договору про відступлення права вимоги від 01.06.2022 Сторони обумовили, що у зв'язку із частковим відступленням права вимоги за Основним договором Новий кредитор сплачує вартість відступленого права вимоги в сумі 1000000 грн протягом семи робочих днів з дати підписання цього Договору.
Перерахування зазначеної в п. 3.1. суми здійснюється Новим кредитором на рахунок IBAN НОМЕР_2 в Полікомбанку, м. Чернігів, код банку 353100, код ЄДРПОУ 03576858 (п. 3.2. Договору про відступлення права вимоги від 01.06.2022).
Відповідно до п. 5.1. Договору про відступлення права вимоги від 01.06.2022 цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Відповідно до виписки по рахунку від 08.06.2022 Новий кредитор перерахував позивачу 1000000,00 грн; призначення платежу: «перерахування коштів зг. договору про відступлення права вимоги від 01.06.2022».
30.06.2022 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання поворотної фінансової допомоги від 30.12.2021 № 03, відповідно до умов якої сторони домовились внести зміни до п. 1.2. Договору та викласти його у наступній редакції: «Сторона 2 не пізніше 29 грудня 2022 року зобов'язується повернути Стороні 1 отриману фінансову допомогу в розмірі 9000000 грн шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Сторони 1 IBAN НОМЕР_2 в АДРЕСА_1 , код банку 353100».
30.12.2022 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 2 до договору про надання поворотної фінансової допомоги від 30.12.2021 № 03, відповідно до умов якої сторони домовились внести зміни до п. 1.2. Договору та викласти його у наступній редакції: «Сторона 2 не пізніше 29 грудня 2023 року зобов'язується повернути Стороні 1 отриману фінансову допомогу в розмірі 9000000 грн шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Сторони 1 IBAN НОМЕР_2 в Полікомбанку, м. Чернігів, код банку 353100».
15.08.2025 позивач звернувся до відповідача претензією № Н191 від 15.08.2025 з вимогою про перерахування грошових коштів в сумі 9000000,00 грн у строк 7 (сім) банківських днів з моменту отримання претензії.
Претензія направлена позивачем відповідачу рекомендованим листом № 1400000528880 від 15.08.2025, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, накладною № 1400000528880 від 15.08.2025, фіскальним чеком від 15.08.2025.
Відповідач отримав претензію 18.08.2025, що підтверджується трекінгом з сайту АТ «Укрпошта».
Доказів повернення коштів в сумі 9000000 грн матеріали справи не містять.
Позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав у зв'язку з неповерненням відповідачем коштів.
Нормативно-правове обґрунтування, оцінка доказів та висновки суду.
Відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони відповідно до статті 6 цього Кодексу є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В частині 1 статті 638 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав і обов'язків.
Суд при вирішенні спору враховує, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором позики, а правовідносини, що склалися між сторонами, підпадають під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047 ЦК України).
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору № 03 від 30.12.2021 позивачем надано відповідачу поворотну фінансову допомогу в сумі 1000000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1871 від 30.12.2021.
В рахунок погашення заборгованості позивачу 08.06.2022 перераховано 1000000,00 грн на виконання Договору про відступлення права вимоги від 01.06.2022.
З урахуванням умов п. 1.2. Договору № 03 від 30.12.2021 (в редакції Додаткової угоди № 2 від 30.12.2022) відповідач зобов'язаний був повернути фінансову допомогу в сумі 9000000,00 грн у строк до 29.12.2023.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Зобов'язання по поверненню грошових коштів за договором відповідачем не було виконано, у зв'язку з чим 15.08.2025 позивач направив відповідачу претензію щодо сплати заборгованості, яку відповідач отримав 18.08.2025.
Доказів сплати відповідачем заборгованості в сумі 9000000,00 грн матеріали справи не містять.
Відтак, суд дійшов висновку про порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань.
За таких обставин вимога позивача про стягнення 9000000,00 грн боргу є правомірною, підтверджується матеріалами справи, відповідачем визнана та підлягає задоволенню.
Приписи статей 73, 74, 76, 78, 86 ГПК України презюмують, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Отже, з урахуванням обґрунтованості позовних вимог, визнання позову відповідачем, а також того, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав чи інтересів третіх осіб, суд дійшов висновку прийняти визнання позову відповідачем та задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Згідно з пунктом 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
Частиною 1 ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи (пункти 1, 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Щодо судового збору.
Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Статтею 130 ГПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Ухвалою суду від 05.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.10.2025. У подальшому підготовчі засідання відкладались (в межах підготовчого провадження), зокрема до 22.10.2025, 06.11.2025, 25.11.2025.
Відзив на позов, в якому відповідач визнав позов, подано до суду 22.09.2025 (зареєстрований 23.09.2025, вх.№3280), тобто на стадії підготовчого провадження до початку розгляду справи по суті.
При поданні позову до суду позивачем сплачено 108000,00 грн судового збору.
Відтак, судовий збір в сумі 54000 грн покладається на відповідача, а в сумі 54000 грн - підлягає поверненню Приватному акціонерному товариству «Чернігівський механічний завод» з Державного бюджету України.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 30 вказаного вище Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частин 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 ГПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
14.08.2025 між Приватним акціонерним товариством «Чернігівський механічний завод» (далі - Замовник) та Адвокатським об'єднанням «Лігал Айк'ю Груп» (далі «Адвокатське об'єднання») укладено договір про надання правової (професійної правничої) допомоги № 14/08/25 (далі - Договір № 14/08/25).
Відповідно до умов Договору № 14/08/25:
п. 1.1. Адвокатське об'єднання зобов'язується надавати Замовнику послуги (правову допомогу) з представництва інтересів Замовника по стягненню з Приватного акціонерного товариства «АТП 2550» поворотної фінансової допомоги у розмірі 9000000,00 грн, а саме: надання усних юридичних консультацій; складання та подання до Господарського суду Чернігівської області позовної заяви про стягнення з Приватного акціонерного товариства «АТП 2550» поворотної фінансової допомоги у розмірі 9000000,00 грн; складання та подання будь-яких заяв, клопотань, необхідних в процесі розгляду справи; участь у судових засіданнях у Господарському суді Чернігівської області без обмеження по їх кількості та часу, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги. Адвокатське об'єднання гарантує надання Послуг за цим Договором безпосередньо за допомогою адвокатів або інших фахівців в галузі права, які мають право надавати правову допомогу у відповідності до Статуту Адвокатського об'єднання.
п. 3.1. Вартість послуг (гонорар) за даним Договором складає 46000,00 грн.
п. 3.2. Замовник сплачує Адвокатському об'єднанню вартість послуг за цим Договором протягом 10 (десяти) банківських днів, з дня підписання цього Договору.
п. 5.1. Цей Договір набуває чинності з дня його підписання Сторонами і діє до 14.08.2026 включно.
Адвокатським об'єднанням виставлено рахунок № 206 від 28.08.2025 на оплату 46000,00 грн за надання правової (професійної правничої) допомоги.
Платіжною інструкцією № 1179 від 28.08.2025 Замовник сплатив Адвокатському об'єднанню 46000,00 грн; призначення платежу: «оплата за надання правової (професійної правничої) допомоги рахунок № 206 від 28.08.2025».
Матеріалами справи підтверджується факт понесення позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 46 000,00 грн.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З аналізу наведених норм можна зробити висновок, що питання про стягнення/визначення/розподіл судових витрат є складовою судового процесу - правом сторони на користь якої ухвалено судове рішення відшкодувати свої судові витрати.
Наведені норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов'язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.
За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 висловлено правову позицію, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов'язковості такого зобов'язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст.ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги відповідач зазначає, що з огляду на рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих позивачем до суду документів, їх значення для вирішення спору, заявлений до стягнення розмір витрат підлягає зменшенню.
З огляду на викладене, суд при розподілі судових витрат на правничу допомогу у цій справі враховує таке:
- даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв'язку зі стягненням, яка виникла через неповернення відповідачем фінансової допомоги, і спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, а тому великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не вимагають;
- матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження яких адвокат витратив би значний час для підготовки позовної заяви, відтак їх вивчення, аналіз, а також формування правової позиції не повинно було зайняти багато часу;
- для Адвоката дана справа є звичайним розрахунковим спором, де адвокат мав дослідити підстави для стягнення оспорюваної суми.
Варто також відзначити, що дана категорія спорів відзначається усталеною судовою практикою.
Водночас, позивач не скористався своїм правом на подання відповіді на відзив, у зв'язку з чим правова допомога ПрАТ «Чернігівський механічний завод» зводилась до складання позову, подання його до суду та участі у судових засіданнях на стадії підготовчого провадження.
Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, враховуючи конкретні обставини справи, керуючись такими критеріями як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також критерієм розумності, враховуючи клопотання відповідача про зменшення витрат, суд дійшов висновку про відшкодування за рахунок відповідача судових витрат на професійну правову допомогу позивача в сумі 12 000,00 грн.
В решті 34 000,00 грн витрати на послуги адвоката покладаються на позивача.
Щодо заперечень відповідача з приводу ненадання позивачем детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, що мав би підтвердити їх реальних обсяг та витрачений час, акту здачі-прийняття наданих послуг та інших доказів, які б підтверджували обґрунтованість заявленого розміру витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.
Відповідно до умов Договору № 14/08/25 гонорар встановлений у фіксованому розмірі. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.
Крім того, пунктом 1.1. Договору № 14/08/25 Замовник та Адвокатське об'єднання передбачили перелік послуг, які мають бути надані в якості правової допомоги.
У той же час, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено належними та допустимими доказами понесення позивачем витрат на правову (професійну правничу) допомогу.
Отже, вищевикладені заперечення не приймаються судом.
Керуючись статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "АТП 2550" (код ЄДРПОУ 05520371, проспект Миру, 235-А, м. Чернігів, 14029) на користь Приватного акціонерного товариства "Чернігівський механічний завод" (код ЄДРПОУ 03576858, вул. Володимира Дрозда, 15, м. Чернігів, 14007) борг в сумі 9 000 000,00 грн, судовий збір в сумі 54 000,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12 000,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Повернути Приватному акціонерному товариству "Чернігівський механічний завод" (код ЄДРПОУ 03576858, вул. Володимира Дрозда, 15, м. Чернігів, 14007; НОМЕР_3 в АТ «Укрексімбанк») з Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22030101) судовий збір в сумі 54 000,00 грн, сплачений платіжною інструкцією № 1181 від 01.09.2025, примірник якої знаходиться в матеріалах справи № 927/881/25 Господарського суду Чернігівської області.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України подається безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 03.12.2025.
Суддя Т.О.Кузьменко