58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 52-47-40, inbox@cv.arbitr.gov.ua
24 листопада 2025 року Справа № 926/2594/25
За позовом Чернівецької міської ради
до відповідача Фізичної особи-підприємця Гісса Костянтина Олеговича
про стягнення орендної плати у сумі 897 786,10 грн
Суддя Проскурняк О.Г.
Секретар судового засідання Гончар А.Ю.
Представники сторін:
від позивача - Смотр Д.М.
від відповідача - адвокат Підгорна Л.Є.
СУТЬ СПОРУ: Чернівецька міська рада звернулось до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Фізична особа-підприємець Гісса Костянтин Олегович про стягнення орендної плати у сумі 897 786,10 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що між Чернівецькою міською радою та фізичною особою-підприємцем Гіссою Костянтином Олеговичем укладено Договір оренди землі від 08 лютого 2010 року № 6348 на земельну ділянку комунальної власності за адресою: м. Чернівці, площа Нижньобазарна, 8-А, площею 0,1956 га (кадастровий номер 7310136600:0:004:0064) для обслуговування нежитлових будівель (існуючі) строком до 08 лютого 2058 року.
Річна орендна плата за землю визначена відповідно до чинного законодавства, розрахована згідно з додатком до договору №1 та за повний рік оренди, на дату укладення договору складала 157 714,83 грн, де нормативно грошова оцінка складає 350 477,27 грн. Річна орендна плата відповідно до рішення 47 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 24 грудня 2009 року №1179 в період з 01 січня 2010 року по 30 червня 2010 року становить 126 171,87 грн. Додатковим договором №1/6348 до договору оренди землі від 08 квітня 2010 року сторони домовились, що річна орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 36 536,22 грн.
Відповідно до рішення 47 сесії міської ради V скликання від 24 грудня 2009 року №1179 “Про продовження терміну дії рішення 39 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 30.04.2009 №922 “Про підтримку орендарів земельних ділянок міста Чернівців у період фінансово-економічної кризи» на період з 08.02.2010 по 30.06.2010 річна орендна плата становить 29 228,98 грн.
Далі позивач зазначає, що у зв'язку зі зміною нормативно-грошової оцінки земельної ділянки на підставі рішення Чернівецької міської ради VIII скликання №118 від 26 лютого 2021 року “Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради V скликання від 12.02.2008 №510», з 01 січня 2022 року введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Чернівці.
Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 14 квітня 2025 року № № НВ-9958774992025 сформованого автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру, нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 7310136600:06:00:0064), якою користується Відповідач, на 2025 рік становить 10 334 777,93 грн.
Враховуючи вищевикладене, департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради проведено розрахунок розміру орендної плати за вказану земельну ділянку не сплаченої орендарем із врахуванням змін щодо введення в дію з 01 січня 2022 року нормативної грошової оцінки земель міста Чернівці за період з 2022 по 2024 роки на суму 897 786,10 грн, що і стало підставою для звернення із позовом до суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 серпня 2025 року, судову справу № 926/2594/25 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 05 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 26 серпня 2025 року.
Ухвалою суду від 26 серпня 2025 року в судовому засіданні оголошено перерву до 09 вересня 2025 року.
04 вересня 2025 року до суду від ФОП Гісса К.О. надійшов письмовий відзив на позовну заяву, згідно змісту якого відповідач проти задоволення позову заперечує, вказуючи на їх безпідставність.
Так, відповідач вказує, що сформована орендована земельна ділянка у визначених кадастрових межах і площі не існує, у зв'язку із зсувним процесом у місці її знаходження та частковим її знищенням, як об'єкта речового права внаслідок природного явища.
Разом з тим, відповідач вказує на відсутність підпису ФОП Гісси К.О. на Договорі оренди земельної ділянки, а відтак неможливість стягнення орендної плати без укладеного Договору оренди землі, відтак задоволення вимог з підстав несплати орендної плати, згідно Договору, що не підписаний сторонами не є можливим.
Крім того, відповідач вказує, що з початку введення в Україні воєнного стану, зокрема з лютого 2022 року по січень 2025 року на даній земельній ділянці та в будівлях, що розташовані на ній, жодної підприємницької діяльності не здійснюється, приміщення будівель переобладнано під тимчасове житло, яке передано в безоплатне користування громадянам - переселенцям з інших територій України, що переїхали в місто Чернівці внаслідок воєнних дій.
Також, відповідач вказує, що наданий позивачем розрахунок орендної плати за землю є неналежним документом для визначення розміру нормативно-грошової вартості землі, оскільки містить недостовірні вихідні дані та помилковий розмір сум орендної плати за землю. При цьому, відповідачем надано до матеріалів справи лист податкової служби щодо відсутності податкового боргу по орендній платі з фізичних осіб.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 09 вересня 2025 року в судовому засіданні оголошено перерву до 30 вересня 2025 року.
29 вересня 2025 року о суду від позивача через систему “Електронний суд» надійшла відповідь на відзив.
Згідно вказаної відповіді, позивач вважає відзив відповідача безпідставним та не обґрунтованим, а позовну заяву такою, що підлягає до задоволення.
При цьому, позивач зазначив додаткові правові обґрунтування нарахування та змін суми орендної плати за 2022 - 2025 роки та необґрунтованості доводів відповідача.
Ухвалою суду від 30 вересня 2025 року продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів; в судовому засіданні оголошено перерву до 14 жовтня 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 14 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження у справі № 926/2594/25; призначено справу до розгляду по суті на 29 жовтня 2025 року.
Ухвалою суду від 29 жовтня 2025 року в судовому засіданні оголошено перерву до 24 листопада 2025 року.
В судовому засіданні 24 листопада 2025 року, представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, з підстав, викладених у відзиві на позов.
Відповідно до статті 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято 24 листопада 2025 року.
Розглянувши матеріали справи, вживши всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, на яких ґрунтуються позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, заслухавши представників сторін, суд
Згідно положень частини 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Так, 08 лютого 2010 року між Чернівецькою міською радою (надалі - Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Гіссою Костянтином Олеговичем (надалі - Орендар) укладено Договір оренди землі № 6348.
Згідно положень частин 1, 2 статті 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Статтею 1 Закону України “Про оренду землі» встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до положень статті 13 вказаного Закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно положень пункту 1.1. на підставі рішення 47 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 24 грудня 2009 року № 1159 Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування нежилих будівель (існуючі), яка знаходиться у м. Чернівцях на площі Нижньобазарній, 8-А.
Пунктами 2.1.-2.3. вказаного Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1956 га; Кадастровий номер земельної ділянки 7310136600:066:004:0064; Відповідно до витягу з технічної документації нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3 504 774,227 грн, економіко-планувальна зона № 177.
Згідно положень частин 1, 2 статті 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Статтею 1 Закону України “Про оренду землі» встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до положень статті 13 вказаного Закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно акту прийому - передачі земельної ділянки на місцевості, в оренду для обслуговування нежилих будівель (існуючі) від 08 лютого 2010 року, Орендодавець на підставі рішення 47 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 24.12.2009р. № 1159, у відповідності з проектом відведення, передав земельну ділянку на місцевості, яка знаходиться на площі Нижньобазарній, 8-А, площею 0,1956 га., а Орендар на підставі рішення 47 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 24.12.2009р. № 1159 прийняв в оренду земельну ділянку на місцевості у відповідності з актом встановлення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Разом з тим, судом досліджено надані позивачем примірники Договору оренду землі № 6348від 08 лютого 2010 року, додаткових договорів до вказаного Договору, що містяться в матеріалах справи та акт приймання-передачі земельної ділянки на місцевості, в оренду для обслуговування нежилих будівель (існуючі) від 08 лютого 2010 року. Вказані примірники документів не містять підпису відповідача - ФОП Гісси К.О. та при поданні відзиву на позов, останнім заперечувався факт підписання договору оренди.
З огляду на вказане, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 73 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Разом з тим, в процесі розгляду справи по суті, відповідачем підтверджено факт укладення договору оренди землі із міською радою та наявність орендних правовідносин між сторонами.
Отже, судом з огляду на вірогідність доказів та відсутності заперечень відповідача при розгляді справи по суті, стосовно наявності орендних правовідносин, встановлено факт укладення Договору оренди землі та передачі в оренду спірної земельної ділянки.
Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Крім того, відповідно до статті 21 Закону України “Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Податковим кодексом України врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За приписом статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Вказані норми ПК України тісно кореспондуються зі статтею 67 Конституції України про те, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов'язковий платіж, що його орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою.
Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку й орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
У пункті 288.1 статті 288 ПК України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
У пункті 288.4 статті 288 ПК України вказано, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Положеннями пункту 289.1 статі 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативно грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Статтею 15 Закону України “Про оренду землі» визначено істотні умови договору оренди землі серед яких і умови щодо орендної плати із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату
Річна орендна плата за землю визначена відповідно до чинного законодавства, розрахована згідно з додатком до договору №1 та за повний рік оренди, на дату укладення договору складала 157 714,83 грн, де нормативно грошова оцінка складає 350 477,27 грн. Річна орендна плата відповідно до рішення 47 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 24 грудня 2009 року №1179 в період з 01 січня 2010 року по 30 червня 2010 року становить 126 171,87 грн. Додатковим договором №1/6348 до договору оренди землі від 08 квітня 2010 року сторони домовились, що річна орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 36 536,22 грн.
Відповідно до рішення 47 сесії міської ради V скликання від 24 грудня 2009 року №1179 “Про продовження терміну дії рішення 39 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 30.04.2009 №922 “Про підтримку орендарів земельних ділянок міста Чернівців у період фінансово-економічної кризи» на період з 08.02.2010 по 30.06.2010 річна орендна плата становить 29 228,98 грн.
Разом з тим, згідно положень 4.6.1. укладеного між сторонами Договору, розмір орендної плати переглядається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки міста Чернівці.
Відповідно до пункту 4.8. Договору, розмір орендної плати може бути переглянуто за погодженням сторін або змінено на вимогу однієї із сторін у випадках, передбачених чинним законодавством.
Порядок проведення нормативної оцінки земельних ділянок встановлено Законом України “Про оцінку земель».
За правилами частини 5 статті 5 зазначеного Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Аналогічна правова норма міститься також у статті 289 ПК України.
Згідно з частиною 1 статті 15 вказаного Закону, підставою для проведення оцінки земель є рішення органу місцевого самоврядування.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України “Про землеустрій».
Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону України “Про оцінку земель».
З моменту застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України нового розміру нормативно грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати.
При цьому, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни. Зазначена правова позиція відображена у висновках Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 635/4233/19.
Розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 року №1147 (далі - Методика).
Згідно із Методики нормативна грошова оцінка земель населених пунктів визначається за спеціальною формулою з урахуванням, зокрема, коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо).
Велика Палата Верховного Суду висловила свою правову позицію, яка викладена у постанові від 09.11.2021 у справі №905/1680/20, згідно з якою витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату.
Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період (пункт 7.19 Постанови Великої Палати Верховного Суду).
Частиною першою статті 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішенням Чернівецької міської ради від 26 лютого 2021 року №118 “Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради V скликання від 12 лютого 2008 року №510», затверджено технічну документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців, розроблену Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст “Дніпромісто» ім. Ю.М.Білоконя».
Згідно з пунктом 2 рішення, нормативна грошова оцінка земель міста Чернівці вводиться в дію з 01 січня 2022 року.
Вказане рішення, як нормативний акт, доведено до відома населення серед іншого і шляхом опублікування на офіційному веб-сайті Чернівецької міської ради http://chernivtsy.eu/portal/1154.
Таким чином, починаючи з 2022 року річний розмір орендної плати визначається за нормами Податкового кодексу України та обчислюється відповідно до рішення міської ради від 23.10.2008 № 715 (зі змінами) “Про затвердження Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях» за ставкою 3.0 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної згідно рішення міської ради від 26.02.2021 №118 “Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівці».
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (стаття 20 Закону України “Про оцінку земель»).
Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 14.04.2025 № № НВ-9958774992025 сформованого автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру, нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 7310136600:06:00:0064), якою користується Відповідач, на 2025 рік становить 10 334 777,93 грн.
Разом з тим, з інформації, що міститься на офіційному сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (https://land.gov.ua/derzhgeokadastr-povidomlyaye-pro-indeksacziyu-normatyvnoyi-groshovoyi-oczinky-zemel-za-2024-rik/), коефіцієнт індексації нормативно - грошової оцінки земельних ділянок за 2024 рік, для всіх категорії земель, становить 1,12, у 2023 - 1,051.
Відтак, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки із кадастровим номером № 7310136600:06:00:0064 у 2024 році складала 9 227 480,29 грн, у 2023 році - 8 779 714,83 грн, а у 2022 році - 7 634 534,65 грн.
При цьому, судом встановлено вище, що зміна нормативної грошової оцінки є безспірною підставою для зміни розміру орендної плати.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 914/2848/22 зауважила, що для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
З моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.
Нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах. Розмір нормативної грошової оцінки згідно з наведеними вище законодавчими нормами встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування.
Орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми.
Належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.
З огляду на викладене, суд вважає арифметично правильним розрахунок орендної плати не сплаченої відповідачем, поданий позивачем, згідно якого підлягають стягненню з ФОП Гісси К.О. на користь Чернівецької міської ради по Договору оренди землі № 6348 від 08 лютого 2010 року за період за період 2022-2024 року кошти у сумі 897 786,10 грн.
Щодо клопотання представниці відповідача про застосування строків позовної давності.
Так, при розгляді справи, адвокат відповідача звернулась до суду із клопотанням про застосування строків позовної давності, у разі наявності підстав для задоволення позову.
Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 ЦК України.
Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.
Законом України від 30.03.2020 № 540-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ “Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відтак, початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов'язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.
Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.09.2023 у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).
Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27. Червня 2023 року № 651 “Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.
Запровадження на всій території карантину є безумовною правовою підставою для продовження строків, визначених статтею 257 ЦК України. Вирішувати питання поважності пропуску такого строку не потрібно.
Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 947/8885/21 (провадження № 61-7480сво22), у постанові Верховного Суду від 10 липня 2024 року в справі № 206/3045/23 (провадження № 61-3852св24).
Поряд із цим, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ “Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17.03.2022.
Надалі, Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ “Про внесення змін до ЦК України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» пункт 19 розділу “Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.
Законом України від 14 травня 2025 року № 4434-IX “Про внесення зміни до розділу “Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», Пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено. Даний закон набрав законної сили 04 вересня 2025 року.
Таким чином, в умовах дії воєнного стану, строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після з 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився до 03 вересня 2025 року.
Відтак, враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання адвоката відповідача про застосування строків позовної давності.
Висновки за наслідками розгляду справи.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи вищенаведені обставини справи, суд вважає що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи обґрунтованість позову, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 194, 219, 222 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гісси Костянтина Олеговича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Чернівецької міської ради (58000, Чернівецька обл., м. Чернівці, пл. Центральна, буд. 1, код ЄДРПОУ 36068147) не сплачену орендну плату за період 2022-2024 року у сумі 897 786,10 грн. та 13 466,79 грн судового збору.
Повний текст рішення складено та підписано - 03 грудня 2025 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.Г. Проскурняк