Справа №127/34379/25
Провадження №1-кп/127/1134/25
03 грудня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,
сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 ,
інших учасників судового процесу: потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі № 12 обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.08.2025 за № 12025020010001151,
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Прокурор вважала за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акту, зауважила, що в судове засідання слід викликати сторону обвинувачення та захисту, а також потерпілих.
Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судовому засіданні повідомили, що примирились з обвинуваченим та не мають до останнього жодних претензій, у зв'язку з чим просили суд закрити кримінальне провадження
Обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілими. При цьому зазначив, що наслідки звільнення від кримінальної відповідальності йому зрозумілі.
Прокурор проти задоволення заявленого клопотання не заперечувала. Разом з тим, просила приєднати до матеріалів справи відомості щодо речових доказів, накладеного у кримінальному провадженні арешту, а також щодо вартості проведених під час досудового розслідування кримінального провадження судових експертиз.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд дійшов до такого висновку.
З частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) випливає, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; 4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
Частиною четвертою статті 286 КПК регламентовано, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 284 КПК кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Як суд зазначив вище, обвинувачений проти його звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілими не заперечували, зауваживши, що розуміє, що таке звільнення є звільненням з нереабілітуючих підстав.
Зі змісту статті 46 КК випливає, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно з обвинувальним актом 08.08.2025 близько 09:55 год. ОСОБА_4 керуючи технічно-справним автобусом марки Богдан р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині просп. Коцюбинського у м. Вінниці, зі сторони вул. Героїв Нацгвардії, в напрямку вул. Євгенія Пікуса, в районі перехрестя з вул. Володимира Антоновича, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати керований ним транспортний засіб, не вибрав безпечну швидкість руху, в момент об'єктивної появи в полі його зору технічно справного автомобіля Geely р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , який рухався попереду, в попутному напрямку руху, та намагався здійснити поворот ліворуч на вул. Володимира Антоновича у м. Вінниці, в результаті чого, з необережності, що виразилась у кримінально протиправній недбалості, допустив зіткнення із вказаним транспортним засобом.
Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) пасажирка автобуса ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у виді: «сполучна травма тіла: закрита травма грудної клітки-переломи 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 ребер зліва, забій обох легень, парціальний пневмоторакс зліва, закрита тупа травма живота, гематома лівої гомілки», які належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості;
Внаслідок ДТП пасажирка автобуса ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у виді: «закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку, забійна рана тім'яної ділянки. Перелом остистого відростка 7-го шийного хребця. Закрита травма грудної клітки- перелом 1, 2 ребра справа, компресійні переломи тіл 4-го, 5-го, 7-го грудних хребців 1-2 ст., забій правої легені, правобічний парціальний пневмоторакс», які належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Водій автобуса Богдан ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем Geely, шляхом екстреного гальмування тобто шляхом виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху(далі-ПДР). У ДТП, в діях водія автобуса ОСОБА_8 вбачається невідповідність вимогам п. 12.3 ПДР, які перебувають в причинному зв'язку із виникненням даної ДТП.
Враховуючи вищевикладене, в діях ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п. 12.3 ПДР, які з технічної точки зору перебувають в причинному зв'язку із виникненням зазначеної ДТП.
Зокрема, згідно п. 12.3 ПДР у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Порушення вимог п. 12.3 ПДР водієм ОСОБА_4 знаходяться у причинному зв'язку з наслідками ДТП.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковані за частиною першою статті 286 КК за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проти такої кваліфікації його дій не заперечували.
Отже, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 вчинив нетяжкий злочин з необережності. З наданих суду матеріалів випливає, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, тобто вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення вперше, з потерпілими примирився, та останні претензій до обвинуваченого не мають. Також суд враховує, що ОСОБА_4 на обліках в лікаря-нарколога та лікаря психіатра не перебуває. При цьому проти звільнення від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених статтею 46 КК, обвинувачений не заперечував.
З огляду на викладене, суд вважає, що правові підстави, які б унеможливлювали закриття кримінального провадження, визначені частиною восьмою статті 284 КПК, в судовому засіданні встановлені не були, а отже, клопотання необхідно задовольнити.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до приписів статті 100 КПК.
Разом з тим, згідно з наданою стороною обвинувачення копією ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13.08.2025 на речові докази у кримінальному провадженні накладено арешт, який згідно з приписами частини четвертої статті 174 КПК доцільно скасувати.
Суд також враховує позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 17.06.2020 (справа № 598/1781/17), згідно з якою КПК не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат, у тому числі витрат на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
А тому, суд дійшов до переконання, що згідно з частиною другою статті 124 КПК судові витрати необхідно покласти на обвинуваченого.
Керуючись статтями 314, 371 КПК, суд
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України, на підставі статті 46 Кримінального кодексу України у зв'язку з примиренням винного з потерпілими.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.08.2025 за № 12025020010001151, - закрити.
Речові докази:
- автобус марки Богдан А-09202, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який поміщений на спеціальний майданчик тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП у Вінницькій області, - повернути власнику або іншій уповноваженій особі;
- медичні карти стаціонарних хворих № 12521 на ім'я ОСОБА_5 та № 12523 на ім'я ОСОБА_6 , які передані до ВМКЛ ШМД, - залишити у розпорядженні останньої;
Арешт, накладений на речові докази, на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13.08.2025, - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 8914 (вісім тисяч дев'ятсот чотирнадцять) гривень витрат на залучення експертів.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: