Справа № 136/879/25
провадження №3-в/136/5/25
02 грудня 2025 року м. Липовець
Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Шпортун С.В., за участі секретаря судового засідання Белінської С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець клопотання ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про роз'яснення судового рішення у справі про адміністративне правопорушення №136/879/25,
Заступник начальника Відділу поліції №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Кравець О. звернувся до суду із клопотанням, в якому просить суд роз'яснити постанову Липовецького районного суду Вінницької області від 02.09.2025 винесену у справі про адміністративне правопорушення №136/879/25 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, з метою усунення недоліків судового рішення, яке є незрозумілим для осіб котрі будуть здійснювати його виконання в частині застосування додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
У судове засідання представник Відділу поліції №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області не з'явився, надавши до суду заяву, в якій просив заяву задовольнити, роз'яснити судове рішення в частині застосування/незастосування судом додаткового стягнення з метою забезпечення належного виконання судового рішення органами які його здійснюють.
Захисник Герасимчук А.С. через систему Електронний суд направила до суду клопотання, в якому просила судове засідання провести за їх із ОСОБА_1 відсутності, відмовити в задоволенні клопотання ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, в обґрунтування клопотання зазначила, що постановою Липовецького районного суду Вінницької області від 02.09.2025 року у справі №136/879/25 визнано винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, без позбавлення права керування транспортними засобами, вирішено питання про стягнення судового збору. Вказана постанова була предметом перегляду та залишена без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 01.10.2025 року, набрала законної сили, вона викладена чіткими зрозумілими реченнями, не містить у собі труднощів для розуміння її точного змісту, висновки суду є послідовними та точними. Ураховуючи те, що роз'яснення судового рішення є одним із способів усунення недоліків судового рішення, які стосуються недотримання його ясності та визначеності, тоді як внесення змін, що тягнуть зміну судового рішення є неприпустимим, відтак звернення ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області щодо роз'яснення постанови Липовецького районного суду Вінницької області справа №136/879/25 від 02.09.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме чи застосовано до останньої додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами не підлягає задоволенню.
Ураховуючи те, що учасники провадження були належним чином повідомлені, скористались своїм правом на розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає правових підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його у їх відсутність, в даному судовому засіданні.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення в рамках якої подане клопотання про роз'яснення судового рішення, дійшов висновку про таке.
Згідно з ст.129-1 Конституції України, визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Правилами ст.304 КУпАП передбачено, що питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
У Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня норма, яка передбачає вирішення питання щодо роз'яснення судового рішення, тому суд вважає, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, що полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд який його ухвалив, за заявою учасників судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Роз'яснення судового рішення виступає одним із способом усунення його недоліків.
Роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Роз'яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання із урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз'яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз'яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз'яснення судового рішення полягає не в роз'ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз'ясненні рішення з метою наступного його виконання.
Системне тлумачення вищевказаних положень процесуального закону дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 136/879/25 встановлено, що було здійснено повне фіксування судового засідання у даній справі за допомогою відеозаписувального технічного засобу.
02.09.2025 Липовецьким районним судом Вінницької області у судовому засіданні, у якому була присутня захисник ОСОБА_1 - Герасимчук А.С., судом було проголошено резолютивну частину постанови у даній справі, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, вирішено питання судового збору (а.с.116- 118 судової справи №136/879/25).
Зазначене судове рішення надіслано судом до ЄДРСР 02.09.2025 забезпечено надання загального доступу 03.09.2025, отож оприлюднено зміст винесеної судом остаточної постанови суду у скороченому вигляді.
Повний текст постанови суду складено 08.09.2025, у мотивувальній частині постанови суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, який встановлений санкцією частини статті, за якою кваліфіковано її діяння із застосуванням додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки згідно із довідкою виданою ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_1 отримувала посвідчення водія.
Урезолютивній частині постанови суду від 02.09.2025 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, без позбавленням права керування транспортними засобами.
11.09.2025 захисником Герасимчук А.С. складено апеляційну скаргу на постанову Липовецького районного суду Вінницької області від 02.09.2025 у справі №136/879/25, яку 14.09.2025 засобами поштового зв'язку спрямовано в адресу Липовецького районного суду Вінницької області та сторона захисту не погодилась із судовим рішенням яким ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік та вирішено питання судового збору (а.с.126 перший абзац апеляційної скарги).
Вказане судове рішення було предметом перегляду апеляційною інстанцією, за наслідками якого 01.10.2025 Вінницьким апеляційним судом винесено постанову, якою Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Герасимчук Анастасії Сергіївни залишено без задоволення, а постанову Липовецького районногосуду Вінницької області від 02 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП залишено без змін.
Зі змісту судового рішення апеляційної інстанції встановлено, що предметом перегляду була постанова Липовецького районного суду Вінницької області від 02 вересня 2025 року якою визнано винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто судовий збір в сумі 605,60 грн на користь держави (а.с.157 абзац 2 вступної частини постанови).
Зазначена постанова є остаточною та оскарженню не підлягає, отож набрала законної сили 01.10.2025.
Статтею 285 КУпАП, передбачено, що постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи.
Однією із властивостей судового рішення як акта правосуддя є його незмінність. Отож після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
З огляду на викладене, зібрані у справі докази свідчать про те, що 02.09.2025 постановою Липовецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Зазначений акт правосуддя після проголошення є незмінний, саме його оскаржувала сторона захисту та саме таке рішення було предметом перегляду апеляційною інстанцією, відтак саме таке рішення підлягає виконанню органом на якого покладено такі функції, що за обставин даної справи слід дійти висновку, що у повному тексті постанови суду, яке було виготовлено значно пізніше у резолютивній частині допущено описку, оскільки текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу, а у даному випадку мотивувальна частина рішення не відповідає його резолютивній частині.
Суд зауважує, що адміністративне стягнення - це захід відповідальності, який застосовується до особи за вчинення адміністративного правопорушення для її перевиховання та запобігання новим порушенням як самим правопорушником, так і іншими особами. Воно є формою державного примусу, який передбачає певні несприятливі заходи морального, матеріального або фізичного характеру, такі як штраф, попередження, позбавлення спеціального права тощо.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне роз'яснити, що постанова Липовецького районного суду Вінницької області від 02.09.2025, яка була проголошена цього ж дня та була предметом перегляду апеляційною інстанцією підлягає виконанню також і в частині додаткового стягнення щодо позбавлення права ОСОБА_1 керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, а описки були допущені саме при виготовленні повного тексту, що ускладнює виконати такого судового рішення, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання або взагалі унеможливити виконання судового рішення, що є неприпустимим, оскільки закріплено нормами діючого законодавства.
За таких обставин, суд задовольняє заяву.
Керуючись ст.284, 304 КУпАП, суд,
Клопотання задовольнити.
Роз'яснити, що згідно з постановою Липовецького районного суду Вінницької області від 02.09.2025 у справі про адміністративне правопорушення №136/879/25, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, із застосуванням додаткового стягнення - з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Постанова суду може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисником, протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.
Суддя Світлана ШПОРТУН