Справа № 129/2747/24
Провадження по справі № 1-кп/129/293/2025
"03" грудня 2025 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
його захисника адвоката ОСОБА_6 ,
потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Гайсині кримінальну справу №12024020090000389 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, пенсіонера, несудимого, -
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286-1 КК України,
Установив:
04.07.2024 близько 00 год. 15 хв. водій ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння (1,5‰), керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Заводській в м. Гайсин Вінницької області, поблизу домогосподарства № 115, діючи у порушення вимог п. 10.1, 11.1, 11.3 та 2.3 «б» Правил дорожнього руху не переконався перед перестроюванням чи зміною напрямку руху, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, та не вживши заходів для уникнення дорожньо-транспортної пригоди, виїхав на смугу руху зустрічного напрямку, де допустив зіткнення із електроскутером «Maxxter NEOS II» під керуванням неповнолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка рухалася належною смугою руху у зустрічному напрямку.
У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, яка є наслідком кримінально-протиправних дій водія ОСОБА_5 , неповнолітній водій електроскутера «Maxxter NEOS II» ОСОБА_8 , отримала тілесні ушкодження у вигляді забійних ран у лівій виличній ділянці та закритої черепно-мозкової травми, яка проявилась струсом головного мозку, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, закритого перелому обох лобкових та сідничних кісток зі зміщенням та закритого розриву лобкового синдесмозу, які відносяться до категорії середнього ступеня тілесних ушкоджень, по критерію тривалого розладу здоров'я та відкритого перелому лівої стегнової кістки зі зміщенням, яке є небезпечним для життя в момент його заподіяння, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
Також, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир електроскутера «Maxxter NEOS II» ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді забійних ран в ділянці лоба та закритої черепно-мозкової травми, яка проявилась струсом головного мозку, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я, закритого розриву лонного та крижово-клубкових зчленувань, які відносяться до категорії середнього ступеня тілесних ушкоджень, по критерію тривалого розладу здоров'я.
Порушення вимог 10.1, 11.1, 11.3 та 2.3 «б» Правил дорожнього руху України ОСОБА_5 знаходяться у причинному зв'язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням її наслідків, а саме: заподіяння тяжких тілесних ушкоджень неповнолітній потерпілій ОСОБА_8 та заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_7 .
Дії ОСОБА_5 кваліфікуються за ч.2 ст.286.1 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
ОСОБА_5 вину визнав повністю, щиро каявся і пояснив, що 04.07.2024 близько 12 год. 15 хв. він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння (1,5‰), керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Заводській в м. Гайсин Вінницької області, поблизу домогосподарства № 115, діючи у порушення вимог п. 10.1, 11.1, 11.3 та 2.3 «б» Правил дорожнього руху не переконався перед перестроюванням чи зміною напрямку руху, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, та не вживши заходів для уникнення дорожньо-транспортної пригоди, виїхав на смугу руху зустрічного напрямку та допустив зіткнення із електроскутером «Maxxter NEOS II» під керуванням неповнолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка рухалася належною смугою руху у зустрічному напрямку, внаслідок чого неповнолітній водій ОСОБА_8 отримала тяжкі тілесні ушкодження та пасажир електроскутера ОСОБА_7 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження; цивільний позов ОСОБА_7 про стягнення з нього моральної шкоди на її користь в сумі 80000 грн. та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 в сумі 100000 грн. визнав повністю, просив врахувати, що ним відшкодовано потерпілим шкоду в сумі 45000грн., по 22500грн. кожній..
Потерпілі ОСОБА_7 та неповнолітня ОСОБА_8 - цивільні позивачі, пояснили, що 04.07.2024 близько 00 год. 15 хв. рухаючись по вул. Заводській в м. Гайсин Вінницької області, поблизу домогосподарства № 115, на електроскутері «Maxxter NEOS II», під керуванням ОСОБА_8 , на їхню смугу руху виїхав автомобіль «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 та допустив зіткнення із електроскутером, в результаті ДТП транспортний засіб пошкоджено та заподіяно тяжких тілесних ушкоджень неповнолітній потерпілій ОСОБА_8 та середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_7 , підтвердила, що ОСОБА_5 частково відшкодував моральну шкоду в сумі 45000 грн. по 22500 грн. на кожну; цивільний позов про стягнення з ОСОБА_5 моральної шкоди на користь ОСОБА_7 в сумі 57500 грн. та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 в сумі 77500 грн., стягнення з Страхової компанії АТ «СГ «ТАС» на користь ОСОБА_7 матеріальної шкоди в сумі 79750,00 грн. та в інтересах ОСОБА_8 в сумі 17464,00 грн. та судових витрат підтримали повністю; у вирішенні призначення покарання обвинуваченому поклалися на розсуд суду.
Представник цивільного відповідача АТ «СГ «ТАС» до суду не з'явився, попередньо подав до суду відзив на цивільний позов, в якому просив суд відмовити у його задоволені в повному обсязі через безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.
Враховуючи думку учасників судового провадження, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд, визнав недоцільним досліджувати докази по кримінальному провадженню стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. Суд визнав за необхідне обмежитись допитом обвинуваченого, потерпілих; дослідженням письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченого; докази для вирішення питання щодо долі речових доказів, накладеного арешту, процесуальних витрат та цивільного позову. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст встановлених досудовим слідством обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також судом роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд з урахування позиції сторін кримінального провадження, які не заперечували, незважаючи на невизнання позовних вимог представником цивільного відповідача АТ «СГ «ТАС», вважає за можливе провести розгляд провадження в порядку ч.3 ст. 349 КПК України, однак із дослідженням доказів, поданих представником цивільного відповідача АТ «СГ «ТАС» до відзиву в обґрунтування заперечень щодо задоволення цивільного позову потерпілих, що узгоджується із правовими висновками, викладеними в постанові ОП ККС Верховного Суду від 16 вересня 2024 року в справі № 444/870/22 (провадження № 51- 2989 кмо 23).
Судом установлено, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, вчинене в стані алкогольного сп'яніння, що спричинило тяжкі та середньої тяжкості наслідки потерпілих і його дії органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч.2 ст.286-1 КК України.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину; особу винного, який має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, є раніше не судимою особою, має на утриманні матір, особу з інвалідністю ІІ групи, частково відшкодував потерпілим моральну шкоду в загальному розмірі 45000 грн.; в лікарів нарколога та психіатра на обліках не перебуває.
Окрім цього, суд приймає до уваги і досудову доповідь органу пробації, з якої судом установлено, що ОСОБА_5 має середній рівень вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень небезпеки для суспільства в тому числі для окремих осіб, тому орган пробації вважає, що зібрані матеріали свідчать про загальноприйнятий спосіб життя особи обвинуваченого, що може свідчити про виправлення його застосувавши покарання, не пов'язане з позбавленням волі. Проте санкція статті передбачає виключно позбавлення волі, а положення ч.1 ст. 75 КК України, виключає можливість звільнення від відбування покарання за злочини, пов'язані із порушенням правил дорожнього руху або експлуатації транспортних засобів особам, які керували транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій, якщо вони спричинили середні та тяжкі тілесні ушкодження.
Відповідно до послідовної практики Верховного Суду, зокрема зазначеної і в постанові Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховний Суду від 15 листопада 2021 року в справі № 199/6365/19, згідно з якою розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
У зв'язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
Тому суд вважає, що в якості обставини, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 66 КК України, слід визнати його щире каяття у вчиненні інкримінованого злочину, оскільки ОСОБА_5 визнав свою вину в повному обсязі, визнав заявлені до нього позовні вимоги потерпілих та частково відшкодував їм завдану злочином моральну шкоду на загальну суму 45000 грн.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
В постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, зазначено, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 відзначив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі».
Отже, враховуючи ступень тяжкості вчиненого обвинуваченим необережного злочину; даних, які характеризують його особистість, відсутність обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому; наявність обставини, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд прийшов до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити мінімальне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.286-1 КК України з позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки виправлення та перевиховання ОСОБА_5 не можливе без ізоляції його від суспільства.
При цьому, доводи захисника ОСОБА_6 про можливість призначення судом покарання ОСОБА_5 із застосуванням положень ст.69 КК України у виді штрафу або обмеження волі в зв'язку з наявністю на утриманні матері, особи з інвалідністю ІІ групи, суд вважає хибними, оскільки такі види покарання обвинуваченому не будуть справедливими та потягнуть за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства, потерпілого та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
Що узгоджується з правовою позицією Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, викладеною в постанові від 15.06.2023 р. № 170/667/21 провадження № 51-2473км22, відповідно до якої вчинення дорожньої транспортної пригоди водієм, який перебуває в стані алкогольного сп'яніння, унеможливлює звільнення його від призначеного покарання з випробуванням відповідно до вимог ст.75 КК України, оскільки зазначеною статтею передбачена заборона у її застосуванні.
При цьому суд також враховує, що відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2 ст.50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Також судом встановлено, що на підставі ухвали слідчого судді Гайсинського районного суду Вінницької області від 05.07.2024 відносно ОСОБА_5 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів із одночасним визначенням застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 90840 гривень.
Відповідно до повідомлення т.в.о. начальника ізолятора тимчасового тримання № 1 ГУНП в Вінницькій області від 11.07.2024 № 4/7063, судом встановлено, що 09.07.2024 р. обвинувачений ОСОБА_5 був звільнений з ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» у зв'язку з внесенням застави.
Тому, відповідно до положень, викладених в ч.5 ст. 72 КК України, в строк відбуття покарання ОСОБА_5 призначеним за даним вироком слід зарахувати строк попереднього його ув'язнення у період з 04.07.2024 р по 09.07.2024 р. включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Вирішуючи цивільні позови, суд виходить з наступного.
Положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
Відповідно до положень викладених в ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Потерпілою ОСОБА_7 в своїх та неповнолітньої ОСОБА_8 інтересах заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_5 та Страхової компанії АТ «СГ «ТАС» (приватне) про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в яких потерпілі просять суд стягнути з ОСОБА_5 моральну шкоду на користь ОСОБА_7 в сумі 57500 грн. та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 в сумі 77500 грн., з Страхової компанії АТ «СГ «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_7 матеріальної шкоди в сумі 79750,00 грн. та в інтересах ОСОБА_8 в сумі 17464,00 грн. та судових витрат.
Моральну шкоду, заподіяну наслідками ДТП, що сталося 04.07.2024 р. обґрунтовано тим, що наслідки призвела до тривалої проблематизації життя потерпілих, що проявилось у наступних негативних обставинах.
Для потерпілої, неповнолітньої ОСОБА_8 , фізичний біль та страждання, які вона зазнала у зв'язку із отриманими в результаті ДТП, тяжких тілесних ушкоджень та протягом послідуючих місяців, під час стаціонарного лікування, під час трьох операцій та під час амбулаторного лікування, яке продовжується і по даний час, оскільки триває реабілітаційний період, що супроводжується больовим синдромом, фізичними незручностями, неможливістю нормально жити, рухатися і працювати, із-за болі дочка ОСОБА_9 погано спить, все це завдає їй додаткових страждань, порушує звичний ритм життя та спричиняє суцільні переживання та напруження як вдома так і на навчанні. Під час лікування у ОСОБА_9 був знижений настрій, почуття безпорадності, емоційна напруга, неврівноваженість, дратівливість, тривожність щодо майбутнього стану здоров'я, страждання від рухових обмежень.
Таким чином, наслідки події, що сталася, потягли за собою нераціональне витрачання продуктивного життєвого часу на лікування, відновлення здоров'я та обумовили необхідність залучання інтенсивних фізичних, душевних і матеріальних ресурсів задля їх подолання.
Осягнути в повній мірі рівень моральних страждань, пов'язаних з ушкодженням психологічного та фізичного здоров'я під час вчинення злочину, ОСОБА_5 , а тим більше оцінити в грошовому виразі надзвичайно важко. Однак, враховуючи всі перелічені вище фактори, заподіяну моральну шкоду завдану неповнолітній ОСОБА_10 оцінюється у розмірі 100 000,00 грн. (сто тисяч грн.). При цьому необхідно зазначити, що цивільним відповідачем, ОСОБА_5 , частково відшкодовано завдану немайнову (моральну) шкоду в сумі 22500грн.
Для потерпілої ОСОБА_7 фізичний біль та страждання, які вона зазнала у зв'язку із отриманими в результаті ДТП, середньої тяжкості тілесних ушкоджень та протягом послідуючих місяців, під час стаціонарного лікування, під час операції та під час амбулаторного лікування, яке продовжується і по даний час, оскільки триває реабілітаційний період, що супроводжується больовим синдромом, фізичними незручностями, неможливістю нормально жити, рухатися і працювати, через болі поганий сон, все це завдає додаткових страждань, порушує звичний ритм життя та спричиняє суцільні переживання та напруження як вдома так і на роботі. Під час лікування був знижений настрій, почуття безпорадності, емоційна напруга, неврівноваженість, дратівливість, тривожність щодо майбутнього стану здоров'я, страждання від рухових обмежень.
Таким чином, наслідки події, що сталася, потягли за собою нераціональне витрачання продуктивного життєвого часу на лікування, відновлення здоров'я та обумовили необхідність залучання інтенсивних фізичних, душевних і матеріальних ресурсів задля їх подолання. Осягнути в повній мірі рівень моральних страждань, пов'язаних з ушкодженням психологічного та фізичного здоров'я під час вчинення злочину, ОСОБА_5 , а тим більше оцінити в грошовому виразі надзвичайно важко. Однак, враховуючи всі перелічені вище фактори, заподіяну моральну шкоду завдану ОСОБА_7 оцінюється у розмірі 80 000,00 грн. (вісімдесят тисяч грн.). При цьому необхідно зазначити, що цивільним відповідачем, ОСОБА_5 , частково відшкодовано завдану немайнову (моральну) шкоду в сумі 22500грн.
Обвинувачений - цивільний відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні пред'явлений потерпілими до нього цивільний позов про стягнення з нього моральної шкоди визнав у повному обсязі, просив врахувати відшкодування потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 шкоди в сумі 45000грн.
Суд вважає, що визнання обвинуваченим ОСОБА_5 цивільного позову потерпілих не суперечить закону, як не надано суду і доказів того, що визнання позову обвинуваченим порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Окрім вищевказаного, представник цивільного відповідача Страхової компанії АТ «СГ «ТАС» (приватне) подав до суду відзив на цивільний позов, в якому вважає їх передчасними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду а те, що факт кримінального правопорушення (злочину) може бути також встановлений й на стадії досудового розслідування у разі закриття кримінального провадження за статтею 284 КПК України з нереабілітуючих підстав постановами слідчого, дізнавача, прокурора. Факт вчинення відносно особи кримінального правопорушення може бути встановлений й ухвалою суду про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, якщо обставини, передбачені, зокрема, положеннями пунктів 4-8 частини першої статті 284 КПК України, виявляються під час судового провадження.
Вважає, що необхідною умовою для отримання страхового відшкодування, окрім звернення потерпілої особи із заявою про страхове відшкодування, є наявність вироку суду, що набрав законної сили, а так само постанови слідчого, дізнавача, прокурора чи ухвали суду про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, яким встановлено те, що певна особа є винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, або, і це є найголовнішим, встановлено самий факт вчинення стосовно потерпілої певного кримінального правопорушення.
Представник цивільного відповідача вказує, що наразі цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_5 не настала, оскільки станом на день надання відзиву відсутнє рішення/постанова/вирок суду про визнання останнього винним у вчиненні вищевказаної ДТП. Таким чином, враховуючи вищенаведені вимоги діючого законодавства, для виникнення цивільно-правової відповідальності водія ОСОБА_5 його повинно бути визнано винним в судовому порядку.
Щодо розміру заявленого до стягнення страхового відшкодування на користь цивільних позивачів з Страхової компанії АТ «СГ «ТАС» (приватне) вказує, що цивільні позивачі не мають правових підстав для звернення до суду з позовними вимогами до Страхової компанії АТ «СГ «ТАС», оскільки їх права станом на день звернення з цивільним позовом жодним чином Страховиком не порушено.
Вирішуючи цивільні позови потерпілих в частині позовних вимог до Страхової компанії АТ «СГ «ТАС» суд виходить з такого.
До матеріальної шкоди завданої ОСОБА_8 належить вартість лікування в відділенні ЛІТ (травматологічному) КНГІ «Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної ради» з 04.07.2024р. по 12.08.2024р., вартість амбулаторного лікування та вартість лікування в період із 17.09.2024р. по 04.10.2024р. в відділенні АІТ (травматологічному) КНП «Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної ради».
Під час лікування ОСОБА_8 було проведено, 04.07.2024р. операцію - монтаж АЗФ на ліве стегно та кістки тазу; ПХО та дренування ран обох стегон, ПХО рани лівої виличної ділянки. Другу операцію було проведено 31.07.2024 р. - відкрита репозиція кісткових уламків лівої стегнової кістки, ОМС пластиною та гвинтами. Також під час лікування було проведена інфузійна терапія, гемостатична терапія,антибактеріальна терапія, посиндромна терапія.
В період із 17.09.2024р. по 04.10.2024р. ОСОБА_11 перебувала на лікування в травматологічному відділенні КНП «Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної ради». Під час лікування ОСОБА_8 було проведено, 18.09.2024р. операцію - демонтаж АЗФ із ділянки тазу.
За період із 04.07.2024р. по 04.10.2024р. (стаціонарне та амбулаторне лікування) вартість лікування ОСОБА_8 склала: 17463.99грн. (Виписка із медичної карти стаціонарного хворого,( 9859;13711) рахунок на оплату, чеки, додаються).
До матеріальної шкоди завданої ОСОБА_7 належить вартість лікування в КПП «Гайсинська ЦРЛ ГМР» за період із 04.07.2024р. по 16.07.2024р., в подальшому мене переведено на продовження лікування в КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім.М.І. Пирогова ВОР,» із 16.07.2024р. по 29.07.2024р., де 18.07.2024р. проведено операцію - відкрита репозиція ОМС лобкових кісток пластиною. Та із 29.07.2024р. по 12.08.2024р. продовжено лікування в відділенні реабілітації КНП «ВОКЛ» ім.М.І.Пирогова ВОР».В подальшому в період із 24.09.2024р. по 08.10.2024р. я пройшла курс лікування в КНП «Печерська ОЛВЛ Вінницької обласної ради».
За період із 04.07.2024р. по 08.10.2024р. (стаціонарне та амбулаторне лікування) вартість лікування ОСОБА_7 склала: 32873грн.( Виписки із медичної карти стаціонарного хворого, Перевідний епікріз, рахунок на оплату, чеки, додаються).
До матеріальної шкоди завданої ОСОБА_7 належить вартість пошкодженного, та такого, що не підлягає до відновлення, електроскутера «Maxxter NE0S II», що склала 33009,71грн.
До матеріальної шкоди завданої ОСОБА_7 належить перебування 52 днів в лікувальних закладах, що склало (8000грн. (мінімальна заробітна плата):30х52=266,6грн.х52= 13867грн.) - 13867грн.
Відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у випадку ДТП кожен: водій автівки, пасажири, пішоходи та велосипедисти - всі учасники дорожнього руху, окрім водія-винуватця, мають страховий захист. Згідно закону «Про ОСЦПВ» відшкодування збитків постраждалим повинна зробити страхова компанія, з якою винуватець ДТП уклав договір страхування.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі на лікування, всі витрати по чекам, та за кожен день перебування в лікувальному закладі (1/30 від мінімальної заробітної плати), за пошкодження транспортного засобу або його повним знищенням передбачена страхова виплата в розмірі вартості транспортного засобу.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 р. у справі №465/4621/16 встановлено, що положення ч.1 ст.128 КПК України щодо можливості пред'явлення цивільного позову у кримінальному провадженні, зокрема, до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за завдану шкоду, треба розуміти як можливість пред'явлення зазначеного позову до будь-якої особи (фізичної або юридичної), яка за законом виконує обов'язок з відшкодування шкоди, завданої підозрюваним (обвинуваченим чи неосудною особою), як це має місце у випадку з МТСБУ у справі, що розглядається.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що цивільний позов може бути пред'явлено в межах кримінального провадження до МТСБУ як до цивільного відповідача, оскільки його зобов'язання витікають із положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Пред'явлення цивільного позову до страховика у кримінальному провадженні є можливим без попереднього звернення до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування.
Обвинувачений ОСОБА_5 на час скоєння ДТП мав страховий Поліс № АТ5063340 оформлений у цивільного відповідача Страхової компанії АТ "СГ "ТАС" (приватне).
Відшкодування майнової шкоди завданої потерпілим, цивільним позивачам, ОСОБА_7 та неповнолітній ОСОБА_8 має проводитися цивільним відповідачем Страховою компанією АТ "СГ "ТАС" (приватне).
Вартість майнової шкоди, яка має стягуватися на користь потерпілої ОСОБА_7 складає 79750 грн. Вартість майнової шкоди, яка має стягуватися на користь законного представника ОСОБА_7 в інтересах потерпілої ОСОБА_8 складає 17464 грн.
Згідно з ч.2 ст.174 КПК України необхідно скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Гайсинського районного суду Вінницької області від 08.07.2024р. на електроскутер «Maxxter NEOS II» та автомобіль марки «ВАЗ» моделі «2107» д.н.з. НОМЕР_2 .
Відповідно до положень викладених в ч. 11 ст. 182 КПК України, Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 р. № 15 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2012 р. № 27), застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Оскільки заставодавцем до суду не подавалася згода на звернення суми застави судом на виконання даного вироку в частині майнових стягнень з ОСОБА_5 (в даному випадку цивільного позову), тому кошти в сумі 90840 гривень підлягають поверненню ОСОБА_12 за належністю.
Керуючись ст. ст. 369,370,371,373,374 КПК України,
Присудив:
ОСОБА_5 визнати винуватим в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України і призначити покарання за ч.2 ст.286-1 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк п'ять років.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання на виконання вироку.
На підставі ч.5 ст. 72 КК України, в строк відбуття покарання ОСОБА_5 за даним вироком зарахувати строк попереднього ув'язнення у період з 04.07.2024 р. по 09.07.2024 р. включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
Цивільний позов задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , моральну шкоду в сумі 57500 (п'ятдесят сім тисяч п'ятсот) грн.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , моральну шкоду в сумі 77500 (сімдесят сім тисяч п'ятсот) грн.
Стягнути з Страхової компанії АТ «СГ «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , матеріальну шкоду в сумі 79750 (сімдесят дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят) грн.
Стягнути з Страхової компанії АТ «СГ «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , матеріальну шкоду в сумі 17464 (сімнадцять тисяч чотириста шістдесят чотири) грн.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та Страхової компанії АТ «СГ «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , витрати на правничу допомогу в сумі 8000 (вісім тисяч) грн. в рівних частинах.
На підставі ч. 11 ст. 182 КПК України заставу в розмірі 90840грн., яка встановлена ОСОБА_5 05.07.2024р. ухвалою слідчого судді Гайсинського районного суду Вінницької області, внесену 08.07.2024р. на депозитний рахунок ТУ ДСА в Вінницькій області згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.3747831330.1 від 08.07.2024, як заставу, - після вступу вироку в законну силу повернути заставодавцю - ОСОБА_12 , за належністю.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 7572,20 грн. витрат за проведення експертиз.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Гайсинського районного суду Вінницької області від 08.07.2024р. на електроскутер «Maxxter NEOS II» та автомобіль марки «ВАЗ» моделі «2107» д.н.з. НОМЕР_2 .
Речові докази - електроскутер «Maxxter NEOS II» - повернути ОСОБА_8 ; автомобіль марки «ВАЗ» моделі «2107» д.н.з. НОМЕР_2 - повернути ОСОБА_5 ; диск з відеозаписом з відеореєстратора - зберігати в матеріалах кримінальної справи № 129/2747/24.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення. Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Суддя: