ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.12.2025Справа № 910/10708/25
Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/10708/25.
За позовом Фізичної особи-підприємця Острова Дмитра Валентиновича ( АДРЕСА_1 )
До Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНТАЙР ФРЕЙМВОРК» (03110, м. Київ, вул. Олексіївська, буд. 10/12, кв. 36)
про стягнення 181209,00 грн
Фізична особа-підприємець Остров Дмитро Валентинович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНТАЙР ФРЕЙМВОРК» про стягнення 181 209, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг №09052025-2 від 09.05.2025 у частині здійснення повної оплати за надані позивачем послуги.
05.09.2025 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, залишив її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали від 05.09.2025 для усунення недоліків позовної заяви.
12.09.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки, встановлені ухвалою суду від 05.09.2025.
23.09.2025 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи №910/10562/25 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
03.10.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
06.10.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.
13.10.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач просив суд залишити без розгляду відповідь на відзив позивача.
Клопотання мотивоване тим, що позивач всупереч приписам частини 3 статті 166 та пункту 2 частини 6 статті 165 Господарського процесуального кодексу України не додав до відповіді на відзив докази направлення зазначеної заяви по суті з додатками відповідачу.
Суд констатує, що позивач дійсно подав до суду через систему «Електронний суд» відповідь на відзив без доказів направлення відповідачу.
Однак оскільки відповідач має зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС, у позивача відсутні умови, передбачені абзацом 2 частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України для не надсилання заяви по суті відповідачу. З огляду на зазначене, суд погоджується з твердженнями відповідача в даній частині та залишає відповідь на відзив від 13.10.2025 без розгляду.
Окремо суд звертає увагу, що відповідь на відзив дублює мотиви та аргументи позивача, які викладені останнім в тексті позовної заяви.
Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
І. Фактичні обставини, встановлені судом.
27.03.2025 на платформі djinni.co між Фізичною особою-підприємцем Остров Дмитром Валентиновичем та представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНТАЙР ФРЕЙМВОРК» в особі Богданова Юрія Тимуровича досягнуто домовленості про надання послуг з комп'ютерного програмування, зокрема, погоджено, що погодинна ставка становить 18 доларів США.
28.03.2025 між ФОП Остров Д.В. та ТОВ «ЕНТАЙР ФРЕЙМВОРК» укладена угода про конфіденційність та нерозголошення комерційної таємниці.
09.05.2025 між ФОП Остров Д.В., як виконавцем, та ТОВ «ЕНТАЙР ФРЕЙМВОРК», як замовником, укладено договір про надання послуг №09052025-2 (надалі - Договір), за умовами якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати йому послуги, передбачені в Додатках до цього договору, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх вартість.
Замовник виконує обов'язки за цим Договором з метою розробки та покращення архітектури системи «Resident Advisor» (пункт 1.2. Договору).
Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2026 включно (пункт 8.1. Договору).
Відповідно до пункту 4.1. Договору, ціна послуг за Договором дорівнює загальній сумарній вартості послуг, оплачених замовником на користь виконавця згідно з актами приймання-передачі послуг. Вартість наданих послуг включає в себе всі витрати виконавця, пов'язані з наданням послуг за цим Договором, а також належну виконавцеві винагороду, в тому числі, за передачу замовнику виключних майнових прав інтелектуальної власності.
Розділом 2 Договору встановлено:
- за фактом надання послуг виконавець складає і передає замовнику деталізований акт приймання-передачі наданих послуг за кожну надану послугу, а також усі належні виконавцеві виключні майнові права інтелектуальної власності в повному обсязі без обмеження строку та території їх дії (пункт 2.1.);
- акт приймання-передачі наданих послуг підписується замовником протягом 7 (семи) робочих днів з моменту його отримання, за умови відсутності у замовника претензій до наданих послуг (пункт 2.2.);
- за наявності у замовника зауважень до якості і наданих послуг, виконавець зобов'язаний усунути їх протягом погодженого строку, якщо інше не визначене домовленістю сторін, після чого приймання наданих послуг відбувається в загальному порядку (пункт 2.3.).
Згідно підпункту 3.1.3. пункту 3.1. Договору, замовник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі оплатити послуги виконавця.
У відповідності до пункту 4.2. Договору, грошові кошти перераховуються на банківський рахунок виконавця, вказаний у цьому Договорі.
Платіжні документи за цим Договором оформлюються відповідно до чинного законодавства України з дотримання усіх вимог, що звичайно ставляться до змісту і форми таких документів, з обов'язковим зазначенням номера Договору, за яким здійснюється переказ грошових коштів.
Позивач зазначає, що з 09.04.2025 по 03.07.2025 належним чином виконував зобов'язання за Договором, надаючи послуги з комп'ютерного програмування в рамках проекту «Resident Advisor».
Облік виконаних робіт вівся у спринтах (S57, S58, S59, S60, S61, S62, S63), а оцінка часу фіксувалась в наданому відповідачем шаблоні Google Sheets (Естімейт).
13.05.2025 відповідач прийняв та оплатив надані позивачем послуги за спринт S57 у розмірі 25 422, 00 грн та 30.05.2025 за спринти S58, S59 у розмірі 100 914, 26 грн.
Одночасно з цим, відповідач здійснював оплату без складеного позивачем та наданого відповідачу відповідного акту приймання-передачі наданих послуг.
В подальшому за твердженнями позивача, відповідач в липні 2025 в односторонньому порядку припинив співпрацю та не здійснив оплату позивачу за повністю надані послуги за спринтами S60, S61, S62 та частково надані послуги за спринтом S63 на загальну суму 4392 доларів США.
У листуванні 18.07.2025 та 28.07.2025 через додаток «Discord» відповідач в особі Богданова Ю.Т. визнавав наявність боргу перед позивачем у розмірі 4392 долара США.
19.08.2025 позивач направив на електронну адресу відповідача лист-претензію з вимогою погасити наявну заборгованість протягом 5 календарних днів з моменту отримання претензії, тобто до 24.08.2025 включно.
Натомість замість погашення боргу, відповідач електронним листом від 20.08.2025 просив позивача надати відповідні акти приймання-передачі наданих послуг.
З огляду на зазначені обставини, позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідачу наявну заборгованість у розмірі 181 209, 00 грн, що є еквівалентно 4392 долара США за курсом станом на 19.08.2025 (дату направлення претензії).
ІІ. Предмет позову.
Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього боргу у розмірі 181 209, 00 грн. за наданні послуги з програмування.
ІІІ. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач і відповідач узгодили, що позивач надає відповідачу послуги з комп'ютерного програмування з метою розробки та покращення архітектури системи «Resident Advisor», облік яких вівся у спринтах S57, S58, S59, S60, S61, S62, S63.
Позивач надав послуги відповідачу щодо спринтів S57, S58, S59, які останній прийняв і оплатив.
Позивач виконав обумовлені роботи щодо спринтів S60, S61, S62 в повному обсязі та частково щодо S63, які відповідач не оплатив.
Відтак, як стверджує позивач у відповідача виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути у судовому порядку.
IV. Заперечення відповідача у справі.
(1) У відповідача не виник обов'язок з оплати послуг позивача, а у позивача не виникло право вимагати оплати таких послуг, оскільки позивач всупереч умовам Договору не направив відповідачу підписані зі своєї сторони акти приймання-передачі наданих послуг, а відтак відповідач не приймав надані позивачем послуги.
(2) Позивач не надав докази, які б доводили витрачений позивачем час на надання послуг за Договором та обґрунтовували б заявлену позивачем вартість наданих послуг в цілому.
(3) Вчинення відповідачем часткового авансування послуг за Договором не може свідчити про прийняття ним наданих позивачем послуг.
V. Оцінка судом доказів та висновки суду.
З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- чи підтверджується факт надання позивачем відповідачеві послуг з програмування та вартість таких наданих послуг?
- чи був порушений відповідачем обов'язок по сплаті за надані позивачем послуги по комп'ютерному програмуванню, визначений договором №09052025-2 від 09.05.2025?
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
Договір, укладений між сторонами, є договором надання послуги, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 стаття 901 Цивільного кодексу України).
Суд зазначає, що згідно з договором про надання послуг важливим є не сам результат, а дії, які до нього призвели. З урахуванням наведених особливостей слід зазначити, що стаття 177 Цивільного кодексу України серед переліку об'єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об'єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт, є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем. Тобто, характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача та синхронність надання й одержання послуги.
Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору (стаття 902 Цивільного кодексу України).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 стаття 903 Цивільного кодексу України).
Як підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачам, а навпаки підтверджується, що 09.05.2025 між сторонами укладено договір про надання послуг №09052025-2, згідно якого позивач зобов'язується за завданням відповідача надати йому послуги, а відповідач зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх вартість.
Послуги за Договором передбачають комп'ютерне програмування зі сторони позивача з метою розробки та покращення архітектури системи «Resident Advisor».
Суд констатує, що в умовах Договору сторони не узгодили ціну наданих послуг, натомість, як вбачається з листування 27.03.2025 між позивачем та керівником відповідача на платформі djinni.co між вказаними особами була узгоджена погодинна ставка у розмірі 18 доларів США за надання позивачем послуг з комп'ютерного програмування, у зв'язку з чим між сторонами в подальшому укладено договір №09052025. Вказані обставини не заперечуються зі сторони відповідача.
Розділом 2 та підпунктом 3.3.3. пункту 3.3. Договору сторонами узгоджено, що за надані послуги позивач зобов'язаний складати та передавати відповідачу деталізований акт приймання-передачі наданих послуг з узгодженими реквізитами, а відповідач в свою чергу зобов'язаний підписати такий акт протягом 7-ми робочих днів або адресувати позивачу зауваження щодо наданих послуг, які позивач повинен усунути.
Натомість, позивач стверджує, що він не складав акти приймання-передачі наданих послуг та не передавав їх відповідачу, однак факт надання послуг і їх прийняття відповідачем підтверджується інформацією відображеною на платформі GitHub; облік виконаних робіт вівся у спринтах (S57, S58, S59, S60, S61, S62, S63); оцінка часу фіксувалась в шаблоні Google Sheets.
Більше того, відповідач не заперечував щодо відсутності актів, оскільки здійснив оплату за надані послуги за спринтами S57, S58, S59.
Відповідач, в свою чергу не заперечує, що здійснював оплату за надані послуги, але вказує, що така оплата є попередньою та не може свідчити про прийняття ним наданих послуг.
Проте умовами Договору не встановлений обов'язок відповідача здійснювати попередню оплату та з платіжної інструкції №34 від 30.05.2025 вбачається, що позивач оплатив послуги позивача за комп'ютерне програмування за спринтами S58, S59, відтак суд відхиляє аргумент відповідача щодо здійснення авансових платежів.
Отже, дії відповідача щодо здійснення оплати послуг в межах Договору, можуть слугувати доказом прийняття відповідачем від позивача таких послуг.
З долучених до матеріалів справи роздруківок обліку робіт у спринтах S60, S61, S62, S63 вбачається, що позивач надав послуги з комп'ютерного програмування за вказаними спринтами на загальну суму 4 392 долара США.
У матеріалах справи міститься електронне листування через додаток «Discord» позивача з користувачем «yurabogdanov» зі змісту якого вбачається, що останній 18.07.2025 визнав наявність боргу перед позивачем у розмірі 4 392 долара США, що у свою чергу відповідає загальній сумі наданих позивачем послуг у спринтах S60, S61, S62, S63. 28 та 28 та 29 липня 2025 користувач «yurabogdanov» уточнював у позивача банківські реквізити для здійснення оплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі №916/3027/21 наголосила, що суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням, і така позиція суду в окремо взятій справі не може розцінюватися як загальний висновок про застосування норм права, наведених у статті 96 Господарського процесуального кодексу України, у подібних правовідносинах.
Суд констатує, що відповідач не заперечує щодо вищезазначеного листування через додаток «Discord».
Крім того, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Богданов Юрій Тимурович є керівником ТОВ «ЕНТАЙР ФРЕЙМВОРК» (відповідача). Вказана особа від імені відповідача підписувала договір №09052025-2 від 09.05.2025 та вів листування з позивачем на платформі djinni.co.
Відтак, суд визнає надані позивачем до матеріалів справи роздруківки електронного листування через додаток «Discord» належним та достовірним доказом щодо визнання відповідачем свого боргу.
Основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (стаття 129 Конституції України).
Суд зазначає, що статтею 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 вказаного кодексу.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 1-4 стаття 13 Господарського процесуального кодексу України).
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2021 по справі № 922/51/20).
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Крім того, відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Таким чином, з урахуванням стандарту вірогідності доказів, не зважаючи на відсутність складених та узгоджених між сторонами актів приймання-передачі наданих послуг, доводи та надані позивачем докази, зокрема здійснення відповідачем оплати послуг в межах Договору за спринтами S57, S58, S59 і одночасно з відсутністю заперечень зі сторони відповідача щодо визнання заборгованості в електронному листуванні за надані послуги за іншими спринтами (S60, S61, S62, S63), у своїй сукупності на переконання суду з більшою вірогідністю підтверджують, що позивачем були надані послуги на суму 4 392 долара США, які залишились неоплаченими відповідачем.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 стаття 530 Цивільного кодексу України).
19.08.2025 позивач направив на електронну адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань лист-претензію з вимогою погасити наявну заборгованість протягом 5 календарних днів з моменту отримання претензії, тобто до 24.08.2025 включно.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом (стаття 525, 526, 599, 610 Цивільного кодексу України).
Матеріали справи не містять доказів, що відповідача погасив перед позивачем заборгованість за надані послуги з комп'ютерного програмування за спринтами S60, S61, S62, S63 у розмірі 4392 долара США, що на дату направлення позивачем претензії (19.08.2025) еквівалентно становить за курсом НБУ 181209, 00 грн.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням встановленого вище, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 181 209, 00 грн підлягають задоволенню.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
VI. Розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Позивач подав позовну заяву через систему «Електронний суд».
Таким чином, в силу приписів частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви через систему «Електронний суд» застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Суд зазначає, що позивач сплатив судовий збір без застосування коефіцієнту пониження у розмірі 3 028, 00 грн, що підтверджується долученою до позовної заяви платіжною інструкцією №1681-2521-3771-0865 від 27.08.2025.
Отже, позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн, а відтак, надмірно сплатив 605, 60 грн.
За таких обставин, у зв'язку з повним задоволенням позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позовної заяви на відповідача у розмірі 2 422, 40 грн.
Щодо надмірно сплаченої суми судового збору, суд звертає увагу позивача, що останній не позбавлений права звернутись до суду в порядку статті 7 Закону України «Про судовий збір» з відповідним клопотанням щодо повернення надмірно сплаченої суми судового збору.
Заяв та клопотань щодо розподілу інших судових витрат від позивача не надходило.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Фізичної особи-підприємця Острова Дмитра Валентиновича до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНТАЙР ФРЕЙМВОРК» про стягнення 181209, 00 грн - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНТАЙР ФРЕЙМВОРК» (03110, м. Київ, вул. Олексіївська, буд. 10/12, кв. 36; ідентифікаційний код: 45779424) на користь Фізичної особи-підприємця Острова Дмитра Валентиновича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) борг у розмірі 181 209 (сто вісімдесят одна тисяча двісті дев'ять) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г.П. Бондаренко - Легких