ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.12.2025Справа № 910/10526/25
Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/10526/25.
За позовом Відділу освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури та туризму Білокриницької сільської ради (35342, Рівненська обл., Рівненський р-н, село Біла Криниця, вул. Радгоспна, буд. 44)
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ІНТЕРФЕРЕНЦ СИСТЕМ» (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 72, офіс 337) - змінене найменування та адреса місцезнаходження: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНСУЛЬТПАН» (03146, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 20)
про стягнення 124 753, 20 грн
Відділ освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури та туризму Білокриницької сільської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ІНТЕРФЕРЕНЦ СИСТЕМ» про стягнення 124 753, 20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю товарів №272/2 від 07.11.2024 у частині повної та своєчасної передачі паливно-мастильних матеріалів.
05.09.2025 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, залишив її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали від 05.09.2025 для усунення недоліків позовної заяви.
11.09.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки, встановлені ухвалою суду від 05.09.2025.
23.09.2025 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи №910/10526/25 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Суд звертає увагу, що згідно приписів частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
В процесі виготовлення даного рішення, судом згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що 07.10.2025, тобто після відкриття провадження у даній справі, відповідач змінив власне найменування з ТОВ «Торговий дім «ІНТЕРФЕРЕНЦ СИСТЕМ» на ТОВ «КОНСУЛЬТПАН» і адресу місцезнаходження з 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 72, офіс 337 на 03146, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 20 та не повідомив суд про вказані обставини.
Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
І. Фактичні обставини, встановлені судом.
07.11.2024 між Відділом освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури та туризму Білокриницької сільської ради, як замовником (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ІНТЕРФЕРЕНЦ СИСТЕМ» (на день прийняття рішення ТОВ «КОНСУЛЬТПАН»), як постачальником (відповідач) укладено договір про закупівлю товарів №272/2.
Цей договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2024, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків (пункт 10.1. договору №272/2 від 07.11.2024).
Згідно пункту 1.1. договору №272/2 від 07.11.2024, постачальник зобов'язується у 2024 році поставляти замовникові товари, зазначені в специфікації, а замовник - прийняти і оплатити такі товари.
Найменування товару - Дизельне паливо, Бензин А-95 «Нафта і дистиляти» (код ДК 021:2015:09130000-9) (пункт 1.2. договору №272/2 від 07.11.2024).
Відповідно до пункту 3.1. договору №272/2 від 07.11.2024, загальна вартість цього договору становить 145 419, 00 грн з ПДВ.
Ціна за 1 л. становить: дизельне паливо - 55, 68 грн; бензин А-95 - 57, 00 грн.
Згідно специфікації (додаток №1) до договору відповідач зобов'язався передати позивачу дизельне паливо у кількості 1200 л. на суму 66 816, 00 грн та бензин А-95 у кількості 1379 л. на суму 78 603, 00 грн, що в сукупності становить 145 419, 00 грн.
Пунктом 4.1. договору №272/2 від 07.11.2024 встановлено, що розрахунки провадяться у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Замовник оплачує товар за фактом поставки в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника на підставі рахунку та видаткових накладних протягом 7 банківських днів з дати підписання видаткових накладних Оплата за товар здійснюється за ціною, що визначається постачальником в накладних на день поставки товару, але не більше ціни, що встановлена за одиницю товару визначеного в специфікації до договору.
У відповідності до пунктів 5.1., 5.2., 5.3., 5.4., 5.7. договору №272/2 від 07.11.2024, строк поставки товару: з дати укладання договору до 31.12.2024 (п. 5.1.). Місце поставки товарів: доставка талонів, карт, скрейтч-карт на пальне за адресою - замовника; відпуск пального - за місцем знаходження АЗС постачальника (п. 5.2.). Право власності на товар переходить до замовника з моменту підписання сторонами видаткової накладної на товар. Зобов'язання постачальника з поставки кожної окремої партії товару вважається виконаним з моменту підписання сторонами видаткової накладної та платіжної інструкції, що підтверджує розрахунок за поставлений товар замовнику (п. 5.3.). Товар вважається переданим на зберігання постачальником замовнику з дати підписання сторонами відповідної видаткової накладної на товар (п. 5.4.). Замовник зобов'язаний отримати товар з АЗС в межах терміну (строку) дії карток на пальну (п. 5.7.).
Відповідач передав позивачу талони на відпуск обумовленого товару, а позивач здійснив повну та своєчасну оплату, що підтверджується:
(1) видатковою накладною №1937 від 11.11.2024 на суму 24 681, 00 грн - платіжна інструкція №4082 від 27.11.2024;
(2) видатковою накладною №1939 від 11.11.2024 на суму 22 800, 00 грн - платіжна інструкція №4083 від 27.11.2024;
(3) видатковою накладною №1941 від 11.11.2024 на суму 36 294, 00 грн - платіжна інструкція №4078 від 27.11.2024;
(4) видатковою накладною №1943 від 11.11.2024 на суму 22 272, 00 грн - платіжна інструкція №4076 від 27.11.2024;
(5) видатковою накладною №1945 від 11.11.2024 на суму 5 700, 00 грн - платіжна інструкція №4077 від 27.11.2024;
(6) видатковою накладною №1947 від 11.11.2024 на суму 5 700, 00 грн - платіжна інструкція №4081 від 27.11.2024;
(7) видатковою накладною №1949 від 11.11.2024 на суму 5 700, 00 грн - платіжна інструкція №4079 від 27.11.2024;
(8) видатковою накладною №1951 від 11.11.2024 на суму 22 272, 00 грн - платіжна інструкція №4080 від 27.11.2024.
Позивач стверджує, що неодноразово намагався скористатися своїм правом на отримання пального на АЗС «Авіас» та «ANP», однак операторами АЗС було відмовлено у видачі пального, а згодом вказані АЗС взагалі перестали працювати.
Відтак, у позивача залишились не реалізовані скетч-карти на дизельне палива на 965 л. на суму 53 731, 20 грн та бензину А-95 на 1246 л. на суму 71 022, 00 грн. Загальна суму 124 753, 20 грн.
Заходи досудового врегулювання спору бажаного результату не принесли.
З огляду на неможливість отримати пальне на підставі талонів, виданих відповідно до умов договору №272/2 від 07.11.2024, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 124 753, 20 грн, що становить вартість не отриманого товару.
II. Предмет позову та підстави позову.
Предметом позову у справі є матеріально-правова вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 124 753, 20 грн.
Юридичними підставами позову є частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України
Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача, яка полягає у незабезпеченні видачі позивачу товару на підставі отриманих раніше талонів, згідно договору №272/2 від 07.11.2024.
III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.
Позовні вимоги обґрунтовані неможливістю позивачем отримати товар (пальне) на загальну суму 124 753, 20 грн на підставі отриманих раніше талонів.
IV. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.
Суд констатує, що відповідач в силу приписів частини 6, 7 статті 6, пункту 2 частини 6, частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 17, 37, 42 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомуційної системи, затверджено рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021 та згідно пункту 41 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 по справі №459/3660/21 належним чином повідомлений про розгляд даної справи та можливість подати відзив на позовну заяву, що підтверджується повідомлення про доставку процесуального документу, а саме ухвали від 23.09.2025 (про відкриття провадження у справі) до електронного кабінету ТОВ Торговий дім «ІНТЕРФЕРЕНЦ СИСТЕМ» (відповідач), яке міститься в матеріалах справи.
Так, ухвалу від 23.09.2025 відповідач отримав 23.09.2025.
Однак правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/10526/25, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав впродовж розумного строку, а відтак, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
V. Оцінка судом доказів та висновки суду.
З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- чи є спосіб захисту обраний позивачем належним та ефективним?
- чи підлягають позовні вимоги задоволенню?
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Договір, укладений між сторонами, є договором поставки (купівлі-продажу), а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 1, 2 стаття 712 Цивільного кодексу України)
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 стаття 655 Цивільного кодексу України).
Двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов'язок передати у власність покупця товар належної якості і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов'язаний здійснити оплату (пункт 8.3. постанови Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.06.2022 у справі №922/2115/19).
Як підтверджено матеріалами справи, 07.11.2024 між сторонами укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти №272/2, за умовами якого відповідач зобов'язується у 2024 році поставляти позивачу товари, зазначені в специфікації, а позивач - прийняти і оплатити такі товари.
Товар за вказаним договором є: Дизельне паливо, Бензин А-95 «Нафта і дистиляти» (код ДК 021:2015:09130000-9).
Ціна договору №272/2 від 07.11.2024 згідно пункту 3.1. та специфікації становить 145 419, 00 грн з ПДВ, а саме: (1) дизельне пальне у кількості 1200 л. - 66 816, 00 грн; (2) бензин А-95 у кількості 1379 л. - 78 603, 00 грн. Ціна за 1 л.: дизельне паливо - 55, 68 грн; бензин А-95 - 57, 00 грн.
Судом встановлено, що відповідач згідно пунктів 5.3., 5.4. договору №272/2 від 07.11.2024 та частини 1 статті 662, частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України передав позивачу талони на відпуск палива (бензин А-95, дизельне паливо) на загальну суму 145 419, 00 грн, що підтверджується підписаними без заперечень та зауважень між сторонами видатковими накладними від 11.11.2024, а саме: №1937 на суму 24 681, 00 грн; №1939 на суму 22 800, 00 грн; №1941 на суму 36 294, 00 грн; №1943 на суму 22 272, 00 грн; №1945 на суму 5 700, 00 грн; №1947 на суму 5 700, 00 грн; №1949 на суму 5 700, 00 грн; №1951 на суму 22 272, 00 грн.
Позивач згідно пункту 4.1. договору №272/2 від 07.11.2024 та частини 1 статті 691, частини 1 статті 692, частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України здійснив оплату за отримані талони згідно вищевказаних видаткових накладних, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних інструкцій: від 27.11.2024, а саме: №4082, №4083, №4078, №4076, №4077, №4081, №4079, №4080.
Зазначені обставини відповідачем не заперечуються і не спростовуються.
Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару (пункт 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997).
Талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому (пункт 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти, затверджено спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживної політки №281/171/578/155 від 20.05.2008).
Право власності на товар переходить до позивача з моменту отримання видаткових накладних та талонів. При цьому, з моменту переходу до замовника права власності на паливо та до моменту його фактичного отримання на АЗС, товар (пальне) перебуває на повному відповідальному безкоштовному зберіганні на АЗС постачальника.
Відтак, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС, а підписані сторонами видаткові накладні є підтвердженням отримання позивачем від відповідача талонів на пальне, проте, лише після отоварювання талону на АЗС замовник вважається таким, що отримав фактично товар.
Позивач зазначає, що АЗС перестали працювати, у зв'язку з чим не реалізованими залишились талони на загальну суму 124 753, 20 грн.
Матеріали справи містять копії талонів на відпуск бензину А-95 номіналом 10 л., 20 л. загальним об'ємом 1 200 л. на загальну суму 68 400, 00 грн та копії талонів на відпуск дизельного палива номіналом 15 л., 20 л. загальним об'ємом 965 л. на загальну суму 53 731, 20 грн. Тобто, загальна сума невикористаних талонів становить 122 131, 20 грн.
Щодо іншої частини палива на суму 2 622, 00 грн матеріали справи талонів не містять та позивачем не подані.
Однак, як вбачається з долученої до позовної заяви бухгалтерської довідки №1 від 28.05.2025, позивач має залишок пального (бензин А-95) у розмірі 46 л. на карточці - НОМЕР_1 .
Суд констатує, що в позовній заяві та заяві про усунення недоліків позивач не зазначає вищевказану картку та не надає обґрунтування щодо наявності у згаданій картці не реалізованого пального.
Більше того, картка НОМЕР_1 не була додана позивачем до позовної заяви, а долучена (копія) до матеріалів справи лише з заявою про усунення недоліків.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (частина 1 стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, до заяви про усунення недоліків позовної заяви позивачем додана відображена на папері шляхом сканування пластикова картка НОМЕР_2 «авіас» на бензин А-95. На вказаній картці відсутні будь-яка ідентифікація щодо кількості нереалізованого пального.
Крім того, позивач не надає доказів, що така картка була ним придбана у відповідача саме в межах договору №272/2 від 07.11.2024.
З огляду на зазначені обставини, картка НОМЕР_1 не є належним доказом, який підтверджує наявність нереалізованого позивачем пального у розмірі 46 л. на загальну суму 2 622, 00 грн.
Згідно висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 06.02.2024 у справі №910/4177/23, належним способом захисту прав позивача у правовідносинах, що склались між сторонами, буде вимога про передачу оплаченого товару, або вимога про повернення суми попередньої оплати на підставі частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 стаття 693 Цивільного кодексу України).
Отже, припис частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №909/524/18.
Суд звертає увагу, що положення частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, як і будь-які інші правові норми, що регулюють спірні правовідносини, не передбачають обов'язку покупця додатково погоджувати строк повернення суми попередньої оплати за товар, натомість саме недотримання строку поставки товару є підставою виникнення у покупця права вимагати у постачальника передання товару або повернення суми попередньої оплати.
З долучених до матеріалів справи доказів досудового врегулювання спору вбачається, що позивач просив відповідача замінити існуючі талони на талони за якими позивач мав змогу отримати пальне або повернути кошти за нереалізоване пальне, але претензія повернулась позивачу у зв'язку з «закінченням терміну зберігання», а відтак, не була задоволена відповідачем.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 1-4 стаття 13 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідачем, який належним чином повідомлений про розгляд даної справи не надано належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача та не надано доказів, які б свідчили про виконання ним зобов'язань з передачі зазначеного у договорі №272/2 від 07.11.2024 товару в повному обсязі.
Отже, обставини наявності заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 122 131, 20 грн не спростовані.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням встановленого вище, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині 122 131, 20 грн є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню. В іншій частині позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
VI. Розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Позивач подав позовну заяву через систему «Електронний суд».
Таким чином, в силу приписів частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви через систему «Електронний суд» застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Суд зазначає, що позивач сплатив судовий збір без застосування коефіцієнту пониження у розмірі 3 028, 00 грн, що підтверджується долученою до позовної заяви платіжною інструкцією №48513 від 11.07.2025.
Отже, позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн, а відтак, надмірно сплатив 605, 60 грн.
Оскільки даним рішенням позовні вимоги задовольняються частково, в такому випадку суд покладає суму судового збору (2 422, 40 грн) на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо надмірно сплаченої суми судового збору, суд звертає увагу позивача, що останній не позбавлений права звернутись до суду в порядку статті 7 Закону України «Про судовий збір» з відповідним клопотанням щодо повернення надмірно сплаченої суми судового збору.
Заяв та клопотань щодо розподілу інших судових витрат від позивача не надходило.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Відділу освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури та туризму Білокриницької сільської ради - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНСУЛЬТПАН» (03146, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 20; ідентифікаційний код: 45067285) на користь Відділу освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури та туризму Білокриницької сільської ради (35342, Рівненська обл., Рівненський р-н, село Біла Криниця, вул. Радгоспна, буд. 44; ідентифікаційний код: 44054191) борг у розмірі 122 131 (сто двадцять дві тисячі сто тридцять одна) грн 20 коп. та судовий збір у розмірі 2 371 (дві тисячі триста сімдесят одна) грн 49 коп.
3. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 2 622, 00 грн.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г.П. Бондаренко - Легких