вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"03" грудня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/1331/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
розглянувши позовну заяву Керівника Хустської окружної прокуратури, м. Хуст
в інтересах держави в особі Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатськоїобласті, с. Пилипець
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОКСЛЕНД», м. Київ
про витребування земельних ділянок
Прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача в якому просить: Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОКСЛЕНД» (код ЄДРПОУ - 44307042) на користь Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ - 04350843) земельну ділянку з кадастровим номером 2122484400:09:001:0056 площею 0,5814 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОКСЛЕНД» (код ЄДРПОУ 44307042) на користь Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ - 04350843) земельну ділянку з кадастровим номером 2122484400:09:001:0057 площею 1,8865 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОКСJІнНД» (код ЄДРПОУ 44307042) на користь Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ - 04350843) земельну ділянку з кадастровим номером 2122484400:09:001:0058 площею 0,3344 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОКСJ НД» (код ЄДРПОУ 44307042) на користь Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ - 04350843) земельну ділянку з кадастровим номером 2122484400:09:001:0060 площею 1,9507 га з цільовим призначенням для в 23 ведення особистого селянського господарства.
09.04.2025 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилання захисту прав добросовісного набувача" (далі Закон № 4292-ІХ), абзацом 1 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення якого внесено зміни до ГПК України, зокрема, до статей 164, 174 ГПК України.
Так, за приписами частини 6 статті 164 ГПК України (в редакції Закону № 4292-ІХ) у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Водночас за змістом пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4292-ІХ положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.
Відповідно до абзаців 1, 2 частини 5 статті 390 ЦК України, якою доповнено відповідну статтю ЦК України Законом 4292-ІХ, суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Отже законодавцем ухвалення рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади поставлено в залежність від попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором грошової суми в розмірі вартості такого майна на депозитний рахунок суду.
З огляду на зазначені норми вбачається, що попереднє внесення на депозитний рахунок суду вартості спірного майна, оціненої згідно із законом, є обов'язковою матеріально-правовою передумовою для витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади у справах, в яких суд першої інстанції ще не ухвалив рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності Законом № 4292-ІХ.
В іншому випадку суд буде позбавлений можливості ухвалити рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь територіальної громади, навіть у разі встановлення обґрунтованості вимог.
Судом встановлено, що прокурором до позовної заяви не додані документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельних ділянок) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Водночас в поданій позовній заяві прокурор стверджує про недобросовісність відповідача на що суд відзначає, що з огляду на положення частину 5 статті 12 ЦК України, за змістом якої, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.
Отже добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне.
З огляду на наявну спростовну презумпцію в набувача майна недобросовісність набувача цього майна має довести позивач/прокурор за віндикаційним позовом, тоді як набувач майна за загальним правилом доказування має довести свою добросовісність.
Разом з тим, доведення вказаних обставин в контексті норм ГПК України, зокрема і спростування зазначеної презумпції, можливе виключно на стадії судового розгляду справи по суті, оскільки лише на цій стадії суд: досліджує надані сторонами докази, встановлює обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, а також здійснює правову оцінку поведінки сторін у межах реалізації ними тих чи інших прав.
Вказане відповідає також загальним засадам господарського судочинства, зокрема принципам змагальності сторін та рівності учасників процесу перед законом і судом, передбаченим статтями 7 та 13 ГПК України.
Відтак, якщо суд дійде висновку про добросовісність набувача, останній буде зобов'язаний застосувати чинний Закон № 4292-IX в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.
При цьому така вартість спірного об'єкту нерухомого майна (у даному випадку земельних ділянок) має бути визначена, зокрема станом на дату подання позовної заяви, оскільки судом першої інстанції у спірних правовідносинах ще не було ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача.
Водночас, згідно з доповненої частини 13 статті 238 ГПК України, у випадку відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду, суд першої інстанції також буде зобов'язаний застосувати чинний Закон №4292-IX, вирішивши питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Отже, можна прослідкувати наявність причинно-наслідкового зв'язку між необхідністю внесенням на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна (доповнена Законом № 4292-IX частина 6 статті 164 ГПК України) та умов і порядку їх компенсації (доповнена Законом № 4292-IX частина 13 статті 238 ГПК України), з огляду на ухвалене рішення судом першої інстанції.
У рішенні ЄСПЛ у справі "МПП "Фортеця" проти України" зазначено, що необхідність виправити стару "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, добросовісно набуте особою, яка покладалася на законність дій органу державної влади. Ризик будь-якої помилки органу державної влади має покладатися на саму державу і помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавлених осіб. У контексті скасування помилково наданого права власності принцип належного урядування може не лише покладати на органи державної влади обов'язок діяти невідкладно при виправленні своєї помилки, але й може також вимагати виплати колишньому добросовісному власнику належної компенсації або іншого виду відповідного відшкодування.
Відтак суд зазначає про обов'язок позивача (у даному випадку Хустську окружну прокуратуру) внести на депозитний рахунок Господарського суду Закарпатської області грошові кошти у розмірі вартості спірного майна на виконання вимог частини 6 статті 164 ГПК України.
За приписами частини 1 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного ГПК України.
Частиною 2 статті 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму.
Крім того, на титульному аркуші позовної заяви прокурором зазначено учасників судового процесу: позивача, відповідача, а також третіх осіб, однак, у позові не зазначено правових підстав/обґрунтувань щодо залучення вказаних осіб до участі у справі та не заявлено відповідного клопотання, відтак, прокурором не здійснено належного та достатнього викладу обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги щодо необхідності залучення до участі у справі третіх осіб.
З наведених підстав позовна заява підлягає залишенню її без руху.
При цьому, суд звертає увагу заявника, що після усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Керуючись статтями 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Закарпатської області
1. Залишити позовну заяву Керівника Хустської окружної прокуратури, м. Хуст - без руху.
2. Встановити прокурору десятиденний строк з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
3. Встановити прокурору спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків із зазначенням підстав залучення третіх осіб, наданням експертно-грошової оцінки спірних земельних ділянок, чинної на дату подання позовної заяви, та доказів внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна.
Надати суду докази направлення іншим учасникам справи документів на усунення недоліків позовної заяви.
4. Зобов'язати прокурора кошти в розмірі вартості спірного майна внести на депозитний рахунок суду за наступними реквізитами:
одержувач коштів Господарський суд Закарпатської області
код ЄДРПОУ 03499922
рахунок UA 868201720355209001000018459
банк Державна казначейська служба України
МФО 820172
Ухвала набирає законної сили 03.12.2025 та оскарженню не підлягає.
Суддя Ремецькі О.Ф.