вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
02.12.2025м. ДніпроСправа № 904/6050/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (м. Дніпро)
до Товариства з обмеженою відповідальністю ''Перспектива-Дніпро'' (м. Дніпро)
про стягнення вартості необлікованої електроенергії, інфляційних втрат та 3% річних у загальному розмірі 40 463 грн. 31 коп.,
Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ''Перспектива-Дніпро'' (далі - відповідач) вартість необлікованої електроенергії, інфляційних втрат та 3% річних у загальному розмірі 40 463 грн. 31 коп.
Ціна позову складається з наступних сум:
- 39 741 грн. 53 коп. - основний борг;
- 277 грн. 55 коп. - інфляційні втрати;
- 444 грн. 23 коп. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- 21.03.2025 представниками АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" (Оператор системи розподілу) було здійснено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ''Перспектива-Дніпро'' (споживач) щодо дотримання вимог ПРРЕЕ у житловому будинку, розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. В. Мерзленка, 4, в результаті якої було виявлено порушення підпункту 7 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ, а саме: самовільне підключення струмоприймачів та електропроводки, без наявності відповідних договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, до електромережі, що не є власністю АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано алюмінієвим дротом АППВ 2х2,5 мм від РЩ-0,4 кВ в 1-му, 2-му, 3-му під'їздах Т1, Т2, Т3. З приводу виявленого порушення представниками позивача був складений Акт про порушення № Дн 007492 від 21.03.2025. У подальшому, 27.03.2025 на адресу відповідача був направлений лист № 14490/1001 від 27.03.2025 із запрошенням на засідання комісії по розгляду Акту про порушення на 29.04.2025 о 13:30 год. за адресою: вул. Князя Ярослава Мудрого, 40, каб. 58;
- 29.04.2025 відбулося засідання комісії по розгляду Акту про порушення, на яке відповідач не з'явився. На засіданні комісії позивача було прийнято рішення про здійснення нарахувань по Акту про порушення у відповідності до пункту 8.4.12 та за формулою 8 ПРРЕЕ. Засідання комісії по розгляду Акту про порушення оформлене протоколом № 4-24 від 29.04.2025, відповідно до якого обсяг необлікованої електричної енергії, донарахованої відповідачу за формулою 8, склав 3 902,57 кВт/год., а її вартість - 39 741 грн. 53 коп. Копію протоколу № 4-24 від 29.04.2025, розрахунку по Акту про порушення та рахунок від 29.04.2025 було направлено на адресу відповідача 01.05.2025, разом із листом № 20376/1001 від 01.05.2025;
- на підставі пункту 8.2.7 ПРРЕЕ, відповідач мав оплатити рахунок по Акту про порушення не пізніше 09.06.2025 (враховуючи, що 08.06.2025 є вихідним днем). Однак, виставлений рахунок № 250060484379 від 29.04.2025 на суму 39 741 грн. 53 коп. відповідачем у добровільному порядку не сплачено, у зв'язку з чим позивач звернувся із даним позовом про примусове стягнення вказаної заборгованості. Більше того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з червня по вересень 2025 року в сумі 277 грн. 55 коп., а також 3% річних за період прострочення з 10.06.2025 по 23.10.2025 в сумі 444 грн. 23 коп.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою суду від 28.10.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою, фізичною особою - підприємцем документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою та фізичною особою - підприємцем для забезпечення комунікації та зв'язку із ними зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.
Слід також відзначити, що місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вноситься до відомостей про цю юридичну особу. За змістом частини 4 статті 17 вказаного Закону, державній реєстрації підлягають зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачати або свідомо допускати можливість настання певних негативних ризиків (зокрема щодо неотримання поштової кореспонденції).
На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: вулиця Новорічна, будинок 55, офіс 1, м. Дніпро, 49106, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача (а.с.35-36).
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Слід відзначити, що поштове відправлення на офіційну адресу відповідача - вулиця Новорічна, будинок 55, офіс 1, м. Дніпро, 49106, в якому містилася ухвала суду від 28.10.2025, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 від 06.11.2025 "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 40-44).
При цьому, відповідно до частин 6, 7 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Отже, в розумінні частини 3 статті 120 та частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України відповідач є належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом; ухвала суду від 28.10.2025 вважається врученою відповідачу у паперовому вигляді 06.11.2025 (а.с.40).
При цьому до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу, фізичну особу - підприємця.
Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв'язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 № 1071) (далі - Правила), які визначають порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулюють відносини між ними.
Відповідно до пункту 76 Правил для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв'язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил.
Згідно з пунктом 78 Правил поштові відправлення, адресовані юридичним особам, можуть видаватися їх представникам, уповноваженим в установленому законодавством порядку на одержання поштових відправлень.
Відповідно до пунктів 82, 83 Правил рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою "Судова повістка", працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду. Рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.
Враховуючи все вищевикладене, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу, фізичну особу - підприємця.
У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення. Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.
Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.
За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.
Слід також відзначити, що статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено перелік відомостей, про юридичну особу, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зокрема, передбачено, що до Єдиного державного реєстру вноситься інформація для здійснення зв'язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти (пункт 18 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (розділ "Інформація для здійснення зв'язку з юридичною особою") офіційним засобом зв'язку з відповідачем є, зокрема, телефон НОМЕР_1 (а.с.36).
Суд відзначає, що вказаний у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань номер телефону відповідача - НОМЕР_1 є офіційним та достовірним, отже може бути використаний судом для здійснення повідомлення відповідача у даній справі.
Слід також відзначити, що відповідно до частини 6 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Так, судом здійснювалися спроби повідомлення відповідача про зміст ухвали суду від 28.10.2025, шляхом передачі телефонограми на номер телефону НОМЕР_1, який зазначений у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказану телефонограму не було отримано відповідачем з незалежних від суду причин (телефон не відповідає) (а.с.45).
Слід відзначити, що інших засобів зв'язку з відповідачем Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також матеріали справи не містять.
В даному випадку господарським судом здійснені всі можливі заходи задля повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом, що підтверджується направленням ухвал суду на всі відомі суду засоби зв'язку з відповідачем.
Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 28.10.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/131354861) надіслано судом 28.10.2025, зареєстровано в реєстрі 29.10.2025 та забезпечено надання загального доступу 30.10.2025, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Так, ухвалою суду від 28.10.2025, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Враховуючи встановлену вище дату вручення ухвали суду у паперовому вигляді відповідачу (06.11.2025, а.с.40), граничним строком для надання відзиву на позовну заяву є 21.11.2025.
Слід наголосити, що у зв'язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 (в період строку для надання відзиву на позовну заяву) воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час для надання можливості сторонам, зокрема відповідачу, реалізувати свої права під час розгляду даної справи судом та висловлення своєї правової позиції щодо позовних вимог позивача. У даному випадку додатково надані півтора тижня господарський суд вважає достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин воєнного стану та ситуації у Дніпропетровській області (місцезнаходження відповідача та суду), а отже, вважає за доцільне здійснити розгляд даної справи за наявними матеріалами.
Слід також наголосити, що відповідних змін до законів України щодо автоматичного продовження чи зупинення процесуального строку на вчинення тих чи інших дій не внесено.
Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком.
Отже, станом на 02.12.2025 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2025, не скористався правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Тобто, у статті 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Крім того, згідно з частинами 2, 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Слід відзначити, що розгляд даної справи по суті розпочався 28.11.2025, а строк розгляду даної справи закінчується 29.12.2025, отже у даному випадку судому було надано сторонам достатній строк для висловлення їх правових позицій та подання доказів по справі.
Відповідно до частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
Предметом доказування у даній справі є: наявність факту порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії; наявність підстав для стягнення з відповідача вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) в заявленому позивачем розмірі, наявність підстав для стягнення інфляційних втрат та 3% річних у заявлених до стягнення сумах.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
З матеріалів справи вбачається, що 21.03.2025 представниками АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - позивач, Оператор системи розподілу) було здійснено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ''Перспектива-Дніпро'' (далі - відповідач, споживач) щодо дотримання вимог ПРРЕЕ у житловому будинку, розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. В. Мерзленка, 4.
На підтвердження того, що відповідач є управителем вказаного житлового будинку до позовної заяви долучені виставлені відповідачем рахунки за надані послуги з утримання будинку за адресою : м. Дніпро, вул. В. Мерзленка, 4.
Так, під час проведення перевірки виявлено порушення пункту 1.2.1. ПРРЕЕ, що відповідає пункту 8.4.2. ПРРЕЕ, а саме: самовільне підключення струмоприймачів та електропроводки, без наявності відповідних договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, до електромережі, що не є власністю АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано алюмінієвим дротом АППВ 2х2,5 мм від РЩ-0,4 кВ в 1-му, 2-му, 3-му під'їздах Т1, Т2, Т3. Споживачу продемонстровано порушення.
На підставі виявленого порушення складений Акт про порушення № Дн 007492 від 21.03.2025 (далі - Акт про порушення, а.с.10).
Акт про порушення підписаний представниками позивача: інженерами Вербицьким Г.В. (посвідчення № 4703), Казначеєвою Д.І. (посвідчення № 3070), Вовк О.Є. (посвідчення № 2740), електромонтером Рева Г.О. (посвідчення № 5974) та представником відповідача (споживача) - Григоренко А.В.
Акт про порушення містить, зокрема: схему електроспоживання споживача; відомості про засоби вимірювання електричної енергії споживача на дату складання Акта про порушення (пункт 1 Акта); результати проведення вимірів параметрів схеми електроживлення споживача на дату складання Акту про порушення (пункт 4 Акта); перелік струмоприймачів, приєднаних споживачем до електричної мережі, та режим роботи (пункт 5); перелік об'єктів або струмоприймачів, відключених від електроживлення (пункт 8 Акта); заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення порушення (пункт 9 Акта); повідомлення про засідання комісії з розгляду Акта про порушення, яке відбудеться 29.04.2025 за адресою: м. Дніпро, вул. Князя Я. Мудрого, 40, к.52 з 13:00 год (пункт 11 Акта).
Додатками до Акта про порушення є: фото, відео-матеріали.
Згідно з положеннями Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Споживач своїм правом на надання пояснень і зауважень щодо змісту Акта не скористався.
У подальшому, 27.03.2025 на юридичну адресу відповідача був направлений лист №14490/1001 від 27.03.2025 із запрошенням на засідання комісії по розгляду Акта про порушення № Дн 007492 від 21.03.2025 на 29.04.2025 о 13:30 год. за адресою: вул. Князя Ярослава Мудрого, 40, каб. 58. У зазначеному листі позивач вказав, що 21.03.2025 за адресою: вул. В.Мерзленка, 4 працівниками АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" виявлено порушення пунктів 1.2.1, 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, внаслідок чого складено Акт про порушення № Дн007492. Згідно з пунктом 8.2.6. ПРРЕЕ, АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" повідомляє, що 29.04.2025 о 13:30 год. за адресою: вул. Князя Ярослава Мудрого, 40 каб. № 58 буде проводитись засідання комісії з розгляду Актів про порушення, на якій буде розглянуто Акт про порушення ПРРЕЕ № Дн 007492, складений 21.03.2025. Також, у вказаному листі запропоновано керівнику товариства або уповноваженій особі (при наявності належним чином оформленої довіреності) бути присутнім на комісії. Крім того, АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" звертало увагу, що рішення комісії буде прийнято незалежно від присутності представника товариства. Додатком до зазначено листа був другий екземпляр Акту про порушення № Дн 007492 від 21.03.2025 (а.с.12-13).
Отже, споживач був належним чином повідомлений про дату розгляду Акта про порушення № Дн 007492 від 21.03.2025.
У подальшому, 29.04.2025 комісією у складі посадових осіб постачальника (представник споживача на вказане засідання не з'явився) прийнято рішення, оформлене протоколом № 4-24 від 29.04.2025 засідання комісії по розгляду Акта про порушення № Дн 007492 від 21.03.2025, в якому зазначено, що Комісія з розгляду Актів про порушення розглянула Акт про порушення № Дн 007492 від 21.03.2025 (далі - Акт про порушення), яким зафіксовано порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) на об'єкті споживача: освітлення сходових клітин за адресою: м. Дніпро, вулиця Мерзленка, 4; за результатом розгляду Комісією встановлено таке: споживач причетний до порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 8.4.2. глави 8.4. ПРРЕЕ; площа перерізу проводу (кабелю) (згідно з главою 1.3. ПУЕ) алюмінієвий провід 2 х 2,5 мм2; допустимий тривалий струм проводу (кабелю) (згідно з главою 1.3. ПУЕ) - 24.
Вказаним рішенням Комісії ухвалено:
- нарахування провести згідно з пунктом 8.4.12 та за формулою 8, визначених главою 8.4. розділу VIII Правил роздрібного ринку, затверджених постановою № 312 від 14.03.2018 зі змінами та доповненнями;
- величину розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії визначити виходячи з сумарного навантаження, зафіксованого в Акті про порушення ПРРЕЕ №Дн007492 (І = 4,5 А);
- час використання самовільного підключення протягом доби прийняти tвик = 12 год.;
- період нарахування з 21.03.2024 по 21.03.2025;
- всього підлягає до сплати 39 741 грн. 53 коп. за використану електричну енергію в обсязі 3 902,57 кВт/год. (а.с.14).
В протоколі засідання комісії № 4-24 від 29.04.2025 зазначено, що нарахована сума повинна бути сплачена протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунку.
Матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем зазначеного рішення.
Також в матеріалах справи наявний Розрахунок кількості та вартості необлікованої електроенергії по Акту про порушення № Дн 007492 від 21.03.2025, здійснений за період з 21.03.2024 по 21.03.2025, яким визначено, що обсяг необлікованої за цей період електроенергії становить 3 902,57 кВт/год., її вартість 39 741 грн. 53 коп. (а.с.15).
В оплату у зазначеного обсягу необлікованої електричної енергії позивачем був виставлений відповідачу рахунок № 250060484379 від 29.04.2025 на суму 39 741 грн. 53 коп., в якому було зазначено, що кінцевою датою його оплати є 30.05.2025 (а.с.17).
З матеріалів справи вбачається, що Протокол № 4-24 від 29.04.2025, розрахунок недоврахованої електричної енергії та рахунок від 29.04.2025 були направлені на юридичну адресу відповідача 01.05.2025 разом із листом № 20376/1001 від 01.05.2025 (а.с.18).
Так, у зазначеному листі № 20376/1001 від 01.05.2025 позивач повідомив відповідача про те, що 29.04.2025 на засіданні комісії Дніпровського розрахункового центру АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" розглянуто складений Акт про порушення ПРРЕЕ № Дн 007492 від 21.03.2025; на підставі рішення комісії (протокол від 29.04.2025 № 4-24) по Акту про порушення № Дн 007492 від 21.03.2025 проведене нарахування та сформовано рахунок на сплату недорахованої електричної енергії; сплата рахунку повинна бути проведена упродовж 30-ти календарних днів з дати отримання. Додатками до вказаного листа є: протокол засідання комісії № 4-24 від 29.04.2025; розрахунок недорахованої електричної енергії; рахунок № 250060484379 (а.с.18).
Як зазначає позивач, виставлений рахунок № 250060484379 від 29.04.2025 на суму 39 741 грн. 53 коп. відповідачем у добровільному порядку не сплачено, у зв'язку з чим позивач звернувся із даним позовом про примусове стягнення вказаної заборгованості. Більше того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з червня по вересень 2025 року в сумі 277 грн. 55 коп., а також 3% річних за період прострочення з 10.06.2025 по 23.10.2025 в сумі 444 грн. 23 коп. Вказане і є причиною виникнення спору.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються, зокрема, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).
Відповідно до частини 6 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
Відповідно до пункту 1.1.1 ПРРЕЕ ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Пунктом 6 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, якою затверджені ПРРЕЕ, визначено, що у разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.
В силу підпунктів 5, 6, 20 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ роздрібного ринку електричної енергії Споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
В силу приписів статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несанкціоноване втручання в роботу об'єктів електроенергетики тощо.
Згідно з пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється Акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил. Особа, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, має пред'явити представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу. Відповідні дані, що посвідчують особу, зазначаються в акті про порушення (крім випадку складення акта у присутності споживача). У разі відмови особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, пред'являти представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу, відповідна відмова особи має фіксуватися відеозйомкою, про що зазначається в акті про порушення. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки.
Складений позивачем Акт про порушення № Дн 007492 від 21.03.2025 за своїм змістом та порядком його складання відповідає вказаним нормативним приписам. Зафіксоване в Акті порушення передбачене підпунктом 7 пункту 8.4.2 глави 8.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.
Як було зазначено вище, Акт про порушення № Дн 007492 від 21.03.2025 був складений за участі особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, а саме - Григоренко А.В.
Також, в Акті про порушення зазначений зміст виявленого порушення з посиланнями на відповідні пункти ПРРЕЕ, а також містяться всі відомості, необхідні та достатні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії.
За змістом пункту 1.1.2 глави 1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії самовільне підключення з порушенням схеми обліку - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі за схемою, не передбаченою проектними рішеннями та/або договором з оператором системи, та/або без укладення договору з оператором системи.
Пунктом 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.
За змістом підпункту 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Вище судом встановлено, що на засіданні комісії позивача було прийнято рішення про здійснення нарахувань по Акту про порушення № Дн 007492 від 21.03.2025 у відповідності до пункту 8.4.12 та за формулою № 8 ПРРЕЕ.
Засідання комісії по розгляду Акту про порушення № Дн 007492 від 21.03.2025 оформлене протоколом № 4-24 від 29.04.2025.
Відповідно до підпункту 4 пункту 8.4.8. ПРРЕЕ кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил), зокрема, якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без укладення договору з оператором системи, - з дня останньої технічної перевірки або огляду електричної мережі, до якої було здійснено самовільне підключення, або набуття споживачем права власності/ користування на об'єкт (якщо технічну перевірку або огляд у період з дати набуття споживачем права власності/користування на об'єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості календарних днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Враховуючи те, що у будинку 4 по вул. В. Мерзленка у м. Дніпро було виявлено самовільне підключення без наявності відповідних договорів про розподіл, постачання електричної енергії, період нарахування по Акту про порушення був визначений з 21.03.2024 по 21.03.2025, що не перевищує 12-місячного строку, передбаченого підпунктом 4 пункту 8.4.8. ПРРЕЕ.
Відповідно до протоколу № 4-24 від 29.04.2025 обсяг необлікованої електричної енергії, донарахованої відповідачу за формулою № 8, склав 3 902,57 кВт*год., її вартість - 39 741 грн. 53 коп.
Також в матеріалах справи наявний Розрахунок кількості та вартості необлікованої електроенергії по Акту про порушення № Дн 007492 від 21.03.2025, здійснений за період з 21.03.2024 по 21.03.2025, яким визначено, що обсяг необлікованої за цей період електроенергії становить 3 902,57 кВт/год., її вартість 39 741 грн. 53 коп. (а.с.15).
Перевіривши розрахунок, наведений позивачем, судом порушень не встановлено.
Підпунктом 4 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
Відповідно до пункту 8.2.7. ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30-ти календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5-ти робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5-й робочий день).
Судом встановлено, що Протокол № 4-24 від 29.04.2025, розрахунок недоврахованої електричної енергії та рахунок № 250060484379 від 29.04.2025 на суму 39 741 грн. 53 коп. були направлені на юридичну адресу відповідача 01.05.2025 разом із листом № 20376/1001 від 01.05.2025, у поштовому відправленні № 0601141467399.
Враховуючи положення пункту 8.2.7 ПРРЕЕ, Протокол № 4-24 від 29.04.2025, розрахунок недоврахованої електричної енергії та рахунок № 250060484379 від 29.04.2025 на суму 39 741 грн. 53 коп. вважаються отриманими відповідачем - 09.05.2025 (а.с.19).
Враховуючи зміст пункту 8.2.7 ПРРЕЕ, судом встановлено, що строк оплати за рахунком № 250060484379 від 29.04.2025 на суму 39 741 грн. 53 коп. є таким, що настав 09.06.2025 (поштове відправлення № 0601141467399 не отримане відповідачем; дата надходження поштового відправлення до відділення - 02.05.2025 + 5 робочих днів (вважається отриманим відповідачем 09.05.2025) + 30 календарних днів).
Доказів оплати зазначеного рахунку відповідачем матеріали справи не містять.
Отже, в установлений законом строк вартість недоврахованої електричної енергії відповідачем сплачена не була.
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
При цьому господарським судом було враховано правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17, відповідно до якої нарахування вартості недоврахованої електричної енергії та рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення, не є оперативно-господарською санкцією.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
В той же час, доказів оплати виставленого позивачем рахунку щодо вартості необлікованої електричної енергії у сумі 39 741 грн. 53 коп. відповідач суду також не надав.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 39 741 грн. 53 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.
За змістом статей 524, 533 - 535 та 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, що визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт), боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на юридичну природу правовідносин між сторонами як грошових зобов'язань, на них поширюється дія положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідачем не виконано його грошове зобов'язання перед позивачем із оплати вартості електричної енергії за виставленим позивачем рахунком на суму 39 741 грн. 53 коп., у позивача виникло право на нарахування відповідачу інфляційних втрат і 3% річних та, відповідно, право вимоги їх сплати.
Так, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з червня по вересень 2025 року в сумі 277 грн. 55 коп.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат, зробленого позивачем (а.с. 9), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суму заборгованості та період нарахування інфляційних втрат, арифметично розрахунок проведено також вірно.
Отже, розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем (а.с.9), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.
Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумі 277 грн. 55 коп.
Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період прострочення з 10.06.2025 по 23.10.2025 в сумі 444 грн. 23 коп.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, зробленого позивачем (а.с. 9), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суму заборгованості та період прострочення, арифметично розрахунок проведено також вірно.
Отже, розрахунок 3% річних, здійснений позивачем (а.с.9), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.
Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню в сумі 444 грн. 23 коп.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 422 грн. 40 коп.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю ''Перспектива-Дніпро'' про стягнення вартості необлікованої електроенергії, інфляційних втрат та 3% річних у загальному розмірі 40 463 грн. 31 коп. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ''Перспектива-Дніпро'' (вулиця Новорічна, будинок 55, офіс 1, м. Дніпро, 49106; ідентифікаційний код 40702865) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (Запорізьке шосе, будинок 22, м. Дніпро, 49111; ідентифікаційний код 23359034) 39 741 грн. 53 коп. вартості необлікованої електроенергії, 277 грн. 55 коп. інфляційних втрат, 444 грн. 23 коп. 3% річних та 2 422 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене та підписане 02.12.2025.
Суддя Ю.В. Фещенко