пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
26 листопада 2025 року Справа № 903/820/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Дем'як В.М., за участі секретаря судового засідання Назарова Н.В., розглянувши справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Бізарт"
до відповідача: Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка
про стягнення 494 666, 96 грн.
Представники сторін:
від позивача: Коляда Валерія Валеріївна (поза межами приміщення суду);
від відповідача: Лавренюк Богдан Олександрович;
Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Бізарт" звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка про стягнення 494 666, 96 грн. заборгованості в т.ч. 448 822 грн. - основного боргу, 33 163, 64 грн. - пені, 9 471, 94 грн. - інфляційних втрат та 3 209, 38 грн. - 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань згідно договору поставки обладнання № 24/10/2024-МТКК від 24.10.2024 в частині своєчасної оплати за поставлений товар.
Ухвалою суду від 14.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
28.08.2025 через відділ документального забезпечення та контролю суду від Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка надійшов відзив на позовну заяву у якому останній просить витребувати у позивача оригінали усіх поданих додатків до позовної заяви.
01.09.2025 через відділ документального забезпечення та контролю суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Бізарт" надійшла відповідь на відзив за вх.№ 01-87/3836/25 у якому просить суд розгляд справи проводити з призначенням дати та часу проведення судового засідання з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 11.09.2025 постановлено перейти до розгляду справи №903/820/25 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.09.2025, задоволено клопотання Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка про витребування оригіналів документів, запропоновано сторонам у справі надати суду письмові пояснення (за наявності) по суті справи.
22.09.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Бізарт" надійшла заява за вх. №01-87/4233/25 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 23.09.2025 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Бізарт" від 22.09.2025 за вх. №01-87/4233/25 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" у справі №903/820/25.
Ухвалою суду від 29.09.2025 відкладено підготовче засідання на 27.10.2025.
Ухвалою суду від 27.10.2025 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.11.2025.
Представник позивача через систему Електронний суду подав в порядку ст. 207 ГПК України клопотання про долучення доказів до справи за вх.№01-87/5459/25 від 25.11.2025, а саме:
- скрін пошти адвоката Коляди В. про отримання листа з пропозицією мирової угоди від відповідача;
- скрін пошти «Бізарт» про отримання листа з пропозицією мирової угоди про врегулювання спору;
скрін пошти «Бізарт» про направлення листа проектом мирової угоди представнику відповідача.
Представник відповідача просить суд відмовити про долучення даних доказів до справи, оскільки вони не підписанні цифровим електронним ключем, а мають довільну форму та не підтверджують будь-яких обставин справи.
Судом не взято до уваги заперечення представника відповідача, оскільки в судовому засідання 27.10.2025 останній заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку підготовчого провадження для надання процесуальної можливості укладення мирової угоди, а відтак в порядку ст. 207 ГПК України суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про долучення до матеріалів справи клопотання позивача за вх.№01-87/5459/25 від 25.11.2025.
Разом з тим, представник відповідача в судовому засіданні подав заяву про визнання позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 448 882,00 грн., інфляційних збитків в сумі 9 471,94 грн. та 3% річних в сумі 3029,38 грн., які виникли на підставі отриманого товару за видатковою накладною №1273 від 05.11.2024, ТТН №Р1273 від 05.11.2024, акту наданих послуг №1302 від 07.11.2024.
Представник позивача в судовому засіданні вказала, що має намір подати заяву про ухвалення додаткового рішення про вирішення витрат на правову допомогу.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив:
24 жовтня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «БІЗАРТ» (постачальник) та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством Імені Івана Франка (покупець) укладено договір поставки обладнання № 24/10/2024-МТКК (а.с.19-21)
Відповідно до п. 1.1 договору поставки постачальник зобов'язався передати у власність покупцеві товар (обладнання, перелік якого наведений у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору ), а також здійснити монтаж та введення в експлуатацію товар (обладнання), а покупець зобов'язується приймати і сплачувати товар та виконання монтажу.
Відповідно до п. 2.2 договору поставки найменування товару, кількість, ціна за одиницю і загальна вартість товару визначаються сторонами у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору.
Пункт 3.1 договору визначає, що загальна сума договору складає вартість всього поставленого обладнання та вартість всіх виконаних робіт згідно всіх специфікацій підписаних сторонами в рамках дії даного договору.
Станом на 24.10.2024 р., вартість товару, що постачається, складає 1 167 643,75 грн., що в еквіваленті 26 192,00 Євро (з розрахунку 44,5804 грн./1,00 Євро, виходячи з міжбанківського курсу гривні до Євро встановленого на сайті www.minfin.com.ua в розділі «Валюта» - «Міжбанк» станом на 12:00 за київським часом, стовпчик «Продаж».
Пунктом 3.2 договору визначено порядок розрахунку. Розрахунок за обладнання здійснюється Покупцем шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника наступним чином:
- передплата в розмірі 50 % - 583 821, 88 грн. - до 31.10.2024 року включно;
- оплата в розмірі 50% - 583 821, 88 грн. - через 30 (тридцять) календарних днів після встановлення.
Пункт 3.3. договору, у випадку прострочення оплати за поставлені товари та/або послуги з монтажу, в силу вступають положення про санкції, передбачені розділом 6 цього Договору.
Пункт 3.4. договору, датою оплати є дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Відповідно до п. 4.1. договору, сторони погодили, що постачальник зобов'язаний поставити обладнання протягом 10 календарних днів з моменту отримання передплати та за умови забезпечення відповідних вимог до приміщення де буде встановлено товар.
Пункт 4.2. договору визначає, що відпуск товару проводиться на підставі видаткових накладних. Датою постачання партії товарів і датою прийняття партії товарів вважається дата видаткової накладної на відпуск товарів покупцеві.
Згідно пункту 4.3. договору, встановлено постачання товару здійснюється на умовах DDP згідно умов ІНКОТЕРМС в редакції 2020 року на склад покупця, який розташований за адресою: Волинська область, Горохівський р-н, с. Губин Перший.
Пунктом п. 5.1 договору постачальник зобов'язується виконати роботи в строки та за адресами об'єктів покупця, узгоджені сторонами у відповідній специфікації.
Згідно п. 9.7 договору сторони передбачили, що даний договір набирає чинності від дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2024, але не припиняє дії до повного виконання сторонами своїх прав і зобов'язань по ньому.
Як слідує з матеріалів справи, між сторонами укладено специфікацію, яка є додатком № 1 до договору поставки обладнання №24/10/2024-МТКК від 24.10.2024. (а.с. 22)
Відповідно до умов специфікації, постачальник поставляє обладнання протягом 10 календарних днів після отримання передплати та за умови виконання вимог вказаних у наступному абзаці, після отримання листа-сповіщення від покупця про готовність приміщення для обладнання.
Покупець зобов'язався забезпечити відповідні вимоги до приміщення, де буде встановлено обладнання. Повідомлення покупця про готовність приміщення до прийняття та встановлення обладнання здійснюється обов'язково шляхом сповіщення покупця засобами телефонного зв'язку з обов'язковим одночасним надсиланням постачальнику письмового листа-сповіщення на електронну пошту покупця або поштову адресу. В листі про готовність приміщення до прийняття і встановлення обладнання зазначаються конкретна адреса поставки і установки обладнання, дата з якої можливе прийняття і встановлення товару.
3. Постачання товару здійснюється на умовах DDP згідно умов ІНКОТЕРМС в редакції 2020 року на склад покупця, який розташований за адресою: Волинська область, Горохівський р-н, с. Губин Перший, вул. Т. Шевченко, 37.
Сторони погодили, за договором, що позивач постачає товар та здійснює його монтаж:
1. Молочне таксі H&L 4.0 з пастеризатором та функцією SmartMix, 260 л. вартість якого з ПДВ становить - 794 707,34 грн. (сума без ПДВ: 662 256, 12 грн., ПДВ 20 % : 132 451,22 грн.).
2. Коло Квік стандарт (EU:3х400V+N+PE) - вартістю 296 402.94 грн. (сума без ПДВ 247 002,45 грн., ПДВ 20 %: 49 400, 49)
3. Транспортний возик для телят - загальною вартістю 47 697, 47 грн. з ПДВ (сума без ПДВ 39747,89 грн., ПДВ 20 %: 7949, 58 грн.).
Та зобов'язався здійснити монтаж поставленого обладнання вартість якого:
1. Монтаж молочного таксі H&L 4.0 з пастеризатором та функцією SmartMix, 260 л.- сума з ПДВ 16 668, 00 грн. (13 890,0 грн. без ПДВ, ПДВ 20 %: 2 778, 00 грн.).
2. Монтаж обладання Коло Квік стандарт- сума з ПДВ становить 12 168, 00 грн. (сума без ПДВ: 10 140,00 грн., ПДВ 20 %: 2028.00 грн.).
Як слідує із матеріалів справи за специфікацією загальна сума поставки по договору вказаного товару та його монтаж становить в сумі 1 167 643,75 грн.
Позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату № 1745 від 24.10.2024 р. на загальну суму 1 167 643,75 грн. (а.с. 24)
Відповідач відповідно до вимог п. 3.2 договору, здійснив передплату у розмірі 50 %, а саме: у розмірі 583 821,75 грн. в строк до 31.10.2024 р., яку відповідач оплатив двома платежами, що підтверджується платіжним дорученням № 4989 від 28.10.2024 р. на суму 233 528,75 грн. та платіжним дорученням № 5405 від 31.10.2024 р. на суму 350 293,00 грн. (а.с. 25-26)
Судом встановлено, що 05.11.2024 позивач відповідно до пункту 4.1 договору, в 10 денний строк поставив покупцю товар на загальну суму 1 138 807,75 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1273 від 05.11.2024 Транспортування товару відбулось за адресою Покупця: Волинська область, Горохівський р-н, с. Губин Перший, підтверджується товарно-транспортною накладною № Р1273 від 05.11.2024 р., по довіреності отримав уповноважена особа начальник відділу розвитку тваринництва Шмаков М.Г. за довіреністю № 75. (а.с. 27-29)
З матеріалів справи слідує, що позивачем 07.11.2024 було здійснено монтаж (встановлення) поставленого товару (обладнання), що підтверджується актом надання послуг № 1302 від 07.11.2024 р. (а.с. 30)
З даного акту слідує, що позивачем відповідно до умов договору №24/10/2024-МТКК від 24.10.2024 р. було надано наступні послуги:
1)Монтаж молочного таксі H&L 4.0 з пастеризатором та функцією SmartMix, 260 л.- сума з ПДВ 16 668, 00 грн. (13 890,0 грн. без ПДВ, ПДВ 20 %: 2 778, 00 грн.).
2)Монтаж обладнання Коло Квік стандарт- сума з ПДВ становить 12 168, 00 грн. (сума без ПДВ: 10 140,00 грн., ПДВ 20 %: 2028.00 грн.).
Однак, 16.01.2025 р. відповідач здійснив оплату лише в сумі 100 000 грн. та 14.04.2025 р. в сумі 35 000 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №180 від 16.01.2025 та №3689 від 14.04.2025. (а.с. 26)
29.04.2025 р. позивач надіслав на електронну пошту відповідача office@franko.in.ua, лист - вимогу за вих. № 29/04-1 від 29.04.2025 р. про необхідність термінового погашення заборгованості у розмірі 448 822,00 грн. за договором поставки обладнання № 24/10/2024-МТКК від 24.10.2024.
16.05.2025 р. відповідач на електронну пошту менеджера зі збуту ТОВ «ТД «Бізарт» надіслав відповідь за вих. № 132 від 15.05.2025, в якій вказав, що заборгованість за отриманий товар в розмірі 448 822,00 грн. буде погашена в строк 02.06.2025 включно.
Вище зазначені електронні документи дослідженні судом в судовому засіданні 26.11.2025 в електронному вигляді.
Однак, позивач доводить, що в порушення умов договору відповідач не виконав свій обов'язок по оплаті заборгованості в розмірі 448 822,00 грн. за договором поставки обладнання № 24/10/2024-МТКК від 24.10.2024, у зв'язку з чим останній звернувся за даним позовом до суду та просить задоволити позовні вимоги у повному обсязі.
Разом з тим, представник відповідача в судому засіданні подав заяву за вх.№01-74/441/25 від 26.11.2025 про визнання позовних вимог на суму 461 322,92 грн.
Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Слід зазначити, що істотними умовами такого виду договору, яка договір поставки є: предмет договору, строки і порядок поставки товару та оплати.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частин першої та другої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.
Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу, (ч.1 ст. 693 ЦК України).
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України ).
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч.1 ст. 843 ЦК України). Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду ( ч. 1 ст. 846 ЦК України).
Отже, укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Між сторонами виникли цивільні права та обов'язки на підставі договору поставки обладнання №24/10/2024-МТКК від 24.10.2024. Договір предметом судового розгляду не був, недійсним в судовому порядку не визнавався.
Водночас, відповідач заперечує його укладення в письмовій формі, а електронну копію вважає неналежним доказом укладення даного договору.
Пунктом 9.4 договору сторони погоджують, що факсимільні або скановані копії та невід'ємні його частин, додаткових угод та додаткові до нього,а також письмових, рахунків на оплату , первинних документів за цим договором , підписані сторонами та відправлені або здійснений обмін між сторонами в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем, мають повну юридичну силу до моменту обміну сторонами їх оригіналами, породжують права та обов'язки для сторін, можуть бути подані в судові інстанції в якості належних доказів. Сторони зобов'язані обмінятися оригіналами документів за цим договором, які вказані в першому абзаці даного пункту, протягом 10 календарних днів з моменту обміну такими копіями, але в будь-якому випадку факсимільні або інші копії мають силу оригіналу до моменту їх заміни на оригінал.
Крім того, додатковою обставиною, яка підтверджує укладення договору поставки обладнання №24/10/2024-МТКК від 24.10.2024 є зазначення його у видатковій накладній №1273 від 05.11.2024, як підстава для відпуску товару. Факт поставки товару та суму позову в частині його оплати відповідач в судовому засіданні визнав шляхом подачі заяви про визнання позовних вимог в частині за вх.№01-74/441/25 від 26.11.2025.
Оскільки договір поставки обладнання №24/10/2024-МТКК від 24.10.2024 укладений згідно п. 9.4 договору, містить юридичні печатки сторін та підписаний їх уповноваженими представниками зі сторін ТзОВ "Торговий дім "Бізарт" директор - Олександр Калюжний, ПОСП імені Івана Франка директор - Олег Тарарай та поставка здійснена на його виконання, то суд дійшов висновку про те, що договір №24/10/2024-МТКК від 24.10.2024 укладенний в електронному вигляді має силу оригіналу.
Як слідує із матеріалів справи, позивач поставив покупцю товар на загальну суму 1 138 807,75 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1273 від 05.11.2024 р. Транспортування товару відбулось за адресою покупця: Волинська область, Горохівський р-н, с. Губин Перший, що підтверджується товарно-транспортною накладною № Р1273 від 05.11.2024 р., по довіреності отримав уповноважена особа начальник відділу розвитку тваринництва Шмаков М.Г. за довіреністю № 75. (а.с. 27-29)
07.11.2024 позивачем було здійснено монтаж (встановлення) поставленого товару (обладнання), що підтверджується актом надання послуг № 1302 від 07.11.2024 р. (а.с. 30)
З даного акту судом встановлено, що позивачем відповідно до умов договору №24/10/2024-МТКК від 24.10.2024 р. виконав наступні роботи:
1)Монтаж молочного таксі H&L 4.0 з пастеризатором та функцією SmartMix, 260 л.- сума з ПДВ 16 668, 00 грн. (13 890,0 грн. без ПДВ, ПДВ 20 %: 2 778, 00 грн.).
2)Монтаж обладнання Коло Квік стандарт- сума з ПДВ становить 12 168, 00 грн. (сума без ПДВ: 10 140,00 грн., ПДВ 20 %: 2028.00 грн.).
Однак, 16.01.2025 р. відповідач здійснив оплату лише в сумі 100 000 грн. та 14.04.2025 р. в сумі 35 000 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №180 від 16.01.2025 та №3689 від 14.04.2025. (а.с. 26)
Отже, заборгованість відповідача у розмірі 448 822 грн., підтверджена матеріалами справи, належними та допустимим доказами та представником відповідачем визнана у заяві за вх.№01-74/441/25 від 26.11.2025 в повному об'ємі, а тому підлягає до стягнення в силу ст. 526 ЦК України.
У відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно з наданими суду розрахунками позивачем відповідно до п.6.3. договору було нараховано відповідачу пеню в сумі 33 163,64 грн. за період з 17.04.2025 по 01.08.2025, та відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційних збитків в сумі 9471,94 грн. за період з 07.05.2025 по 30.06.2025, і 3% річних у розмірі 3 209,38 грн. за період 07.05.2025 по 01.08.2025.
Згідно приписів ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.п 6.3 договору визначено, що в разі порушення строків здійснення оплати за товар обслуговування або монтаж за даним договором, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки від вартості несвоєчасно перерахованих грошових коштів, за кожен день прострочення
Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення сум штрафних санкцій, інфляційних збитків та процентів річних, перевіривши методику та періоди їх нарахування, суд вважає, що останні підставні, відповідають фактичним обставинам справи, є арифметично вірними, а відтак підлягають до задоволення у визначених позивачем розмірах.
Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Позивач довів належними та допустимими доказами позовні вимоги, відповідач доказів неможливості виконання зобов'язання в строк, передбачений договором, не подав.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами підп. 1,2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для позовної заяви немайнового характеру встановлений судовий збір у розмірі 1 (одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розрахунку на місяць станом на 01.01.2025 становить 3028 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Особи, які після 04.10.2021 року подають до суду документи через підсистему "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8. (Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 916/228/22, Провадження № 12-26гс22).
Відтак, при зверненні з даним позовом до суду через "Електронний суд" позивачем мав бути оплачений судовий збір у розмірі 5936,00 грн.
Частиною 1 ст. 130 ГПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Звертаючись з позовом до суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Бізарт» сплатило 5936,00 грн. судового збору згідно платіжної інструкції №556 від 07.08.2025.
Оскільки відповідач визнав позов, у господарського суду виникають обставини для вирішення питання про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Бізарт» з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України та ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" 2692,91 грн. судового збору.
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 123, 126, 129, 130,232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
вирішив:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка (45726, Волинська обл., Горохівський р-н., с. Губин Перший, вул.. Луцька, 43 А код ЄДРПОУ 03373842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «БІЗАРТ» (51253, Дніпропетровська обл.. Новомосковський р-н., с. Івано-Михайлівка, вул. Присамарська, буд. 8, код ЄДРПОУ 37844996) заборгованість в сумі 494 666,96 грн. в т.ч.: сума основного боргу - 448 822,00 грн., пені - 33 163,64 грн., інфляційних збитків - 9 471,94 грн., 3 % річних - 3 209,38 грн. та 2692,91 грн. - судовий збір.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «БІЗАРТ» (51253, Дніпропетровська обл.. Новомосковський р-н., с. Івано-Михайлівка, вул. Присамарська, буд. 8, код ЄДРПОУ 37844996) із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2692,91 грн. у зв'язку з визнанням позову відповідачем, що сплачений у розмірі 5936 грн. згідно платіжної інструкції №556 від 07.08.2025.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255, 256 ГПК України, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст рішення складено
03.12.2025
Суддя В. М. Дем'як