Постанова від 02.12.2025 по справі 916/1908/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2025 р. Справа№ 916/1908/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Скрипки І.М.

розглянувши у порядку письмового провадження (без виклику сторін)

матеріали апеляційної скарги Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний»

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 (повний текст складено 06.10.2025)

у справі №916/1908/25 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці»

про стягнення штрафних санкцій у загальному розмірі 31 320,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2025 року Державне підприємство «Морський торговельний порт «Південний» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» про стягнення штрафних санкцій у загальному розмірі 31 320,45 грн.

В обґрунтування позовних вимог Державне підприємство «Морський торговельний порт «Південний» вказує, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» було прострочено своє зобов'язання за Договором поставки №Т/СН-374/24 від 01.11.2024 з поставки товару, у зв'язку з чим наявні правові підстави для стягнення з відповідача нарахованої за період з 26.11.2024 по 26.12.2024 пені у розмірі 15 916,95 грн. та штрафу у розмірі 15 403,50 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.05.2025 позовну заяву Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» про стягнення штрафних санкцій у загальному розмірі 31 320,45 грн. передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

У відзиві на позов відповідач проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що:

- порушення строку поставки товару виникло не з вини відповідача, оскільки той самий товар, що не був прийнятий позивачем 04.11.2024, був в подальшому ним прийнятий 27.12.2024;

- внесене ним в рамках тендеру №UA-2024-08-16-005960-а забезпечення виконання договору в розмірі 33 599,79 грн. було повернуте Державним підприємством «Морський торговельний порт «Південний», чим останнє визнало належне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці" Договору поставки №Т/СН-374/24 від 01.11.2024.

У відповіді на відзив позивач вказав, що:

- твердження відповідача про неотримання рознарядка та відсутності підстав для стягнення штрафних санкцій за порушення строку виконання зобов'язання за Договором поставки Т/СН-374/24 є помилковим, оскільки ним було отримано рознарядку на поставку товару 11.11.2024;

- постачання товару відбулось двома партіями. Перша партія поставки не містила необхідного обсягу товару, а саме рукавиць брезентових з подвійним наголовником у кількості 2 000 штук. Замість цього, відповідачем було поставлено 500 штук, що не відповідає заявленій кількості відповідно до наданої рознарядки. Водночас друга партія товару була поставлена 27.12.2024 та відповідачем було поставлено товар - рукавиці брезентові з подвійним надолоником в кількості 1 500 пар на суму 102 6900 грн., що підтверджується видатковою накладною №ОП000010399 від 27.12.2024 та приймальним актом №868 від 30.12.2024 та матеріальною перепусткою на ввезення від 30.12.2024 з експрес-накладною від ТОВ «Нова пошта» №59001291332278;

- надані позивачем експрес-накладні ТОВ «Нова пошта» за номерами №59001287612340, №59001279110785, №59001268958536 не містять доказів того, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» були направлені саме рукавиці брезентові з подвійним надолоником, тобто є неналежними доказами.

У письмових поясненнях відповідач вказав, що:

- ним була здійснена поставка позивачу всієї замовленої продукції, в тому числі і товару «Рукавиці брезентові з подвійним надолонником (Рукавиці брезентові брез.+брез.+брез 2 над.)» у кількості 2 000 одиниць, проте 11.11.2024 представники позивача при прийманні даної поставки не прийняли весь товар у повному обсязі, а прийнято було лише 500 одиниць товару, однак в грудні 2024 року позивачем було прийнято ті ж 1 500 одиниць товару, які не були ним прийняті при прийманні товару 11.11.2024, що вбачається із матеріальної перепустки на ввезення / внесення ТМЦ, оформленої позивачем;

- в акті приймання продукції (товарів) по кількості та якості від 11.11.2024, який складено представниками позивача, зазначається, що фактично надійшло 2 000 одиниць товару, а також, що 1 500 одиниць товару є невідповідною продукцією, але в чому конкретно полягає ця невідповідність не деталізовано, також конкретні недоліки, які нібито має товар, не вказано;

- він не є виробником даного товару, а закуповує його у ТОВ «Остерський промкомбінат» та в жовтні 2024 року ним було закуплено у ТОВ «Остерський промкомбінат» товар саме у кількості 2 000 одиниць для подальшої передачі позивачу.

У постових поясненнях позивач зауважив на тому, що:

- у акті приймання продукції (товарів) по кількості та якості від 11.11.2024 комісією у складі уповноважених працівників позивача були зафіксовані недоліки поставленого товару в рамках Договору поставки №Т/СН-374/24 від 01.11.2024 по видатковій накладній №ОП00008626 від 07.11.2024 по позиції №2 Рукавички брезентові з подвійним надолонником (Рукавиці брезентові брез.+брез.+брез. 2 над.) у кількості 1 500 шт.;

- з вказаним актом директор відповідача була ознайомлена, жодних заперечень позивачу не надавалось, а листом вих. №5/4 від 05.12.2024 відповідач попросив повернути невідповідну продукцію;

- відповідно до експрес-накладної №59001291332278 від 27.12.2024 вказаний товар був відправлений з міста Одеса на адресу позивача, водночас вказаний товар був відправлений вже іншим представником відповідача - Герасимчук Максимом Сергійовичем, ніж той який забирав неприйнятий товар, що, на думку позивача, спростовує твердження відповідача, що невідповідна партія товару весь час знаходилась в Одесі;

- за експрес-накладною №59001291332278 від 27.12.2024 було отримано товар належної якості, внаслідок чого було підписано видаткову накладну №ОП000010399 від 27.12.2024;

- ТОВ «Остерский промкомбінат» у період з 30.10.2024 по 20.11.2024 передало відповідачу рукавиці брезентові тип «В» з додатковим надолонником в кількості 5 500 одиниць.

Крім того відповідач зауважив на тому, що:

- для надання заперечень щодо зафіксованих в акті невідповідностей необхідно розуміти, які саме невідповідності виявлені позивачем, в чому вони полягають, проте акт приймання продукції (товарів) по кількості та якості від 11.11.2024 такої інформації не містить;

- зміна відправника товару не свідчить, що товар не зберігався в місті Одеса, не свідчить, що відправлений позивачу товар є іншим, ніж той який йому було доставлено при першій поставці;

- у листі ТОВ «Остерський прокомбінат» повідомило, що від відповідача не було до нього претензій щодо якості або невідповідностей товару, заміни або повернення неякісного товару не проводилось, проте, у випадку наявності у позивача заперечень, враховуючи, що відповідач не є виробником товару, при наявності недоліків такого товару він би звернувся до виробника з метою заміни неякісного товару, а товар у кількості 1 500 одиниць в грудні 2024 року був би поставлений позивачу не з міста Одеса, а з міста Київ, де відповідач має зареєстроване і фактичне місцезнаходження, і звідки відповідач здійснював першу поставку позивачу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 у справі № 916/1908/25 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні позовний вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» 11.11.2024 було виконано належним чином (своєчасно) своє зобов'язання з поставки Державному підприємству «Морський торговельний порт «Південний» передбаченого рознарядкою №205-12/898 від 04.11.2024 товару, в той час як повернення частини такого товару у кількості 1 500 пар рукавиць не обумовлювалось неналежністю / неякісністю (невідповідністю умовам договору) такого товару, що свідчить про відсутність підстав для нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» штрафних санкцій у загальному розмірі 31 320,45 грн. за порушення строків поставки частини товару.

Вказаних висновків суд першої інстанції дійшов виходячи з наступного:

- сторонами не заперечується своєчасне передання 11.11.2024 2 000 пар рукавиць брезентових з подвійним надолонником, проте різняться версії щодо подальшої їх долі. Позивач вказує, що із 2 000 пар спірних рукавиць - 500 пар було якісних, а 1 500 пар - не якісних, що зумовило їх повернення. Версія відповідача полягає у тому, що всі були якісні, проте позивач просив 1 500 пар рукавиць поставити більш якісних (покращених варіантів);

- за умовами п. 4.14 спірного договору в акті, який складається у випадку виявлення невідповідності товару вимогам договору, серед іншого, в частині якості вказуються недоліки (дефекти) товару, перелік необхідних доопрацювань і строки їх усунення, а відтак, позивач, складаючи акт приймання продукції (товарів) по кількості і якості від 11.11.2024, був зобов'язаний чітко зазначити недоліки (дефекти) товару, перелік необхідних доопрацювань, натомість в акті від 11.11.2024 вказано абстрактні «наявні зауваження до вигляду продукції» та «не відповідає умовам Договору», а відтак зі змісту акту неможливо встановити які саме зауваження до вигляду продукції виникли у позивача та в чому саме підлягала невідповідність 1 500 пар рукавичок умовам договору, а представник позивача в засідання справи не зміг зрозуміло пояснити. Більше того, хоч в акті приймання продукції (товарів) по кількості і якості від 11.11.2024 і зазначається про зауваження до зовнішнього вигляду товару, проте в засіданні представник відповідача наводились зауваження, які пов'язані не із зовнішнім виглядом, а з якістю товару (відсутність накладки), тобто пояснення представника позивача суперечили акту. З зазвичай акт приймання продукції (товарів) по кількості і якості, в якому зафіксовані недоліки товару є доказом, який свідчить на користь покупця, проте у даній справі такий доказ поданий не позивачем, а відповідачем. Таким чином відсутність в акті чіткого опису дефектів поставленого товару, що у сукупності із рівним числом спірного товару, який не був прийнятий позивачем породжує обґрунтований сумнів у правдивості версії позивача;

- відповідач не є виробником товару, а поставляв товар виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Остерський промкомбінат». Наданими відповідачем документами підтверджено, що вся партія поставлених 11.11.2024 рукавиць брезентових з подвійним надолонником була придбана у одного виробника в один і той самий час, тому ситуація коли чверть цього товару виявилась такою, що відповідає умовам спірного договору, а інша частина - такою, що не відповідає умовам такого договору є сумнівною, оскільки в такому б випадку мала бути вся партія або відповідною умова договору, або ні;

- відповідач надав докази того, що після поставки 500 пар товару та повернення 1 500 пар, ним тричі (29.11.2024 згідно експрес-накладної №59001268958536, 12.12.2024 згідно експрес-накладної №59001279110785, 23.12.2024 згідно експрес-накладної №59001287612340) через ТОВ «Нова пошта» відправлялись позивачу незначні партії товару (фактичною масою 4 кг згідно експрес-накладної №59001268958536, фактичною масою 1 кг згідно експрес-накладної №59001279110785, фактичною вагою 3 кг згідно експрес-накладної №59001287612340), в яких, з його слів, направлявся товар покращеної якості. Це при тому, що об'ємна вага поставленої 11.11.2024 партії товару складала 408 кг за експрес-накладною №59001254557449 та 48 кг за експрес-накладною №59001254563205. Направлення відповідачем кілька разів незначних партій товару (зразків) підтверджує версію відповідача про висунення позивачем вимог про покращення / допрацювання рукавичок;

- з огляду на відсутність листування між сторонами після поставки 11.11.2024 товару, що надало б суду можливість достеменно встановити які дії та рішення вчинялись / приймались сторонами після відмови від прийняття позивачем частини товару (що є вкрай важливим для вирішення спору в даній справі), слід оцінити поведінку сторін у спірний період за допомогою принципу вірогідністю доказів та процесуальної поведінки учасників при розгляді справи судом:

1) спочатку позивачем у заявах по суті замовчувались (не вказувались) обставини повернення 1 500 рукавиць, направлення тричі через ТОВ «Нова пошта» відповідачем нових зразків, тривале спілкування з відповідачем з цього приводу. Фактично у прозові позивач обмежився лише тим, що послалось на вчасну поставку 500 пар рукавиць та невчасну поставку 1 500 пар рукавиць (в межах лише спірної номенклатури товару). Ці обставин визнані представником позивача лише в останньому засіданні, а вони за своїм змістом не є такими, що не підлягали розкриттю позивачем у заявах по суті спору;

2) в свою чергу відповідач послідовно із першої заяви по суті (незважаючи на те, що відзив готувався без залучення адвоката, а після призначення справи до розгляду в судовому засіданні відповідач звернувся за професійною правничою допомогою) наполягало на своїй версії та надавав докази на підтвердження обставин заміни рукавиць саме на вимогу позивача задля надання товару кращої якості;

3) виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором з поставки товару було забезпечене заставою, яка відповідачем 17.10.2024 сплачена у повному обсязі на рахунки позивача, що підтверджується платіжною інструкцією №3031 від 17.10.2024. Дана застава забезпечувала саме грошові зобов'язання відповідача, які із змісту умов Договору, могли полягати у грошовому зобов'язанні сплатити неустойку за несвоєчасну поставку товару або поставлення товару неналежної якості. Тобто позивач повернув заставу у повному розмірі відповідачеві, хоча за умовами спірного договору повернення застави можливе виключно за умови належного виконання відповідачем умов спірного договору, тобто за відсутності виникнення грошових зобов'язань відповідача по сплаті неустойки;

4) через майже три тижні після повернення коштів, позивач направив відповідачу претензію та в наступному звернувся до суду із цим позовом, стверджуючи про зворотне - про порушення відповідачем умов спірного договору та наявність обов'язку по сплаті неустойки;

5) в таких діях суд вбачає суперечливу (непослідовну) поведінку позивача, адже дії по поверненню застави свідчать про відсутність претензій щодо несвоєчасної поставки, а подача позову - свідчить про зворотне. Будь-яких об'єктивних доказів розумної помилки, яка пояснює таку непослідовність позивач не надав, адже в інакшому випадку зобов'язаний був у позові описати такі обставини, пояснити їх, а не приховувати від суду.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державне підприємство «Морський торговельний порт «Південний» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 у справі № 916/1908/25, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний» в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що суд першої інстанції у рішенні не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріально прав та порушив норми процесуального права.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:

- підписання керівником та скріплення печаткою відповідача акту приймання продукції (товарів) по кількості та якості від 11.11.2024, яким встановлені недоліки поставленої продукції, а саме поставлений товар, по позиції №2 в кількості 1500 пар не відповідає умовам договору №Т/СН-374/24 від 01.11.2024, - свідчить про те, що постачальник погодився зі змістом акту та прийняв рішення по усунення недоліків, шляхом заміни невідповідної партії поставленого товару;

- надаючи оцінку спірним правовідносинам в контексті, якості поставленого товару та його недоліків, на думку скаржника, поза увагою суду залишилась презумпція вини постачальника сформована у правовій позиції Верховного суду по справі №916/604/21 від 02.02.2023;

- обставина, на яку посилається відповідач, з приводу направлення позивачу більш якісних зразків перчаток не входить до предмету доказування, оскільки не має жодного відношення до укладеного між сторонами договору поставки №Т/СН-374/24 від 01.11.2024;

- за змістом положень Закону Украхни «Про публічні закупівлі» у випадку необхідності покращення якості товару сторони укладають додаткову угоду до договору про закупівлю, проте , жодних додаткових угод щодо поліпшення якості товар до спірного договору поставки не було укладено. При цьому будь-якого іншого способу щодо зміни предмету закупівлі в частині зміни характеристик товару в бік поліпшення, законом не передбачено;

- повернення забезпечення виконання договору, не звільняє відповідача від відповідальності за прострочення виконання зобов'язання за договором.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 справа № 916/1908/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Мальченко А.О., Скрипка І.М.

Згідно з ч. 3 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн. * 100 = 302 800,00 грн.) крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої за 302 800,00 грн., справа підлягає розгляду без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 у справі № 916/1908/25; розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 916/1908/25.

06.11.2025 матеріали цієї справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

11.11.2025 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін,обґрунтовуючи це наступним:

- позивач намагається переконати суд, що якщо в тексті листа № 5/4 від 05.12.2024 відповідач вжив слово «невідповідна продукція», то це автоматично означає визнання ним факту невідповідності товару, проте зміст листа полягає в тому, що відповідач всього лише повідомив позивачу дані контактної особи, якій необхідно повернути товар, який виключно позивач вважає невідповідним і відмовляється його приймати. Забрати товар, який позивач не прийняв, - це абсолютно логічна і очевидна дія відповідача, інакше товар може бути втрачений/зіпсований тощо, однак, такий лист відповідача не є достатнім, належним та достовірним доказом поставки неякісного або невідповідного товару;

- позивач посилається на нерелевантну судову практику щодо презумпції вини постачальника, а саме постанови Верховного Суду від 13.12.20219 у справі №904/5002/18 та від 06.12.2022 у справі №925/1429/21, в яких зроблено висновки щодо презумпції вини постачальника, проте з висновків вказаних постанов не слідує, що покупець апріорі звільнений від обов'язку доказування факту наявності недоліків товарів. Висновок позивача, що йому лише достатньо назвати товар постачальника неякісним або невідповідним, не надаючи жодного доказу, необґрунтовуючи свою позицію, а постачальник повинен доводити якісність свого товару не відповідає тій судовій практиці, на яку позивач посилається в апеляційній скарзі;

- пунктом 12.17 спірного договору передбачено серед іншого також, що забезпечення виконання договору не повертається покупцем у разі невиконання або неналежного виконання (як повністю так і частково) постачальником умов визначених договором, додатками та додатковими угодами до нього, а відтак, сам факт повернення забезпечення свідчить, що жодних порушень договору зі сторони відповідача не відбулося;

- в даній справі судом надано повну і всебічну оцінку доказам, які надані сторонами, в їх сукупності та дійшов обґрунтованого висновку, що докази відповідача є більш переконливими. Натомість позивач навпаки протягом розгляду справи поводився суперечливо та уникав надання суду об'єктивної та повної інформації щодо обставин справи. Водночас після надання відповідачем своїх доказів, позивачем не надано суду жодних логічних їх спростувань.

27.011.2025 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких заявник зауважив на тому, що, беручи до уваги послідовність дій постачальника, зазначене розцінюються як власний спосіб усунення недоліків шляхом надсилання зразків на погодження замовнику з метою усунення недоліків товару, що, свідчить про наявність саме в діях та висловлюваннях відповідача чітких ознак «суперечливої поведінки».

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, а також закінчення встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2025 процесуальних строків на подачу відзиву, заперечення на відзив, всіх заяв та клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Враховуючи обставини, пов'язані зі запровадженням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, те, що на даний час такий стан продовжений, справа розглядається у розумний строк.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції зміні або скасуванню, з наступних підстав.

За наслідками проведення процедури закупівлі №UA-2024-08-16-005960-a 01.11.2024 між Державним підприємством «Морський торговельний порт «Південний» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» (постачальник) укладено Договір поставки №Т/СН-374/24 (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався поставити на склад покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар, в кількості та за цінами, які вказані в Додатку №1 до цього Договору, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно пункту 1.3 Договору постачальник зобов'язується поставити товар на склад покупця партіями, автомобільним транспортом, силами та засобами постачальника, та за його рахунок, з оформленням первинних документів на умовах поставки DDP (Інкотермс 2020).

Сума Договору становить 559 996,50 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 111 999,30 грн. Сума Договору з ПДВ становить 671 995,80 грн. (п. 2.1 Договору).

У пункті 4.1 Договору сторонами було погоджено, що поставка конкретної партії товару здійснюється постачальником протягом 15 робочих днів з дати направлення письмової рознарядки постачальнику від покупця на поставку конкретної партії товару, яка відправляється будь-яким способом, передбаченим Договором.

У пункті 4.1.1 Договору вказано, що письмова рознарядка на поставку конкретної партії товару направляється електронною поштою, що зазначена в реквізитах цього Договору, та вважається отриманою постачальником у день відправлення цієї рознарядки з електронної пошти покупця, що зазначена в розділі 14 Договору, та у порядку, передбаченому п. 12.15 Договору. Додатково оригінал письмової рознарядки на поставку товару може бути надісланий поштовим відправленням (листом з описом вкладення). Будь-який із зазначених способів направлення рознарядки покупцем постачальнику на поставку конкретної партії товару вважається належним способом її направлення покупцем, якщо він містить умови про строк поставки, місце поставки, найменування і кількість товару, найменування покупця, номер і дату Договору.

Місце поставки товару - склад покупця за адресою: вул. Берегова, 13, м. Южне, Одеська область, 65481, Україна (п. 4.2 Договору).

Датою поставки товару за Договором вважається дата підписання сторонами видаткової накладної та товарно-транспортної накладної на поставлений товар, під час передачі товару на складі покупця (п. 4.4 Договору).

Відповідно п. 4.8 Договору приймання-передача товару відбувається за адресою, вказаною в п. 4.2 Договору, після поставки товару. При прийманні-передачі товару уповноважені представники сторін перевіряють відповідність поставленого товару кількості, яка була замовлена, та вимогам до товару, передбаченим Договором. При поставці товару, покупець здійснює перевірку кількості та якості товару, що поставляє постачальник. покупець має право залучити для участі в прийманні товару по кількості і якості третіх осіб (експертні організації за вибором покупця).

За умовами п. 4.14 Договору у разі виявлення невідповідності товару вимогам Договору в частині якості та / або товаросупровідним документам (або вони складені з порушенням вимог для складання таких документів), чи інших невідповідностей товару, відхилення за найменуванням, асортиментом, номенклатурою, та / або поставки неякісного, дефектного товару, такий товар вважається таким, що не відповідає умовам цього Договору. При цьому, видаткова накладна та товарно-транспортна накладна не підписуються та складається Акт про невідповідність за участю уповноваженого представника постачальника, який прибуває разом із поставленим товаром. Акт про невідповідність складається у 2 примірниках, один з яких вручається постачальнику під підпис. В Акті вказуються недоліки (дефекти) товару, перелік необхідних доопрацювань і строки їх усунення. У разі неприбуття представника постачальника для приймання-передачі товару, покупець складає Акт про невідповідність товару та направляє його постачальнику протягом 5 робочих днів з дати складання Акту про невідповідність товару. Зазначений Акт складається у двох примірниках та надається або направляється на погодження постачальнику, який у разі згоди зі змістом цього Акту, підписує його, скріплює печаткою та усуває всі недоліки (дефекти) за власні кошти у визначений цим Актом строк. Додаткова оплата за товар у цьому випадку покупцем не здійснюється. Покупець має право не підписувати видаткову накладну та товарно-транспортну накладну до усунення постачальником всіх недоліків (дефектів) виявлених в товарі та / або помилок в оформленні документів. Постачальник зобов'язаний за свій рахунок усунути недоліки (дефекти) в строки та порядку, визначених покупцем в Акті. Якщо постачальник не забезпечить виконання цієї вимоги чи буде порушувати строки її виконання, покупець має право прийняти рішення, попередньо повідомивши постачальника, про усунення недоліків (дефектів) товару власними силами або із залученням третіх осіб (експертних організацій за вибором покупця) із відшкодуванням усіх своїх витрат та збитків за рахунок постачальника.

У разі невідповідності якості, асортименту та інших характеристик товару умовам Договору постачальник зобов'язується замінити неякісний, дефектний, невідповідний асортименту та іншим характеристикам товар па якісний відповідно до асортименту та інших характеристик у строк, що визначений покупцем у Акті про невідповідність (п. 4.14.1 Договору).

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що за порушення постачальником строку виконання зобов'язання (прострочення строку поставки товару, відмови від поставки товару повністю або поставки товару не в повному обсязі згідно письмової рознарядки покупця), зазначеного в п. 4.1 Договору, з постачальника стягується пеня у розмірі 0,5% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф в розмірі 15% вказаної вартості.

Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за Договором, включаючи день виконання такого зобов'язання (п. 7.5 Договору).

Згідно п. 7.8 Договору у разі застосування пені / штрафу, сторона, що порушила виконання зобов'язань, зобов'язана сплатити суму пені / штрафу на підставі письмової претензії, у кожному окремому випадку. Оплата письмової претензії проводиться протягом 5 робочих днів з дати її отримання стороною, яка допустила прострочення виконання своїх зобов'язань за Договором. Письмова претензія направляється електронною поштою з обов'язковим направленням оригіналу претензії поштовим відправленням (цінним листом з описом вкладення) за реквізитами зазначеними в розділі 14 цього Договору та вважається отриманою у порядку, передбаченому п. 12.15 цього Договору.

Відповідно п. 7.11 Договору у випадку поставки неякісного / дефектного товару, постачальник вважається таким, що прострочив строк поставки товару в кількості неякісного / дефектного товару, у зв'язку з чим до постачальника застосовуються штрафні санкції, передбачені цим Договором за прострочення строку поставки товару незалежно від факту заміни постачальником такого товару на товар належної якості. Строк, передбачений Договором на заміну товару неналежної якості, не вважається строком продовження зобов'язань постачальника щодо поставки товару.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2024 (включно), але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 11.1 Договору).

Пунктом 12.17 Договору передбачено, що забезпечення виконання договору про закупівлю повертається постачальнику після виконання постачальником Договору, або за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним, або у випадках, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», а також згідно з умовами, зазначеними в Договорі, але не пізніше ніж протягом 5 банківських днів з дня настання зазначених обставин. Забезпечення виконання договору не повертається покупцем у разі невиконання або неналежного виконання (як повністю так і частково) постачальником умов визначених Договором, додатками та додатковими угодами до нього.

Державним підприємством «Морський торговельний порт «Південний» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» складено Специфікацію до Договору, згідно якої постачальник зобов'язався поставити покупцю товар на загальну суму 559 996,50 грн. без ПДВ, а саме:

- рукавички трикотажні з нітриловим покриттям (Profitech Рукавички бавов покр. част. нітрілом жовті, NBR 1260-Y) у кількості 150 пар на суму 3 622,50 грн. без ПДВ;

- рукавиці брезентові з подвійним надолонником (Рукавиці брезентові брез.+брез.+брез. 2 над.) у кількості 8 500 пар на суму 484 925,00 грн без ПДВ;

- рукавички з нітриловим покриттям (МБС) (Urgent Рукавички бавов. покр. нітрілом сині (трикотажна манжета), 1017) у кількості 1 020 пар на суму 40 749,00 грн. без ПДВ;

- рукавички бавовняні з неповним латексним покриттям (Profitech Рукавички бавовняні з латекс.покр. арт. NM10902) у кількості 1 000 пар на суму 30 700,00 грн. без ПДВ.

05.11.2024 Державним підприємством «Морський торговельний порт «Південний» на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» (вказану у п. 14 Договору) направлено із супровідним листом вих. №6552/04/205/24 від 05.11.2024 рознарядку №205-12/898 від 04.11.2024 на поставку:

- рукавичок трикотажних з нітриловим покриттям (Profitech Рукавички бавов покр. част. нітрілом жовті, NBR 1260-Y) у кількості 150 пар на суму 4 347,00 грн. з ПДВ;

- рукавичок брезентових з подвійним надолонником (Рукавиці брезентові брез.+брез.+брез. 2 над.) у кількості 2 000 пар на суму 136 920,00 грн з ПДВ;

- рукавичок з нітриловим покриттям (МБС) (Urgent Рукавички бавов. покр. нітрілом сині (трикотажна манжета), 1017) у кількості 1 020 пар на суму 48 898,80 грн. з ПДВ;

- рукавичок бавовняних з неповним латексним покриттям (Profitech Рукавички бавовняні з латекс.покр. арт. NM10902) у кількості 1 000 пар на суму 36 840,00 грн. з ПДВ.

Крім того, рознарядка №205-12/898 від 04.11.2024 була направлена Товариству з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» засобами поштового зв'язку та відповідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №6548106869003 була вручена відповідачу 11.11.2024.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» на виконання своїх зобов'язань було передано перевізнику (ТОВ «Нова пошта») товар, який був отриманий Державним підприємством «Морський торговельний порт «Південний» 11.11.2024, що підтверджується експрес-накладними №59001254557449 та №59001254563205. Товар підлягав перевезенню із м. Київ до м. Южне.

11.11.2024 комісією Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний» розкрито тару і упаковку та оглянуто товар, за наслідками чого складно акт приймання продукції (товарів) по кількості і якості від 11.11.2024, згідно якого до перевірки було пред'явлено наступний товар: 1. рукавички трикотажні з нітриловим покриттям (Profitech Рукавички бавов покр. част. нітрілом жовті, NBR 1260-Y) у кількості 150 пар; 2. рукавички брезентові з подвійним надолонником (..Рукавиці брезентові брез.+брез.+брез. 2 над.) у кількості 2 000 пар; 3. рукавички з нітриловим покриттям (МБС) (Urgent Рукавички бавов. покр. нітрілом сині (трикотажна манжета), 1017) у кількості 1 020 пар; 4. рукавички бавовняні з неповним латексним покриттям (Profitech Рукавички бавовняні з латекс.покр. арт. NM10902) у кількості 1 000 пар.

У пунктах 22 та 26 акту приймання продукції (товарів) по кількості і якості від 11.11.2024 вказано, що наявні зауваження до вигляду продукції та зазначено, що в ході проведення приймання товару по кількості, якості та комплектності, було виявлено, що поставлений товар по позиції №2 в кількості 1 500 пар не відповідає умовам Договору. У зв'язку з наведеним комісією було прийнято рішення повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» 1 500 пар рукавичок брезентових з подвійним надолонником (Рукавиці брезентові брез.+брез.+брез. 2 над.) для усунення зауважень в термін 15 робочих днів. При цьому, із п. 29 акту приймання продукції (товарів) по кількості і якості від 11.11.2024 вбачається, що відбір зразків (проб) не проводився. Із даним актом був ознайомлений керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» ОСОБА_2.

Відповідно Державним підприємством «Морський торговельний порт «Південний» було складено приймальний акт №321, згідно якого позивачем прийнято наступний товар:

- рукавички трикотажні з нітриловим покриттям (Profitech Рукавички бавов покр. част. нітрілом жовті, NBR 1260-Y) у кількості 150 пар;

- рукавички брезентові з подвійним надолонником (Рукавиці брезентові брез.+брез.+брез. 2 над.) у кількості 500 пар;

- рукавички з нітриловим покриттям (МБС) (Urgent Рукавички бавов. покр. нітрілом сині (трикотажна манжета), 1017) у кількості 1 020 пар;

- рукавички бавовняні з неповним латексним покриттям (Profitech Рукавички бавовняні з латекс.покр. арт. NM10902) у кількості 1 000 пар.

Також Державним підприємством «Морський торговельний порт «Південний» підписано видаткову накладну №ОП000008628 від 07.11.2024 про прийняття товару на суму 124 315,80 грн. з ПДВ (кількість та асортимент товару відповідає приймальному акту №321 від 11.11.2024).

Листом вих. №5/4 від 05.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» звернулось до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний» із проханням повернути рукавички брезентові з подвійним надолонником (Рукавиці брезентові брез.+брез.+брез. 2 над.) у кількості 1 500 пар шляхом їх передання ОСОБА_1, яка прибуде на об'єкт позивача на автомобілі Nissan Micra, державний номерний знак НОМЕР_1 .

06.12.2024 рукавички брезентові з подвійним надолонником (..Рукавиці брезентові брез.+брез.+брез. 2 над.) у кількості 1 500 пар були передані ОСОБА_1 , що підтверджується матеріальною перепусткою на вивезення (винесення) ТМЦ №14313.

В подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» на виконання своїх зобов'язань було передано перевізнику (ТОВ «Нова пошта») товар, який був отриманий Державним підприємством «Морський торговельний порт «Південний» 30.12.2024, що підтверджується експрес-накладною №59001291332278. Товар підлягав перевезенню із м. Одеса до м. Южне.

Відповідно сторонами складено видаткову накладну №ОП000010399 від 27.12.2024 про прийняття Державним підприємством «Морський торговельний порт "Південний" від Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» рукавичок брезентових з подвійним надолонником (Рукавиці брезентові брез.+брез.+брез. 2 над.) у кількості 1 500 пар на суму 102 690,00 грн. з ПДВ.

Листом вих. №20/1 від 20.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» звернулось до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний» з проханням повернути забезпечення виконання зобов'язання за Договором у розмірі 33 599,79 грн. у зв'язку з виконанням цього договору в повному обсязі.

23.01.2025 Державним підприємством «Морський торговельний порт «Південний» було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» сплачене ним раніше забезпечення виконання зобов'язання у розмірі 33 599,79 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №388 від 23.01.2024.

Листом вих. №821/01/102/25 від 10.02.2025 Державне підприємство «Морський торговельний порт «Південний» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона Праці" із претензією про сплату пені у розмірі 15 916,95 грн. та штрафу у розмірі 15 403,50 грн., нарахованих за порушення строку поставки рукавичок брезентових з подвійним надолонником (Рукавиці брезентові брез.+брез.+брез. 2 над.) у кількості 1 500 пар на суму 102 690,00 грн з ПДВ.

У відповідь на вказану претензію Товариство з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» листом вих. №7/1 від 07.03.2025 повідомило Державне підприємство «Морський торговельний порт «Південний», що у зв'язку з бажаннями представників останнього отримати покращені рукавички брезентові з подвійним надолонником відповідач тричі надсилав виготовлені з урахуванням побажань позивача зразки рукавичок, проте останні відхилялись представниками позивача із висуненням додаткових побажань до виробу. В решті решт сторони дійшли згоди про поставку рукавичок брезентових з подвійним надолонником (..Рукавиці брезентові брез.+брез.+брез. 2 над.) у кількості 1 500 пар. Відтак Товариство з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» вважає, що відсутні правові підстави для нарахування штрафних санкцій.

З огляду на вказані обставини Державне підприємство «Морський торговельний порт «Південний» звернулось до суду з цим позовом, у якому просило стягнути штрафні санкції у загальному розмірі 31 320,45 грн.

Правові позиції сторін детально викладені вище.

Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовив, що колегія суддів вважає вірним, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. (ч. 2 ст. 712 ЦК України)

Згідно з ч. 1 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як встановлено вище, пунктом 7.3 Договору передбачено, що за порушення постачальником строку виконання зобов'язання (прострочення строку поставки товару, відмови від поставки товару повністю або поставки товару не в повному обсязі згідно письмової рознарядки покупця), зазначеного в п. 4.1 Договору, з постачальника стягується пеня у розмірі 0,5% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф в розмірі 15% вказаної вартості.

Згідно з нормами статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

У пункті 4.1 Договору сторонами було погоджено, що поставка конкретної партії товару здійснюється постачальником протягом 15 робочих днів з дати направлення письмової рознарядки постачальнику від покупця на поставку конкретної партії товару, яка відправляється будь-яким способом, передбаченим Договором.

У пункті 4.1.1 Договору вказано, що письмова рознарядка на поставку конкретної партії товару направляється електронною поштою, що зазначена в реквізитах цього Договору, та вважається отриманою постачальником у день відправлення цієї рознарядки з електронної пошти покупця, що зазначена в розділі 14 Договору, та у порядку, передбаченому п. 12.15 Договору. Додатково оригінал письмової рознарядки на поставку товару може бути надісланий поштовим відправленням (листом з описом вкладення). Будь-який із зазначених способів направлення рознарядки покупцем постачальнику на поставку конкретної партії товару вважається належним способом її направлення покупцем, якщо він містить умови про строк поставки, місце поставки, найменування і кількість товару, найменування покупця, номер і дату Договору.

Як вірно встановлено судом першої інстанції:

- із наданого позивачем знімку екрана комп'ютера вбачається, що 05.11.2024 Державним підприємством «Морський торговельний порт «Південний» із електронної адреси port@port-yuzhny.com.ua (вказана у п. 14 Договору як електронна адреса позивача) було надіслано на електронну адресу mxgeras@gmail.com (вказана у п. 14 Договору як електронна адреса відповідача) лист із вкладення документу з назвою « 6552.pdf»;

- є очевидним, що лист із вкладення документу з назвою « 6552.pdf» є супровідним листом вих. №6552/04/205/24 від 05.11.2024, яким направлялась рознарядка №205-12/898 від 04.11.2024. Такі висновки суду базуються на тому, що паперова копія супровідного листа вих. №6552/04/205/24 від 05.11.2024 із рознарядкою №205-12/898 від 04.11.2024 була отримана Товариством з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» лише 11.11.2024 (згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №6548106869003), в той час як ще до отримання цього листа Товариством з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» було передано перевізнику (ТОВ «Нова пошта») у відділенні №141 у м. Києві до пересилання визначений рознарядкою №205-12/898 від 04.11.2024 товар (кількість якого в частині рукавичок брезентових з подвійним надолонником відрізнялась від кількості товару, вказаної у Специфікації) та цей товар був отриманий Державним підприємством «Морський торговельний порт «Південний» 11.11.2024 у м. Южне.

Зважаючи, що сторонами у п. 4.1 Договору було погоджено строк поставки товару у робочих днях, то Товариство з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» повинне було поставити Державному підприємству «Морський торговельний порт «Південний" визначений рознарядкою №205-12/898 від 04.11.2024 товар до 26.11.2024 включно.

Згідно ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

На виконання своїх зобов'язань Товариство з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» передало Державному підприємству «Морський торговельний порт «Південний» визначений рознарядкою №205-12/898 від 04.11.2024 товар 11.11.2024, що підтверджується експрес-накладними №59001254557449 та №59001254563205.

За наслідками процедури прийняття товару по кількості та якості комісією Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний» складно акт приймання продукції (товарів) по кількості і якості від 11.11.2024, згідно якого наявні зауваження до вигляду продукції та зазначено, що в ході проведення приймання товару по кількості, якості та комплектності, було виявлено, що поставлений товар по позиції №2 в кількості 1 500 пар не відповідає умовам Договору. У зв'язку з наведеним комісією було прийнято рішення повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» 1 500 пар рукавичок брезентових з подвійним надолонником (Рукавиці брезентові брез.+брез.+брез. 2 над.) для усунення зауважень в термін 15 робочих днів. При цьому, із п. 29 акту приймання продукції (товарів) по кількості і якості від 11.11.2024 вбачається, що відбір зразків (проб) не проводився. Із даним актом був ознайомлений керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» ОСОБА_2.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що: наявність підпису керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» Карини Свірської про ознайомлення із змістом акту приймання продукції (товарів) по кількості і якості від 11.11.2024 не може свідчити про визнання відповідачем наявності недоліків, оскільки товар поставлявся перевізником (ТОВ «Нова пошта») та при його прийнятті був відсутній представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці»; таким чином акт від 11.11.2024 був переданий відповідачу засобами поштового зв'язку та керівник відповідача не могла ні підтвердити, ні спростувати викладені в ньому обставини (тим більше з огляду на абстрактність викладених у ньому зауважень), а відтак, маючи намір в подальшому співпрацювати із Державним підприємством «Морський торговельний порт «Південний», цілком логічно, що керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» ОСОБА_2 проставила на ньому підпис про ознайомлення та повернула його позивачу.

Як встановлено вище, матеріалами справи підтверджено, що:

1) таким чином, із партії переданого товару Державним підприємством «Морський торговельний порт «Південний» було прийнято його частину, а саме:

- рукавички трикотажні з нітриловим покриттям (Profitech Рукавички бавов покр. част. нітрілом жовті, NBR 1260-Y) у кількості 150 пар;

- рукавички брезентові з подвійним надолонником (..Рукавиці брезентові брез.+брез.+брез. 2 над.) у кількості 500 пар;

- рукавички з нітриловим покриттям (МБС) (Urgent Рукавички бавов. покр. нітрілом сині (трикотажна манжета), 1017) у кількості 1 020 пар;

- рукавички бавовняні з неповним латексним покриттям (Profitech Рукавички бавовняні з латекс.покр. арт. NM10902) у кількості 1 000 пар.

2) інша частина товару - рукавички брезентові з подвійним надолонником (Рукавиці брезентові брез.+брез.+брез. 2 над.) у кількості 1 500 пар були повернуті представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона Праці" ОСОБА_1, що підтверджується матеріальною перепусткою на вивезення (винесення) ТМЦ №14313.

Отже, врешті решт сторонами не заперечується своєчасне передання 11.11.2024 2 000 пар рукавиць брезентових з подвійним надолонником, проте різняться версії щодо подальшої їх долі. Так, позивач вказує, що із 2 000 пар спірних рукавиць - 500 пар було якісних, а 1 500 пар - не якісних, що зумовило їх повернення, а відповідач, що - всі були якісні, проте позивач просив 1 500 пар рукавиць поставити більш якісних (покращених варіантів).

Суд першої інстанції цілком вірно визнав переконливішою позицією відповідача, який сформований за сукупністю наступних обставин.

По-перше, за умовами п. 4.14 Договору у разі виявлення невідповідності товару вимогам Договору в частині якості та / або товаросупровідним документам (або вони складені з порушенням вимог для складання таких документів), чи інших невідповідностей товару, відхилення за найменуванням, асортиментом, номенклатурою, та / або поставки неякісного, дефектного товару, такий товар вважається таким, що не відповідає умовам цього Договору. При цьому, видаткова накладна та товарно-транспортна накладна не підписуються та складається Акт про невідповідність за участю уповноваженого представника постачальника, який прибуває разом із поставленим товаром. Акт про невідповідність складається у 2 примірниках, один з яких вручається постачальнику під підпис. В Акті вказуються недоліки (дефекти) товару, перелік необхідних доопрацювань і строки їх усунення. У разі неприбуття представника постачальника для приймання-передачі товару, покупець складає Акт про невідповідність товару та направляє його постачальнику протягом 5 робочих днів з дати складання Акту про невідповідність товару. Зазначений Акт складається у двох примірниках та надається або направляється на погодження постачальнику, який у разі згоди зі змістом цього Акту, підписує його, скріплює печаткою та усуває всі недоліки (дефекти) за власні кошти у визначений цим Актом строк. Додаткова оплата за товар у цьому випадку покупцем не здійснюється. Покупець має право не підписувати видаткову накладну та товарно-транспортну накладну до усунення постачальником всіх недоліків (дефектів) виявлених в товарі та / або помилок в оформленні документів. Постачальник зобов'язаний за свій рахунок усунути недоліки (дефекти) в строки та порядку, визначених покупцем в Акті. Якщо постачальник не забезпечить виконання цієї вимоги чи буде порушувати строки її виконання, покупець має право прийняти рішення, попередньо повідомивши постачальника, про усунення недоліків (дефектів) товару власними силами або із залученням третіх осіб (експертних організацій за вибором покупця) із відшкодуванням усіх своїх витрат та збитків за рахунок постачальника.

Тобто Державне підприємство «Морський торговельний порт «Південний», складаючи акт приймання продукції (товарів) по кількості і якості від 11.11.2024, зобов'язане було чітко зазначити недоліки (дефекти) товару, перелік необхідних доопрацювань, натомість в акті від 11.11.2024 вказано абстрактні «наявні зауваження до вигляду продукції» та «не відповідає умовам Договору». Які саме зауваження до вигляду продукції виникли у позивача та в чому саме підлягала невідповідність 1 500 пар рукавичок умовам Договору із акту неможливо встановити, а представник позивача в засідання справи не зміг зрозуміло пояснити.

Більше того, хоч в акті приймання продукції (товарів) по кількості і якості від 11.11.2024 і зазначається про зауваження до зовнішнього вигляду товару, проте в засіданні представник відповідача наводились зауваження, які пов'язані не із зовнішнім виглядом, а з якістю товару (відсутність накладки), тобто пояснення представника Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний» суперечили акту.

До того ж слід врахувати, що зазвичай акт приймання продукції (товарів) по кількості і якості, в якому зафіксовані недоліки товару є доказом, який свідчить на користь покупця, проте у даній справі такий доказ поданий не Державним підприємством «Морський торговельний порт «Південний», а Товариством з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці».

Тобто чином відсутність в акті чіткого опису дефектів поставленого товару, що у сукупності із рівним числом спірного товару, який не був прийнятий Державним підприємством «Морський торговельний порт «Південний», - 1 500 пар породжує обґрунтований сумнів у правдивості версії позивача.

По-друге, відповідач не є виробником товару, а поставляв товар виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Остерський промкомбінат».

Із наданої відповідачем видаткової накладної №349 від 30.10.2024 вбачається, що 30.10.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» було придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Остерський промкомбінат» рукавиці брезентові типу «В» з додатковим надолонником у кількості 2 000 пар на сум 118 560,00 грн з ПДВ.

Тобто вся партія поставлених 11.11.2024 рукавиць брезентових з подвійним надолонником була придбана у одного виробника в один і той самий час, тому ситуація коли чверть цього товару виявилась такою, що відповідає умовам Договору, а інша частина - такою, що не відповідає умовам Договору є сумнівною, оскільки в такому б випадку мала бути вся партія або відповідною умова Договору, або ні.

По-третє, відповідач надав докази того, що після поставки 500 пар товару та повернення 1 500 пар, ним тричі (29.11.2024 згідно експрес-накладної №59001268958536, 12.12.2024 згідно експрес-накладної №59001279110785, 23.12.2024 згідно експрес-накладної №59001287612340) через ТОВ «Нова пошта» відправлялись позивачу незначні партії товару (фактичною масою 4 кг згідно експрес-накладної №59001268958536, фактичною масою 1 кг згідно експрес-накладної №59001279110785, фактичною вагою 3 кг згідно експрес-накладної №59001287612340), в яких, з його слів, направлявся товар покращеної якості. Це при тому, що об'ємна вага поставленої 11.11.2024 партії товару складала 408 кг за експрес-накладною №59001254557449 та 48 кг за експрес-накладною №59001254563205.

Прикметним також є те, що у відповіді на відзив позивач посилався на те, що експрес-накладні ТОВ «Нова пошта» за номерами №59001287612340, №59001279110785, №59001268958536 є неналежними доказами направлення відповідачем зразків рукавиць, проте жодним чином не вказував що ж саме надійшло йому у вказаних посилках.

Тобто направлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» кілька разів незначних партій товару (зразків) підтверджує версію відповідача про висунення Державним підприємством «Морський торговельний порт «Південний» вимог про покращення / допрацювання рукавичок.

Натомість із наданих сторонами листів Товариства з обмеженою відповідальністю «Остерський промкомбінат» вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» закуповувались у період з 30.10.2024 по 20.11.2024 рукавиці однієї і тієї ж моделі - рукавиці брезентові типу «В» з додатковим надолонником, тобто жодної іншої модифікації ніж та, яка була поставлена відповідачем 11.11.2024, у необхідній для поставки кількості позивач не отримував.

До того ж слід врахувати, що вперше вся партія товару, а в подальшому тричі зразки товару відправлялись відповідачем позивачу із м. Києва.

В подальшому 1 500 пар рукавиць були повернуті представнику відповідача, яка прибула на об'єкт позивача автомобілем Nissan Micra, державний номерний знак НОМЕР_1 (букви ВН на українських номерах автомобілів означають, що автомобіль був зареєстрований в Одеській області за кодом зразка 2004 року).

Відповідно у грудні 2024 року 1 500 пар рукавиць (що були прийняті позивачем) направлялись експрес-накладною №59001291332278 із м. Одеса, що додатково свідчить про переконливість версії Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» про те, що у зв'язку з недосягненням сторонами згоди щодо доробок / покращень рукавиць Державним підприємством «Морський торговельний порт «Південний» було прийнято той самий товар, що був ним повернутий у листопаді 2024 року.

При цьому про те, що сторонами не було досягнуто згоди щодо доробок / покращень рукавиць свідчить і відсутність відповідної додаткової угоди до Договору, а її відсутність не може свідчити про відсутність перемовин сторін щодо доробок/покращень.

Сторони визнають, що листування між ними у спірний період здійснювалося в месенджері Telegram та є видаленим, проте різняться версії хто із сторін видалив таке листування.

З огляду на відсутність листування між сторонами після поставки 11.11.2024 товару, що надало б суду можливість достеменно встановити які дії та рішення вчинялись / приймались сторонами після відмови від прийняття позивачем частини товару (що є вкрай важливим для вирішення спору в даній справі), слід оцінити поведінку сторін у спірний період за допомогою принципу вірогідністю доказів та процесуальної поведінки учасників при розгляді справи судом.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 25.06.2020 у справі №924/233/18).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж.К. та інші проти Швеції» Суд наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України», в якому Суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктами 2) та 4) частини 2 статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, а також надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

Як вірно встановлено судом першої інстанції:

- спочатку Державним підприємством «Морський торговельний порт «Південний» у заявах по суті замовчувались (не вказувались) обставини повернення 1 500 рукавиць, направлення тричі через ТОВ «Нова пошта» Товариством з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» нових зразків, тривале спілкування з відповідачем з цього приводу. Фактично у прозові Державне підприємство «Морський торговельний порт «Південний» обмежилось лише тим, що послалось на вчасну поставку 500 пар рукавиць та невчасну поставку 1 500 пар рукавиць (в межах лише спірної номенклатури товару). Ці обставин визнані представником позивача лише в останньому засіданні, а вони за своїм змістом не є такими, що не підлягали розкриттю позивачем у заявах по суті спору.;

- в свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» послідовно із першої заяви по суті (незважаючи на те, що відзив готувався без залучення адвоката, а після призначення справи до розгляду в судовому засіданні відповідач звернувся за професійною правничою допомогою) наполягало на своїй версії та надавало докази на підтвердження обставин заміни рукавиць саме на вимогу позивача задля надання товару кращої якості.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

Добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18).

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово посилався на принцип римського права venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), який базується ще на римській максимі «ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці». По суті згаданий принцип римського права є вираженням equitable estoppel однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина спрямована на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище (постанови Верховного Суду у справах № 910/19179/17, № 914/2622/16, № 914/3593/15, № 237/142/16-ц, № 911/205/18).

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має право на оспорення документу (наприклад, свідоцтва про право на спадщину) чи юридичного факту (зокрема, правочину, договору, рішення органу юридичної особи), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов'язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права (див. постанову Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року в справі N 450/2286/16-ц, постанову Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі №754/13893/19).

Виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» своїх зобов'язань за Договором з поставки товару було забезпечене заставою, яка відповідачем 17.10.2024 сплачена у повному обсязі на рахунки позивача, що підтверджується платіжною інструкцією №3031 від 17.10.2024.

Дана застава забезпечувала саме грошові зобов'язання відповідача, які із змісту умов Договору, могли полягати у грошовому зобов'язанні сплатити неустойку за несвоєчасну поставку товару або поставлення товару неналежної якості.

Пунктом 12.17 Договору передбачено, що забезпечення виконання договору про закупівлю повертається постачальнику після виконання постачальником Договору, або за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним, або у випадках, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», а також згідно з умовами, зазначеними в Договорі, але не пізніше ніж протягом 5 банківських днів з дня настання зазначених обставин. Забезпечення виконання договору не повертається покупцем у разі невиконання або неналежного виконання (як повністю так і частково) постачальником умов визначених Договором, додатками та додатковими угодами до нього.

Листом вих. №20/1 від 20.01.2025 (тобто після прийняття позивачем всього передбаченого рознарядкою №205-12/898 від 04.11.2024 товару) Товариство з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» звернулось до Державного підприємства "Морський торговельний порт «Південний» з проханням повернути забезпечення виконання зобов'язання за Договором у розмірі 33 599,79 грн. у зв'язку з виконанням цього договору в повному обсязі.

23.01.2025 Державним підприємством «Морський торговельний порт «Південний» було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» сплачене ним раніше забезпечення виконання зобов'язання у розмірі 33 599,79 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №388 від 23.01.2024.

Тобто позивач повернув заставу у повному розмірі відповідачеві, хоча за умовами Договору повернення застави можливе виключно за умови належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» умов Договору, тобто за відсутності виникнення грошових зобов'язань відповідача по сплаті неустойки, а через майже три тижні після повернення коштів, позивач направив відповідачу претензію та в наступному звернувся до суду із цим позовом, стверджуючи про зворотне - про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» умов Договору та наявність обов'язку по сплаті неустойки.

Очевидно, що дії Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний», який повернув заставу, що свідчать про відсутність претензій щодо несвоєчасної поставки, проте через майже три тижні після повернення коштів, позивач направив відповідачу претензію та в наступному звернувся до суду із цим позовом, стверджуючи про зворотне, є недобросовісними, свідчать про його суперечливу (непослідовну) поведінку та спрямовані не на захист порушених прав Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний».

При цьому слід врахувати, що будь-яких об'єктивних доказів розумної помилки, яка пояснює таку непослідовність позивач не надав, адже в інакшому випадку зобов'язаний був у позові описати такі обставини, пояснити їх, а не приховувати від суду.

З огляду на наведені обставини перебігу правовідносин сторін та наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» 11.11.2024 було виконано належним чином (своєчасно) своє зобов'язання з поставки Державному підприємству «Морський торговельний порт «Південний» передбаченого рознарядкою №205-12/898 від 04.11.2024 товару, в той час як повернення частини такого товару у кількості 1 500 пар рукавиць не обумовлювалось неналежністю / неякісністю (невідповідністю умовам Договору) такого товару, що свідчить про відсутність підстав для нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Охорона Праці» штрафних санкцій у загальному розмірі 31 320,45 грн.

Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог залишається без змін.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ) гарантує право на справедливий суд, невід'ємним елементом якого ЄСПЛ визнає вимогу щодо вмотивованості (обґрунтованості) судових рішень. Хоча термін "вмотивованість" прямо не згадується у статті 6, ЄСПЛ послідовно тлумачить його як обов'язкову складову справедливого судового розгляду.

У справі "Van de Hurk v. the Netherlands" ЄСПЛ наголосив, що дія статті 6 Конвенції полягає, серед іншого, в тому, щоб зобов'язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами. У справі "Hirvisaari v. Finland" Суд зазначив, що однією з функцій вмотивованого рішення є демонстрація сторонам того, що їх вислухали, а також надання можливості оскаржити таке рішення.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржник був почутим, йому надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

У рішенні у справі «Peleki v. Greece» (заява № 69291/12; пункт 71) ЄСПЛ нагадав, що рішення суду може бути визначене як «довільне» з точки зору порушення справедливого судового розгляду лише в тому випадку, якщо воно позбавлене мотивувань або якщо зазначені ним мотиви ґрунтуються на порушенні закону, допущеного національним судом, що призводить до «заперечення справедливості» (рішення у справі «Moreira Ferreira v. Portugal» (no 2), заява № 19867/12, пункт 85).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне, обґрунтоване та мотивоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 у справі № 916/1908/25, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вищевикладене та вимоги апеляційної скарги, апеляційна скарга Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний» задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 у справі № 916/1908/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 у справі № 916/1908/25 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено 02.12.2025.

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді А.О. Мальченко

І.М. Скрипка