ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про зупинення провадження у справі
03 грудня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/4637/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,
при секретарі судового засідання Фещук В.М.,
за участю представників:
від Державного підприємства "Гарантований покупець" - Подольський А.А.,
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи - Киреєв О.М.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи"
на рішення Господарського суду Одеської області від 29.01.2025, прийняте суддею Мостепаненко Ю.І., м. Одеса, повний текст складено 30.01.2025,
у справі №916/4637/24
за позовом: Державного підприємства "Гарантований покупець"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи"
про стягнення 4 015 024,55 грн
У жовтні 2024 р. Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи", в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 4015024,55 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю неповернення відповідачем надлишково сплачених позивачем коштів за придбану у період з листопада місяця 2022 року по березень місяць 2023 року електричну енергію у загальній сумі 4015024,55 грн.
За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 22.10.2024 відкрито провадження у справі №916/4637/24.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.01.2025 у справі №916/4637/24 (суддя Мостепаненко Ю.І.) позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" на користь Державного підприємства "Гарантований покупець" 4015024,55 грн боргу та витрати на сплату судового збору у розмірі 60225,37 грн.
Судове рішення мотивоване тим, що, з огляду на попередньо сплачені позивачем платежі та отримання оновлених (скоригованих) сертифікованих даних комерційного обліку щодо фактичного відпуску електричної енергії відповідачем, у Державного підприємства "Гарантований покупець" виникла переплата на підставі договору №13808/01 від 30.06.2017 за придбану електричну енергію на загальну суму 4015024,55 грн, від повернення якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" безпідставно ухиляється.
Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 29.01.2025 у справі №916/4637/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Зокрема, в апеляційній скарзі апелянт наголошує на відсутності у позивача переплати за договором №13808/01 від 30.06.2017, оскільки відповідно до підписаних актів купівлі-продажу електроенергії за спірний період Державне підприємство "Гарантований покупець" не просто не переплатило, а, навпаки, не оплатило фактичні обсяги проданої (виробленої) електричної енергії, чим порушило умови зазначеного договору. Скаржник також стверджує про те, що Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затверджений постановою НКРЕКП №641 від 26.04.2019, у редакції, яка діяла у спірний період, взагалі не передбачав формування актів коригування купівлі-продажу, що, в свою чергу, позбавляє позивача права на стягнення коштів на підставі підписаних ним в односторонньому порядку актів коригування. Крім того, апелянт зазначає про те, що суд першої інстанції необґрунтовано не дослідив надані відповідачем докази щодо правових відносин з Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго", які підтверджують виробництво та відпуск електроенергії в об'єднану енергетичну систему України на фотогальванічній електростанції "Мала Лепетиха" у спірний період.
За твердженням скаржника, постанова НКРЕКП від 19.04.2024 №759 не може застосовуватись до правовідносин, які мали місце до її прийняття, а відтак до 19.04.2024 у Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" були відсутні підстави для обнулення даних роботи об'єкту енергетики відповідача.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 12.03.2025 у справі №916/4637/24 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та в подальшому ухвалою суду від 07.04.2025 призначено дану справу до розгляду на 28.04.2025 об 11:00.
В подальшому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 зупинено апеляційне провадження за вищенаведеною апеляційною скаргою до закінчення перегляду у касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №908/1162/23.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" на рішення Господарського суду Одеської області від 29.01.2025 у справі №916/4637/24; вирішено розглянути вказану апеляційну скаргу поза межами строку, встановленого частиною першою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, та призначено дану справу до розгляду на 03.12.2025 об 11:00.
При цьому, здійснивши опрацювання відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, суд апеляційної інстанції встановив, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.05.2025 передано справу №916/5633/23 за позовом Державного підприємства "Гарантований покупець" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" про стягнення коштів переплати за придбану електричну енергію з підстав того, що відповідно до оновлених сертифікованих даних комерційного обліку в окремих розрахункових місяцях відповідач не здійснював фактичний відпуск електричної енергії (відповідні показники встановлені на рівні "0").
Зокрема, судова колегія визнала слушними доводи позивача про те, що згідно із нормами чинного законодавства та умовами укладеного сторонами договору джерелом інформації стосовно фактичного відпуску електричної енергії продавцями за "зеленим" тарифом є дані комерційного обліку, надані адміністратором комерційного обліку, на підставі яких і здійснюються розрахунки між позивачем та відповідачем. Формування акта купівлі-продажу електричної енергії здійснюється гарантованим покупцем також на підставі отриманих від уповноваженої особи сертифікованих даних комерційного обліку, тому акти купівлі-продажу електричної енергії мають відповідати даним комерційного обліку, а не навпаки.
При цьому колегія суддів не погодилась з викладеним у постанові від 12.05.2025 у справі №910/19641/23 висновком Верховного Суду про те, що направлені гарантованим покупцем акти коригування фактично є анулюванням вже валідованих і сертифікованих даних, відображених у первинних актах купівлі-продажу, та зазначила, що можливість коригування обсягу фактично проданої та купленої електричної енергії на підставі отриманих оновлених сертифікованих даних комерційного обліку передбачена положеннями Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641, і умовами укладеного сторонами договору.
Відтак з метою забезпечення правової визначеності та подолання сумнівів щодо тлумачення положень чинного законодавства у контексті спірних правовідносин, Касаційний господарський суду у складі Верховного Суду вирішив передати справу №916/5633/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду задля відступу від викладеного в постанові Верховного Суду від 12.05.2025 у справі №910/19641/23 висновку щодо застосування частини п'ятої статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" та пункту 10.2 вищенаведеного Порядку №641, оскільки вважає, що можливість коригування даних комерційного обліку, зокрема, і шляхом визначення даних комерційного обліку на рівні "0", існувала і до прийняття постанови НКРЕКП від 19.04.2024 №759, яка передбачила це у відповідних випадках.
Ухвалою об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.07.2025 прийнято справу №916/5633/23 до розгляду.
За таких обставин, у судовому засіданні 03.12.2025 на обговорення учасникам справи було поставлене питання щодо можливості/необхідності зупинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" на рішення Господарського суду Одеської області від 29.01.2025 у справі №916/4637/24 до закінчення перегляду у касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №916/5633/23.
У вищевказаному судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, представники сторін не висловили заперечень проти зупинення апеляційного провадження.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий (зазначений в законі), за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб'єктного складу учасників господарських відносин, об'єкта і предмета правового регулювання, підстав позову, фактичних обставин, що формують зміст спірних правовідносин, та їх матеріально-правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях, після чого застосувати змістовий критерій порівняння (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків сторін спору), а за необхідності - також суб'єктний і об'єктний критерії, які матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб'єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об'єкт.
За умовами пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Пунктом 4 частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.
Згідно з частиною першою, пунктом 6 частини другої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
В силу частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах із зазначенням обставин, які потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, не нав'язуючи при цьому судам нижчого рівня результат вирішення конкретної судової справи.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" унормовано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Лейла Шахін проти Туреччини" від 10.11.2005 зазначається, що згідно з практикою закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають обирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення у справі "Воловік проти України" від 06.12.2007).
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення у справі "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996; рішення у справі "Вєренцов проти України" від 11.04.2013).
Крім того, Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що одним із елементів передбаченого пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий розгляд справи судом є змістовне, а не формальне тлумачення правової норми (рішення у справі "Бентем проти Нідерландів" від 23.10.1985), при цьому очевидні суперечності у прецедентній практиці вищого суду та невиконання механізму, спрямованого на забезпечення гармонізації судової практики виступають причиною порушення прав громадян на справедливий судовий розгляд (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Аксіс та інші проти Туреччини").
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що правовідносини у справах №916/4637/24 та №916/5633/23 за сферою правового регулювання є подібними, а правовий висновок об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №916/5633/23 (зокрема, щодо застосування положень частини п'ятої статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" та пункту 10.2 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641) може мати суттєве значення для правильного вирішення спірного питання у справі №916/4637/24 (стягнення надлишково сплачених позивачем коштів за придбану у період з листопада місяця 2022 року по березень місяць 2023 року електричну енергію з підстави того, що відповідно до оновлених сертифікованих даних комерційного обліку у вказаних розрахункових місяцях відповідач не здійснював фактичний відпуск електричної енергії, а відповідні показники встановлені на рівні "0"), з метою сприяння забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, з огляду на те, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зупинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" на рішення Господарського суду Одеської області від 29.01.2025 у справі №916/4637/24 до закінчення перегляду у касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №916/5633/23.
Даний висновок суду апеляційної інстанції щодо правомірності зупинення провадження у справі до отримання правового висновку об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування частини п'ятої статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" та пункту 10.2 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у низці ухвал останнього про зупинення касаційного провадження, зокрема, від 15.09.2025 у справі №908/3546/23, від 09.09.2025 у справі №910/11882/24 та від 20.10.2025 у справі №922/3736/24, однією зі сторін в яких також виступає Державне підприємство "Гарантований Покупець".
При цьому колегія суддів наголошує на тому, що зупинення провадження у даній справі, беручи до уваги існування об'єктивної необхідності у такому зупиненні внаслідок перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, жодним чином не порушує права учасників справи на її розгляд протягом розумного строку, натомість зумовлює зупинення перебігу процесуальних строків та сприяє дотриманню судом повноти і всебічності встановлення обставин справи з одночасним збереженням єдності судової практики, що спрямовано саме на дотримання статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а не навпаки.
Керуючись статтями 228, 229, 232-235, 281 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" на рішення Господарського суду Одеської області від 29.01.2025 у справі №916/4637/24 до закінчення перегляду у касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №916/5633/23.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 03.12.2025.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя К.В. Богатир
Суддя Л.В. Поліщук