ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
27 листопада 2025 року м. ОдесаСправа № 916/1661/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богатиря К.В.
суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.
секретар судового засідання Шаповал А.В.
за участю представників сторін у справі:
Від Акціонерного товариства «Українська залізниця» - Лунгул Л.А.
Від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса - Корчевський М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса
на рішення Господарського суду Одеської області від 25.08.2025, суддя суду першої інстанції Рога Н.В., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 01.09.2025
по справі №916/1661/25
за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця»
до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса
про стягнення, -
Описова частина.
Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса про стягнення заборгованості за Договором №36/36 від 05.07.2023 у розмірі 526 684,39 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач в порушення у умов Договору №36/36 від 05.07.2023 не сплатив на користь позивача вартість спожитих В/ч НОМЕР_1 комунальних послуг, а саме послуги з водопостачання та водовідведення на суму 160 667 грн 43 коп. з ПДВ, електричну енергію та послуги з розподілу електричної енергії на суму 347 507грн 41 коп. з ПДВ, теплову енергію на суму 18 509 грн 55 грн.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.08.2025 позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса про стягнення заборгованості у розмірі 526 684,39 грн задоволено повністю; стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» заборгованість у розмірі 526 684,39 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 320,22 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав доказів відшкодування спожитих Вч НОМЕР_1 комунальних послуг у розмірі 526 684 грн 39 коп.
Аргументи учасників справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 25.08.2025 по справі №916/1661/25.
Апелянт вказав, що підставою для відшкодування КЕВ м. Одеса спожитих комунальних послуг за військову частину НОМЕР_1 є виставлені рахунки АТ «Українська залізниця» і копії рахунків, що виставлені постачальними організаціями, які надають комунальні послуги. У матеріалах справи відсутні будь-які, в розумінні ст.76 ГПК, докази відправлення рахунків на оплату комунальних послуг на адресу КЕВ м. Одеса. До позовної заяви не додано ніяких доказів направлення вищезазначених рахунків, а також рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення. Отже, не дотримуючись умов Договору №36/36м АТ «Українська залізниця» не було виставлено КЕВ м. Одеса рахунки для оплати за спожиті комунальні послуги.
Відповідач вказує, що з реквізитів рахунків, які додано до позовної заяви, неможливо встановити той факт, що споживання комунальних послуг здійснювалося саме за адресою: АДРЕСА_1 , що вказана в Договорі №36/36м.
Відповідач вважає, що Договір №36/36м не встановлює для КЕВ м. Одеса прямого обов'язку здійснювати відшкодування вартості спожитих Вч НОМЕР_1 комунальних послуг, оскільки для цього є необхідним укладення відповідного трьохстороннього договору між безпосереднім споживачем, власником або користувачем майна та квартирно-експлуатаційним управлінням, про що зазначено в Методичних рекомендаціях з питань розміщення військових формувань Одеської області на фондах усіх форм власності, затверджених наказом начальника Одеської обласної військової адміністрації та Командувача ОСУВ «Олександрія» від 26.04.2022р. №6.
КЕВ м. Одеса зазначає, що не було фактичним споживачем комунальних послуг, адже, послуги надавались безпосередньо Вч НОМЕР_1 , що підтверджується актами фіксації наданих комунальних послуг, підписаними між АТ «Українська залізниця» та військовою частиною НОМЕР_1 .
При цьому, відповідач зазначив, що позивач не зазначає на якій конкретній підставі, окрім Договору №36/36м, у відповідача виник обов'язок відшкодовувати вартість спожитих третьою особою комунальних послуг, адже, КЕВ м. Одеса, будучи бюджетною державною установою, не може відповідати за тими зобов'язаннями, які не були взяті на себе у встановленому порядку.
Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 25.08.2025 у справі №916/1661/25 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог АТ «Українська залізниця» відмовити у повному обсязі.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшов відзив на апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 25.08.2025 по справі №916/1661/25.
Позивач вказує, що на адресу Відповідача були направлені рахунки №№ 1/01-09/379, 2/05-09/379, 3/09-12/379, 4/10-12/379, 5/11-12/379, та акти виконаних робіт, докази їх направлення, що було встановлено Судом першої інстанції і зазначено в оскаржуваному судовому рішенні. Крім того на підтвердження наданих послуг Позивачем надано копії рахунків та актів наданих послуг, наданих постачальними організаціями, які надають комунальні послуги на об'єктах Позивача, в тому числі на об'єктах, зазначених у Договорі, що також було встановлено Судом першої інстанції.
Позивач вказав, що заборгованість відповідача становить 526 684,39 грн. з ПДВ, у тому числі за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення на суму 160667,43 грн. з ПДВ, за спожиту електричну енергію та послуги з розподілу електричної енергії на суму 347507,41 грн. з ПДВ, за спожиту теплову енергію на суму 18509,55 грн. Однак, відповідач таку заборгованість не сплатив.
Керуючись викладеним вище, позивач просить залишити апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 25.08.2025 по справі № 916/1661/25- без змін.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/1661/25 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді - Поліщук Л.В., Таран С.В. що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2024.
На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/1661/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 25.08.2025 по справі №916/1661/25 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/1661/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/1661/25.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 25.08.2025 по справі №916/1661/25 - залишено без руху; встановлено Квартирно-експлуатаційному відділу міста Одеса строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору за подачу апеляційної скарги у сумі 9 480,31 грн протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали; роз'яснено апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої були долучені докази сплати судового збору за подачу апеляційної скарги у сумі 9 480,31 грн.
Таким чином, недоліки апеляційної скарги були усунуті.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 25.08.2025 по справі №916/1661/25; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 28.10.2025; призначено справу №916/1661/25 до розгляду на 27.11.2025 о 10:30; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов'язковою; роз'яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз'яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.
27.11.2025 у судовому засіданні прийняли участь представник Акціонерного товариства «Українська залізниця» - Лунгул Л.А. та представник Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса - Корчевський М.Ю.
Фактичні обставини, встановлені судом.
05.07.2023 між АТ «Українська залізниця» (Сторона 1), Військовою частиною (В/ч) НОМЕР_1 (Сторона 2) та Одеським квартирно-експлуатаційним управлінням (на даний час КЕВ м.Одеса) (Сторона 3) було укладено Договір № 36/36м (реєстровий № 82-/БМЕС-2-23/Ю від 18.07.2023), відповідно до п.1.1 якого на підставі спільного наказу голови (начальника) Одеської обласної державної (військової) адміністрації та командувача ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (командира Вч НОМЕР_2 ) від 14.12.2022 №36 «Про встановлення військово-квартирної повинності» та окремого доручення ІНФОРМАЦІЯ_2 №370/2/1685 від 30.03.2022, АТ «Українська залізниця» надає Вч НОМЕР_1 можливість на безоплатне користування нерухомим майном-комплексом будівель АТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 »: нежитлові приміщення загальною площею 254,1кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно п.1.3 Договору АТ «Українська залізниця» надає Вч НОМЕР_1 можливість користуватися своїм майном для власних потреб.
Користування майном здійснюється на безоплатній основі (п. 3.1. Договору).
За умовами п.3.2 Договору Сторона 2 зобов'язана відшкодовувати Стороні 1 всі витрати за комунальні послуги за договором відшкодування комунальних послуг, які були отримані Стороною 2 за час дії цього Договору.
Відповідно до п. 3.3. Договору №36/36м всі відшкодування за отримані комунальні послуги Вч НОМЕР_1 за цим договором сплачуються Одеським КЕУ, але виключно за погодженням із ним.
За умовами п.3.4 Договору підставою для відшкодування Одеським КЕУ за Вч НОМЕР_1 комунальних послуг є виставлені рахунки постачальними організаціями, які надають комунальні послуги АТ «Українська залізниця». З метою відшкодування комунальних послуг АТ «Українська залізниця» зобов'язана виставити рахунки Одеському КЕУ та надати копії рахунків, що виставлені АТ «Українська залізниця» і постачальними організаціями, які надають комунальні послуги.
Відповідно до п. 3.5. Договору, Сторона 3 не відповідає за зобов'язання Сторони 2 крім зобов'язань за цим Договором.
У п.4.6 Договору сторони домовилися, що Вч НОМЕР_1 зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з використанням майна, у тому числі комунальні платежі.
Відповідно до п. 8.1. Договору, Одеське КЕУ має право надсилати письмову вимогу АТ «Українська залізниця» та Вч НОМЕР_1 щодо надання необхідних документів, інформації з метою виконання умов цього договору. У разі не надання таких документів Одеське КЕУ звільняється від взятих зобов'язань за цим договором.
Відповідно до п. 8.2. Договору, Одеське КЕУ зобов'язалося відшкодувати АТ «Українська залізниця» вартість комунальних послуг, що спожиті Вч НОМЕР_1 у процесі виконання цього Договору.
Пунктом 10.1. Договору встановлено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до моменту припинення чи скасування воєнного стану включно, встановленого Законом України від 24.02.2022р. №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», і відповідно до п.3 ст.631 Цивільного кодексу України сторони домовилися, що відносини між ними, визначені цим Договором, встановилися з 01.01.2023.
Пунктом 11.3. Договору передбачено, що умовим даного Договору не є договором найму або договором оренди.
Відповідно до п. 11.4. Договору, сторони дійшли згоди про те, що цей Договір є змішаним у розумінні ст.ст.6,626,627, 628 Цивільного кодексу України в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
24 січня 2023 року АТ «Українська залізниця» та Вч НОМЕР_1 склали Акт приймання-передачі, згідно якого АТ «Українська залізниця» передала, а Вч НОМЕР_1 прийняла у безоплатне користування майно - нежитлові приміщення будівель майстерень і гаражів, площею 254,1 кв.м, що розташовані за адресою: м.Одеса, вул.Середньофонтанська, 14, та зображені на схемі, яка є додатком до Договору.
Сторонами були укладені додаткові угоди №1-2 до Договору.
Так, відповідно до додаткової угоди № 26/36/36 (№2) від 19.02.2025 сторони дійшли згоди про внесення наступних змін до договору, а саме: у зв'язку з переформуванням Одеського КЕУ в Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса, змінити у всіх відмінках в тексті Договору та додатках до нього найменування Одеське квартирно-експлуатаційне управління на Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса.
В матеріалах справи міститься акти наданих комунальних послуг, підписані АТ «Укрзалізниця» та В/ч НОМЕР_1 :
- від 09.10.2024 № 1 за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії за період з 01.01.2024 по 30.09.2024 на суму 237 361,62 грн;
- від 09.10.2024 №2 за надані послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.05.2024 по 30.09.2024 на суму 84 317,98 грн;
- від 09.01.2025 №3 за надані комунальні послуги за надані послуги водопостачання та водовідведення на суму 76 349,45 грн;
- від 09.01.2025 №4 за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії за період з 01.10.2024 по 31.12.2024 на суму 110 145,79 грн;
- від 09.01.2025 № 5 за надані комунальні послуги (постачання теплової енергії ) за період з 22.11.2024 по 31.12.2024 на суму 18 509,55 грн.
АТ «Українська залізниця» виставило КЕВ м. Одеса наступні рахунки:
- №1/01-09/379 за відшкодування комунальних послуг з електропостачання спожитого під час користування нерухомим майном (січень-вересень 2024 року) на суму 237 361,62 грн;
- №2/05-09/379 за відшкодування комунальних послуг з водопостачання спожитого під час користування нерухомим майном (січень-вересень 2024 року) на суму 84 317,98 грн;
- №3/09-12/379 за відшкодування комунальних послуг з водопостачання спожитого під час користування нерухомим майном (вересень-грудень 2024 року) на суму 76 349,45 грн;
- №4/10-12/379 за відшкодування комунальних послуг з електропостачання спожитого під час користування нерухомим майном (жовтень-грудень 2024 року) на суму 110 145,79 грн;
- №5/11-12/379 за відшкодування комунальних послуг з теплопостачання спожитого під час користування нерухомим майном (листопад-грудень 2024 року) на суму 18 509,55 грн.
Листом від 11.12.2024 АТ «Українська залізниця» на адресу КЕВ м. Одеса надіслано акт №1 наданих комунальних послуг (спожита електроенергія та розподіл електроенергії) від 09.10.2024 на суму 237 361,62 грн. та рахунок на відшкодування комунальних послуг з електропостачання №1/01-09/379, акт №2 наданих комунальних послуг (водопостачання та водовідведення) від 09.10.2024 на суму 84 317,98 грн та рахунок на відшкодування комунальних послуг з водопостачання та водовідведення №2/05-09/379.
Факт надсилання підтверджується накладною Укрпошти №6507808686332 від 13.12.2024 та описом вкладення (а.с. 12,13).
Листом від 16.01.2025 АТ «Українська залізниця» на адресу КЕВ м. Одеса надіслано акт №3 наданих комунальних послуг (водопостачання та водовідведення) від 09.01.2025 на суму 76 349,45 грн. та рахунок на відшкодування комунальних послуг з водопостачання та водовідведення №3/09-12/379; акт №4 наданих комунальних послуг (спожита електроенергія та розподіл електроенергії) від 09.01.2025 на суму 110 145,79 грн 79 та рахунок на відшкодування комунальних послуг з електропостачання №4/10-12/379; акт №5 наданих комунальних послуг (постачання теплової енергії) від 09.01.2025 на суму 18 509,55 грн та рахунок на відшкодування комунальних послуг з теплопостачання №5/11-12/379, а також копії актів наданих послуг та рахунків КП «Теплопостачання Одеси».
Направлення підтверджується списком « 17.01» згрупованих відправлень, накладною Укрпошти 0505237446636 та описом вкладення.
З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу КЕВ м.Одеса претензію від 29.01.2025 № НЮ-16/04 з вимогою щодо перерахування наявної суми заборгованості за відшкодування комунальних послуг у сумі 526 684,39 грн, спожитих В/ч НОМЕР_1 , яка залишена відповідачем без відповіді.
Направлення підтверджується списком « 31.01» згрупованих відправлень, накладною Укрпошти 0505246890778 та описом вкладення.
Мотивувальна частина.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Чинне законодавство визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 626 Цивільного кодексу України до договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.
Частиною 5 ст. 626 Цивільного кодексу України також встановлено, що договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Свобода договору, в розумінні ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, означає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Частина 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У даному випадку, на підставі спільного наказу голови (начальника) Одеської обласної державної (військової) адміністрації та командувача ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (командира Вч НОМЕР_2 ) від 14.12.2022р. №36 «Про встановлення військово-квартирної повинності» та окремого доручення ІНФОРМАЦІЯ_2 №370/2/1685 від 30.03.2022, АТ «Українська залізниця» надає Вч НОМЕР_1 можливість на безоплатне користування нерухомим майном-комплексом будівель АТ «Українська залізниця»: нежитлові приміщення загальною площею 254,1кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .
За умовам пункту 3.1 Договору встановлено, що користування майном здійснюється на безоплатній основі.
В той же час, пунктом 3.2 договору передбачено, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу всі витрати за комунальні послуги, які були отримані Військовою частиною за час дії цього договору.
Відповідно до п. 3.3. Договору всі відшкодування за отримані комунальні послуги Вч НОМЕР_1 за цим договором сплачуються Одеським КЕУ, але виключно за погодженням із ним.
За умовами п.3.4 Договору підставою для відшкодування Одеським КЕУ за Вч НОМЕР_1 комунальних послуг є виставлені рахунки постачальними організаціями, які надають комунальні послуги АТ «Українська залізниця». З метою відшкодування комунальних послуг АТ «Українська залізниця» зобов'язана виставити рахунки Одеському КЕУ та надати копії рахунків, що виставлені АТ «Українська залізниця» і постачальними організаціями, які надають комунальні послуги.
Крім того, відповідно до п. 8.2 Договору до обов'язків КЕВ м. Одеса належить відшкодування АТ «Українська залізниця» вартість комунальних послуг, що спожиті Військовою частиною у процесі виконання цього договору.
В свою чергу, відповідно до п. 8.1 Договору КЕВ м. Одеса має право вимагати від АТ «Українська залізниця» та Військової частини надання необхідних документів, інформації з метою виконання умов цього договору. У разі не надання таких документів Одеське КЕУ звільняється від взятих зобов'язань за цим договором.
Таким чином, за умовами Договору на КЕВ м. Одеса дійсно покладено обов'язок з відшкодування АТ «Українська залізниця» вартість комунальних послуг, що спожиті Військовою частиною НОМЕР_1 у процесі виконання договору №36/36м від 05.07.2023.
В свою чергу, безпідставними є посилання апелянта на те, що КЕВ м. Одеса не було фактичним споживачем комунальних послуг, адже за умовами договору №36/36м відповідач і не мав бути споживачем відповідних комунальних послуг, а мав відшкодувати вартість комунальних послуг, спожитих Військовою частиною НОМЕР_1 .
В матеріалах справи містяться акти наданих комунальних послуг, підписані АТ «Укрзалізниця» та В/ч НОМЕР_1 :
- від 09.10.2024 № 1 за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії за період з 01.01.2024 по 30.09.2024 на суму 237 361,62 грн;
- від 09.10.2024 №2 за надані послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.05.2024 по 30.09.2024 на суму 84 317,98 грн;
- від 09.01.2025 №3 за надані комунальні послуги за надані послуги водопостачання та водовідведення на суму 76 349,45 грн;
- від 09.01.2025 №4 за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії за період з 01.10.2024 по 31.12.2024 на суму 110 145,79 грн;
- від 09.01.2025 № 5 за надані комунальні послуги (постачання теплової енергії ) за період з 22.11.2024 по 31.12.2024 на суму 18 509,55 грн.
Отже, В/ч НОМЕР_1 як споживач підтвердила факт споживання комунальних послуг в обсягах, встановлених даними актами.
В ході розгляду справи колегією суддів встановлено, що листом від 11.12.2024 АТ «Українська залізниця» на адресу КЕВ м. Одеса надіслано акт №1 наданих комунальних послуг (спожита електроенергія та розподіл електроенергії) від 09.10.2024 на суму 237 361,62 грн. та рахунок на відшкодування комунальних послуг з електропостачання №1/01-09/379 за період з 01.01.2024 по 30.09.2024 на суму 237 361,62 грн, акт №2 наданих комунальних послуг (водопостачання та водовідведення) від 09.10.2024 на суму 84 317,98 грн та рахунок на відшкодування комунальних послуг з водопостачання та водовідведення №2/05-09/379 за період з 01.05.2024 по 30.09.2024 на суму 84 317,98 грн.
Факт надсилання підтверджується накладною Укрпошти №6507808686332 від 13.12.2024 та описом вкладення.
Листом від 16.01.2025 АТ «Українська залізниця» на адресу КЕВ м. Одеса надіслано акт №3 наданих комунальних послуг (водопостачання та водовідведення) від 09.01.2025 на суму 76 349,45 грн. та рахунок на відшкодування комунальних послуг з водопостачання та водовідведення №3/09-12/379; акт №4 наданих комунальних послуг (спожита електроенергія та розподіл електроенергії) від 09.01.2025 на суму 110 145,79 грн 79 та рахунок на відшкодування комунальних послуг з електропостачання №4/10-12/379; акт №5 наданих комунальних послуг (постачання теплової енергії) від 09.01.2025 на суму 18 509,55 грн та рахунок на відшкодування комунальних послуг з теплопостачання №5/11-12/379, а також копії актів наданих послуг та рахунків КП «Теплопостачання Одеси».
Направлення підтверджується списком « 17.01» згрупованих відправлень, накладною Укрпошти 0505237446636 та описом вкладення.
На підтвердження надання позивачу послуг з водопостачання та водовідведення в матеріалах справи міститься:
- Акт приймання-надання послуг №1160451 від 31.05.2024, складений Філією «Інфоксводоканал» та АТ «Українська залізниця», відповідно до якого у травні 2024 року було надано послуг з водопостачання і водовідведення на суму 775 940,23 грн;
- Рахунок №100152/2255704 від 31.05.2024 за послуги водопостачання та водовідведення у травні 2024 року на суму 775 940,23 грн, виставлений КП Філією «Інфоксводоканал» позивачу, з якого вбачається, що в даний рахунок зокрема включені послуги з водопостачання і водовідведення за адресою вул. Середньофонтанська, буд. 14;
- Акт приймання-надання послуг №1166211 від 30.06.2024, складений Філією «Інфоксводоканал» та АТ «Українська залізниця», відповідно до якого у червні 2024 року було надано послуг з водопостачання і водовідведення на суму 1 136 066,28 грн;
- Рахунок №100152/2276333 від 30.06.2024 за послуги водопостачання та водовідведення у червні 2024 року на суму 1 136 066,28 грн, виставлений КП Філією «Інфоксводоканал» позивачу, з якого вбачається, що в даний рахунок зокрема включені послуги з водопостачання і водовідведення за адресою вул. Середньофонтанська, буд. 14;
- Акт приймання-надання послуг №1171976 від 31.07.2024, складений Філією «Інфоксводоканал» та АТ «Українська залізниця», відповідно до якого у липні 2024 року було надано послуг з водопостачання і водовідведення на суму 1 136 959,13 грн;
- Рахунок №100152/2299464 від 31.07.2024 за послуги водопостачання та водовідведення у липні 2024 року на суму 1 136 959,13 грн, виставлений КП Філією «Інфоксводоканал» позивачу, з якого вбачається, що в даний рахунок зокрема включені послуги з водопостачання і водовідведення за адресою вул. Середньофонтанська, буд. 14;
- Акт приймання-надання послуг №1179754 від 31.08.2024, складений Філією «Інфоксводоканал» та АТ «Українська залізниця», відповідно до якого у серпні 2024 року було надано послуг з водопостачання і водовідведення на суму 1 043 295,91 грн;
- Рахунок №100152/2325303 від 31.08.2024 за послуги водопостачання та водовідведення у серпні 2024 року на суму 1 043 295,91 грн, виставлений КП Філією «Інфоксводоканал» позивачу, з якого вбачається, що в даний рахунок зокрема включені послуги з водопостачання і водовідведення за адресою вул. Середньофонтанська, буд. 14;
- Акт приймання-надання послуг №1186709 від 30.09.2024, складений Філією «Інфоксводоканал» та АТ «Українська залізниця», відповідно до якого у вересні 2024 року було надано послуг з водопостачання і водовідведення на суму 1 235 150,95 грн;
- Рахунок №100152/2347862 від 30.09.2024 за послуги водопостачання та водовідведення у вересні 2024 року на суму 1 235 150,95 грн, виставлений КП Філією «Інфоксводоканал» позивачу, з якого вбачається, що в даний рахунок зокрема включені послуги з водопостачання і водовідведення за адресою вул. Середньофонтанська, буд. 14;
- Акт приймання-надання послуг №1194431 від 31.10.2024, складений Філією «Інфоксводоканал» та АТ «Українська залізниця», відповідно до якого у жовтні 2024 року було надано послуг з водопостачання і водовідведення на суму 956 836,78 грн;
- Рахунок №100152/2370690 від 31.10.2024 за послуги водопостачання та водовідведення у жовтні 2024 року на суму 956 836,78 грн, виставлений КП Філією «Інфоксводоканал» позивачу, з якого вбачається, що в даний рахунок зокрема включені послуги з водопостачання і водовідведення за адресою вул. Середньофонтанська, буд. 14;
- Акт приймання-надання послуг №1203805 від 30.11.2024, складений Філією «Інфоксводоканал» та АТ «Українська залізниця», відповідно до якого у листопаді 2024 року було надано послуг з водопостачання і водовідведення на суму 1 085 547,24 грн;
- Рахунок №100152/2395929 від 30.11.2024 за послуги водопостачання та водовідведення у листопаді 2024 року на суму 1 085 547,24 грн, виставлений КП Філією «Інфоксводоканал» позивачу, з якого вбачається, що в даний рахунок зокрема включені послуги з водопостачання і водовідведення за адресою вул. Середньофонтанська, буд. 14;
- Акт приймання-надання послуг №1210791 від 31.12.2024, складений Філією «Інфоксводоканал» та АТ «Українська залізниця», відповідно до якого у грудні 2024 року було надано послуг з водопостачання і водовідведення на суму 852 605,57 грн;
- Рахунок №100152/2395929 від 31.12.2024 за послуги водопостачання та водовідведення у грудні 2024 року на суму 852 605,57 грн, виставлений КП Філією «Інфоксводоканал» позивачу, з якого вбачається, що в даний рахунок зокрема включені послуги з водопостачання і водовідведення за адресою вул. Середньофонтанська, буд. 14.
В матеріалах справи також міститься докази на підтвердження надання позивачу послуг з теплопостачання, а саме:
- Акт наданих послуг від 29.11.2024 за постачання теплової енергії у листопаді місяці 2024 року, підписаний КП «Теплопостачання міста Одеси» та АТ «Українська залізниця» підрозділ «Служба експлуатації будівель і споруд» регіональної філії «Одеська залізниця», відповідно до якого вартість послуг з теплопостачання за адресою вул. Середньофонтанська, буд. 14-Г за листопад 2024 року становить 22 198,91 грн;
- Рахунок №29641 від 29.11.2024 за постачання теплової енергії у листопаді місяці 2024 року, виставлений КП «Теплопостачання міста Одеси» позивачу, на суму 22 198,91 грн;
- Акт наданих послуг від 31.12.2024 за постачання теплової енергії у грудні місяці 2024 року, підписаний КП «Теплопостачання міста Одеси» та АТ «Українська залізниця» підрозділ «Служба експлуатації будівель і споруд» регіональної філії «Одеська залізниця», відповідно до якого вартість послуг з теплопостачання за адресою вул. Середньофонтанська, буд. 14-Г за грудень 2024 року становить 61 989,70 грн;
- Рахунок №29641 від 31.12.2024 за постачання теплової енергії у грудні місяці 2024 року, виставлений КП «Теплопостачання міста Одеси» позивачу, на суму 61 989,70 грн.
Дані Акти та рахунки були додані до листа АТ «Українська залізниця» від 16.01.2025.
Крім того, в судовому засіданні представник позивача надав пояснення про те, що АТ «Українська залізниця» є виробником та постачальником електричної енергії, тому послуги з електропостачання Військовій частині НОМЕР_1 надавалися за рахунок електричної енергії, яка належить позивачу. З огляду на це, у позивача і не можуть бути наявні докази надання йому послуг з електропостачання третіми особами.
У даному випадку, позивач виконав свої обов'язки щодо направлення на адресу відповідача актів наданих комунальних послуг та рахунків на оплату, в тому числі від постачальників послуг, в свою чергу Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса не направляв АТ «Українська залізниця» та Вч НОМЕР_1 вимогу щодо надання необхідних документів, інформації з метою виконання умов цього договору, зокрема, документів на підтвердження понесення позивачем витрат на комунальні послуги.
Таким чином, передбачені умовами п. 8.1. Договору підстави для звільнення КЕВ м. Одеса від виконання зобов'язань за цим Договором, відсутні.
В свою чергу, відповідач не спростував жодним чином факт споживання Вч НОМЕР_1 комунальних послуг, визначених у зазначених вище актах.
Таким чином, враховуючи матеріали справи, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про отримання Вч НОМЕР_1 комунальних послуг та виникнення у Одеського КЕУ зобов'язання щодо оплати цих послуг згідно умов п.3.3, п.8.2 Договору №36/36м від 05.07.2023.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 526 Цивільного кодексу України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що відповідачем виконано не було.
За приписами ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В свою чергу, умовами Договору №36/36м від 05.07.2023 не визначено строку (терміну), у який Одеське КЕУ має відшкодувати на користь АТ «Українська залізниця» вартість спожитих Вч НОМЕР_1 комунальних послуг.
При цьому, у листі від 11.12.2024 позивач просив відповідача належним чином виконати прийняті на себе зобов'язання та в 7-денний строк з моменту отримання цього листа та рахунків, що додаються, в повному обсязі відшкодувати вартість комунальних послуг спожитих Вч НОМЕР_1 за 9 місяців 2024 року.
У листі від 16.01.2025 позивач також просив відповідача належним чином виконати прийняті на себе зобов'язання та в 7-денний строк з моменту отримання цього листа та рахунків, що додаються, в повному обсязі відшкодувати вартість комунальних послуг, спожитих Вч НОМЕР_1 за вересень-грудень 2024 року.
Крім того, у претензії від 29.01.2025, що була направлена на адресу відповідача 31.01.2025 (список « 31.01» згрупованих відправлень Укрпошта та опис вкладення), АТ «Українська залізниця» просила відповідача негайно, не пізніше семи днів після отримання претензії погасити заборгованість у розмірі 526 684,39 грн.
Відповідач у апеляційній скарзі та представник відповідача у судовому засіданні факту отримання зазначених вище листів та претензії не заперечував.
Таким чином, станом на момент звернення з позовом у даній справі, строк виконання зобов'язання з відшкодування вартості спожитих В/ч НОМЕР_1 комунальних послуг для відповідача наступив.
Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на викладене вище, враховуючи умови договору та акти наданих комунальних послуг, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування спожитих Вч НОМЕР_1 комунальних послуг у розмірі 526 684,39 грн.
Як встановлено вище, доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Висновки апеляційного господарського суду.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 25.08.2025 по справі №916/1661/25 за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 25.08.2025 по справі №916/1661/25 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 25.08.2025 по справі №916/1661/25 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 25.08.2025 по справі №916/1661/25 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 02.12.2025.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: Л.В. Поліщук
С.В. Таран