79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"25" листопада 2025 р. Справа №921/390/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Бонк Т.Б.,
Суддів Зварич О.В.,
Якімець Г.Г.,
секретар судового засідання Шатан Т.О.,
представники сторін:
прокурор: Рогожнікова Н.Б.,
позивача (Державної екологічної інспекції у Тернопільській області):Жмуд Н.В.,
Монастириської міської ради: не з'явився,
відповідача: Мартинюк З.І.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України» б/н від 03.10.2025 (вх. суду від 03.10.2025 №01-05/2882/25)
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.09.2025 (повне рішення складено 17.09.2025, суддя Охотницька Н.В.)
справі №921/390/25
за позовом: Керівника Бучацької окружної прокуратури в інтересах держави
в особі 1. Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м.Тернопіль
2. Монастириської міської ради, м. Монастириська, Тернопільська обл.
до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", м. Київ
про: стягнення 415 184,00 грн шкоди,
Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:
Керівник Бучацької окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області та Монастириської міської ради, до відповідача - Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про стягнення 415184,00 грн шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення ДП "Бережанське лісомисливське господарство", правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", вимог законодавства у сфері охорони, захисту та використання лісів при веденні лісового господарства, а саме: незабезпечення ефективного комплексу всіх заходів, спрямованих на збереження лісів, незадовільного стану здійснення контролю за охороною та захистом лісів, невжиття заходів із боротьби з незаконними рубками, зокрема допущення незаконної рубки невідомими особами у кварталі 33 виділ 13 лісових насаджень ДП "Бережанське лісомисливське господарство" без будь-яких дозвільних документів 2 дерев породи "дуб".
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.09.2025 позов задоволено. Присуджено до стягнення із Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (вул. Руставелі Шота, 9А, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 44768034) в користь держави в особі Монастириської міської ради (вул. Шевченка, 19, м. Монастириська, Чортківський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 04058433): 415 184 (чотириста п'ятнадцять тисяч сто вісімдесят чотири) грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які перерахувати на розрахунковий рахунок Монастириської міської територіальної громади Чортківського району UA028999980333129331000019743; ГУК у Тернопільській області, код класифікації доходу в бюджет 24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37977599, Казначейство України (ЕАП). Здійснено розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції констатував, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено факт вчинення незаконної порубки невстановленими особами в лісових масивах, постійним лісокористувачем яких було Державне підприємство "Бережанське лісомисливське господарство" та розмір заподіяних збитків. Долучені до матеріалів справи докази є достатніми, належними та допустимими. Вони в сукупності беззаперечно свідчать про наявність причинного зв'язку між протиправною бездіяльністю та заподіяною шкодою, оскільки внаслідок неналежного виконання встановлених Лісовим кодексом України обов'язків щодо охорони лісу стала можлива така порубка і навколишньому природному середовищу заподіяна шкода.
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:
Не погодившись з рішенням, Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" звернулось до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.09.2025 у справі № 921/390/25 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на недопустимих доказах, оскільки прокурор надав доступ до кримінального провадження за відсутності дозволу процесуального керівника.
На думку скаржника, висновок експерта у кримінальному провадженні не є достовірним доказом правильного обчислення розміру збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки.
Апелянт також вважає, що прокурором не доведено обставини необхідності захисту інтересів держави через бездіяльність позивачів, а також належним чином не обґрунтовано підстави звернення до суду.
Крім цього, апелянт зазначає, що твердження суду першої інстанції про перебування земельної ділянки, на якій було вчинено незаконну рубку, «у адміністративно- територіальних межах Монастириської міської ради» є недоведеним припущенням.
Прокурор подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.09.2025 у справі № 921/390/25 - залишити без змін.
Прокурор зазначає, що суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи, а прокурору достатньо дотриматись порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».
Прокурор наголошує, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо вжиття будь- яких необхідних та достатніх заходів для забезпечення охорони лісових насаджень від незаконних рубок, що в свою чергу підтверджує протиправність поведінки у формі бездіяльності.
Прокурор також вважає, що враховуючи наявність у матеріалах справи постанови від 31.07.2024 у даному випадку дотримано вимоги КПК України щодо попереднього надання дозволу на розголошення даних досудового розслідування уповноваженою особою, що в свою чергу вказує на те, що долучені до господарської справи з матеріалів кримінального провадження докази є допустимими.
Рух справи в суді апеляційної інстанції:
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2025 справу № 921/390/25 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Малех І.Б., суддів Зварич О.В. та Панова І.Ю.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України» б/н від 03.10.2025 (вх. суду від 03.10.2025 №01-05/2882/25) на рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.09.2025 справі №921/390/25.
На підставі розпорядження керівника апарату від 21.10.2025 № 366, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2025 визначено наступний склад суду: Бонк Т.Б. - головуючий суддя, судді Зварич О.В. та Панова І.Ю.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 справу № 921/390/25 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Бонк Т.Б. - головуючий суддя, судді Зварич О.В. та Панова І.Ю.
Ухвалою суду від 11.11.2025 призначено розгляд справи № 921/390/25 на 25.11.2025.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Панової І.Ю., на підставі розпорядження керівника апарату суду № 518 від 24.11.2025 проведено автоматизовану заміну складу суду для розгляду апеляційної скарги у справі № 921/390/25.
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2025 справу № 921/390/25 розподілено колегії суддів у складі: Бонк Т.Б. - головуючий суддя, судді Зварич О.В. та Якімець Г.Г.
У судовому засіданні 25.11.2025 скаржник підтримав доводи апеляційної скарги, прокурор заперечив такі доводи з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, позивач 2 підтримав правову позицію прокурора.
Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:
Бучацькою окружною прокуратурою Тернопільської області в ході реалізації представницьких повноважень в порядку ст. 131-1 Конституції України та ст. ст. 23, 24 Закону України "Про прокуратуру" опрацьовано матеріали кримінального провадження №12022211130000152 від 12.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, за результатами чого виявлено порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Згідно з постановою прокурора у кримінальному провадженні - начальника Монастириського відділу Бучацької окружної прокуратури - Дмитра Хомковича від 31.07.2024 надано дозвіл керівнику Бучацької окружної прокуратури Носовському М.В., заступнику керівника Бучацької окружної прокуратури Боднарчук Ю.М. на розголошення таємниці досудового розслідування в кримінальному провадженні №12022211130000152 від 12.09.2022 в обсязі необхідному для вжиття заходів представницького характеру, спрямованих на захист інтересів держави.
У доданому до матеріалів справи Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №12022211130000152 від 12.09.2022 за ч. 4 ст.246 КК України міститься запис про прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво, серед переліку яких міститься прізвище Хомкович Д.П.
31.07.2024 процесуальним прокурором Хомковичем Д.П. складено висновок про наявність підстав для застосування представницьких повноважень поза межами кримінального провадження №12022211130000152 від 12.09.2022 та на підставі п.2, 3, 3.1. наказу Генерального прокурора №194 від 11.06.2021 року "Про організацію взаємодії органів прокуратури з питань захисту інтересів держави в суді поза межами кримінального провадження", передано висновок і завірені копії матеріалів кримінального провадження для вжиття заходів представницького характеру в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру".
До матеріалів справи долучено копії документів з матеріалів кримінального провадження №12022211130000152, які належним чином засвідчені прокурором Хомкович Д.П.
З матеріалів справи слідує, що 12.09.2022 старшим інспектором Відділення поліції №2 (м. Бучач) Чортківського районного відділу поліції Бойчук Р.В. складено рапорт, з якого вбачається про те, що 12.09.2022 отримано заяву та зареєстровано ЄО за №3383 від 12.09.2025 як крадіжка, злочин у сфері довкілля. В результаті опрацювання вказаної інформації було встановлено, що 12.09.2022 о 09:49 год. працівник Бережанського лісгоспу Кустов Володимир Миколайович 1983 р.н., житель м. Бережани вул. Крушельницької 42, повідомив про те, що він виявив крадіжку двох дерев породи дуб, є сліди, матеріал забрали та відповідно останній просив поліцію зафіксувати даний факт. Виїздом на місце події було встановлено, що в період часу із 07.09.2022 по 11.09.2022 невідома особа, перебуваючи в 33 кварталі 13 виділу Криницького лісництва, що входить до загальнозоологічного заказника місцевого значення "Криниця" здійснила незаконну порубку 2 дерев породи дуб. З даного рапорту також вбачається, що на місці події проводилися фотографування та вирішується питання про внесення відомостей до ЄДРСР.
Надалі, слідчим СВ Відділення поліції №2 (м. Бучач) Чортківського районного відділу поліції 12.09.2022 об 11:00 год. за участю ОСОБА_1 та Трачука Р.М. проведено огляд місця події в лісовому масиві, а саме у 33 кварталі, 13 виділу Криницького лісництва ДП "Бережанське лісомисливське господарство", який входить до загальнозоологічного заказника місцевого значення "Криниця", що знаходиться за межами с.Дубенка, Монастириської ОТГ Чортківського району Тернопільської області, та виявлено 2 пні від дерева породи "дуб" діаметрами 56*60 см та 52*50 см відповідно, колоди від яких на місці події відсутні, про що в присутності понятих складено протокол огляду місця події.
Згідно з Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.09.2022 щодо кримінального провадження №12022211130000152, 12.09.2022 о 12:23 Відділенням поліції №2 (м. Бучач) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, на підставі вказаних вище документів та повідомлення працівника Бережанського лісгоспу Кустова Володимира Миколайовича про те, що в період із 07.09.2022 по 11.09.2022 невідома особа, перебуваючи у кварталі 33, 13 виділу Криницького лісництва, що знаходиться за межами с. Дубенка, Монастириського ОТГ, Чортківського району, на території природо-заповідного фонду, здійснила незаконну порубку двох дерев породи дуб, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування кримінального провадження №12022211130000152 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України.
Відділенням поліції №2 (м. Бучач) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області відповідно до постанови про залучення спеціалістів від 12.09.2022, залучено у кримінальному провадженні №12022211130000152 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України, спеціаліста Державної екологічної інспекції в Тернопільській області для нарахування завданої шкоди внаслідок незаконної порубки двох дерев породи "Дуб" у кварталі 33, виділу 13 Криницького лісництва, що знаходиться за межами с. Дубенка, Монастириської ОТГ Чортківського району.
Зі змісту листа Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №1/1-1-05-2150 від 07.10.2022 вбачається, що на виконання звернення СВ Відділення поліції №2 (м. Бучач) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, Державна екологічна інспекція надала до матеріалів кримінального провадження №12022211130000152 від 12.09.2022 Розрахунок розміру шкоди, заподіяної порушення законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки двох дерев породи "Дуб" у кварталі 33, виділу 13 Криницького лісництва ДП "Бережанське лісомисливське господарство", що знаходиться в межах загальнозоологічного заказника місцевого значення "Криниця", яким визначено розмір заподіяної шкоди - 415 184,00 грн.
Вказаний вище лист, а також Розрахунок розміру шкоди здійснений відповідно до додатку 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 №575 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд", який підписаний державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Вітряк О.В., разом із польовою переліковою відомістю пнів зрізаних дерев, скеровано до СВ Відділення поліції №2 (м. Бучач) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції.
Як зазначено у Протоколі додаткового огляду місця події від 19.09.2022, в ході огляду виявлено та вилучено два зрізи породи "Дуб", перший діаметром 56*60 см, другий діаметром 52*50 см.
Листом №887 від 19.09.2022 Державне підприємство "Бережанське лісомисливське господарство" на запит поліції №9564/103/04-2022 від 12.09.2022 повідомило про те, що квартал 33 виділ 13 Криницького лісництва відноситься до територій ПЗФ місцевого значення, як об'єкт загальнозоологічного заказника "Криниця". Ніяких рубок ДП "Бережанське ЛМГ" в 2022 році в кварталі 33 виділі 13 даного лісництва не проводило, і лісорубні квитки на рубку не виписувались.
Як зазначає прокурор у позовній заяві, квартал 33 виділ 13 Криницького лісництва, Монастириської ОТГ, де було виявлено факт самовільної рубки 2 дерев породи "дуб", відноситься до загальнозоологічного заказника місцевого значення "Криниця" і перебуває у постійному користуванні ДП "Ліси України".
Відповідно до листа філії "Подільський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" №6258/38-9-1-2025 від 23.06.2025, та як вбачається із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №321143881 від 26.01.2023, земельна ділянка, на якій зафіксовано незаконну порубку перебуває у межах земельної ділянки із кадастровим номером 6124284000:01:001:1041, площею 310,3333 га, на яку у відповідності до вимог законодавства 26.09.2022 оформлено право постійного користування за Державним підприємством "Бережанське лісомисливське господарство" (код ЄДРПОУ 009930). Опис об'єкта іншого речового права: земельна ділянка для ведення лісового господарства
Також зі змісту вказаного вище листа та долучених до нього документів вбачається, що відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України №841 від 28.10.2022 "Про припинення Державного підприємства "Бережанське лісомисливське господарство" та затвердження складу Комісії з припинення" було припинено ДП "Бережанське лісомисливське господарство", правонаступником прав та обов'язків якого відповідно до п.8 вищезазначеного наказу стало Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України".
Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОВА у листі №2136-25 від 24.06.2025 повідомило Бучацьку окружну прокуратуру про, те що лісова ділянка у кварталі 33 виділ 13 Криницького лісництва розташована у межах території загальнозоологічного заказника місцевого значення "Криниця" оголошеного рішенням Тернопільської обласної ради від 30.06.1986 №198 "Про затвердження переліку державних загальнозоологічних заказників місцевого значення" (зі змінами, внесеними рішенням Тернопільської обласної ради від 10.02.2016 № 75 "Про зміну назв територій та об'єктів природно заповідного фонду місцевого значення Тернопільської області"), та належить до природно-заповідного фонду України.
В матеріалах справи міститься також копія Охоронного зобов'язання №11-8 від 24.11.2000, у якому зазначено про те, що загальнозоологічний заказник місцевого значення "Криниця", площею 1052,0 га, оголошений рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 30 червня 1986 року №198, розташований в кв. 13-37 Криницького лісництва Бучацького держлісгоспу в межах лісового урочища "Криниця", між селами Криниця - Комарівка Монастириського району і входить до складу природно-заповідного фонду України, відповідно до ст.53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" з метою охорони умов збереження, відновлення та відновлення чисельності мисливських видів фауни.
Як стверджує прокурор, внаслідок бездіяльності постійного лісокористувача - ДП "Бережанське лісомисливське господарство" (правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України"), а саме незабезпечення ефективного комплексу всіх заходів, спрямованих на збереження лісів, незадовільного стану здійснення контролю за охороною та захистом лісів, невжиття заходів із боротьби з незаконними рубками, та порушення лісового законодавства з боку постійного лісокористувача, що є порушенням ст. ст. 89, 90 Лісового кодексу України, оскільки постійний лісокористувач не виконав покладених на нього обов'язків, зокрема, із забезпечення охорони і збереження лісів на підвідомчій йому території, розташованій у кварталі 33 виділі 13 лісових насаджень Криницького лісництва ДП "Бережанське лісомисливське господарство", чим спричинено матеріальну шкоду лісовому фонду України, що перебуває під охороною держави.
Відтак оскільки осіб, які здійснили незаконну порубку дерев, у ході досудового розслідування кримінального провадження № 12022211130000152 від 12.09.2022 не встановлено, тому збитки, завдані незаконною рубкою дерев, мають бути відшкодовані постійним користувачем лісового масиву, де сталася незаконна рубка, тобто ДП "Ліси України", яке є правонаступником ДП "Бережанське лісомисливське господарство".
Оскільки шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу залишається невідшкодованою, прокурор просить стягнути таку з відповідача в сумі 415 184,00 грн.
При цьому, прокурор також зазначає, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки двох дерев породи дуб на території кварталу 33, виділу 13 Криницького лісництва ДП "Бережанське лісомисливське господарство, що в межах території загальнозоологічного заказника місцевого значення "Криниця" підтверджується і висновком експерта від 04.04.2023 № 76/23-22, складеним за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 12022211130000152 від 12.09.2022.
При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась таким:
Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором у цій справі.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Абзацом 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.
Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Конституційний Суд України зазначив, що поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (абзац 2 частини 5 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99).
Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов'язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов'язки суб'єктів спірних правовідносин, зобов'язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом).
Відповідно до абзаців 1-3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Згідно із частиною 4 статті 53 ГПК прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 53 ГПК у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Встановлена Законом України «Про прокуратуру» умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред'явленням позову, спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18). За позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Тобто визначений частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» обов'язок прокурора перед зверненням з позовом звернутись спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. У цій статті не йдеться про досудове врегулювання спору і, відповідно, вона не покладає на прокурора обов'язок вживати заходів з такого врегулювання шляхом досудового звернення до суб'єкта, якого прокурор вважає порушником інтересів держави і до якого як до відповідача буде звернений позов.
Іншими словами, прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц).
Отже, якщо прокурор звертається до суду з позовною заявою в інтересах держави, він зобов'язаний у позовній заяві вказати підставу для здійснення представництва інтересів, передбачену частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», та обґрунтувати її. У такому разі статусу позивача набуває або орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах (за наявності такого органу), або прокурор (у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду). Процесуальні наслідки відсутності, зокрема, обґрунтування підстави для звернення до суду прокурора визначені статтею 174 ГПК.
Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в Тернопільській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.03.2023 №44 (надалі Положення), є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (Держекоінспекція України) та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Тернопільської області.
Основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах Тернопільської області.
Пунктом 5 ст. 2 розділу 2 Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області визначено, що Державна екологічна інспекція у Тернопільській області здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо пошкодження дерев і чагарників, знищення або пошкодження лісових культур.
Як вбачається із матеріалів справи Державній екологічній інспекції у Тернопільській області з 12.09.2022 (з моменту винесення постанови про залучення спеціаліста для нарахування завданої шкоди у кримінальному провадженні №1202221130000152 від 12.09.2022) стало відомо про наявність порушень вимог лісового законодавства при проведенні невстановленими особами незаконної рубки в межах природно-заповідного фонду.
До позовної заяви прокурором долучені докази листування Бучацької окружної прокуратури з Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області (лист №53/1-3222ВИХ-24 від 16.08.2024) з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави, у якому просила надати інформацію щодо стану відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства внаслідок незаконної рубки дерев на суму 415 184 грн та просила повідомити чи вживались Державною екологічною інспекцію Тернопільській області заходи щодо стягнення зазначеної шкоди та звернення з позовною заявою до суду.
У відповідь на звернення прокуратури, Державна екологічна інспекція Тернопільської області листом №1-1-05-2527 від 21.08.2024 повідомила, що інформація з приводу досудового розслідування, як і будь-які матеріали розслідування, на адресу Інспекції не надходили, у зв'язку з чим вжиття претензійно-позовних заходів не здійснювалося. Поряд з цим, зважаючи на обмежене фінансування коштів для сплати судового збору, Інспекція зазначила, що не заперечує щодо розгляду органами прокуратури питання вжиття заходів представницького характеру.
Крім цього, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами (ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Статтею 15 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що місцеві ради в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
До позовної заяви прокурором долучені докази листування з Монастириською міською радою щодо отримання інформації стосовно вжиття заходів щодо стягнення збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, а також з метою вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави (лист №53/1-3223ВИХ-24 від 16.08.2024).
У відповідь на звернення прокуратури, Монастириська міська рада листом №1521/02-20 від 26.08.2024 повідомила про те, що нею не вживались заходи щодо відновлення порушених майнових інтересів Монастириської міської ради, в тому числі шляхом звернення з позовом до суду, та відповідно на даний час Монастириська міська рада не буде звертатися до суду з позовом до ДП "Ліси України" про відшкодування шкоди в розмірі 415 184 грн.
Отже, всупереч покладених законодавством повноважень, Монастириська міська рада у передбаченому законом порядку не вжила належних, своєчасних та ефективних заходів щодо стягнення збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок незаконної порубки дерев.
Повідомленнями №53/1-2247ВИХ-25 від 26.06.2025 та №53/1-2248ВИХ-25 від 26.06.2025 Бучацька окружна прокуратура повідомила Монастириську міську раду та Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області про вжиття заходів представницького характеру шляхом подання до Господарського суду Тернопільської області позовної заяви про відшкодування шкоди у розмірі 415 184 грн.
Колегія суддів критично оцінює посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.12.2018 у справі № 922/901/17, від 31.10.2018 у справі № 910/6814/17, від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, оскільки Великою Палатою Верховного Суду уточнено висновки.
Зокрема, врегульовуючи розбіжності у викладених вище правових позиціях, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 № 912/2385/18 (12-194гс19) уточнено висновки, зроблені у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, від 16.04.2019 у справах № 910/3486/18 та № 925/650/18, від 17 та 18 квітня 2019 року у справах № 923/560/18 та № 913/299/18 відповідно, від 13.05.2019 у справі № 915/242/18; Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 440/6738/18, а саме: «Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу».
Враховуючи вищевикладене, а також нездійснення відповідними органами повноважень щодо захисту інтересів територіальної громади у сфері охорони та захисту лісів, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції підставно вважав, що є обґрунтованим звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області та Монастириської міської ради з позовною заявою про стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" 415 184 грн шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Щодо розгляду справи по суті.
Згідно зі статтею 13 Конституції України, статтею 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Згідно зі статтею 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відповідно до частини 1 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Частиною 2 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено перелік порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища, за які може наступати відповідальність.
Згідно з частиною 3,4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Частиною 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.
Відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення екологічного законодавства, здійснюється у спосіб відновлення майнового стану суб'єктів екологічних правовідносин за рахунок інших суб'єктів, правопорушників вимог екологічного законодавства і має компенсаційний характер, а також застосовується як вид майнової відповідальності.
Відповідно до статті 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов'язані розробляти та проводити в установлений строк комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів.
Організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.
Таким чином, обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.
Колегія суддів звертає увагу, що цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми особами.
Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.
Аналогічний висновок міститься у постановах від 18.05.2023 у справі № 914/669/22, Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі № 909/976/17.
Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).
Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи: 1) неправомірність поведінки особи - неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; 2) наявність шкоди - під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо); 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; 4) вина особи, що завдала шкоду.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Судами у цій справі встановлено, що станом на 20.05.2025 ДП "Бережанське лісомисливське господарство" припинено 01.12.2023, про що внесено відомості до реєстру щодо припинення юридичної особи (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 10065100411965). Також до даного витягу внесено дані про юридичних осіб правонаступників: Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України".
Згідно наказу Державного агентства лісових ресурсів №841 від 28.10.2022 ДП "Бережанське ЛМГ" припинено в результаті реорганізації, а саме приєднання до ДП "Ліси України". ДП "Ліси України" є правонаступником прав та обов'язків ДП "Бережанське ЛМГ". Відповідно до інформації, розміщеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ДП "Ліси України" є лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві.
Відповідно 3.1. статті 3 Статуту ДП "Ліси України", затвердженого наказом державного агентства лісових ресурсів від 06.02.2025 №34 встановлено, що Підприємство створене з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів.
Згідно із пп. 3.2.2, п.п. 3.2.3 п. 3.2 ст. 3 Статуту одними з основних напрямків діяльності підприємства є забезпечення охорони лісів від незаконних рубок, запобігання злочинам та адміністративним правопорушенням у сфері лісового господарства. З огляду на вказане, Підприємство за своїм правовим статусом є постійним лісокористувачем, якому для ведення лісового господарства державою надано у постійне користування лісові угіддя.
Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, на якій було зафіксовано незаконну порубку лісових насаджень (а саме 2 дерева породи "дуб") розташована в кварталі 33, виділу 13 Криницького лісництва, яка перебуває у постійному користуванні ДСГП "Ліси України" як правонаступника ДП "Бережанське лісомисливське господарство".
Отже, відповідач як постійний лісокористувач несе цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства, що мало наслідком незаконне вирубування дерев.
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у постанові від 09.08.2018 у справі № 909/976/17.
Доводи апелянта про те, що відсутні докази того, що місце де вчинено правопорушення знаходиться в межах Монастириської міської ради, колегія суддів оцінює як безпідставні з огляду на таке.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 724-р затверджено територію Монастириської міської територіальної громади, до складу якої згідно списку увійшло, зокрема, с. Дубенка Чортківського району Тернопільської області.
У протоколі огляду місця події від 12.03.2022, проведеного за участі помічника лісничого Криницького лісництва Сидора Віталія Богдановича, зазначено, що квартал 33 виділ 13 Криницького лісництва знаходиться за межами населеного пункту Дубенка Монастириської ОТГ.
З долученого до листа ДП «Бережанське лісомисливське господарство» від 19.09.2022 № 887, вбачається, що цей квартал знаходиться в межах Дубенківської сільської ради.
Згідно з Положенням про загальнозоологічний заказник місцевого значення «Криниця», такий розташований у Чортківському районі на території Монастириської міської ради в межах лісового урочища «Криниця» між селами Криниця, Комарівка і Дубенки, у кв. кв. 13-37 Криницького лісництва ( п. 3).
Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області в листах від 21.08.2024 та від 14.01.2025 теж зазначено, що незаконна порубка в межах території природно-заповідного фонду вчинена у межах Монатистириської ОТГ.
Філія Подільський лісовий офіс ДП «Ліси України» в листі від 31.03.2025 надала інформацію, що квартал 33 виділ 13 Криницького лісництва розташований в адміністративних межах Монастириської ОТГ.
Таким чином, в даному випадку Монастириська міська рада є органом місцевого самоврядування до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища якої мають стягуватися збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів.
Крім цього, стосовно решти доводів скаржника, апеляційний суд вказує, що у доданому до матеріалів справи Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №12022211130000152 від 12.09.2022 за ч. 4 ст.246 КК України міститься запис про прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво, серед переліку яких міститься прізвище ОСОБА_2 .
До матеріалів справи долучено копії документів з матеріалів кримінального провадження №12022211130000152, які належним чином засвідчені прокурором Хомкович Д.П.
У зв'язку з наведеним, твердження скаржника про відсутність належного передання документів з матеріалів кримінального провадження, та відповідно щодо неналежності зазначених доказів суд вважає необґрунтованими.
Апеляційний суд також зазначає, що судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги висновок експерта як належний та допустимий доказ, що підтверджує розмір шкоди, завданої незаконною порубкою дерев, в розмірі 415 184,00 гривень.
При цьому, висновок експерта від 04.04.2023 №76/23-22 складений у межах кримінального провадження атестованим судовим експертом, який був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а самі висновки відповідають положенням 98 ГПК України, що не спростовано відповідачем у встановленому законом порядку.
Верховний Суд у постанові від 10.07.2019 у справі № 686/23256/16-ц зазначив, що отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є письмовим доказом у цивільній справі.
Також Верховним Судом у постанові від 25.03.2021 у справі №752/21411/17 вказано, що суд враховує допустимість висновку експерта як доказу, оскільки експертиза проведена у кримінальному провадженні містила інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений.
На підставі викладеного, враховуючи те, що відповідач, як постійний лісокористувач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення та підстав для задоволення позову.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.09.2025 у справі № 921/390/25 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника необґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Отже, згідно з ст.129 ГПК України сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України» б/н від 03.10.2025 (вх. суду від 03.10.2025 №01-05/2882/25) - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.09.2025 у справі № 921/390/25 - залишити без змін.
3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Т.Б. Бонк
суддя О.В. Зварич
суддя Г.Г. Якімець