"02" грудня 2025 р. Справа № 909/319/25(909/1223/24)
м.Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого - судді МАТУЩАКА О.І.
суддів КРАВЧУК Н.М.
СКРИПЧУК О.С.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Еспо-Транс"
про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Матущака О.І., суддів Скрипчук О.С. і Кравчук Н.М.
за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вх. ЗАГС №01-05/3294/25 від 10.11.2025)
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.10.2025 (повний текст - 20.10.2025, суддя О.В. Рочняк)
у справі №909/319/25(909/1223/24)
за позовом Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Еспо-Транс",с. Угорники, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область
третя особа, яка не заявляє самостійних
вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
Акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних
вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
розпорядник майна Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" АТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" арбітражний керуючий Брикса Андрій Олегович, м. Тернопіль
третя особа, яка не заявляє самостійних
вимог на предмет спору на стороні відповідача
Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив Транс Буд", м.Івано-Франківськ
про стягнення 12 280 935, 00 грн відшкодування вартості майна, отриманого за недійсним договором
Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 14.11.2025 відстрочив апелянту сплату судового збору в сумі 221 056,83 грн до ухвалення судового рішення у цій справі, відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ «ДАК “Автомобільні дороги України»» на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.10.2025 у справі №909/319/25(909/1223/24) та призначив розгляд справи на 18.12.2025 об 11 год 40 хв.
01.12.2025 на адресу суду від віповідача надійшла заява про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Матущака О.І. та суддів Скрипчук О.С. і Кравчук Н.М. від вирішення справи №909/319/25(909/1223/24) за позовом ДП «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»» до ТОВ «Еспо-Транс» про стягнення 12 280 935 грн відшкодування вартості майна, отриманого за недійсним договором.
Розглянувши подану заяву про відвід, колегія суддів зазначає таке.
Статтями 38, 42 Господарського процесуального кодексу України закріплені права та обов'язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема, і про відвід судді.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
ТОВ «Еспо-Транс» у заяві про відвід суддів посилається на ст. 129 Конституції України, ст. 35 ГПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та Бангалорські принципи поведінки судді.
Обґрунтовуючи підстави поданої заяви, ТОВ «Еспо-Транс» зазначає, що колегія суддів надала відстрочку сплати судового збору апелянту без підтвердження його майнового стану, що, на думку заявника, порушує принцип рівності сторін та неупередженості. Відповідач стверджує, що така відстрочка може свідчити про зацікавленість суддів у результаті справи та створює сумнів у їх об'єктивності, посилається на прецедентну практику Європейського суду з прав людини та положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо безсторонності суду, а також вказує на відступ колегії від власної судової практики розгляду аналогічних підстав щодо відстрочення судового збору.
Так, ч. 2 ст. 38 ГПК України встановлено, що з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з ст. 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі; суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення; суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції; суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції; суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі; суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у необ'єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд зазначає, що твердження заявника про нібито необ'єктивність колегії суддів у зв'язку з відстроченням сплати судового збору є безпідставним та необгрунтованим.
Відстрочення сплати судового збору апелянту було здійснено відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передебачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема за таких умов: заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Судом було враховано майновий стан сторони та застосовано відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі. Твердження заявника про сумнів у безсторонності суддів, посилаючись на інші ухвали, є необґрунтованим, оскільки при ухваленні рішення враховано зміни до Закону України «Про судовий збір», внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку розподілу судових витрат та судового збору» від 18.06.2025, яким встановлено чіткі підстави та критерії для відстрочення, розстрочення та звільнення від сплати судового збору, зокрема для боржників у справах про банкрутство.
Щодо покликання заявника на прийняті рішення колегією суддів у цьому ж складі про відмову у відстроченні сплати судового в аналогічних категоріях справ, то ним не враховано, що такі рішення було прийнято до набрання чинності вказаним вище Законом. Так, Закон України "Про судовий збір" до внесення до нього змін Законом від 18.06.2025 не передбачав надання відстрочення та розстрочення, а також звільнення від сплати судового збору такої категорії осіб, як боржники у справі про банкрутство.
Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що обставини щодо відводу колегії суддів у складі головуючого судді Матущака О.І. та суддів Скрипчук О.С. і Кравчук Н.М., на які посилається заявник у заяві про відвід, не є тими підставами, які можуть свідчити про наявності передумов для задоволення заяви про відвід колегії суддів. Наведені заявником обставини фактично обмежуються лише незгодою заявника з процесуальними діями суду, що не є підставою для відводу.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №908/2349/14 вказано,що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Частиною 4 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу.
За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами. Щодо суб'єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного, а заявник таких доказів не наводить. Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з'ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об'єктивно виправдані.
Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про те, що заява ТОВ «Еспо-Транс» про відвід колегії суддів у складі головучого судді Матущака О.І., суддів Скрипчук О.С. і Кравчук Н.М. є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись ст. ст. 35, 36, 38, 39, 234, 281 ГПК України, суд
1. Визнати необґрунтованою заяву про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Матущака О.І. та суддів: Скрипчук О.С. і Кравчук Н.М. у справі №909/319/25(909/1223/24).
2. Передати матеріали справи № 909/319/25(909/1223/24) на автоматизований розподіл для визначення складу суду по розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Еспо-Транс" (вх. ЗАГС №01-04/9113/25, №01-04/9114/25 від 01.12.2025) про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Матущака О.І. та суддів Скрипчук О.С. і Кравчук Н.М. у справі №909/319/25(909/1223/24).
3. Ухвалу надіслати сторонам у справі в порядку, визначеному ст.ст. 242, 285 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і не підлягає оскарженню.
Головуючий (суддя-доповідач) О.І. МАТУЩАК
Судді Н.М. КРАВЧУК
О.С. СКРИПЧУК