03 грудня 2025 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Марчук В.Т., за участі секретаря судового засідання Філатової К.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Симоненка В. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Симоненка В. М. на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 листопада 2025 року,-
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 листопада 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів, строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок в дохід держави.
ОСОБА_1 ставиться в порушення, що він 19 жовтня 2025 року о 16 год. 11 хв. по вул. Небесної Сотні, 4А, у м. Чернівці керував транспортним засобом Фольксваген Пассат державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, у встановленому законодавством порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, захисник Симоненко В. М. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 листопада 2025 року скасувати, а провадження у справі закрити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права. Суд в повній мірі не дослідив докази у справі на предмет їх належності та допустимості.
Провадження № 33/822/602/25 Головуючий у І інстанції: Слободян Г. М.
Категорія ст. 130 КУпАП Доповідач: Марчук В. Т.
Зазначає, що постанова серії ЕНА №5973042 від 19 жовтня 2025 року за ч. 2 ст. 122 КУпАП (а. с. 3) та довідка, згідно якої ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія (а. с. 6), не можуть бути доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на наданий відеозапис з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що названі ознаки наркотичного сп'яніння у водія ОСОБА_1 відсутні, що в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для відсторонення водія від керування транспортним засобом та проведення огляду на стан сп'яніння.
Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я. Навпаки, він повідомив, що наркотичні речовини не вживав та висловив згоду на проходження відповідного медичного огляду.
Разом з тим, враховуючи те, що у ОСОБА_1 вже був випадок, коли працівники поліції під приводом проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння відвезли його до ТЦК та СП, він просив проїхати до медичного закладу у власному авто у супроводі працівника поліції, де за кермом буде його дружина ОСОБА_2 .
Про те, що працівники поліції з самого початку мали намір доставити ОСОБА_1 до ТЦК та СП підтверджується відеозаписами відповідно до яких, після складання процесуальних документів, патрульні повідомили водія про необхідність доставлення його до органів ТЦК та СП для складання протоколу.
Під час оформлення матеріалів адміністративного правопорушення працівниками поліції не було виписано направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння та направлення ОСОБА_1 не вручалось.
Вказує, що матеріалами справи не встановлено та не доведено керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного або в іншому стані сп'яніння, як про це вказано в постанові районного суду.
Заслухавши суддю, який доповів зміст оскаржуваної постанови, доводи викладені в апеляційній скарзі, доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Симоненка В. М., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовільнити, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дані вимоги судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №488012 від 19 жовтня 2025 року (а. с. 1), ОСОБА_1 цього ж дня о 16 год. 11 хв. керував транспортним засобом Фольксваген Пассат НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: не природна блідість, зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Вказаний протокол відповідає вимогам ст. ст. 254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст. 255 КУпАП, а наведені у ньому обставини об'єктивно підтверджуються іншими дослідженими доказами по справі.
Відповідно до постанови серії ЕНА №5973042 від 19 жовтня 2025 року (а. с. 3) ОСОБА_1 було зупинено у зв'язку з порушенням п.9.2.в. ПДР та визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, за те, що він керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при зміні напрямку руху.
Будь-яких заперечень щодо змісту протоколу чи постанови ОСОБА_1 не зазначено.
Із направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції сп'яніння від 19 жовтня 2025 року (а.с. 5) вбачається, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп'яніння, а саме: неприродна блідість, зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 відмовився.
Вищевказані обставини підтверджуються наявним в матеріалах справи відеозаписом, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом, працівники поліції повідомили про наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння та неодноразово пропонували пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, однак він відмовився проходити такий огляд.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що надані докази є послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Доводи про те, що постанова серії ЕНА №5973042 від 19 жовтня 2025 року відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП не є доказом по справі, є безпідставним, оскільки вказаною постановою підтверджується законність зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
Твердження апелянта про те, що направлення поліцейськими не складалося, копія направлення ОСОБА_1 не видавалась є необґрунтованими, оскільки направлення міститься в матеріалах справи, а вимогами Інструкції не передбачено складання направлення у двох примірниках та обов'язкового ознайомлення особи з ним.
Посилання захисника Симоненка В. М. на те, що жодних ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 не було, а тому були відсутні підстави для його відсторонення від керування транспортним засобом та проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, суд до уваги не приймає, виходячи з наступного.
Згідно п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров?я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп?яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп?яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 3 Розділу І Інструкції ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до положень п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, з наведених вище норм вбачається, що водій, відносно якого у поліцейського є підстави вважати, що він перебуває у стані сп?яніння згідно з ознаками такого стану, повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під виливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У даному випадку, в працівників поліції були підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані сп?яніння, оскільки останній мав ознаки наркотичного сп?яніння, які зазначені в протоколі, а тому, виконуючи п.2.5 ДР України, він повинен був на вимогу поліцейських пройти в установленому порядку огляд для визначення стану наркотичного сп?яніння, однак останній від вказаного огляду відмовився.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, є необґрунтованими, оскільки на 16 хвилині відеозапису зафіксовано, як ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння.
Крім того, відповідно до п. 9 розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Таким чином, прохання ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу у власному авто, де за кермом буде його дружина ОСОБА_2 , суперечить вимогам Інструкції, а тому працівниками поліції законно було відмовлено йому у такому проханні, а відмова ОСОБА_1 від доставки його до закладу охорони здоров'я та в подальшому остаточна відмова від проходження такого огляду, правильно кваліфіковано поліцейськими за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Інші доводи апелянта не дають підстав для скасування судового рішення та не спростовують висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Разом з тим, слушними є доводи апелянта про неправильну кваліфікацію районним судом дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №488012 від 19 жовтня 2025 року (а. с. 1), ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності у зв'язку із відмовою від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Разом з цим, оскаржувана постанова районного суду містить визначення про доведеність винуватості ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
Водночас, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а наведений висновок є помилковим і підлягає виключенню із тексту постанови.
За таких обставин, апеляційна скарга захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Симоненка В. М. підлягає частковому задоволенню, а постанова першої інстанції зміні в частині кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Чернівецький апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Симоненка В. М. задовольнити частково.
Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - змінити.
Виключити із мотивувальної частини постанови абзац 15 за текстом: «Таким чином, у суду не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке полягає у керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.»
В іншій частині постанову районного суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя [підпис] В.Т. Марчук