Справа № 638/22765/24 Головуючий І інстанції -
Провадження № 33/818/583/25 Штих Т.В.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач - Кружиліна О.А.
21 жотвня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,
за участю секретаря - Михайлюка А.В.,
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Гур'єва А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Гур'єва Андрія Альбертовича на постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2025 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП,
Постановою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.02.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.
Не погодившись з вказаною постановою судді, захисник ОСОБА_1 - адвокат Гур'єв А.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та закурити провадження у справі.
Мотивуючи доводи апеляційної скарги, захисник посилається на необ'єктивне дослідження наявних в матеріалах справи доказів, не надання їм належної правової оцінки як наслідок суддя дійшов суперечливих висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи.
Звертає увагу, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, є спеціальним суб'єктом, а тому її огляд на стан сп'яніння регулюється положеннями статті 266-1 КУпАП.
За вказаних обставини захисник вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складено неуповноваженою посадовою особою, що свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Вказує, що 16.11.2024 після складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 звернулася до КНП ХОР «ОНКЛ», де пройшла огляд на стан алкогольного сп'яніння, за результатами якого, ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 не виявлено.
Вважає, що поліцейськими невірно кваліфіковані дії ОСОБА_1 за пунктом 2.5 ПДР України, оскільки остання пройшла огляд за допомогою газоаналізатору, після чого звернулася до КНП ХОР «ОНКЛ», у зв'язку з чим, на думку захисника в протоколі необхідно було зазначити про порушення ОСОБА_1 пункту 2.9 «а» ПДР України, на що суддя належної уваги не звернув.
Окремо захисник звертає увагу на неврахування суддею обставин, які характеризують ОСОБА_1 , яка є матір'ю трьох малолітніх дітей, яких вона виховує та утримує самостійно.
Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Гур'єва А.А., які апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Притягаючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, яке виразилось у відмові особи, яка керує транспортним засобом від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушено вимоги пункту 2.5 ПДР України.
З зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судовим розглядом встановлено, що 16.11.2024 о 22:30 в м. Харкові по проспекту Науки, 7 водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Audi Q5», д.н.з. НОМЕР_1 , де була зупинена поліцейськими, у зв'язку з невідповідністю світлового покажчику ДСТУ. На вимогу поліцейських водій ОСОБА_1 пройшла огляд на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, з використанням приладу «Drager Alcotest 6820», результат огляду становив 0,73 %0 (проміле) у видихаємому повітрі.
З результатом проведеного огляду ОСОБА_1 не погодилася, та на пропозицію поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в КНП ХОР «ОКНЛ», відмовилась.
Внаслідок зазначених подій, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 175439 від 16.11.2024, за невиконання водієм ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 ПДР України, а саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно водія ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП, яким суддя надав належну правову оцінку.
Апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді справи суддею відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що поліцейські неуповноважені проводити огляд військовослужбовця та складати стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, є помилковими, оскільки необхідно враховувати вимоги частини 1 статті 15 КУпАП, де крім іншого зазначено, що військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 перебувала у площині адміністративного процесу, саме як водій транспортного засобу, відповідно, порядок її огляду регулюється положенням статті 266 КУпАП.
Не приймається до уваги апеляційним судом виписка із медичної картки амбулаторного хворого № 11520 від 16.11.2024, згідно якої ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 не виявлено, оскільки відповідно до частини 4 статті 266 КУпАП огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Таким чином, будь-яке самостійне проходження водієм огляду на стан сп'яніння, відповідно до вимог частини 5 статі 266 КУпАП, є недійсне.
Щодо кваліфікації вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за пунктом 2.5 ПДР України, апеляційний суд виходить з наступного.
Частиною 3 статті 266 КУпАП передбачено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 пройшла огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820».
З результатом її огляду, який становив 0,73 %0 (проміле) алкоголю у видихаємому повітрі, ОСОБА_1 не погодилася, прослідувати до закладу охорони здоров'я для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння лікарем, відмовилась.
Отже, не погодившись з результатами проведеного поліцейськими огляду на стан алкогольного сп'яніння, за допомогою спеціального технічного приладу, ОСОБА_1 скористалась своїм правом, передбаченим частиною 3 статті 266 КУпАП на незгоду з результатами її огляду, а тому результати її огляду отримані в наслідок застосування поліцейськими газоаналізатора втрачають свою значимість.
Щодо врахування даних, які характеризують ОСОБА_1 , апеляційний суд звертає увагу на положення частини 2 статті 33 КУпАП, відповідно до яких, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, яке відноситься до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому пом'якшуючи обставини при накладенні адміністративного стягнення на правопорушника, апеляційним судом не враховуються.
З врахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, її винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають, а доводи апеляційної скарги захисника зводяться до переоцінки встановлених суддею обставин події.
У зв'язку із наведеним, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Гур'єва А.А., апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статі 247 КУпАП.
Керуючись статтями 1, 7, 23, 130, 245, 251, 252, 256, 266, 268, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Гур'єва Андрія Альбертовича - залишити без задоволення.
Постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду О.А. Кружиліна