Іменем України
02 грудня 2025 року
м. Харків
справа №636/2048/24
провадження № 22-ц/818/3065/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Мальованого Ю.М., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря: Шнайдер Д.С..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 29 липня 2024 року, постановленого під головуванням судді Буніна Є.О.,
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по день смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 29 липня 2024 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - задоволено. Встановлено факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім'єю як жінка та чоловіка, без реєстрації шлюбу, з квітня 2013 року по день смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким у задоволені заяви про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу відмовити.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає, що суд першої інстанції не врахував усі обставини справи, що призвело до ухвалення помилкового рішення. Зазначає, що до участі у справі мають бути залучені усі особи, на права та законні інтереси яких може вплинути ухвалене судом рішення. Проте ОСОБА_2 , як спадкоємця після смерті батька, до участі у справі залучено не було. Крім того зазначає, що заявницею не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту проживання однією сім'єю. Наявні в матеріалах справи докази не підтверджують той факт, що з квітня 2013 року по 20.10.2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 забезпечували себе всім необхідним для життя, вели спільне господарство, повністю або частково об'єднували та витрачали кошти. Загалом ОСОБА_1 до суду надано сфальсифіковані докази.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданим и доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи заяву про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, суд першої інстанції виходив з доведеності заявницею встановлення факту, що підтверджується належними доказами та показаннями свідків.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на підтвердження чого надано копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 11).
З сповіщення сім'ї № 49 від 02.11.2023 року наданого ІНФОРМАЦІЯ_7 направленого заявниці вбачається, що ОСОБА_1 сповіщено про те, що її цивільний чоловік старший вогнеметник вогнеметного взводу вогнеметної роти, вогнеметного батальйону в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_3 , 1980 р.н., вірний військовій присязі загинув біля н.п. Кліщіївка Бахмутського району Донецької області (а.с. 29).
Згідно довідки № 64 від 12.03.2024 Чугуївської міської ради Харківської області і посвідченої головою вуличного комітету № 13 «Литвинова» за підписами сусідів, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , фактично з квітня 2013 року до жовтня 2023 року проживала за адресою: АДРЕСА_1 , разом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до його загибелі. Зазначена довідка містить підписи сусідів.
Згідно повідомлення Чугуївського ВП ГУНП в Харківської області від 04.03.2024 року надана інформація по зверненню до Чугуївського ВП ГУНП в Харківської області від ОСОБА_1 з приводу сімейних сварок стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у період з 2015 року по 2022 рік, а саме: 10.04.2018 року о 17:03 за адресою: АДРЕСА_2 , співмешканець ОСОБА_4 , в стані алкогольного сп'яніння, побив заявницю. Після проведення перевірки, матеріали повідомлення гр. ОСОБА_1 було зареєстровано у ІТС ІПНП від 10.04.2018 року за N? 3170, де в подальшому слідчим відділом Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області встановлено ознаки кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та інформацію протягом доби внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за N? 12018220440000555 від 10.04.2018 року.
Відповідно до інформації СВ Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області 30.05.2018 року кримінальне провадження за № 12018220440000555 10.04.2018 року закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КК України.
16.03.2020 року до Чугуївського РУП ГУНІ в Харківській області надійшло повідомлення від ОСОБА_1 , про те, що 16.03.2020 року о 13:29 за адресою: АДРЕСА_2 , співмешканець ОСОБА_5 , в стані алкогольного сп'яніння, побив заявницю. Дане повідомлення було зареєстроване у ІКС ІПНП Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області від 16.03.2020 року за N? 2371. Після проведення перевірки було прийнято рішення про припинення подальшого розгляду заяви (звернення) та списання матеріалів до справи згідно із Законом України «Про звернення громадян».
10.05.2020 року до Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення від ОСОБА_1 , про те, що 10.05.2020 року о 15:25 за адресою: АДРЕСА_2 , співмешканець ОСОБА_3 б'є заявницю. Дане повідомлення було зареєстроване у ІКС ІПНП Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області від 10.05.2020 року за N? 4336. Після проведення перевірки було прийнято рішення про припинення подальшого розгляду заяви (звернення) та списання матеріалів до справи згідно із Законом України «Про звернення громалян».
29.09.2021 року до Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення від ОСОБА_1 , про те, що 29.09.2021 року о 20:34 за адресою: АДРЕСА_1 , співмешканець ОСОБА_3 побив заявницю. Дане повідомлення було зареєстроване у ІКС ІПНП Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області від 29.09.2021 за N? 9488. Після проведення перевірки було прийняте рішення про припинення подальшого розгляду заяви (звернення) та списання матеріалів до справи згідно із Законом України «Про звернення громадян».
З повідомлення Чугуївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківській області Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції від 22 жовтня 2025 року убачається, що згідно перевірки проведеної за період з квітня 2013 року по 20 жовтня 2023 року по облікових даних архівного фонду у Чугуївському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківській області Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції по первинним та поновленим актовим записам та за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян - актових записів про шлюб відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , не виявлено.
Як на підставу позовних вимог ОСОБА_1 , посилалась на те, що з 2012 року проживала разом з ОСОБА_3 , як дружина та чоловік, без реєстрації шлюбу. Зазначала, що вони разом вели спільне господарство, підтримували добрі дружні стосунки, допомагали та піклувалися один про одного. З 29.03.2023 року ОСОБА_3 був військовослужбовцем в складі ЗСУ та загинув у боях під час захисту України від російської агресії 20 жовтня 2023 року. Встановлення даного факту, необхідно заявниці для отримання одноразової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_3 ..
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Пунктом 5 частини другої ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з підпунктом 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 3.06.99 №5-рп/99 установлено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Згідно із частинами першою, другою статті 21 СК шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до частини першої статті 36 цього кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Встановлення факту проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв'язку із цим взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов'язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із "подружжя"; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін.
Схожі правові позиції неодноразово висловлювались Верховним Судом, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц, постановах Верховного Суду від від 15 липня 2020 року по справі №524/10054/16, від 03 листопада 2022 року у справі № 361/4744/19, від 27.03.2025 року у справі № 127/10809/23.
Згідно зі статями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Приписами статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Заявницею надано достатньо доказів на підтвердження факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_3 з квітня 2013 року без шлюбу до його загибелі.
Даних на спростування наданих заявницею доказів матеріали справи не містять.
Посилання апелянта на надання заявницею підроблених доказів не підтверджено належними доказами. Сам факт звернення апелянта 12.11.2025 року до органів досудового розслідування із заявою про підроблення документів невідомою особою не свідчить про доведеність факту надання заявницею сфальсифікованих доказів.
Посилання апелянта на те, що заявницею не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту проживання однією сім'єюспростовується наявними в матеріалах справи доказами.
Рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст.367,368,369,375,381,382,383,384 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 29 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Ю.М. Мальований
О.Ю. Тичкова
Повний текст судового рішення виготовлено 03.12.2025 року.