Справа № 344/19573/25
Провадження № 11-сс/4808/448/25
Категорія ст. 303 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
03 грудня 2025 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду
в складі суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 листопада 2025 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність щодо невнесення від остей до ЄРДР, зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 листопада 2025 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність щодо невнесення відомостей до ЄРДР, зобов'язання вчинити дії.
Слідчий суддя мотивував прийняте рішення тим, що ОСОБА_6 не навела доказів, які б підтверджували викладені у заяві факти, зокрема, щодо обставин самоправства відповідних осіб при відключенні газопостачання за вказаною адресою. До скарги самостійно надано копію оголошення, за змістом якого мешканців повідомлялося, що у зв'язку з проведенням робіт по ліквідації витоку газу на газовому стояку 29 жовтня 2025 року припинено подачу газопостачання квартир ОСОБА_7 їхнього житлового будинку.
Крім того зі змісту відеозапису спілкування з працівниками поліції вбачається, що особа, яка проводить такий відеозапис, посилається на незаконність, на її думку, припинення газопостачання за відповідною адресою, однак, окрім відмови пред'явити слідчому свої документи на посвідчення особи, будь-яких конкретних даних щодо саме незаконності припинення газопостачання не наводить. Самі по особи доводи заявниці про незаконність, на її думку, припинення газопостачання до будинку, не є підставою для висновку про вчинення самоправства.
Доводи скаржниці щодо обставин відключення газопостачання за іншими адресами її проживання чи власності не стосуються предмету розгляду за даною скаргою.
Також слідчий суддя зауважив, що вимоги ОСОБА_6 про внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за ст. 189 КК України, тобто за вимагання у неї оплачувати послуги газопостачання без оформленого у встановленому порядку договору не обґрунтованими, оскільки до скарги заявницею не надано копії відповідної заяви, з якою вона зверталася б до правоохоронного органу про вчинення злочину з приводу вимагання в неї оплати послуг газопостачання, а при виклику поліції через лінію 102 30 жовтня 2025 року заявниця на такі обставини взагалі не посилалася. Докази її звернення до Івано-Франківського районного управління поліції ГУ НП в Івано-Франківській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, а саме вимагання оплачувати кошти за газопостачання, в матеріалах справи відсутні.
ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її скаргу і зобов'язати Івано-Франківський РВП ГУНП в Івано-Франківській області відкрити кримінальне провадження проти фізичної особи з прізвищем ОСОБА_8 та інших невстановлених, але причетних до незаконного припинення газопостачання в будинку АДРЕСА_1 посадових осіб Івано-Франківського УЕГГ Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» за ознаками ст. 356 КК України; проти посадових осіб Івано-Франківської філії ТОВ «Газмережі» за ознаками ст. 189 КК України за вимагання в неї суми надуманого боргу 4035,81 грн. без укладеного договору, про що вона повідомляла суд першої інстанції. Також просить внести відомості в ЄРДР та надати їй витяг у встановлений законодавством строк.
Вказує, що з рішенням суду першої інстанції не погоджується, вважає його незаконним, несправедливим.
Зазначає, що відключення газу у її будинку було незаконним, через те, що витоку газу не було. Натомість відключення відбулося через надуману заборгованість за використання природного газу згідно платівки про яку вона дізналася вже після того, як звернулася до суду зі скаргою. Про вказані відомості повідомляла суд, але він не надав їм оцінку.
Наголошує, що надала суду доводи знущання над нею, протягом 10 років, яке проявляється у безпідставному припиненню газопостачання у приватному будинку її батьків та в квартирі де вона проживає.
ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просила розглянути апеляційну скаргу без її участі.
Прокурор не з'явився в судове засідання, повідомлений про час та місце апеляційного розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає можливим проведення судового розгляду за відсутності учасників в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали скарги, обговоривши доводи й мотиви апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування та судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань врегульований, зокрема, Положенням про його ведення, затвердженим наказом Генерального Прокурора України № 69 від 17 серпня 2012 року «Про єдиний реєстр досудових розслідувань», згідно пп. пп. 4, 5 п. 2.1 якого, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Ця вимога передбачена і п. п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України щодо внесення необхідних даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Склад кримінального правопорушення - це сукупність юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин, передбачений кримінальним законом.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення конкретного кримінального правопорушення, а не із повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Дійсно, повноваження особи, яка вносить відомості про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, проведення перевірки обставин, оскільки вони здійснюються в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Проте, відповідна уповноважена особа, ознайомившись зі змістом заяви чи повідомлення, має встановити обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, які вносяться до реєстру.
В межах оскарження такої бездіяльності слідчий суддя повинен перевірити не тільки факти звернення до органу досудового розслідування, отримання цим органом відповідної заяви та вчинення бездіяльності, а також з'ясувати обставини та мотиви, з яких слідчий, дізнавач чи прокурор дійшли висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання уповноваженої особи внести інформацію про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Завдання слідчого судді при вирішенні таких скарг не може зводитись до формальної перевірки факту внесення чи невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Під час розгляду скарги з'ясовано, що 31 жовтня 2025 року до слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області надійшла скарга ОСОБА_6 на бездіяльність щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення за її заявою 29 жовтня 2025 року на гарячу урядову лінію та 30 жовтня 2025 року на лінію 102 з приводу незаконного припинення газопостачання в її власну квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .
ОСОБА_6 просила зобов'язати Івано-Франківське районне управління поліції ГУ НП в Івано-Франківській області відкрити кримінальне провадження проти фізичної особи з прізвищем ОСОБА_8 та інших невстановлених, але причетних до незаконного позбавлення прав власності власників квартир в будинку АДРЕСА_1 та надання послуг з газопостачання посадових осіб Івано-Франківського УЕГГ Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», як вбачається з вивішеного оголошення.
Слід зазначити, що підставою внесення до ЄРДР та початку досудового розслідування можуть слугувати не будь-які заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, а лише ті, у яких зазначені фактичні обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, що є гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу, оскільки безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Колегія суддів проаналізувавши зміст скарги, яка подана 31 жовтня 2025 року до слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_6 погоджується з висновком слідчого судді про те, що скаржник не навела доказів, які б підтверджували викладені у заяві факти, зокрема, щодо обставин самоправства відповідних осіб при відключенні газопостачання за вказаною адресою, які суд міг би дослідити та надати оцінку правомірності дій чи бездіяльності посадових осіб.
Таким чином колегія суддів вважає, що скаржником у поданій нею заяві про кримінальне правопорушення, як і в скарзі слідчому судді, не наведено вагомих обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, а тому зміст заяви не відповідає вимогам ч. 5 ст. 214 КПК України. Зі змісту заяви про злочин вбачається, що вимоги ОСОБА_6 про внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за ст. 189 КК України, тобто за вимагання у неї оплачувати послуги газопостачання без оформленого у встановленому порядку договору є необґрунтованими, оскільки до скарги заявницею не надано копії відповідної заяви, з якою вона зверталася б до правоохоронного органу про вчинення злочину з приводу вимагання в неї оплати послуг газопостачання, а при виклику поліції через лінію 102 30 жовтня 2025 року заявниця на такі обставини взагалі не посилалася, а тому висновки суду є належним чином вмотивованими та законними.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для зобов'язання уповноваженої особи внести інформацію про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням ОСОБА_6 та правильність рішення слідчого судді в частині, що оскаржується.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішення слідчого судді про відмову у задоволенні скарги.
Керуючись ст. ст. 214, 303-307, 309-310, 376, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 листопада 2025 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність щодо невнесення від остей до ЄРДР, зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5