Справа № 353/605/25
Провадження № 2/353/439/25
01 грудня 2025 рокум.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої - судді Луковкіної У.Ю.,
з участю: секретаря судового засідання - Мороз М.І.,
представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Явдошак О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами та земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -
Адвокат - Явдошак О.О., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 1,4284, розташовану в урочищі «Глибока» с. Живачів Івано-Франківського району Івано-Франківської області, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який в свою чергу успадкувала 2/3 частини вказаного домоволодіння та земельну ділянку після смерті матері ОСОБА_6 та дружини ОСОБА_7 . Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вищевказану земельну ділянку, а також недоведеністю факту родинних відносин між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , в нотаріальному порядку позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, що позбавляє його можливості оформити спадщину на спадкове майно. У зв'язку з цим також просила суд в мотивувальній частині рішення суду встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_6 є матір'ю ОСОБА_5 .
Окрім цього, представник позивача просила суд витребувати у Тлумацької державної нотаріальної контори Івано-Франківської області та приватних нотаріусів Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Дузінкевич С.М. та Водославської Н.В. копії спадкових справ заведених після смерті ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5
18.07.2025 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання. Крім цього, даною ухвалою було встановлено відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ними відзиву на позовну заяву та роз'яснено право пред'явити зустрічний позов. Також вказаною ухвалою зобов'язано Тлумацьку державну нотаріальну контору Івано-Франківської області та приватних нотаріусів Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водославську Н.В. та ОСОБА_8 надати суду належним чином посвідчені копії спадкових справ, у разі їх відкриття, та витяги про реєстрацію в спадковому реєстрі спадкових справ, зокрема щодо майна: ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє місце проживання яких було с. Живачів Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
04.08.2025 року приватний нотаріус Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водославська Н.В. направила до суду копію спадкової справи № 332/2023, заведеної після смерті ОСОБА_5
04.08.2025 року, 18.08.2025 року та 21.08.2025 року Тлумацька державна нотаріальна контора Івано-Франківської області та приватні нотаріуси Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водославська Н.В. та ОСОБА_8 направили до суду письмові відповіді про відсутність заведених спадкових справ після смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_6
28.10.2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Явдошак О.О. подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, а саме в частині визнання за позивачем права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 , не враховуючи тимчасові господарські будівлі: сарай площею 10,2 кв.м (літера Ж), сарай площею 15,9 кв.м (літера З), сарай площею 6,5 кв.м. (літера Л) та вбиральню площею 1,4 кв.м (літера К), які не входили до складу домоволодіння станом на 22.11.1988 року, тобто на момент видачі свідоцтва про право власності.
28.10.2025 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду. Також вказаною ухвалою вирішено заяву представника позивача про виклик свідків: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 для допиту в судовому засіданні.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Явдошак О.О. в судовому засіданні позов, з урахуванням уточнених позовних вимог, підтримала та просила його задовольнити
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, однак до суду подали письмові заяви, в яких вказали, що позов визнають та просили розгляд справи провести без їх участі.
Свідки: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які проживають в с. Живачів Івано-Франківського району Івано-Франківської області, в судовому засіданні засвідчили той факт, що ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , являється рідною матір'ю ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши позивачку та її представника, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов, з урахуванням уточнених позовних вимог, підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно копії Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ІФ № 018812 від 06.03.2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 57, ОСОБА_7 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею, 1,4284 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в урочищі «Глибока» с. Живачів Івано-Франківського району Івано-Франківської області (Том 1 а.с. 15). Вказані обставини також підтверджуються копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.08.2024 року, з якого вбачається, що вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер: 2625683700:07:005:0025 (Том 1 а.с. 20-25).
Також відповідно до копії свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданого Тлумацькою районного Радою народних депутатів 22.11.1988 року колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_6 , на праві власності належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 (Том 1 а.с. 11). Відповідно до виписки з погосподарської книги № 2 Живачівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області станом на 01.07.1990 року за ОСОБА_6 , яка була головою двору, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , значилось господарство, розташоване по АДРЕСА_1 (Том 1 а.с. 30). Згідно з копією рішення Живачівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області від 15.05.2014 року вулицю Москальова в с. Живачів було перейменовано на вулицю Шевченка (Том 1 а.с. 12). Згідно копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 09.10.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , розташовані житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які побудовані у період з 1964 року по 1989 рік та не є самовільним будівництвом (Том 1 а.с. 6-9). При цьому відповідно до копії довідки ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» від 09.10.2024 року змінились технічні характеристики об'єкта, а саме побудовано до 1992 року сарай площею 10,2 кв.м (літера Ж), сарай площею 15,9 кв.м (літера З), сарай площею 6,5 кв.м. (літера Л) та вбиральню площею 1,4 кв.м (літера К), які не входили до складу домоволодіння станом на 22.11.1988 року, а також знесено огорожу (літера № 4). Відповідно до уточнених позовних вимог вказані тимчасові господарські будівлі, не є предметом даного позову. Крім цього суд не приймає до уваги копію виписки з по господарської книги № 2 Живачівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області станом на 01.07.1990 року (Том 1 а.с. 182), яка міститься в матеріалах спадкової справи № 332/2023, заведеної приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Івано-Франківської області Водославською Н.В. від 20.11.2023 року, оскільки відповідно до довідки Живачівського старостинського округу Олешанської сільської ради Івано-франківського району Івано-Франківської області від 27.10.2025 року встановлено, що вищевказана виписка з погосподарської книги видана помилково (Том 2 а.с. 111).
Відповідно до п. 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року, при вирішенні питань щодо визнання права власності на житлові будинки у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності із іншими доказами.
У п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду від 22 грудня 1995 року № 20 із змінами «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Пунктом 3 вищевказаної Постанови визначено, що вирішуючи спори про право приватної власності на майно, суди повинні виходити з того, що відповідно до ст. 13 Закону України «Про власність» об'єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення, набуті з передбачених законом підстав.
Отже ОСОБА_6 , яка була головою двору, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в цілому належало майно господарського двору, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до копії свідоцтва про одруження ОСОБА_5 та ОСОБА_7 з 27.10.1963 року перебували у зареєстрованому шлюбі (Том 1 а.с. 49). У шлюбі у них народився син ОСОБА_1 (позивач), ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (Том 1 а.с. 49а).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (Том 1 а.с. 42). ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 (мати позивача) померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (Том 1 а.с. 43). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 (батько позивача) помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (Том 1 а.с. 44).
Відповідно до копії відповіді Державного архіву Івано-Франківської області Івано-Франківської ОДА від 06.06.2024 року відсутня можливість видати архівну довідку про народження ОСОБА_5 (батько позивача), оскільки метрична книга реєстрації народжень церкви с. Живачів зберігається у Державному архіві Івано-Франківської області по 1932 рік (Том 1 а.с. 48). Також відповідно до копії відповіді Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 23.10.2025 року в архіві Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис про народження ОСОБА_5 (батько позивача), ІНФОРМАЦІЯ_5 , відсутній (Том 2 а.с. 110).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Так, згідно п. 2 постанови пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд на підставі ч. 6 ст. 294 ЦПК України залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17 (провадження № 61-15965св19) зазначено, що «справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах».
У постанові Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 442/1904/20 (провадження № 61-7816св21) зазначене, що «під спором про право в справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви. Визначальним при розгляді заяви про встановлення певних фактів, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки, має значення наявність чи відсутність спору між спадкоємцями. Процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість. Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року в справі № 640/10329/16».
У постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 760/5425/17 (провадження № 61-18392св19) вказано, що «справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 26.01.2022 року по справі № 165/2486/19 (провадження № 61-1355св21).
З позовних вимог вбачається спір про право, а саме про визнання права власності на спадкове майно, яке належало спадкодавцям, а тому позивач звернувся також з взаємопов'язаною вимогою про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_6 та її сином ОСОБА_5 (батько позивача), оскільки встановлення даного факту має для позивача юридичне значення та надає йому право на спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який в свою чергу успадкував частину спадкового майна після смерті матері ОСОБА_6 .
Відповідно до виписок з погосподарських книг № 2 Живачівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області за період з 1953 року по 1995 рік, по АДРЕСА_1 значився наступний склад сім'ї: голова сім'ї ОСОБА_6 , син ОСОБА_5 , невістка ОСОБА_7 , онука ОСОБА_11 (відповідачка), онука ОСОБА_12 (відповідачка), онука ОСОБА_13 (відповідачка), онук ОСОБА_1 (позивач), правнуки ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 (Том 1 а.с. 31-41).
Крім цього, факт родинних відносин між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 засвідчили свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в судовому засіданні, які ствердили той факт, що ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір'ю ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає встановленим факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_5 є сином ОСОБА_6 .
Згідно ст. 548 ЦК України (в редакції 1963 року), який діяв на момент смерті спадкодавця - ОСОБА_6 , для отримання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Відповідно до ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року), діями, які свідчать про прийняття спадщини вважались: факт вступу спадкоємця в управління або володіння спадковим майном чи подача спадкоємцем заяви про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
ОСОБА_5 (батько позивача) прийняв спадщину в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6 , успадкувавши належну їй 1/3 частину домоволодіння, оскільки він вступив в управління спадковим майном, до дня смерті спадкодавця проживали разом та вели з нею спільне господарство, проводив похорон матері (довідка Олешанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області № 153 від 15.07.2025 року, Том 1 а.с. 28).
Відповідно до відповідей приватних нотаріусів Івано-Франківського нотаріального округу Івано-Франківської області Дузінкевич С.М. № 284/01-16 від 18.08.2025 року та ОСОБА_17 № 436/01-16 від 04.08.2025 року та Тлумацької державної нотаріальної контори Івано-Франківської області № 479/01-16 від 19.08.2025 року (Том 1 а.с. 87, Том 2 а.с. 54, 55) спадкова справа після смерті ОСОБА_6 не заводилась.
Також ОСОБА_5 (батько) прийняв спадщину в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_7 (мати позивача), успадкувавши належну їй 1/3 частину домоволодіння, а також земельну ділянку в цілому, оскільки він вступив в управління спадковим майном, до дня смерті спадкодавця проживали разом та вели з нею спільне господарство, проводив похорон дружини (довідка Олешанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області № 154 від 15.07.2025 року, Том 1 а.с. 29).
Відповідно до відповідей приватних нотаріусів Івано-Франківського нотаріального округу Івано-Франківської області Дузінкевич С.М. № 284/01-16 від 18.08.2025 року та ОСОБА_17 № 436/01-16 від 04.08.2025 року та Тлумацької державної нотаріальної контори Івано-Франківської області № 477/01-16 від 19.08.2025 року (Том 1 а.с. 87, Том 2 а.с. 54, 56) спадкова справа після смерті ОСОБА_7 (мати позивача) не заводилась.
В силу ст. 1268 ЦК України (в редакції 2003 року), спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або її не прийняти. Відповідно до ст.ст. 1268, 1269 ЦК України (в редакції 2003 р.), діями, які свідчать про прийняття спадщини вважається: постійне проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подача спадкоємцем у шестимісячний термін заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.
В свою чергу ОСОБА_1 (позивач) прийняв спадщину в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , оскільки він до дня смерті спадкодавця проживав разом з ним (довідка Олешанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області № 51 від 21.03.2025 року, Том 1 а.с. 27), а також у шестимісячний термін звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом (а.с. 89).
Дані обставини також підтверджуються копією спадкової справи № 332/2023, заведеної приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Івано-Франківської області Водославською Н.В. після смерті ОСОБА_5 (Том 1 а.с. 88-192), з якої вбачається, що ОСОБА_1 (позивач) є єдиним спадкоємцем в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який бажав прийняти та прийняв спадщину, а також отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, успадкувавши земельні ділянки, які не є предметом даного позову. Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є спадкоємцями першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_5 , спадщину в порядку спадкування за законом у встановленому законом порядку не приймали, обов'язкової частки у спадщині не мають, а також подали до суду письмові заяви, в яких визнали позовні вимоги в повном обсязі.
Позивачу ОСОБА_1 в нотаріальному порядку відмовлено в оформленні спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_5 у зв'язку з тим, що відсутній оригінал правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку (Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ІФ № 018812 від 06.03.2001 року, а також не доведено факт родинних відносин між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (батько позивача), що підтверджується постановою приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водославської Н.В. № 160/02-31 від 10.03.2025 року (а.с. 46-47).
Як вбачається з копії оголошення в газеті «Злагода», вищевказаний Державний акт на право приватної власності на землю серії І-ІФ № 018812 від 06.03.2001 року, виданий на ім'я ОСОБА_7 (мати позивача), втрачено (а.с. 16-19).
Зазначені обставини перешкоджають позивачу належним чином оформити спадщину, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 .
Отже на момент звернення до суду позивач правомірно претендує на спірні житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, а також на земельну ділянку, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який в свою чергу успадкував 2/3 частини домоволодіння після смерті матері ОСОБА_6 та дружини ОСОБА_7 , а також земельну ділянку після смерті дружини ОСОБА_7 .
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЗК України та ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах зі збереженням її цільового призначення.
Стаття 126 ЗК України передбачає, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.
Отже ОСОБА_1 (позивачка), будучи належним спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_5 , має право на оформлення спадщини з переоформленням права власності на спадкове майно на своє ім'я.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачкою в позовній заяві на обгрунтування своїх вимог.
У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
За встановлених судом обставин, позов, з урахуванням уточнених позовних вимог, слід задовольнити.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що сторонами по справі не заявлялось вимог про відшкодування судових витрат, клопотань про відшкодування витрат до закінчення судових дебатів до суду не надходило, суд не може вийти за межі заявлених вимог, а тому питання розподілу судових витрат судом не вирішується.
На підставі ст.ст. 535, 548, 549, 553, 560, 561 ЦК України (в редакції 1963 року), підставі ст.ст. 316-319, 368, 391, 392, 1216-1222, 1225, 1268 ЦК України (в редакції 2003 року), ст.ст. 81, 126, 131 ЗК України, керуючись ст. ст. 13, 82, 141, 206, 247, 263-265, 268, 273, 315, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов, з урахуванням уточнених позовних вимог, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителем АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, до складу яких входять: житловий будинок площею 54,8 кв.м (літера А); літня кухня площею 29,0 кв.м (літера Б); сарай площею 28,2 кв.м (літера В); комора площею 11,0 кв.м (літера В1); сарай площею 26,3 кв.м (літера В2); комора площею 30,4 кв.м. (літера Г); сарай площею 7,3 кв.м (літера Д); вбиральня площею 1,0 кв.м (літера Е); ворота з хвірткою площею 6,4 кв.м (літера № 1); колодязь площею 10 м/п (літера № 2); огорожа площею 21,0 кв.м (літера № 3), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителем АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку площею 1,4284 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в урочищі «Глибока» с. Живачів Івано-Франківського району Івано-Франківської області, кадастровий номер: 2625683700:07:005:0025, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ІФ № 018812 від 06.03.2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 57, виданого на ім'я ОСОБА_7 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ГоловуючийУ. Ю. ЛУКОВКІНА
Повний текст судового рішення cкладено «03» грудня 2025 року.