Справа № 194/582/25
Номер провадження № 2/194/543/25
02 грудня 2025 року м.Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Корягіна В.О.,
за участю секретаря судового засідання Клімової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Тернівське житлово-комунальне підприємство» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,-
Т.в.о. директора КП «ТЖКП» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг. Позовну вимогу мотивує тим, що рішенням Тернівської міської ради від 28 березня 2007 року за № 140 КП «ТЖКП» є виконавцем житлово-комунальних послуг у м. Тернівка. Відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Між позивачем та відповідачами встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 . Позивачем своєчасно надаються житлово-комунальні послуги. Таким чином, у відповідачів виникла заборгованість по сплаті за отримані комунальні послуги за період з 01.11.2015 року по 01.04.2025 року, яка станом на 01.04.2025 року складає 106505,02 грн. Просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 106505,02 грн., з яких: абонентське обслуговування (водопостачання та водовідведення) у сумі 1215,60 грн., абонентське обслуговування (поводження з побутовими відходами) у сумі 65,91 грн., абонентське обслуговування (теплопостачання) у сумі 665,43 грн., водопостачання та водовідведення у сумі 29650,66 грн., теплопостачання у сумі 47126, 14 грн., поводження з побутовими відходами у сумі 8305,14 грн., управління багатоквартирним будинком у сумі 19476,14 грн., та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Відповідач ОСОБА_4 надала суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу в задоволені позову, оскільки відповідач ОСОБА_4 та її доньки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не проживають за цією адресою, що підтверджується актом №71 від 18.01.2016 року, також у відзиві відповідач зазначає, що ніяких договорів з позивачем вони не укладали.
Представник позивача надала суду пояснення до позовної заяви, в якому позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, оскільки на підставі довідки №1017 від 23.09.2025 року, яку видав відділ приватизації комунального підприємства «Тернівське житлово-комунальне підприємство» участь у приватизації квартири АДРЕСА_2 приймали відповідачі та їх діти. Відповідно до ст. 13 Конституції України, власність зобов'язує. Тобто відповідачі несуть усі витрати, пов'язані з утриманням належного їм майна. Індивідуальний договір споживачі не укладали.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, в позовній заяві просить розглядати без участі представника, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином.
Представник відповідача ОСОБА_4 надав суду клопотання, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, обґрунтування позовних вимог, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних по справі доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено, що рішенням Тернівської міської ради Дніпропетровської області від 28 березня 2007 року за № 140 виконавцем житлово-комунальних послуг у житловому фонді м. Тернівка визначено КП «ТЖКП».
Відповідно до протоколу зборів співвласників (власників квартир та нежитлових приміщень) буд. АДРЕСА_3 від 26 травня 2016 року КП «ТЖКП» визнано управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 .
Згідно акту перевірки обліку водопостачання №5306 від 29.03.2006 року в квартирі АДРЕСА_2 встановлений лічильник води ЛК-15х №5277442.
Відповідно виписки з адресної картки, наданої відділом реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Тернівської міської ради, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 .
Згідно акту №71 від 18 січня 2016 року, з 2005 року в квартирі АДРЕСА_4 мешкають без реєстрації: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Відповідно до довідки абонентського відділу КП «ТЖКП» № 6404 заборгованість станом на 01.04.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , складає 106505,02 грн., з яких: абонентське обслуговування (водопостачання та водовідведення) у сумі 1215,60 грн., абонентське обслуговування (поводження з побутовими відходами) у сумі 65,91 грн., абонентське обслуговування (теплопостачання) у сумі 665,43 грн., водопостачання та водовідведення у сумі 29650,66 грн., теплопостачання у сумі 47126, 14 грн., поводження з побутовими відходами у сумі 8305,14 грн., управління багатоквартирним будинком у сумі 19476,14 грн.
Згідно довідки №1017 від 23.09.2025 року в період проживання за адресою: АДРЕСА_1 приватузували дане житлове приміщення: ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 .
Отже, ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 є власниками даного житлового приміщення.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності письмового договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 214/7766/15-ц.
Позивач фактично надавав відповідачам житлово-комунальні послуги, а відповідачі не відмовлялися від них.
Будь-яких спорів щодо вартості розміру наданих послуг не має.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 ЦК України визначені загальні умови виконання зобов'язання, зокрема, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідношення, у якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Таким чином, між Комунальним підприємством «Тернівське житлово-комунальне підприємство» та відповідачами існують фактичні договірні відносини, що породжують цивільні права та обов'язки за відсутності письмового договору, як такого, оскільки підприємство надає житлово-комунальні послуги з водо-, теплопостачання та водовідведення, утримання будинків і прибудинкових територій. Отже, відповідачі зобов'язані сплатити гроші за надані комунальні послуги, а позивач має право вимагати від відповідачів виконання обов'язку щодо оплати наданих послуг, виходячи з факту надання житлово-комунальних послуг до квартири, що розташована в багатоквартирному житловому будинку, та ґрунтується на законі.
Крім того, відповідачами не надано суду жодного належного та допустимого доказу звернення до КП «ТЖКП» щодо надання неякісних житлово-комунальних послуг.
Щодо вимоги відповідача ОСОБА_4 про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку із тим, що вона та її діти не проживають за адресою реєстрації з 2005 року, яку вона зазначає у своєму відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг у разі їх невикористання за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні за умови документального підтвердження.
Проте, надаючи оцінку доказам ОСОБА_4 щодо не проживання її та її дітей у квартирі і, відповідно відсутність користування житлово-комунальними послугами, суд відхиляє з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 633 ЦК України, актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Частиною 4 статті 11 ЦК України встановлено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Статтею 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено обов'язковість актів і законних вимог органів та посадових осіб місцевого самоврядування акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Положеннями п.6ч.1ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», які кореспондуються з п.п.11п.39 індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення,що є публічним договором приєднання від 01.04.2022 (далі - Публічний договір) встановлено, що споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов'язаний інформувати управителя, виконавців житлово- комунальних послуг про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.
Відповідно до підпункту 11-1 пункту 47 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Постановою № 690 від 05.07.2019, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1405 та пункту 40 Публічного договору, індивідуальний споживач зобов'язаний інформувати виконавця про тимчасову відсутність в житловому приміщенні споживача та інших осіб понад 30 календарних днів (за відсутності приладів обліку); якщо період відсутності споживача та інших осіб перевищує шість місяців, споживач для реалізації права на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) у місячний строк з моменту закінчення кожного шестимісячного періоду зобов'язаний надавати виконавцю оновлену заяву з відповідними підтвердними документами в електронній або паперовій формі.
Оскільки відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 з моменту не проживання за адресою реєстрації до моменту звернення КП «ТЖКП» до суду, з заявами та підтверджуючими документами щодо тимчасової відсутності за місцем реєстрації понад 30 календарних днів за адресою: АДРЕСА_1 та у місячний строк з моменту закінчення кожного шестимісячного періоду не зверталася, чим порушила підпункт 11-1 пункту 47 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Постановою № 690 від 05.07.2019, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1405 та пункт 40 Публічного договору, суд вважає за необхідне не брати до уваги відзив.
Тому підстав для звільнення ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 від оплати житлово-комунальних послуг немає.
Щодо заяви представника відповідача ОСОБА_4 про застосування строку позовної давності.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст.264 ЦПК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Згідно із приписами ст.ст. 260,261 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. При цьому норма частини першої статті 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, відтак обов'язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.
Верховний Суд у постанові від 23.12.2020 по справі № 127/23910/14-ц дійшов висновку, що правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.
Позовні вимоги КП «ТЖКП» стосуються заборгованості, що утворилася у період з 01.11.2015 року по 01.04.2025. Водночас, із вказаними вимогами КП «ТЖКП» звернувся до суду 10.04.2025 року
Згідно з п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким було доповнено Цивільний кодекс України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, строки, визначені у тому числі статтями 257 та 258 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 карантин було встановлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України.
Постановою Кабінету Міністрів України "'«Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 № 1236 «з метою запобігання поширенню на України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-, з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021 р. на території країни діяв карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом» та наступними постановами КМУ з цього ж питання. В подальшому Кабінет Міністрів України постановою № 1336 від 15.12.2021 продовжив дію адаптивного карантину на території України до 31 березня 2022 року продовжено внесення змін до постанови № 1236 від 9 грудня 2020 р., постановою від 09.12.2020 №1236 продовжено дію до 30.04.2023 року. Постановою від 27.04.2023 №383 продовжено дію до 30.06.2023 року. Отже Карантин в Україні безперервно встановлено з 12.03.2020 до 30.06.2023 року.
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України). В випадку перебіг позовної давності обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.
Отже, до вимог КП «ТЖКП»», строк позовної давності до яких не сплив на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, тобто станом на березень 2020 року, не можуть бути застосовані наслідки пропуску строку позовної давності.
Строк позовної давності за вимогами, що виникли після 12 березня 2017 року, та на які поширюється загальна позовна давність у три роки, вважається продовженим на підставі п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Позивач подав позов 10 квітня 2025 року. Окрім того, також вбачається, що відповідачами були проведенні сплати за комунальні послуги востаннє в червні 2017 року у сумі 216,07 грн.
З урахуванням зазначеного вбачається, що позовна давність за позовними вимогами КП «ТЖКП» до відповідачів не спливла.
Таким чином, аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги КП «ТЖКП» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по оплаті комунальних послуг у розмірі 106505,02 грн., з яких: абонентське обслуговування (водопостачання та водовідведення) у сумі 1215,60 грн., абонентське обслуговування (поводження з побутовими відходами) у сумі 65,91 грн., абонентське обслуговування (теплопостачання) у сумі 665,43 грн., водопостачання та водовідведення у сумі 29650,66 грн., теплопостачання у сумі 47126, 14 грн., поводження з побутовими відходами у сумі 8305,14 грн., управління багатоквартирним будинком у сумі 19476,14 грн., підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому суд стягує з кожного відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі по 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 322, 509, 526, 629, 526, 901, 903, 1281, 1282 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 12, 13, 76, 77, 81, 265, 268, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства «Тернівське житлово-комунальне підприємство» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг - задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Тернівське житлово-комунальне підприємство» р/р НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк» м. Дніпро, МФО 305299, ЄДРПОУ 31657751 станом на 01 квітня 2025 року заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 106505,02 грн., з яких: абонентське обслуговування (водопостачання та водовідведення) у сумі 1215,60 грн., абонентське обслуговування (поводження з побутовими відходами) у сумі 65,91 грн., абонентське обслуговування (теплопостачання) у сумі 665,43 грн., водопостачання та водовідведення у сумі 29650,66 грн., теплопостачання у сумі 47126, 14 грн., поводження з побутовими відходами у сумі 8305,14 грн., управління багатоквартирним будинком у сумі 19476,14 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Тернівське житлово-комунальне підприємство» (р/р НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк» м. Дніпро, МФО 305299, ЄДРПОУ 31657751), судовий збір у сумі 605,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Тернівське житлово-комунальне підприємство» (р/р НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк» м. Дніпро, МФО 305299, ЄДРПОУ 31657751), судовий збір у сумі 605,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Тернівське житлово-комунальне підприємство» (р/р НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк» м. Дніпро, МФО 305299, ЄДРПОУ 31657751), судовий збір у сумі 605,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Тернівське житлово-комунальне підприємство» (р/р НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк» м. Дніпро, МФО 305299, ЄДРПОУ 31657751), судовий збір у сумі 605,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Тернівське житлово-комунальне підприємство» (р/р НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк» м. Дніпро, МФО 305299, ЄДРПОУ 31657751), судовий збір у сумі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст судового рішення складено 02 грудня 2025 року.
Головуючий суддя: В.О. Корягін