СПРАВА № 2-6221/10
9 грудня 2010 року Подільський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Гребенюк В.В. ,
при секретарі - Литовченко Д.О. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач), про стягнення аліментів.
Зазначила, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який укладено 20 лютого 2008 року. Від шлюбу вони мають доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини не надає.
Посилаючись на те, що вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, просила стягнути з відповідача на утримання ОСОБА_3 аліменти у розмірі 600 грн. щомісячно.
У судовому засіданні позивачка підтримала позов з викладених у ньому підстав та просила його задовольнити у повному обсязі.
Відповідач своє право на участь у судовому засіданні не використав, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 25). Від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, а також зазначив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі (а.с. 24).
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Як роз'яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Судом установлено, що 20 лютого 2008 року між сторонами було укладено шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб від 20 лютого 2008 року, серія НОМЕР_1, актовий запис № 125, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області (а.с. 3), мають доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження від 6 січня 2009 року, серія НОМЕР_2, актовий запис № 302, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві (а.с. 4). Відповідач є батьком неповнолітньої ОСОБА_3
Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 184 СК України передбачено, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до 191 СК України а ліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка у судовому засіданні зазначала, що їх з відповідачем донька - ОСОБА_3 проживає разом з нею, що підтверджено довідкою ф. № 3 (а.с. 11) та потребує матеріальну допомогу, її заробітної плати не вистачає на утримання дитини (а.с. 10), також вказала на те, що утримує непрацездатну матір (а.с. 6).
З урахуванням встановлених обставин справи суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача на утримання доньки аліментів у розмірі 600 грн. щомісячно починаючи з 8 жовтня 2010 року до досягнення ОСОБА_3 повноліття.
Ураховуючи задоволення позову, згідно зі ст. ст. 81, 88 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 51 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 84, 88, 174, 209, 212-215, 223 ЦПК України, ст. ст. 182, 198, 199, 200, 201 Сімейного кодексу України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення аліментів - задовольнити;
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини (аліменти) ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 600 (шістсот) грн. щомісячно, починаючи з 8 жовтня 2010 року до досягнення ОСОБА_3 повноліття - 18 років;
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць;
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 51 (п'ятдесят одну) грн. судового збору та 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи;
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.В. Гребенюк