Справа № 2-4585/10
2010 рік
29 жовтня 2010 року Подільський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Гребенюк В.В.
при секретарі - Миколаєць Я.П.
розглянувши у цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу , -
У липні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу.
Зазначив, що 27 вересня 1979 року між ним та відповідачкою був укладений шлюб. Від шлюбу мають дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Посилаючись на те, що подружнє життя у них не склалося, що шлюбні відносини між ними фактично припинилися, спільне господарство вони не ведуть, подальше спільне проживання та примирення між ними є неможливими, просила розірвати шлюб.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити, посилаючись на викладені в позові обставини, зазначивши, що примирення та збереження сім'ї є неможливим.
В судовому засіданні 29.10.2010 року представник відповідача заявлений позов визнала в повному обсязі, про що надала письмове клопотання.
Згідно із ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Як роз'яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши повноваження представника відповідача та з'ясувавши, що визнання відповідачем позову не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Проти відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення, передбачене ст. 111 СК України, сторони заперечували.
Відповідач позов визнав повністю, в свою чергу підтвердив відсутність шлюбних стосунків з позивачкою.
Крім того, сторони в судовому засіданні підтвердили відсутність спору про місце проживання дітей, а також про поділ майна та житла.
Оскільки, в судовому засіданні представник відповідачки визнала позов у повному обсязі і таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 88, 105, 110, 111, 112, 114, 115 СК України, ст. ст. 174, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу - задовольнити;
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зазначеною у свідоцтві про шлюб як ОСОБА_5, зареєстрований 27 вересня 1979 року Палацом реєстрації шлюбів м. Києва, актовий запис № 4399 - розірвати;
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8 (вісім) гривень 50 коп. державного мита та 30 (тридцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи;
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.В. Гребенюк