154/4693/25
1-кс/154/826/25
02.12.2025 слідча суддя Володимирського міського суду Волинської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Володимирі клопотання слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 12025030510000800 від 15.11.2025 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України
17.11.2025 слідчий СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, яке належним чином погоджене з прокурором про накладення арешту на майно.
Клопотання мотивує тим, що 15.11.2025 працівники ФГ «Надбання», обробляючи орендовані земельні ділянки, що розташовані неподалік річки Свинорейка, які знаходяться на території Локачинської територіальної громади, самовільно захопили прибережну захисну смугу та використовують її не за цільовим призначенням.
15.11.2025 року слідчим відділенням Володимирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, відомості про даний факт внесено до ЄРДР під № 12025030510000800 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України.
15.11.2025 під час проведення огляду місця події за адресою: Волинська область, Володимирський район, село Конюхи, в полі на земельній ділянці з координатами: 50,6404017, 24.7177694 було виявлено та вилучено: комбайн зернозбиральний марки «CLAAS DOMINATOR 118 SL MAXI», заводський № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 належить ФГ «Надбання»; трактор колісний марки «VALTRA T234V», заводський № НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , який згідно свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_6 належить ФГ «Надбання», напівпричіп-самоскид марки «НПСТ 16», заводський номер НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 , який згідно свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_9 належить ФГ «Надбання».
Вказана техніка вилучена та передана на відповідальне зберігання ФГ «Надбання», а саме бухгалтеру господарства - дружині директора - ОСОБА_4 ( НОМЕР_10 ).
Вищевказані свідоцтва про реєстрацію машин (3 шт.) вилучено та поміщено в спецпакет НПУ PSP1498435.
Слідчий посилався, що вилучені речі мають значення речового доказу, і тому самі по собі та в сукупності з іншими доказами можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час проведення досудового слідства, та з використанням яких у провадженні є необхідність у проведенні ряду судових експертиз, у зв'язку з чим просив накласти арешт на вилучене майно, з забороною їх відчуження, розпорядження та користування майном.
Слідча ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, надала заяву в якій підтримала клопотання та просила його задовольнити.
Власники майна ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, надали до суду докази щодо своїх повноважень та зауважили на заперечення щодо заборони користування майном.
Враховуючи позицію учасників справи, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по них, приходжу до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235КПК, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Таким чином, вилучені речі мають значення речових доказів у кримінальному провадженні № 12025030510000800 від 15.11.2025, оскільки можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч.1 ст.98 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з ч. 2ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі його сліди вчинення кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вилучений автомобіль в розумінні ч.1ст. 98 КПК України є речовим доказом, правовий режим зберігання якого регламентується ст. 100 КПК України.
Арешт майна, яке має ознаки речового доказу, по суті являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Слідчий суддя також враховує, вимоги ч.1ст. 16 КПК України, яка наголошує на тому що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.6 ст.22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, у тому числі у реалізації права на збирання речових доказів.
Слідчим суддею встановлено, що до ЄРДР внесено відомості по факту самовільного захоплення прибережної захисної смуги та використовування її не за цільовим призначенням працівниками ФГ «Надбання» при обробленні орендованих земельних ділянок, що розташовані неподалік річки Свинорейка, які знаходяться на території Локачинської територіальної громади.
На думку слідчого судді вказане майно має значення речових доказів у даному кримінальному провадженні, оскільки воно кваліфіковано за ч.2 ст.197-1 КК України, саме як самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, а тому вказане майно може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Отже з метою їх збереження наявна необхідність у накладенні арешту на вилучене в ході проведеного огляду майно.
Застосування таких заходів слідчий суддя вважає необхідним, оскільки досудове слідство тільки розпочато, не проведено оперативні слідчі дії з його використанням, зокрема експертизи або слідчі експерименти, що в разі не накладення арешту може унеможливити їх виконання та потягти втрату належних доказів у справі.
Разом з тим, треба взяти до уваги вимоги частин 2 та 4 ст.173 КПК України, які наголошують на тому, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної господарської діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Також, слід врахувати усталену практику Європейського Суду з прав людини (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»), в яких наголошується на тому, що вимога щодо законності в розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципу верховенства права, що включає свободу свавілля. Будь-яке вручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в статті 1 Першого протоколу, де зазначено, що необхідність балансу буде не досягнута, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний і надмірний тягар, тобто відсутність пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються з метою, яку прагнуть досягти.
Отже, ЄСПЛ у своїй практиці вказував на те, що для того щоб втручання було сумісним із ст.1 Першого протоколу, воно повинно бути законним, відповідати загальним інтересам, а головне бути пропорційним, тобто повинно знайти «справедливий баланс» між вимогами загального інтересу спільноти і вимогами захисту основних прав особистості.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що накладення арешту на комбайн зернозбиральний марки «CLAAS DOMINATOR 118 SL MAXI», заводський № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ; трактор колісний марки «VALTRA T234V», заводський № НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 ; напівпричіп-самоскид марки «НПСТ 16», заводський номер НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 , а також 2025 свідоцтва про реєстрацію машин: серії НОМЕР_3 , серії НОМЕР_6 , серії НОМЕР_9 , виходячи з обставин порушеного кримінального провадження, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для власника та справедливого балансу між вимогами загального інтересу спільноти і вимогами захисту основних прав особистості, клопотання слід задовольнити частково, обмежившись заходом накладення арешту на вказане майно з забороною їх відчуження та розпорядження.
При цьому, треба зазначити, що накладення арешту на майно не позбавляє права власника звернутися в подальшому з клопотанням щодо його скасування після проведення органом досудового слідства відповідних слідчих дій з використанням речових доказів у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, суд
Клопотання слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно задовольнити частково.
Накласти арешт на вилучене в ході огляду місця події 15.11.2025майно а саме: свідоцтва про реєстрацію машин: серії НОМЕР_3 , серії НОМЕР_6 , серії НОМЕР_9 , комбайн зернозбиральний марки «CLAAS DOMINATOR 118 SL MAXI», заводський № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ; трактор колісний марки «VALTRA T234V», заводський № НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 ; напівпричіп-самоскид марки «НПСТ 16», заводський номер 16R 002 2024, реєстраційний номер НОМЕР_8 , які належать ФГ «Надбання», заборонивши їх відчуження та розпорядження.
В решті клопотання відмовити.
Вилучені свідоцтва про реєстрацію машин: серії НОМЕР_3 , серії НОМЕР_6 , серії НОМЕР_9 - повернути власнику.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Арешт майна є тимчасовим, до скасування у встановленому КПК України порядку заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ст.174 ч.1 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно ч.2 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її постановлення.
Слідча суддя ОСОБА_7