Справа № 743/1570/25
Провадження №1-кп/743/135/25
03 грудня 2025 року селище Ріпки
Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, в селищі Ріпки, обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12025275470000066 від 25.11.2025, за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в смт. Ріпки Ріпкинського району Чернігівської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з повною загально-середньою освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 337
КК України,
ОСОБА_2 , 13.08.2025, будучи особою, яка згідно частини 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» є військовозобов'язаною, перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , отримав направлення для проходження військово-лікарської комісії для визначення ступеня його придатності до військової служби, однак у визначений законодавством термін військово-лікарську комісію не пройшов.
10.11.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 попереджено ОСОБА_2 про правові наслідки, передбаченні статтею 337 КК України, у разі недотримання правил військового обліку та відмови від проходження військово-лікарської комісії.
У подальшому, після попередження про кримінальну відповідальність за статтею 337 КК України, 10.11.2025 військовозобов'язаному ОСОБА_2 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , повторно надано направлення для проходження військово-лікарської комісії та повістку про прибуття 24.11.2025 о 08 годині 00 хвилин до
ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 24.11.2025 ОСОБА_2 не з'явився та військово-лікарську комісію у визначений законодавством термін не пройшов.
ОСОБА_2 відмовився від проходження військово-лікарської комісії, що підтверджується заявою про відмову від проходження військово-лікарської комісії від 10.11.2025.
Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_2 , будучи особою, яка згідно частин 9, 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» є військовозобов'язаним та обізнаним про дію воєнного стану, запровадженого на території України, всупереч діючому законодавству: вимогам статті 65 Конституції України, статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», постанови КМУ від 16.05.2024 № 560 «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», Указу Президента України
№ 69/2022 від 24.02.2022, статей 1, 33, 34, 35, 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», діючи умисно, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, без поважних причин військово-лікарську комісію не пройшов та у визначений термін до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув, у результаті чого умисно ухилився від військового обліку, будучи належним чином попередженим начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 про кримінальну відповідальність за ухилення від військового обліку.
Вказані протиправні дії ОСОБА_2 кваліфіковано за частиною 1 статті 337 КК України як ухилення військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_2 , будучи військовозобов'язаним, ухилився від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тим самим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 337 КК України.
З долученої до обвинувального акту письмової заяви обвинуваченого
ОСОБА_2 від 28.11.2025, складеної в присутності захисника, вбачається, що
ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 337 КК України, у вчиненні якого він обвинувачується, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами інкримінованого йому кримінального правопорушення, ознайомлений з позбавленням права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставини, та добровільно погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні за його відсутності.
Прокурор, відповідно до вимог частини 1 статті 302 КПК України, в обвинувальному акті заявив клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Згідно з частиною 2 статті 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
За вказаних обставин, згідно з частиною 1 статті 382 КПК України, суд у п'ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 2982 цього Кодексу, невідкладно, вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість за пред'явленим йому обвинуваченням, не оспорює встановлених досудовим розслідуванням обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 337 КК України, погоджується з розглядом обвинувального акта за його відсутності, суд приходить до висновку, що інкриміноване обвинуваченому діяння повністю доведене і вірно кваліфіковане органом досудового розслідування за частиною 1 статті 337 КК України, як ухилення військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до статті 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання
ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, є щире каяття.
Відповідно до статті 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , судом не встановлено.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є кримінальним проступком; особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, свою вину беззаперечно визнав, його вік, стан здоров'я, згідно наявних даних на обліку лікаря-психіатра КНП «Ріпкинська центральна лікарня» Ріпкинської селищної ради не перебуває, на обліку лікаря-нарколога КНП «Ріпкинська центральна лікарня» Ріпкинської селищної ради не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 16.05.1995 по 23.11.1996.
Суд враховує наявність обставини, що пом'якшує та відсутність обставин, що обтяжують покарання, у зв'язку з чим суд вважає за можливе призначити ОСОБА_2 покарання за частиною 1 статті 337 КК України у виді штрафу в межах санкції частини 1 статті 337 КК України.
Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до статті 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 337 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень.
Речові докази - матеріали особової (облікової) справи на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Копії даного вироку надіслати учасникам судового провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга через Ріпкинський районний суд Чернігівської області до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_3