Справа № 577/6315/24
Провадження № 6/577/105/25
"02" грудня 2025 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Кравченка В.О.
за участю секретаря
судового засідання Цуканової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Линдюк Святослав Степанович, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на грошові кошти ОСОБА_3 у загальному розмірі 301 598,00 грн.,-
У поданій заяві ставиться питання про звернення стягнення на грошові кошти ОСОБА_3 у загальному розмірі 301 598,00 грн., яка має заборгованість перед ОСОБА_2 внаслідок продажу нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 10247859104) у рахунок задоволення вимог ОСОБА_1 за рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18.02.2025 року у справі № 577/615/24 про стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 .
На обґрунтування у заяві вказано, що за рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18.02.2025 року у справі № 577/6315/24 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 була стягнута заборгованість за договором позики від 17.02.2024 року загальним розміром 293 662 грн., а також понесені позивачем судові витрати, що складаються із судового збору - 2936 грн. 62 коп. та правничої допомоги - 5000 грн., всього ж 301598 грн. 62 коп.
Дане судове рішення перебуває на примусовому виконанні у Конотопському відділі державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області. Проте, внаслідок відсутності грошей на банківських рахунках боржника зазначене судове рішення залишається невиконаним.
Разом з тим, Конотопським міськрайонним судом Сумської області розглядалася справа № 577/2668/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_2 щодо визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 10247859104) недійсним, у зв'язку з його фраудаторністю. Позовна заява була аргументована тим, що в період наявної непогашеної заборгованості уже колишня дружина відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , за його згодою, продала нерухоме майно вартістю 700 000 грн., яке було спільною сумісною власністю.
У згаданому позові, представником позивача, в порядку передбаченому ч. 1 ст. 93 ЦПК України, було поставлено дружині відповідача ОСОБА_3 питання:
«Чи передавали Ви своєму чоловікові ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 50% від вартості проданого нерухомого майна квартири за адресою: АДРЕСА_1 ?»
На що ОСОБА_3 надано відповідь: «Ні».
Отже, ОСОБА_3 у поданій заяві від 07.07.2025 року у справі №577/2668/25 визнала факт зберігання у себе частки грошових коштів у розмірі 350 000 гривень (прим. 50% від вартості проданого нерухомого майна), що належать відповідачу ОСОБА_2 внаслідок продажу нерухомого майна, що було спільною сумісною власністю.
З урахуванням викладеного, посилаючись на статті 61, 63, 65 СК України, які передбачають рівні права подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, необхідність згоди одного із подружжя при укладенні договорів, які потребують нотаріального посвідчення і державної реєстрації, а також - положення ч. 1 ст. 440 ЦПК за яким суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили, ініціатор звернення і просить задовольнити заявлені вимоги.
Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Линдюк Святослав Степанович пропонує розглянути звернення без його та заявника участі про що подав відповідне клопотання.
Заінтересовані особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, поважність причин неявки не повідомили, заяв про відкладення судового засідання від них не надходило.
З урахуванням приписів ч. 4 ст. 440 ЦПК неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи.
Разом з тим, представник ОСОБА_3 адвокат Огорілко Юрій Миколайович подав письмові пояснення у яких просить відмовити у задоволенні звернення з підстав недоведеності між колишнім подружжям Чорній боргових відносин та неможливість використання показів його довірителя наданих в іншій цивільній справі (а.с. 72-75).
Суд, вислухавши доводи представника заявника, ознайомившись із запереченнями представника заінтересованої особи, дослідивши представлені докази дійшов такого висновку.
Частинами 1, 2 ст. 13 ЦПК України регламентовано, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У ч. 3 ст. 12, частинах 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За положеннями ч. 1 ст. 440 ЦПК України, саме на які посилається ініціатор звернення, суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили.
Аналіз наведених норм надає підстави для висновку про можливість звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, виключно у випадках, якщо заборгованість не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили. Ці умови повинні бути доведені належними та допустимими доказами.
Проте, таких доказів суду не представлено, а тому розглядувана заява не підлягає задоволенню.
Керуючись: ст.ст. 12, 13, 81, 440 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Линдюк Святослав Степанович, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на грошові кошти ОСОБА_3 у загальному розмірі 301 598,00 грн. залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання.
СуддяВ. О. Кравченко