Справа № 473/5826/25
іменем України
"03" грудня 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Булкат М.С.,
за участю секретаря судового засідання Багрін І.А.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Прибужанівської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини
встановив
В листопаді 2025 року позивач ОСОБА_1 через представника - адвоката Літвінова С.С. звернулася до суду з позовною заявою, у якій просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилася після смерті брата ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом 2 місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.
Ухвалою судді від 05 листопада 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
В підготовче судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 не з'явились, від представника позивача на адресу суду надійшла заява, в якій вона просив розглядати справу у їх відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує повністю.
В підготовче судове засідання представник відповідача - Прибужанівська сільська рада - не з'явилися, надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, заявлені позовні вимоги визнає повністю.
Відповідно до ч.ч.3,4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
В судовому засіданні було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивачки - ОСОБА_2 .
Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої ввійшла частка земельних ділянок площею 5, 89 га. та 1,18 га., кадастрові номери 4822082000:06:000:0006 та 4822082000:10:000:0255, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Дмитрівської сільської ради Вознесенського р-ну Миколаївської області та належні померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 473 від 12.04.2011 р.
За життя брат позивачки заповіту не склав, на день смерті він був зареєстрований по АДРЕСА_1 , з ним на момент смерті ніхто не був зареєстрований, а тому відповідно до ст. 1261 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом набула позивачка, як рідна сестра спадкодавця.
Інших спадкоємців другої чи наступних черг, які б прийняли спадщину немає.
На час смерті позивачка за не проживала разом з братом, була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 .
Позивачка дізналася про смерть свого брата за місцем проживання в с. Варюшине Вознесенського району Миколаївської області. Подія стала для неї тяжким психологічним потрясінням: упродовж тривалого часу вона перебувала у пригніченому емоційному стані та болісно переживала втрату близької людини.
30 квітня 2023 року позивачка була госпіталізована до Вознесенської центральної районної лікарні зі скаргами на різкий біль у верхній частині живота, нудоту та нападоподібний біль. У стаціонарі вона перебувала до 23 травня 2023 року з діагнозом: «хронічний калькульозний холецистит, загострення; гастродуоденіт у фазі неповної ремісії».
У зазначений період позивачка не мала можливості звернутися до нотаріуса для оформлення права на спадщину у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні та тяжким станом здоров'я, що й стало причиною пропуску встановленого строку для прийняття спадщини.
Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не зареєстрована. (відповідь завідувача Вознесенської державної нотаріальної контори від 14.11.2025 року №1550/01-09).
Відповідно до загальних положень про спадкування, викладених у статтях 1220, 1222, 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, початком перебігу якого є час її відкриття.
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно із частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
За положеннями частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк на прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї норми поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду: від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).
Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Якщо ж у спадкоємця об'єктивних перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Крім того, суд має враховувати тривалість неподання заяви про прийняття спадщини і після закінчення шестимісячного строку, передбаченого статтею 1270 ЦК України, дотримання заявником такої засади цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).
Обґрунтовуючи позовні вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини позивачка посилалась на те, що пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини був зумовлений об'єктивними та поважними причинами, зокрема тяжким емоційним станом після смерті брата та тривалим лікуванням у стаціонарі. За таких обставин вона не мала фактичної можливості своєчасно звернутися до нотаріуса, що і стало підставою для звернення до суду з вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Вказані обставини підтверджуються наявними матеріалами справи, а саме довідкою виданою Комунальним підприємством «Комунальне некомерційне підприємство Вознесенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» та інших довідок про стан здоров'я позивачки.
Суд вважає, що причини пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважними та такими, що пов'язані з об'єктивними обставинами на вчинення цих дій та не мають стати підставою усунення позивачки від права спадкування.
Наведена позивачем причина пропуску строку для прийняття спадщини сталася не з її вини, а тому, враховуючи вказане та незначний термін пропуску строку, суд вважає за можливе визначити додатковий строк тривалістю два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись статтями 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Прибужанівської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 для подання заяви про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк два місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Суддя М. С. Булкат