Справа № 453/1626/25
№ провадження 2/453/857/25
(заочне)
19 листопада 2025 року Сколівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Ясінського Ю.Є.,
секретаря судового засідання Гринюк Л.Я.,
розглянувши у залі суду у місті Сколе Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
23 вересня 2025 року представник позивача Усенко М.І. через систему «Електронний Суд» звернувся в суд із вказаним вище позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №5518268 від 12 серпня 2022 у розмірі 40250 гривень та судові витрати.
В обґрунтування позову посилається на те, що 12 серпня 2022 року між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №5518268, відповідно до умов якого їй надано кредит в розмірі 10000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів. Товариство виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору. Відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором, не повернув повному обсязі кредитні кошти ТзОВ «Мілоан».
27 квітня 2023 року ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «ФК «Кредит Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги № 95-МЛ, згідно якого ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТзОВ «Мілоан», тобто до ОСОБА_1 .
Загальний розмір заборгованості відповідача за даним кредитним договором відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № 95-МЛ від 27 квітня 2023 становить 40250 грн. з яких: заборгованість за кредитом 10000 грн., заборгованість за процентами 29250 грн., заборгованість за комісію за видачу кредиту 1000 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором №5518268 у розмірі 40250 грн., яку представник позивача просить стягнути з відповідача.
Ухвалою від 10 жовтня 2025року в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У зв'язку з викладеним судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.
Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надала.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Так, відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст. 634 ЦК).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно абзацу 2 ч.2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Судом встановлено, що 12 серпня 2022 року між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №5518268, відповідно до умов якого Відповідачу надано грошові кошти у розмірі 10000 грн. на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений Договором.
Укладаючи вищевказаний Кредитний договір відповідач та ТзОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором R32098, що зазначено в довідці про ідентифікацію.
Підтвердженням добровільного укладення відповідачем кредитного договору є Анкета-Заява Позичальника, в якій зазначені особисті дані відповідача .
Згідно п. 2.1 кредитного договору кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 .
На підтвердження виконання Позивачем зобов'язань щодо перерахування коштів за кредитним договором надано Платіжне доручення про успішне перерахування коштів за кредитним договором №5518268 від 12 серпня 2022 року.
27 квітня 2023 року між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення права вимоги №95-МЛ.
Згідно з акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 27 квітня 2023 до Договору відступлення права вимоги №95-МЛ ТзОВ «Мілоан» передав ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» Реєстр боржників сформований відповідно до Договору відступлення права вимоги №95-МЛ.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимог №95-МЛ від 27 квітня 2023 року, ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №5518268 в сумі 40250 грн., з яких: 10000 грн. - залишок по тілу кредиту; 29250 грн. - залишок по відсотках та 10000 грн. заборгованість за комісією за видачу кредиту.
Відтак, позивача наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Оскільки термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв'язку з чим ТзОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло права звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у зв'язку із неналежним виконанням позичальником зобов'язання за кредитним договором.
Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 40250 грн.
Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст. 527 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Зі змісту кредитного договору №6116480 від 23.08.2022 вбачається, що позикодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором на строк, визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
Отже, на переконання суду, відповідач був у повній мірі поінформований про умови надання кредиту відповідно до вимог чинного законодавства.
Разом з тим, суд приймає до уваги, що всі документи знаходяться в особистому кабінеті Позичальника, з якими він був ознайомлений на момент укладення договору, погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами Договору в цілому та підтверджує що: він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умова Кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід'ємно частиною цього Договору.
За таких обставин, суд доходить до висновку, що оскільки підписанням договору про споживчий кредит №5518268 від 12 серпня 2022 року сторони досягли згоди щодо умов, зокрема про нарахування відсотків, а відтак, заборгованість за тілом кредиту в сумі 10000 грн. та нарахування відсотків за кредитним договором в розмірі 39 250 грн. є правомірним та підлягає до стягнення з відповідача.
Щодо частини позовної вимоги про стягнення комісії за договором в розмірі 1000 грн., слід відмовити, оскільки згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року в справі № 496/3134/19, вимоги кредитних договорів, які встановлюють щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, в даному випадку за надання та обслуговування кредиту, є нікчемними.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 09 вересня 2025 року.
Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково тому на користь позивача слід стягнути судовий збір, пропорційно задоволеним вимогам, в сумі 2349 грн (2422,40 х 97 %).
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, то суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до частини другої ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч.3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частин 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог чч.4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Подібні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 910/7310/20.
Судом встановлено, що Адвокатське об'єднання «Апологет» в особі адвоката Усенко М.І. надавало позивачу ТзОВ "ФК"Кредит - Капітал" правову допомогу на підставі договору про надання правничої допомоги №0107, укладеного 01 липня 2025 року.
Згідно акту №933 від 05 вересня 2025 року про надання юридичної допомоги, складеного Адвокатським об'єднанням «Апологет» та ТзОВ "ФК«Кредит-Капітал» та детальним описом наданих послуг від 05 вересня 2025 року, адвокатським об'єднанням надано послуги: усна консультація (30 хв.), ознайомлення з матеріалами кредитної справи (2 год.), погодження правової позиції у справі (30 хв.), складання позовної заяви (3 год 30 хв.), подання заяви до суду від імені клієнта (1 шт.). Сума наданих послуг відповідно до договору складає 8000 грн.
Відповідно до пункту 2.3 договору про надання правової допомоги від 01.07.2025 року №010, вартість наданих послуг за одну справу складає 8000 грн. без ПДВ.
Пунктом 2.5 договору передбачено, що термін оплати послуг вказаний у Акті наданих робіт.
Згідно Акту №933 від 05 вересня 2025 року наданих послуг сторони підтвердили факт надання Адвокатським об'єднанням послуг відповідно до положень укладеного Договору про надання правничої допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, жодна зі сторін не мають жодних претензій, скарг та зауважень одна до одної стосовно виконання ними Договору №0107 від 01 липня 2025 року. Клієнт зобов'язаний зробити перерахунок суми наданих послуг на рахунок виконавця протягом 1 року з моменту підписання Акту.
Верховний Суд вже неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку та критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідач не надала суду клопотання про зменшення судових витрат на оплату правничої допомоги.
Суд вважає, що надані позивачем докази підтверджують витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката та є обґрунтованими.
Враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, їх характер та необхідність, а також критерій розумності розміру понесених стороною витрат, пов'язаність цих витрат з розглядом справи, відсутність аргументованого клопотання відповідача про зменшення розміру заявлених витрат, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.
Разом з тим, указаний розмір витрат на правову допомогу підлягає перерахунку, пропорційно задоволеним вимогам.
Отже стягненню з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "ФК «Кредит-Капітал» підлягають витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволеної частини позовних вимог (97 %) у розмірі 7760 грн (8 000 грн х 97 %).
Керуючись ст.2,5,10-13,77-81,89,141,258,259,263-265,279 ЦПК України, суд,-
позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №5518268 від 12 серпня 2022 року в сумі 39250 (тридцять дев'ять тисяч двісті п'ятдесят) грн. 2349 (дві тисячі триста сорок дев'ять) грн. сплачений судовий збір та 7760 (сім тисяч сімсот шістдесят) грн. витрати на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги на таке рішення, якщо заяву про перегляд заочного рішення чи апеляційну скаргу не було подано.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається безпосередньо до Сколівського районного суду Львівської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування сторін у справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал», адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Ю.Є. Ясінський