Провадження №2/447/1523/25
Справа №447/3386/25
02.12.2025 місто Миколаїв
Миколаївський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,
за участю: секретаря судового засідання Малик О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом: ОСОБА_1 ,
до відповідача: ОСОБА_2 ,
про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
за участю:
позивач: не з'явився;
відповідач: не з'явився;
Обставини справи.
ОСОБА_1 звернулася у Миколаївський районний суд Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 7 162,00грн щомісяця починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання чи до досягнення дитиною двадцяти трьох річного віку, у зв'язку з тим, яка з цих обставин настане першою.
Ухвалою суду від 07.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні на 27.11.2025.
В судове засідання 27.11.2025 учасники справи не з'явились.
Позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву, у якій просила розгляд справи про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка навчається, проводити у її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 також подав до суду заяву, у якій просив розгляд справи за позовом ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка навчається, проводити у його відсутності. Проти задоволення позову не заперечив.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, законодавцем визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, у разі їх неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи
Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Згідно ч.4,5 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведені вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 27.11.2025, є дата складення повного судового рішення - 02.12.2025.
Правова позиція позивача.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 11.11.2005 вона та відповідач уклали шлюб. У шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно рішення суду від 26.08.2010, шлюб між нею та відповідачем розірвано. Вказує, що всі обов'язки, щодо утримання та виховання сина вона несе самостійно, син проживає з нею та перебуває на її утриманні. На даний час дитина є повнолітньою, однак продовжує навчатися у Люблінській Політехніці на факультеті будівництва і архітектури в м. Люблін, Польща. Зазначає, що син навчається на денній формі та не має змоги влаштуватися на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток. Крім того, він щомісячно сплачує за оренду житла 7162 грн, що еквівалентно 631,83zl, згідно з договором оренди житла. Оскільки відповідач на даний час офіційно не працює, має нерегулярний мінливий дохід, просить стягнути аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 7 162,00грн.
Правова позиція відповідача.
Відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву, у якій зазначив, що проти задоволення позову не заперечує, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Фактичні обставини встановлені судом.
Судом встановлено, що сторони у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , перебували у шлюбі, який на даний час розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 виданим 26.08.2010 відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського районного управління юстиції Львівської області.
Від спільного подружнього життя у сторін народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_2 , виданим 16.04.2007 року Дроговизькою сільською радою Миколаївського району Львівської області, згідно якого, його матір'ю є позивач ОСОБА_1 , а батьком є відповідач ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки ОСОБА_4 будівництва і архітектури від 18.12.2024 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є студентом Факультету будівництва і архітектури, форма навчання- стаціонарна (денна), рівень освіти- першого ступеня, напрям навчання- будівництво. Студент розпочав навчання 01.10.2025, навчання триває 3,5 роки. Запланований термін закінчення навчання: 28.02.2028. Вказана довідка долучена на польській мові із засвідченим перекладом на українську.
Відповідно до витягів із реєстру Розвадівської територіальної громади, позивачка ОСОБА_1 та син позивачки і відповідача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу із реєстру Розвадівської територіальної громади ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Оцінка суду.
Як вбачається із позовної заяви, між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу утриманням їх спільної повнолітньої дитини, який продовжує навчання, та які врегульовано главою 16 СК України.
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 51 Конституції України гарантовано, а статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі статтею 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти.
Відповідно до статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, доньки у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Статтею 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, доньки; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Як встановлено судом, ОСОБА_3 , який є сином позивачки та відповідача по справі, після досягнення повноліття (на день звернення з даним позовом до суду не досяг 23 років) продовжує навчання.
Зокрема згідно довідки ОСОБА_4 будівництва і архітектури (м.Люблін, Республіка Польща) від 18.12.2024, ОСОБА_3 , є студентом Факультету будівництва і архітектури, навчається на денній стаціонарній формі навчання, навчання розпочав 01.10.2025, запланований термін закінчення навчання: 28.02.2028.
Суд приймає до уваги, що син сторін у справі хоча і досяг повноліття, однак навчається на денній формі навчання, а відтак, потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання, оскільки сама по собі денна форма навчання позбавляє повнолітню дитину сторін можливості працювати та утримувати себе самостійно і за таких умов дитина потребує матеріальної допомоги від своїх батьків.
У постанові Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 346/103/17 суд касаційної інстанції, зокрема, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дитина сторін навчається на денній формі, у зв'язку з чим не в змозі офіційно працювати та отримувати доходи, а отже потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання.
Позивач стверджує, що всі витрати на навчання та утримання сина вона несе самостійно. Також позивачка стверджує, що син ОСОБА_5 орендує житло в місті Люблін, де проходить навчання, та щомісячно сплачує за оренду житла 7162 грн, що еквівалентно 631,83zl, згідно з договором оренди житла.
Суд звертає увагу на те, що вказані обставини не заперечуються та визнаються відповідачем ОСОБА_2 , який подав письмову заяву в якій позовні вимоги про стягнення з нього на користь позивачки аліменти на утримання його сина ОСОБА_3 , визнав повністю.
Щодо долученого позивачкою документа, який у додатках до позовної заяви зазначений, як: «копія договору про надання оренди житла», то такий викладений на іноземній мові та не містить належного перекладу на українську мову.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова, а відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про засади державної мовної політики» державною мовою України є українська мова.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.14 вказаного Закону, судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.
Згідно з ч.1 ст.9 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
Відповідно до пункту 8 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20 серпня 2019 року, діловодство в суді ведеться державною мовою, крім випадків, передбачених законодавством України. У діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
З огляду на викладене, суд визнає вказаний документ, який названий позивачем як: «копія договору про надання оренди житла», неналежним доказом, оскільки такий викладений на іноземній мові та не містить належного перекладу на українську мову, що позбавляє суд можливості оцінити такий, дослідити його зміст.
Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч.1,2 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
Згідно із положеннями ч.1 ст. 81, ч.1 ст. 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовільнити повністю та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , який продовжує навчання в Люблінській політехніці (м.Люблін, Республіка Польща) на факультеті будівництва і архітектури на стаціонарній (денній) формі навчання, аліменти в розмірі 7 162,00грн, щомісячно.
Згідно ст.ст. 191, 199 СК України аліменти за загальним правилом присуджуються від дня пред'явлення позову і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення 23-річного віку.
Тому стягнення аліментів слід розпочати з дня коли позивач звернулась із позовом до суду, з 23 жовтня 2025 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання в Люблінській політехніці (м.Люблін, Республіка Польща) на факультеті будівництва і архітектури, але не більше, ніж до досягнення ОСОБА_3 23-річного віку.
Судові витрати.
Відповідно довимог ч.ч.1,2ст.141ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:1)у разі задоволення позову - на відповідача; 2)у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду із позовом щодо стягнення аліментів, була звільнена від сплати судового збору, то такий слід стягнути на користь держави з відповідача в сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,
позов задовольнити повністю.
Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 7 162,00грн щомісячно, починаючи з дня звернення з даним позовом до суду- 23.10.2025 та до завершення ОСОБА_3 навчання у Люблінській політехніці, але не довше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211 гривень 20 копійок (дев'ятсот вісім гривень нуль копійок).
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання АДРЕСА_1 , персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання АДРЕСА_2 , персональний ідентифікаційний номер- НОМЕР_4 .
Повне рішення складено 02.12.2025.
Суддя Роман ДЖУС