Справа № 632/1680/25
Номер провадження 2/634/408/25
Категорія 40
01.12.2025 року сел. Сахновщина Харківська область
Сахновщинський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді Єрьоміної О.В.,
за участю секретаря судового засідання Литвиненко Т.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в сел. Сахновщина Харківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,,-
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 308173951 від 09.05.2024 року у розмірі 18126 грн, а також судовий збір у сумі 3028 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 09.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 308173951 у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно ЗУ «Про електронну комерцію» у безготівковій формі.
Згідно умов цього договору відповідачу було надано кредит у розмірі 7820 грн, який складається із двох частин 6800 грн у порядку передбаченому договором, 1020 грн утримується кредитодавцем із суми кредиту шляхом зарахування однорідних грошових вимог у рахунок оплати комісії. Строк кредитування 92 дні, зі сплатою процентів: 164,25 % річних.
28.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу №28/1118-01, строк якого неодноразово був продовжений додатковими угодами, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 308173951 від 09.05.2024 року.
27.02.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №27/0225-01, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № 308173951 від 09.05.2024 року, що підтверджується Витягом з Реєстру боржників № 2 від 27.02.2025 року.
Оскільки відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, сума заборгованості становить:
7820 грн - заборгованість за тілом кредиту;
3237,48 грн - заборгованість по процентам.
У судове засідання представник позивача не з'явився, просив слухати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з"явився, повідомлявся належним чином про час, дату та місце розгляду справи. Про причини неявки суду не повідомив. Відзив до суду не надав.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне задовольнити позов частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною п'ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Номер телефону, на який направлявся одноразовий ідентифікатор між сторонами погоджено, а саме, його зазначено особисто відповідачем в Кредитному договорі.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 626 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 ст. 1047 ЦК України передбачено, шо позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1, 3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що 09.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 308173951 у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно ЗУ «Про електронну комерцію» у безготівковій формі.
Згідно умов цього договору відповідачу було надано кредит у розмірі 7820 грн, який складається із двох частин 6800 грн у порядку передбаченому договором, 1020 грн утримується кредитодавцем із суми кредиту шляхом зарахування однорідних грошових вимог у рахунок оплати комісії. Строк кредитування 92 дні, зі сплатою процентів: 164,25 % річних.
28.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу №28/1118-01, строк якого неодноразово був продовжений додатковими угодами, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 308173951 від 09.05.2024 року.
27.02.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №27/0225-01, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № 308173951 від 09.05.2024 року, що підтверджується Витягом з Реєстру боржників № 2 від 27.02.2025 року.
Оскільки відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, сума заборгованості становить:
7820 грн - заборгованість за тілом кредиту;
3237,48 грн - заборгованість по процентам.
При цьому, сторони погодили, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно з Графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору, згідно якого проценти за користування кредитом становлять 2251,65 грн.
З урахуванням викладеного вважаю, що доказів, які б свідчили про наявність підстав для звільнення відповідача від виконання зобов'язань за кредитними договорами, суду не надано.
Однак, суд не може в повному обсязі погодитися з розрахунками, наданими позивачем виходячи з наступного.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З договору, укладеного позивачем з первісним кредитором, вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Обгрунтованою та доведеною згідно матеріалів справи є сума заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7820 грн.
Що ж стосується заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 3237,48 грн, виходжу з такого.
Умовами договору було погоджено, зокрема суму кредиту, строк його повернення, проценту ставку за користування кредитом.
При цьому, згідно графіку розрахунків, який також погоджено сторонами, проценти за користування кредитом становлять 2251,65 грн.
Пунктом 6 цього графіку визначено, що у разі настання непередбачуваної п. 1.4.3 кредитного договору відкладальної обставини без застосування п. 1.4.2 договору щодо виникнення у позичальника зобов'язань по оплаті процентів за встановлений в п. 1.2 договору строк у розмірі розрахованому за Базовою процентною ставкою, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 21140 грн: проценти 7140 грн та сума кредиту - 14000 грн.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказаний висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження №4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.
У зв'язку із викладеним, оскільки відповідачем у встановлені строки не було сплачено кредитні кошти та проценти, нараховані за ним, а матеріали справи не містять підтвердження пролонгації договору позичальником, вважаю, що обгрунтованою і підтвердженою є сума заборгованості за процентами погоджена сторонами у розмірі 2251,65 грн.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані у частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 7820 грн та 2251,65 суми заборгованості за відсотками, що у загальному розмірі становить 10071,65 грн.
Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 2758,04 грн пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.263-265,280 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованість у розмірі 10071,65 грн, а також судовий збір у сумі 2758,04 грн.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданої протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.
Повне заочне рішення складене 03.12.2025 року.
Суддя: