Справа № 348/2508/25
01 грудня 2025 року м. Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Бурдун Т.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (м.Львів) про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , директора ТОВ «ПБС», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на якого протягом року не накладали адміністративне стягнення,
за вчинення адміністративного правопорушення. передбаченого ч.1 ст.163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
03.10.2025 до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (м.Львів) надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 161/33-00-51/32872788 від 30.09.2025 року ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ «ПБС», допустив несвоєчасну сплату узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість визначеного податковою декларацією за квітень 2025 від 20.05.2025 року № 9142229374 та уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2023 від 20.05.2025 року № 9142825284 та несвоєчасну сплату узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на прибуток за перший квартал 2025 по терміну сплати 21.05.2025.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, про дату,час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
01.12.2025 через систему «Електронний суд» захисник - адвокат Підлуцька Х.Б. подала клопотання про закриття провадження. В обґрунтування якого зазначила, що при складенні протоколу № 161/33-00-51/32872788, посадовою особою не дотримано вимог КУпАП щодо строків, змісту, форми та порядку складення протоколу про адміністративне правопорушення. Копія протоколу ОСОБА_1 не вручалася, не надано підтвердження про надсилання та отримання ОСОБА_1 повідомлення-виклику до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Тобто протокол складено за відсутності ОСОБА_1 , чим порушено його право на участь під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання пояснень. Крім того, вказує, що норма ч.1 ст. 163-32 КУпАП є банкетною, однак у протоколі відсутні посилання на конкретні норми податкового законодавства, порушення яких інкримінується ОСОБА_1 та порушення яких ставиться йому в вину податковим органом. Також, всупереч вимог ст. 256 КУпАП у протоколі не зазначені обставини, за яких було вчинено правопорушення, а саме граничний термін подачі платіжного документа та дату його фактичної подачі. Документи та дані, на підставі яких проводилася камеральна перевірка і складено акт від 09.09.2025 № 369/33-00-51/328727881, в матеріалах справи відсутні, що позбавляє можливості перевірити правильність висновків податкового органу. Окрім того, акт від 09.09.2025 в частині дат сплати за травень 2025 року складено поза межами строків накладення адміністративного стягнення, встановлених ст. 38 КУпАП, а тому не може вважатися допустимим джерелом доказування. Також в порушення вимог ст. 254 КУпАП протокол складено більш ніж через 24 години з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, оскільки згідно акту особу виявлено 09.09.2025, а протокол про адміністративне складено тільки 30.09.2025. Будь-яких інших доказів щодо неналежного виконання ОСОБА_1 посадових обов'язків, не дотримання яких саме стандартів та вчинення ним дій, які б підтверджували наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП не має.
На підставі наведеного просить закрити провадження у справі про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-2 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, клопотання про закриття провадження, суддя доходить таких висновків.
Суд розглядає справу у межах обставин, викладених у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення та на основі тих доказів, які стосуються обставин вчинення адміністративного правопорушення, які покладено в основу складання зазначеного вище протоколу.
Виходячи зі змісту ст. 7, 254, 279 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст.258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування відповідно до ст.251 КУпАП, у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення це документ, складений на відповідному бланку з неухильним дотриманням вимог щодо процедури та об'єму заповнення, який містить склад інкримінованого особі діяння (адміністративного правопорушення), та в межах якого відповідна посадова особа розглядає справу про адміністративне правопорушення.
Отже, предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей відповідно до ч.1 ст.254 КУпАП та ч. 2 ст. 251 КУпАП покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Для всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи суд повинен дослідити та оцінити за своїм внутрішнім переконанням усі обставини та докази по справі в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, відповідно до вимог ст.252 КУпАП.
Об'єктивна сторона за ч.1 ст.163-1 КУпАП полягає в відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Диспозиція ст.163-1 КУпАП є бланкетною, тобто такою, що не називаючи конкретних ознак правопорушення або називаючи лише їх частину, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів, які не є законами про адміністративну відповідальність, а тому, в даному випадку, посилання на конкретну норму закону, яку, згідно з протоколом, порушив ОСОБА_1 , є обов'язковим.
Так, у даній категорії справ формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, його мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів повинні бути чіткими та зрозумілими.
Проте, у протоколі відсутні посилання на конкретні норми податкового законодавства, порушення яких інкримінується ОСОБА_1 та порушення яких ставиться йому в провину податковим органом.
Також, всупереч вимог ст. 256 КУпАП у протоколі не зазначені обставини, за яких було вчинено правопорушення, а саме не зазначено фактичної дати подання платіжних доручень (якщо йдеться про несвоєчасне їх подання).
В графі протоколу «Дата, час і місце вчинення правопорушення» зазначено дату - 09.09.2025, яка є датою складання акту № 369/33-00-51/328727881 та № 370/33-00-51/32872788.
В порушення вимог ст. 254 КУпАП протокол складено більш ніж через 24 години з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, оскільки згідно акту особу виявлено 09.09.2025, а протокол про адміністративне складено тільки 30.09.2025.
Долучені до матеріалів справи Акти камеральних перевірок від 09.09.2025, самі по собі, не можуть вважатися достатнім та належним доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП, у зв'язку із тим, що Податковим кодексом України, а також Кодексом адміністративного судочинства України передбачено адміністративний (досудовий) та судовий порядок оскарження неправомірних дій уповноважених осіб органів доходів та зборів, якщо об'єкт перевірки не погоджується з викладеною у відповідному акті інформацією.
У силу норм Податкового кодексу акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
Тому, акти перевірки не можуть слугувати належними та допустимими доказами винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Документи та дані, на підставі яких проводилася камеральна перевірка і складено акти від 09.09.2025 № 369/33-00-51/328727881 та № 370/33-00-51/32872788, в матеріалах справи відсутні, що позбавляє можливості перевірити правильність висновків податкового органу.
Крім того, до матеріалів справи не долучено доказів, які підтверджують, що ОСОБА_1 є директором ТОВ «ПБС».
Інших належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-2 КУпАП, до матеріалів справи не додано.
Статтею 62 Конституції України імперативно визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Аналізуючи надані суду докази у їх сукупності, приходжу до висновку, що органом, яким було складено протокол про адміністративне правопорушення, не надано належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП.
На переконання суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
Пунктом 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак, у відповідності до ст.62 Конституції України, п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.163-2 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.163-2 КУпАП, закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його ї діяннях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга на постанову подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Т.А. Бурдун