Справа № 194/1282/25
Номер провадження № 2/194/927/25
02 грудня 2025 року м.Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Хоменка Д.Є.,
за участю секретаря судового засідання - Єрмолаєвої А.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) в інтересах якого діє представник - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), третя особа - ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Аргументуючи заявлені вимоги, зазначає, відповідач є батьком позивача, що підтверджується копією свідоцтва про народження. Мати позивача - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З грудня 2020 року по сьогоднішній день позивач проживає разом з бабусею ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки батько не виконував свої обов'язки, не піклувався про нього, що підтверджується довідкою про фактичне місце проживання №1738 від 08.08.2025 року. Позивач перебуває на повному утриманні бабусі. Матеріальне становище бабусі не дозволяє належним чином утримувати ОСОБА_1 , оскільки виникли витрати у зв'язку з навчанням позивача, на одяг, підручники, канцелярські товари, належне харчування, лікування та інші витрати, необхідні для нормального розвитку дитини.
Крім того позивач перебуває на обліку лікаря кардіолога та ортопеда.
Ухвалою судді від 18 вересня 2025 року у справі відкрите спрощене позовне провадження. Сторони про розгляд справи повідомлялись належним чином. Від сторін не надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін. Відзиву на позов відповідачем не надано.
Беручи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до переконання про задоволення позову на підставі наступного.
Судом встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №00036826981 від 13 вересня 2022 р., відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернівського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, зареєстрований шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , за актовим записом № 132.
Згідно до свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в графі батьки вказані: ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Відповідно свідоцтву про смерть, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Тернівського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, серії НОМЕР_2 , мати заявника - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
В свідоцтві про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками зазначені ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , актовій запис №434. Відповідно, ОСОБА_4 - є бабусею заявника.
Довідкою про фактичне місце проживання №1738 від 08.08.2025 року підтверджено, що за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживають з грудня 2020 року по теперішній час: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Як передбачено ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789X11 (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Статтею 179 СК України визначено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ч. 1 ст. 180 СК України).
Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частиною першою статті 18 СК України кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Частиною четвертою статті 152 СК України передбачено, що дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років. Особа, якій виповнилось 14 років, може сама звернутись до суду із заявою, зокрема про стягнення аліментів.
Оскільки з батьком, позивач не може досягнути згоди щодо стягнення аліментів, які він повинен сплачувати на його утримання, просить їх стягнути безпосередньо на свою користь відповідно до статті 179 СК України.
Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними, тому може сама звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів з батьків, які не можуть досягнути згоди щодо стягнення аліментів на її утримання. Таку позицію висловив Верховний Суд у постанові від 23 серпня 2023 року у справі №707/1319/22.
На підставі вище вказаних обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог неповнолітнього ОСОБА_1 , та стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліменти у розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, і до досягнення повноліття.
Згідно ст.430 ЦПК України суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Крім того, згідно ст. ст. 4, 5 Закону України «Про судовий збір» підлягає до стягнення з відповідачів на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 179, 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 19, 76, 264, 280-282, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) в інтересах якого діє представник - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), третя особа - ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, задовольнити у повному обсязі.
Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти, у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20.08.2025 року і до досягнення повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн. коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_3 виданий органом 1237 від 07.04.2025 року, РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт невідомий, РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя Хоменко Д.Є.