Справа № 194/1703/25
Номер провадження 1-кс/194/176/25
02 грудня 2025 року м.Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі: слідчого судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, лейтенанта поліції ОСОБА_6 , в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025041400000388 від 28.08.2025 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
До Тернівського міського суду 29.08.2025 року надійшли матеріали клопотання слідчого СВ ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, лейтенанта поліції ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по матеріалам кримінального провадження №12025041400000388 від 28.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
В клопотанні зазначено, що у кримінальному провадженні 29.08.2025 повідомлено про підозру, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Обухів, громадянину України, не одруженому, на утриманні нікого немаючого, з професійно-технічною освітою, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючому за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовцю в спеціальному званні старший солдат військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, військової частини НОМЕР_1 .
28 серпня 2025 приблизно о 02:00 год., старший солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , вступив в злочинну змову з військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 , а саме: молодшим сержантом ОСОБА_8 та солдатом ОСОБА_9 , вчинивши розбійний напад на мешканця вказаного будинку ОСОБА_10 , з метою заволодіння належним йому майном.
Реалізуючи свій злочинний умисел, старший солдат ОСОБА_4 , молодший сержант ОСОБА_8 та солдат ОСОБА_9 , знаходячись в приміщенні зальної кімнати, здійснили напад на потерпілого ОСОБА_10 , завдавши у двох множинні удари руками та ногами по голові та тулубу ОСОБА_10 , а також молодший сержант ОСОБА_8 , підняв з підлоги дерев'яний журнальний столик та наніс ним удар по голові ОСОБА_10 .
В результаті спільних злочинних дій, старшим солдатом ОСОБА_4 , молодшим сержантом ОСОБА_8 та солдатом ОСОБА_9 , потерпілому спричинено тілесні ушкодження у вигляді закрито черепно - мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани голови (тем'яній ділянки з права, надбрівної дуги з ліва). Подолавши таким чином супротив потерпілого ОСОБА_10 , старший солдат ОСОБА_4 , молодший сержант ОСОБА_8 та солдат ОСОБА_9 , за попередньою змовою, переслідуючи корисливий мотив, відкрито заволоділи майном ОСОБА_10 , а саме: золотою печаткою вагою приблизно 10 гр., вартістю 40 000 гривень, золотою печаткою вагою приблизно 11 гр., вартістю 44 000 гривень, золотою печаткою вагою 7 гр., вартістю 28 000 гривень, золотою печаткою, вагою 9 гр., вартістю 36 000 гривень, золотою печаткою вагою 5 гр., вартістю 20 000 гривень, золотим ланцюгом вагою 30 грам, вартістю 120 000 гривень та мобільним телефоном марки «Xiaomi Redmi Not 8 Pro» вартістю 12 000 гривень та мобільним телефоном «Redmi 13 С» 8/256GB вартістю 15 000 гривень, спричинивши останньому матеріальний збиток на загальну суму 315 000 грн., тобто вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, вчинений групою осіб, поєднаний із насильством, небезпечний для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений в умовах воєнного стану, тобто вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.187 КК України.
Керуючись п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені ризики, а саме:
Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
(п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за яке, передбачено понесення винною особою покарання у виді позбавлення волі строком від 10 до 15 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду і метою уникнення понесення покарання. 29 серпня 2025 року слідчим суддею Тернівського міського суду в Дніпропетровській області ОСОБА_1 , відносно підозрюваного ОСОБА_4 , обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на 60 діб, тобто до 29 жовтня 2025 року. 25.10.2025 року направлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області. 27.10.2025 року на судове засідання до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 , для продовження строку запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не з'явився. ОСОБА_4 , був належним чином повідомлений про дату, місце розгляду клопотання. Таким чином підозрюваний порушив зобов'язання, які були покладені на нього ухвалою слідчого судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області.
Крім того про наявність вказаного ризику свідчить поведінка підозрюваного, який після вчинення кримінального правопорушення покинув місце вчинення злочину, що свідчить про наміри підозрюваного будь-яким чином уникнути кримінальної відповідальності.
Ризик незаконного впливання на потерпілого та свідка у цьому ж кримінальному провадженні.(п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України) слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої засновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, айв подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 , проходить військову службу в одній військовій частині з одним зі головних свідків у кримінальному провадженні.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), підтверджується тим, що знаходячись на свободі може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки зухвалий характер злочину у вчиненні якого обвинувачується останній, а також навички останнього поводження з холодною зброєю як військовослужбовця, свідчить про підвищену небезпеку останнього, а тому є підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі і злочин проти життя та здоров'я особи.
Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно підозрюваного пов'язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.
Неможливість покладення на підозрюваного обов'язків без застосування запобіжного заходу пов'язана з тим, що вказаний спосіб застосування заходу забезпечення і не може бути застосований до особи, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, пов'язаного із порушенням Присяги військовослужбовця Збройних Сил України, особи.
Крім того, перебування поза межами тримання під вартою, підозрюваний як особа, що не має підстав для звільнення з військової служби зобов'язаний буде повернутися до підрозділу, в якому він проходить службу, тобто до місця, де також проходять службу свідки, що беззаперечно створить умови для здійснення тиску на них.
За таких обставин, покладення обов'язків без застосування запобіжного заходу не може запобігти цим ризикам, також суворість покарання за кримінальне правопорушення та особистість підозрюваного свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування.
Підсумовуючи викладене, прокурор просив суд застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів без визначення розміру застави.
У свою чергу захисник та підозрюваний клопотали про відмову у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу в виді тримання під вартою і просили обрати більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання. Захист посилався на надуманість існування ризиків, встановлених прокурором(особа раніше не притягалася до відповідальності, підозрюваний не втікав з місця події, а залишався чекати на поліцію).
Під час судового розгляду ОСОБА_4 вину у інкримінованому правопорушенні не визнав, хоча підтвердив факт перебування у домоволодінні потерпілого з нанесення йому декількох ударів руками та однієї підніжки ногами
Судом вивчено наступні письмові матеріали подані стороною обвинувачення:
- витяг з ЄРДР №12025041400000388 від 28.08.2025 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України;
- рапорт про отримання заяви від 28.08.2025 року;
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 28.08.2025 року;
- протокол обшуку від 28.08.2025 року за адресою: АДРЕСА_2 (вилучено множинні сліди РБК, сліди папілярних узорів, каблучку з металу жовтого кольору, 2 фрагменти ланцюга з металу сірого кольору);
- постанова про визнання в якості речового доказу від 28.08.2025 року ;
- протокол огляду трупа гр.. ОСОБА_9 від 28.08.2025 року;
- протокол огляду від 28.08.2025території домоволодіння АДРЕСА_3 (вилучено ніж з дерев'яною ручкою коричневого кольору з слідами РБК)
- протокол допиту потерпілого ОСОБА_10 від 28.08.2025 року;
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.08.2025(потерпілий ОСОБА_10 впізнав гр.. ОСОБА_4 фото 2);
- лист КНП «Павлоградська центральна лікарня» щодо діагнозу гр.. ОСОБА_10 №01-26/710 від 01.10.2025;
- протокол доступу до речей і документів від 10.10.2025 щодо вилучення медичної картки хворого ОСОБА_10 ;
- висновок експерта №752 від 13.10.2025 року щодо ушкоджень ОСОБА_10 , встановлено ушкодження середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я на термін понад три тижня та легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розслід здоров'я не більше трьох тижнів;
- протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 28.08.2025 року ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 28.08.2025 року ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 29.08.2025 року ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 29.08.2025 року ;
- вимога щодо судимості гр.. ОСОБА_4 ,
- доручення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги особі, яка відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважається затриманою та/або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою від 28.08.2025 року №003-040009225;
- постанова про залучення захисника від 28.08.2025 року;
- протокол затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 28.08.2025 року;
- постанова про визнання в якості речового доказу 28.08.2025 року(речі, вилучені у затриманого гр.. ОСОБА_4 );
- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 28.08.2025 року;
- повідомлення про підозру від 29.08.2025 року;
Ухвала Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 29.08.2025 року про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання до 29.10.2025 року;
Постанова про продовження строку досудового розслідування від 22.10.2025;
Ухвала Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.10.2025 року про відмову у проводженні запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання;
Відповідь за підписом командира ВЧ НОМЕР_1 від 01.11.2025 року №1643/19494 на адресу ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області про поважність відсутності солдата ОСОБА_4 в судовому засіданні на 27.10.2025 року у зв'язку з проходженням навчання ;
Сертифікат, виданий солдату ОСОБА_15 серії НОМЕР_2 від 27.11.2025 року та свідоцтво до сертифіката про проходження навчання у період з 20.10.2025 по 27.11.2025 року, ВЧ НОМЕР_3 .
Дослідивши всі вищевказані матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до п.3 ч.1 статті 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Пунктом 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод», Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року №475/97-ВР Україна визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
У ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під терміном «обґрунтована підозра» у розрізі судової практики Європейського Суду з прав людини(справи «Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року) розуміється наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин.
На момент розгляду клопотання прокурора матеріалами провадження підтверджується причетність підозрюваного ОСОБА_4 лише до нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_10 (два удари кулаком і одна підніжка).
На момент розгляду клопотання прокурора вже встановлено ступінь тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_10 , проте матеріали провадження не містять інших ознак правопорушення за ч.4 ст.187 КК України відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Суд підкреслює, що клопотання про обрання запобіжного заходу відносно гр.. ОСОБА_4 розглядається судом вдруге(перший розгляд відбувся 29.08.2025 року з постановленням ухвали про відмову у задоволенні клопотання).
Водночас матеріали справи продовжують містити розбіжності у кількості осіб, які наносили ушкодження потерпілому ОСОБА_10 , мету нанесення ушкоджень та наслідки вказаних дій(ступінь тяжкості ушкоджень), що потребує додаткового опрацювання.
Стороною обвинувачення в суді доведено наявність ризиків передбачених у п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний проходив військову службу з одним із свідків у кримінальному провадженні. І хоча на даний час підозрюваний переведений до іншої військової частини, суд враховує пояснення прокурора щодо телефонного дзвінка з боку підозрюваного одному із свідків з вимогою схилити останнього для надання відповідних показів.
Поряд із цим суд не приймає до уваги посилання прокурора на умисне ухилення підозрюваного від явки до суду 27.10.2025 року, адже наявний лист командира ВЧ НОМЕР_1 від 01.11.2025 року №1643/19494, сертифікат серії МО №00554 від 27.11.2025 року та свідоцтво до сертифіката про проходження навчання у період з 20.10.2025 по 27.11.2025 року, свідчать про поважність неявки гр.. ОСОБА_4 до суду та його сумлінне ставлення до військової служби.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні(ч.1 ст.194 КПК України).
Частиною 4 ст.194 КПК України передбачено, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Вивченням особистості підозрюваного встановлено, що гр. ОСОБА_4 працездатного віку але офіційно не працевлаштований, військовослужбовець в спеціальному званні старший солдат військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, військової частини НОМЕР_4 , раніше не судимий(також відсутня погашена судимість).
Також слідчим суддею при вирішенні даного клопотання на виконання приписів ст.178 КПК України оцінюються наступні обставини: по кримінальному провадженню на даний час не зібрано докази щодо вчинення потерпілим правопорушення саме за ч.4 ст.187 КК України. На противагу цьому матеріали містять дані про можливість кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_4 за іншою, більш м'якою статтею кримінального закону.
Враховуючи вищевикладене, клопотання слідчого та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.
Перелічені ризики слідчим, не дають підстав застосування до підозрюваного запобіжного заходу тримання під вартою.
Поряд із цим, дії підозрюваного можуть містити склад іншого, більш м'якого правопорушення, тому слідчий суддя вважає за доцільне задовольнити клопотання захисника і застосувати що підозрюваного більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладанням на гр.. ОСОБА_4 обов'язку прибувати за першою вимогою до слідчого та/або суду із встановленням контролю за виконанням даної ухвали командиром військової частини НОМЕР_4 , що дозволить виключити вплив підозрюваного на свідків, які є військовослужбовцями його частини.
На підставі вище наведеного та керуючись ст.ст.176-178, 372 КПК України,-
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, лейтенанта поліції ОСОБА_6 в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025041400000388 від 28.08.2025 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - відмовити.
Клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання строком на 2 місяці.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язок, передбачений ч. 5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за першою вимогою до слідчого СВ ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області та/або суду.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 2 (два) місяці та обчислюється з 02.12.2025 року до 31.01.2026 року(включно).
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на слідчого СВ ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області та командира військової частини НОМЕР_4 .
Копію даної ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_4 та надати слідчому, прокурору і захиснику.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду даного клопотання може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали суду складено 03 грудня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1