Справа № 161/9978/25
Провадження № 2/161/3743/25
24 листопада 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого судді Гринь О.М.
за участю секретаря судового засідання Жежерун Д.А.
позивача ОСОБА_1
представника третьої особи, яка не заявляє
самостійних вимог щодо предмета спору
на стороні відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - виконавчий комітет Луцької міської ради про визначення місця проживання дитини з матір'ю, -
Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом.
Позов обґрунтовує тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.10.2024 було розірвано. У шлюбі в них народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначає, що після розірвання шлюбу діти залишились проживати з нею у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить їхній дочці ОСОБА_5 . Батько дітей ОСОБА_3 частково цікавить життям дітей та надає їм матеріальну допомогу.
Вважає, що у зв'язку з тим, що діти проживають з нею, вона займається їх вихованням, утриманням та піклуванням виникла необхідність у визначені місця проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 разом з матір'ю.
Посилаючись на викладене, просить суд визначити місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір'ю за місцем її проживання.
Ухвалою судді від 27.05.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі та залучено до участі в справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача виконавчий комітет Луцької міської ради.
Відповідач у встановлений строк відзив на позов не подав.
В судовому засіданні позивач заявлений позов підтримала та просила задовольнити з наведених у ньому підстав. Додатково ОСОБА_1 суду пояснила, що звернення до суду пов'язане з її побоювання, що відповідач може негативно впливати на дітей, забрати їх без її згоди або ж чинити їй перешкоди у виїзді дітей за кордон. Також зазначила, що станом на дату розгляду справи будь-якого спору між нею та батьком дітей щодо визначення місце проживання дітей не виникало.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Судові повістки надсилались відповідачу за адресою його зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України.
Представник органу опіки та піклування Шульган Ф.П. не заперечував щодо задоволення позову ОСОБА_1 та визначення місця проживання дітей з матір'ю.
Заслухавши пояснення позивача, представника органу опіки та піклування, дослідивши матеріали справи та подані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог, суд установив таке.
Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 29.07.2012, який рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.10.2024 було розірвано (а.с. 14-15).
Сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 (а.с.12) та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 (а.с. 13).
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Згідно з ч. 6 ст. 56 ЦПК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі або брати участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у судовому процесі для подання висновків у справі є обов'язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне.
На виконання своїх повноважень органом опіки та піклування Луцької міської ради подано до суду висновок № 174 від 09.07.2025 «Про визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ».
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Наведені норми процесуального закону дають підстави для висновку, що суд здійснює захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просить визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з нею, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач частково цікавиться життям дітей та частково надає їм матеріальну допомогу, натомість вона самостійно опікується дітьми, дбає про їх розвиток та фінансове забезпечення. Для уникнення проблем із визначенням місця проживання дітей у майбутньому, звернулася до суду.Крім цього, суду пояснила, що її звернення до суду пов'язане з її побоювання, що відповідач може негативно впливати на дітей, забрати їх без її згоди або ж чинити їй перешкоди у виїзді дітей за кордон, попри те, що станом на дату розгляду справи будь-якого спору між нею та батьком дітей щодо визначення місце проживання дітей не виникало.
Відповідно до ч. 2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Отже, аналіз вказаних норм СК України в контексті спірних правовідносин, вказує, що при вирішенні цієї справи суду належить відповісти на такі питання: 1) чи проживають батьки дитини (сторони у справі) спільно чи окремо; 2) з ким проживають неповнолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ; 3) чи є спір (або досягнута згода) між батьками щодо місця проживання дітей.
Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що позивач та відповідач проживають окремо, шлюб між ними розірвано на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.10.2024, діти після розірвання шлюбу залишились проживати з матір'ю ОСОБА_1 , ОСОБА_5 зареєстрована за місцем проживання батька, а ОСОБА_4 за місцем проживання матері.
Наведене також підтверджується висновком служби у справах дітей Луцької міської ради № 174 від 09.07.2025.
Крім цього, з вказаного висновку вбачається, що служба у справах дітей вважає доцільним визначення судом місця проживання малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю ОСОБА_1 .
З пояснень самої ОСОБА_1 наданих в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позивач фактично просить суд ухвалити рішення без наявності реального спору між нею та батьком малолітніх дітей, щодо їх місця проживання, оскільки судом не встановлено, жодних дій зі сторони відповідача, які б свідчили про його намагання перешкодити дітям проживати з матір'ю.
Таким чином, суд не вбачає спору між сторонами щодо визначення місця проживання дитини. Суду не надано жодного належного та допустимого доказу того, що відповідач ОСОБА_3 заперечує щоб його малолітні діти проживали разом з матір'ю. Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач вчиняв чи вчиняє дії, які б свідчили про порушення прав позивача, а звернення позивача до суду з обґрунтуванням позовної вимоги про визначення місця проживання дітей з нею на майбутнє, тобто на той можливий (ймовірний) випадок коли між сторонами дійсно виникне спір не є підставою для задоволення позову та суперечить завданню цивільного судочинства.
Отже, зі встановлених судом обставин вбачається, що між сторонами відсутній будь-який спір щодо місця проживання їхніх малолітніх дітей, а в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач порушує, не визнає чи оспорює право дітей проживати разом з матір'ю.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Оскільки, позивачу відмовлено у задоволені позову, позовна вимога про стягнення з відповідача на її користь витрат понесених у зв'язку зі сплатою судового збору до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 56, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 19, 160-161 СК України суд, -
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - виконавчий комітет Луцької міської ради про визначення місця проживання дитини з матір'ю - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 );
Відповідач: ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Луцьким РВ УМВС України у Волинській області, 16.12.2005);
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: виконавчий комітет Луцької міської ради (адреса: вул. Богдана Хмельницького, 19, м. Луцьк).
Повне рішення складено та підписано 02 грудня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду О.М. Гринь
Волинської області