Справа № 522/25781/25
Провадження по справі № 1-кс/522/6660/25
(повний текст)
27 листопада 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця у с. Веселе Бериславськогго району Херсонської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-24.05.2021 Новокаховським м/с Херсонської області за ч.1 ст.309, ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 70 КК України, засуджений до позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць;
-03.08.2021 Новокаховським м/с Херсонської області, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 186, ч.1
ст. 122, ч.1 ст. 70 КК України засуджений до позбавлення волі строком на 4 роки;На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання призначити більш суворе, за вироком Новокаховського м/с Херсонської області від 24.05.2021, та остаточно визначити до відбування покарання 4 роки 1 місяць, звільнився 23.02.2024,
підозрюваного в рамках кримінального провадження №12025163520000635 від 23.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та кримінального проступку, передбаченого ч.1, ч.3 ст. 357 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
ОСОБА_4 , 21.10.2025 близько 13 год 00 хв перебував у сквері імені Сергія Вітте в місті Одесі, який розташований за адресою м. Одеса, вул. Прохорівська, 1, де на лавці помітив сумку, яку на декілька хвилин залишила її власник ОСОБА_7 у той час, поки поряд у сквері вигулювала собаку.
Діючи з корисливих мотивів та переслідуючи ціль особистого збагачення, ОСОБА_4 вирішив таємно заволодіти цінними речами та грошима, які знаходились у вказаній сумці. Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 діючи таємно, повторно, у період воєнного стану який впроваджено на території України відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, дію якого неодноразово продовжено відповідними нормативними актами, підійшов до лавки, на якій знаходилась сумка, яку її залишила ОСОБА_7 та взявши її рукою швидко покинув місце події. Відійшовши не безпечну відстань ОСОБА_4 оглянув всім сумки та виявив у ньому портмоне у якому знаходились: грошові кошти на загальну суму 1500 грн, банківські картки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та АТ «ОЩАДБАНК» на ім'я ОСОБА_7 , якими він вирішив заволодіти, викинувши сумку і портмоне у парку.
Обернувши виявлені у портмоне грошові кошти на суму 1500 грн на свою користь, ОСОБА_4 також вирішив заволодіти грошовими коштами, які перебували на банківських рахунках ОСОБА_7 за допомогою викрадених ним банківської картки АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Діючи з єдиним умислом з корисливих мотивів та переслідуючи мету особистого збагачення, ОСОБА_4 , за допомогою банківської карти АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім'я ОСОБА_7 , у проміжок часу з 13 год 26 хв по 14 год 21 упродовж 21.10.2025 розрахувався у магазинах «Bіg Sale» та «DSC», які розташовані за адресою м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 88, а також у магазині «Kramnytsia» по вул. Старопортофранківська, 1 у м. Одесі і в магазині «Продукти» за адресою м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 107 у яких він придбав для себе одяг, продукти та інші речі на власний розсуд на загальну суму 2713 грн 90 коп.
В результаті своїх навмисних дій, ОСОБА_4 завдав потерпілій ОСОБА_7 загальної матеріальної шкоди на суму 4213,19 гривень.
Крім того, ОСОБА_4 , 21.10.2025 близько 13 год 00 хв перебував у сквері імені Сергія Вітте в місті Одесі, який розташований за адресою м. Одеса, вул. Прохорівська, 1, де на лавці помітив сумку, яку на декілька хвилин залишила її власник ОСОБА_7 у той час, поки поряд у сквері вигулювала собаку.
Діючи з корисливих мотивів та переслідуючи ціль особистого збагачення, ОСОБА_4 вирішив таємно заволодіти цінними речами, які знаходились у вказаній сумці. Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 діючи таємно, повторно, підійшов до лавки, на якій знаходилась сумка, яку її залишила ОСОБА_7 та взявши її рукою швидко покинув місце події. Відійшовши не безпечну відстань ОСОБА_4 оглянув всім сумки та виявив у ньому портмоне у якому знаходились: банківські картки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та АТ «ОЩАДБАНК» на ім'я ОСОБА_7 , які є офіційними документами, якими він вирішив заволодіти.
Обернувши зазначені офіційні документи потерпілої ОСОБА_7 (банківськи картки) на свою користь, ОСОБА_4 розпорядився ними на власний розсуд, зокрема за допомогою банківської карти АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім'я ОСОБА_7 , у проміжок часу з 13 год 26 хв по 14 год 21 упродовж 21.10.2025 розрахувався у магазинах «Bіg Sale» та «DSC», які розташовані за адресою м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 88, а також у магазині «Kramnytsia» по вул. Старопортофранківська, 1 у м. Одесі і в магазині «Продукти» за адресою м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 107 у яких він придбав для себе одяг, продукти та інші речі на власний розсуд на загальну суму 2713 грн 90 коп.
Крім того, ОСОБА_4 , 21.10.2025 близько 13 год 00 хв перебував у сквері імені Сергія Вітте в місті Одесі, який розташований за адресою м. Одеса, вул. Прохорівська, 1, де на лавці помітив сумку, яку на декілька хвилин залишила її власник ОСОБА_7 у той час, поки поряд у сквері вигулювала собаку.
Діючи з корисливих мотивів та переслідуючи ціль особистого збагачення, ОСОБА_4 вирішив таємно заволодіти цінними речами, які знаходились у вказаній сумці. Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 діючи таємно, повторно, підійшов до лавки, на якій знаходилась сумка, яку її залишила ОСОБА_7 та взявши її рукою швидко покинув місце події. Відійшовши не безпечну відстань ОСОБА_4 оглянув всім сумки та виявив у ньому портмоне у якому знаходились важливі особисті документи потерпілої якими він вирішив заволодіти:
- паспорт громадянки України № НОМЕР_1 виданий 25.03.2024 на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
- пенсійне посвідчення, серія НОМЕР_2 від 25.09.2007 на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
- свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № НОМЕР_3 від 13.05.2003 на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заволодівши зазначеними важливими особистими документами потерпілої ОСОБА_7 , ОСОБА_4 розпорядився ними на власний розсуд, зберігаючи при собі, у той час як вказані документи посвідчують особу власника та засвідчують важливі факти і події в житті особи і втрата їх суттєво ускладнює реалізацію їх прав, свобод і законних інтересів..
26.11.2025 ОСОБА_4 було повідомлено про підрозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану, та кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, за кваліфікуючими ознаками - викрадення, офіційних документів, та ч. 3 ст. 357 КК України, за кваліфікуючими ознаками - незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом або іншим важливим особистим документом.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 є те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке законом віднесено до категорії тяжких та за яке законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, тому розуміючи, яке йому загрожує покарання у разі доведеності його вини у скоєнні інкримінованого злочину, існує ризик того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
Крім того, є достатні підстави вважати, що існує ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто вчинення ОСОБА_4 інших кримінальних правопорушень, оскільки підозрюваний не має засобів для існування, офіційно не працює, неодноразово судимий, тому може вчинити нові кримінальні правопорушення.
У зв'язку з чим, слідчий за погодженням із прокурором, звернувся до суду із клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Позиція учасників
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити в повному обсязі, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені п.1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити нові кримінальні правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого, підозрюваний повідомив, що підозрюваний хоче відшкодувати потерпілй шкоду, а тому просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, допитавши підозрюваного, заслухавши учасників, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Мотиви слідчого судді
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Погоджуючись з прокурором, слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).
Юридична оцінка діяння у межах висунутого обвинувачення належить до кола питань, що вирішуються судом під час ухвалення вироку (пункт другий частини першої статті 368 КПК). Відповідне судове рішення, як передбачено частиною другою статті 371 зазначеного Кодексу, ухвалюється в нарадчій кімнаті. До цього часу висловлювати власну позицію по суті справи, а також вчиняти будь-які дії, що є прямим або опосередкованим проявом такої позиції, суд не вправі, оскільки це може викликати обґрунтований сумнів у його неупередженості.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке законом віднесено до категорії тяжких та за яке законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, офіційно не працює, раніше неодноразово судимий, які у встановленому законом порядку не знята та не погашені, на шлях виправлення не став, що свідчить про відсутність в підозрюваного міцних соціальних зв'язків, тому є підстави вважати що станом на теперішній час існує низка ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Пред'явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання доказами, а саме: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 про вчинення відносно неї злочину за вищеописаних обставин; поясненнями свідка ОСОБА_8 , про те, що ОСОБА_4 , здійснював покупку в магазині «Big Sale» розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 88/1 та після здійснення оплати забув банківську карту «ОЩАДБАНК» з номером НОМЕР_4 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколами огляду відеозаписів з камер відео спостереження.
Висновки органу досудового розслідування щодо причетності підозрюваної до вчинення кримінальних правопорушень, які їй інкримінуються, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Щодо існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що наразі продовжують існувати ризики, визначені ст. 177 КПК, і що необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного.
Запобіжні заходи застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Їх дія носить превентивний (попереджувальний) характер реалізації особами дій, направлених на перешкоджання здійсненню правосуддя у справі.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченими зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Крім того, суд враховує, що вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення як обставина, яка впливає на вибір судом виду запобіжного заходу (пункт 1 частини 1 статті 178 КПК), має опосередкований вплив й на оцінку рівня ймовірності вчинення підозрюваним тих чи інших дій, які кваліфікуються як ризики за статтею 177 КПК. Чим меншою є вагомість зібраних доказів на підтвердження підозри та чим нижчим є рівень її обґрунтованості, тим меншою є вірогідність незаконного втручання особи підозрюваного у хід досудового розслідування чи переховування від правосуддя, і навпаки.
Тобто, в даному випадку слідчий суддя має зробити висновик прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволяють стрведжувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Під час досудового слідства встановлено обставини, які слід врахувати при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, а саме:
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 тяжкого кримінального правопорушення у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення;
- вік та стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 ;
- міцність соціальних зв'язків підозрюваного ОСОБА_4 .
За таких обставин, наявні достатні підстави вважати, що обрання менш суворого запобіжного заходу до ОСОБА_4 не запобігатиме наведеним ризикам.
Враховуючи наведені міркування, на думку слідчого судді, обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчому судді не надано.
Окрім цього, слідчий суддя враховує, що рамках вказанного кримінального провадження ще не проведені усі необхідні слідчі дії, не встановлені усі причетні до вчинення злочину особи, а тому вірогідність наявності зазначених ризиків дуже висока.
Відповідно до приписів ч.1 ст.219 КПК України, досудове розслідування має бути завершене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
За результатом розгляду клопотання слідчого чи прокурора про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя застосовує запобіжний захід в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачення ч.4 ст. 185 КК України 26.11.2025. Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17 лютого 2025 року (справа №369/16172/20), виходячи з положень статей 115, 219 КПК, при обчисленні двомісячного строку досудового розслідування, день коли особу було повідомлено про підозру, не береться до уваги як день, від якого починається вказаний строк, а тому досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчується 27.01.2026, а тому саме до цього строку слідчий суддя може обрати запобіжний захід.
Щодо розміру застави
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до практики ЄСПЛ, якщо тримання під вартою триває тільки через побоювання, що обвинувачений буде переховуватись від правосуддя, проте його слід звільнити з-під варти, якщо він представить відповідні гарантії, що не переховуватиметься від суду, наприклад внесе заставу (правова позиція, викладена у п.46 рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції»).
Зважаючи на положення ч.3 ст.183 КПК України, а також практику ЄСПЛ, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного, вважаю за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Здіно ЗУ «Про Державний Бюджет 2025 року» 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить - 3028 гривень, а тому саме з цього розрахунку буде визначена сума застави.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя, враховуючи вимоги абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а також з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, враховуючи дані про особу підозрюваного, який раніше неодноразово судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за яке передбачає позбавлення волі до 8 років, ніде не навчається, не працює, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, з урахуванням стану здоров'я підозрюваного, беручи до уваги майновий та сімейний стан підозрюваного, його характеристики, доведеності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважаю за доцільне обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою та вважаю за необхідне визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу у мінімальному розмірі - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 176- 178, 183, 186, 193, 194-197, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор», на 60 (двадцять) днів, тобто до 24.01.2026 включно.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за підозрюваного; провадження по справі 1-кс/522/6660/25.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрювану, обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- прибувати до прокурора, слідчого або суду за вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обчислюється з моменту винесення ухвали слідчого судді, тобто з 27.11.2025.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 27.11.2025 о 16:00 годині в залі суду №131.
Слідчий суддя ОСОБА_9
02.12.2025